Ухвала суду № 138035592, 08.07.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/2959/25

Провадження №1-кп/718/126/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 року м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіцмань обвинувальний акт, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025262060000250 від 02.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч 3 ст 289, ч 2 ст 345 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4

представників потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисників обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Кіцманському районному суді знаходиться описане вище кримінальне провадження.

24.06.2026 прокурор подав клопотання, які через хворобу обвинуваченого ОСОБА_10 були розглянуті лише 08.07.2026, про обрання обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, мотивовані тим, що, на думку прокурора, обвинувачені систематично порушували покладені на них обов`язки змінювали місце проживання та перебували за кордоном терміном від 1 до 7 діб та вчинили ймовірні злочини із застосуванням насильства.

В судовому засіданні прокурор підтримав свої клопотання та просив його задовольнити.

Представники потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали позицію прокурора.

Обвинувачені та їхні захисники заперечили проти задоволення клопотання прокурора та просили обрати їм запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, який довів свою дієвість і достатність, обвинувачені жодного разу його не порушували. За кордоном перебували короткотривало у службових та сімейних справах, свої процесуальні обов`язки жодного разу не порушували.

Заслухавши думку учасників судового провадження, оцінивши доводи клопотання, суд дійшов наступних висновків та встановив наступне.

Відповідно до положень ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з положеннями ст. ст. 176, 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотанні прокурор посилається на ризик переховування від суду через систематичне порушення обвинуваченими покладених на них обов`язків зміну місця проживання та перебування за кордоном терміном від 1 до 7 діб.

Зокрема, обвинувачений ОСОБА_4 , на думку прокурора, змінював своє місце проживання та проживав за межами України в 2026 році з 14 по 17 січня (3 доби), з 25 січня по 01 лютого (7 діб), 4 лютого (1 добу), 19 лютого по 22 лютого (3 доби), 15 лютого (1 добу), 22 березня (1 добу), 23-27 квітня (3 доби), 29 квітня по 1 травня (2 доби), 7-8 травня (1 доба), 15-19 травня (4 доби). Обвинувачений ОСОБА_3 за даними прокурора також змінював своє місце проживання та проживав за межами України в 2026 році 14-17 січня (3 доби), 25 січня по 1 лютого (7 діб), 29 квітня 1 травня (2 доби), 6-8 травня (2 доби) та 14 травня (1 добу). Така поведінка, за твердженням прокурора, є систематичним порушенням та проявом ігнорування обвинуваченими своїми процесуальними обов`язками, оскільки ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 14.04.2026 обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжено до 14.06.2026 строк дії обов`язків, визначених ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13.01.2026, зокрема:

-прибувати за першою вимогою до суду;

-повідомляти суд про зміну місця проживання та місця роботи;

-утриматися від спілкування із потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні.

З такими доводами прокурора суд не погоджується з огляду на наступне.

Визначення місця проживання та місця перебування особи наведено у Законі України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», відповідно до якого (ст. 3) місцем проживання є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини, а місцем перебування особи є адміністративно-територіальна одинця, на території якого особа проживає строком менше шести місяців на рік. Отже, аналіз цим двох понять дає підстави дійти висновку, що місцем проживання особи є житло, в якому вона проживає більше шести місяців на рік.

Виходячи з приписів статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання підлягає обов`язковій реєстрації, тобто Закон пов`язує місце проживання особи насамперед із зареєстрованим місцем проживання. Таким чином, факт реєстрації особою свого місця проживання безумовно свідчить про те, що особа обрала певну адресу місцем свого проживання. Отже, така особа правомірно очікує, що за цією адресою вчинятимуться всі юридичні дії, що пов`язані з місцем її проживання, в тому числі й виконання нею процесуальних обов`язків, пов`язаних з цим місцем. Виїзд за кордон у службових чи приватних справах не є зміною місяця проживання, оскільки носить тимчасовий характер (у цій справі від 1 до 7 днів).

При цьому, обмеження на виїзд за кордон судом на обвинувачених не покладалися. Також обвинувачені жодного разу не ініціювали відкладення судових засідань через перебування за кордоном.

За таких обставин підстав для обрання найсуворішого запобіжного заходу судом не встановлено, оскільки більш м`який запобіжний захід, зокрема, у виді особистого зобов`язання, був і залишається достатнім і дієвим для гарантування належної процесуальної поведінки обвинувачених.

У такому разі відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинувачених обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи наявність висунутих обвинувачень проти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується наданими суду матеріалами, санкція за які передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, та з метою забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, запобігти заявленому прокурором ризику переховування від суду, враховуючи поведінку обвинувачених під час досудового розслідування та в суді, які належно виконують свої процесуальні обов`язки без застосування щодо них будь-яких запобіжних заходів з 24.09.2025 щодо ОСОБА_4 , та з 02.10.2025 щодо ОСОБА_3 - до 13.01.2026, та з 14.06.2026 по 08.07.2026 щодо обох обвинувачених, зважаючи на тяжкість покарання у разі доведення їхньої вини, що може стати підставою для переховування від суду, суд доходить висновку, що клопотання підлягають задоволенню частково, а до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків визначених ст. 194 КПК України, які, в свою чергу, забезпечать їхню подальшу належну процесуальну поведінку під час розгляду справи судом. При цьому суд виходить з того, що прокурором не доведено обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Згідно з положеннями ч.7 ст.194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Частиною 5 ст. 194 КПК України встановлено перелік обов`язків, які можуть бути застосовані судом під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Враховуючи, що стосовно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вже обирався запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із покладенням низки обов`язків, що передбачені ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати за першою вимогою до суду, повідомляти суд про зміну місця проживання та місця роботи, утриматися від спілкування із потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні, задля запобігання заявленому прокурором ризику переховування від суду, а також відсутність доказів порушення обвинуваченими визначених раніше судом обов`язків чи появу нових ризиків їх неналежної поведінки, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню частково шляхом застосування до обвинувачених запобіжного заходу в виді особистого зобов`язання.

Керуючись ст.ст.177, 178, 184, 193, 194, 196, 205 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_11 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на два місяці, тобто до 08.09.2026 включно, та покласти на нього наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

-прибувати за першою вимогою до суду;

-повідомляти суд про зміну місця проживання та місця роботи;

-утриматися від спілкування із потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на два місяці, тобто до 08.09.2026 включно, та покласти на нього наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

-прибувати за першою вимогою до суду;

-повідомляти суд про зміну місця проживання та місця роботи;

-утриматися від спілкування із потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії покладених обов`язків та ухвали в цій частині визначити до 08.09.2026 року.

Контроль за виконанням цієї ухвали в частині застосування запобіжних заходів покласти на прокурора ОСОБА_12 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_13