Рішення № 138034242, 03.07.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

133/1083/26

2/133/1427/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

03.07.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючої-судді Дурач О.А.

за участю секретаря Блащук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Козятин Вінницької області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), представник позивача адвокат Кучер Ганна Миколаївна (адреса місцезнаходження: 22100, Вінницька обл., Хмільницький р-н., вул. Пилипа Орлика, буд. 12, офіс 307) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) про стягнення заборгованості з виплати одноразової матеріальної допомоги при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2026 р. позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Провадження у справі відкрито 01.04.2026 р., постановлено розгляд зазначеної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Короткий зміст вимог позовної заяви

Позовні вимоги позивач обґрунтовував наступним.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі Позивач), з 1986 року по 05.12.2024 року перебувала у трудових відносинах з філією «Пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі Відповідач), працюючи на посаді провідника пасажирського вагона.

Відповідно до наказу ( розпорядження) №2302/ос від 28.11.2024 року про припинення трудового договору (контракту) Позивач звільнився з посади провідника пасажирських вагонів згідно ст.38 КЗпП України, за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію за віком, вказавши при цьому в даному наказі, що до виплати належить одноразова матеріальна допомога при виході на пенсію у розмірі 5-ти (п`яти) середньомісячних заробітків та додаткова матеріальна допомога у розмірі 5-ти (п`яти) середньомісячних заробітків ( залізничний стаж в галузі 38 років 04 місяців 13 днів ), також не була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення при виході у щорічну відпустку за 2022-2024 рр. При звільненні з роботи в день звільнення їй не була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення за 2022-2024 рр., та одноразова матеріальна допомога при виході на пенсію вперше, однак працівниками кадрової та бухгалтерської служби їй було надано пояснення, що через воєнний стан відповідно до рішення правління АТ «Укрзалізниця», виплати призупинені і у разі відновлення виплат, кошти надійдуть на картковий зарплатний рахунок, також Позивач просила надати інформацію, у якому розмірі мають бути виплати, на що також отримала відмову, з поясненнями, що допомоги не нараховуються, стаття видатків закрита.

На адвокатський запит від 05.02.2026 року № 07 щодо надання інформації та документів про надання інформації про виплату заборгованості по передбачених Колективним договором матеріальних допомог при виході на пенсію та на оздоровлення, листом від 12.03.2026 року №ПК-28/723 Відповідач повідомив, що в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента від 24.02.2022 року № 64/2022 згідно рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 року ( протокол № Ц-54/13 Ком.т.) та листа від 25.03.2022 р. було прийнято рішення про призупинення ряду виплат працівникам, які передбачені Галузевою угодою, Колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги на оздоровлення та одноразової допомоги при виході на пенсію. Виплата матеріальної допомоги буде нарахована та виплачена після стабілізації фінансового стану АТ «Укрзалізниця». Відповідно до наказу про припинення трудового договору ( контракту) від 28.11.2024 року № 2302/ос ОСОБА_1 підлягає виплата одноразова грошова допомога у розмірі 5-ти середньомісячних заробітків та додаткової матеріальної допомоги у розмірі 5-ти середньомісячних заробітків при стажі роботи на залізничному транспорті понад 38 років. Керівництво АТ »Укрзалізниця» докладає значних зусиль для відновлення соціальних пільг та гарантій для пенсіонерів залізничників, які зробили вагомий внесок у функціонування залізничного транспорту.

Однак, з такою бездіяльністю Відповідача щодо невиплати матеріальної допомоги на оздоровлення при виході у відпустку за 2022-2024 рр., невиплатою одноразової допомоги при виході на пенсію у розмірі 5-ти середньомісячних заробітків та додаткової матеріальної допомоги у розмірі 5-ти середньомісячних заробітків при стажі роботи на залізничному транспорті 38 років та не проведення повного розрахунку при звільненні, Позивач не погоджується.

Системний аналіз діючого законодавства свідчить про те, що дія Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", якою роботодавцю надається право в односторонньому порядку зупиняти окремі положення колективного договору, поширюється на правовідносини, що виникли з 24.02.2022 року.

У п.п.3.2.21 Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002 - 2006 роки (із змінами та доповненнями) визначено, що при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, передбачена виплата одноразової матеріальної допомоги в залежності від стажу роботи в галузі та додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті в залежності від стажу роботи в галузі. Відповідно до п.2.3 зазначеної угоди, жодна із сторін в період дії угоди не може припинити виконання взятих на себе зобов`язань.

За спільною домовленістю сторін в угоду можуть вноситись зімни та доповнення, при цьому вони не повинні погіршувати умови праці, трудові і соціальні гарантії, передбачені законодавством України та цієї угодою (п.2.4 угоди).

Відповідачем не надано доказів внесення змін до угоди стосовно призупинення на період дії військового стану в Україні нарахування та виплати належних працівникам додаткових виплат, зокрема, одноразової матеріальної допомоги та додаткової матеріальної допомоги. При цьому, відповідно до протоколу правління від 14.03.2022 № Ц-54/31 Ком.т. керівництвом АТ "Укрзалізниця" було прийнято рішення щодо призупинення додаткових виплат, передбачених Галузевою угодою та колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги (окрім матеріальної допомоги на лікування та на поховання). Рішенням правління (витяг з протоколу №Ц-82/63 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.10.2024 п.2 питання порядку денного «Про поновлення виплат одноразової матеріальної матеріальної допомоги працівникам, які звільнилися /будуть звільнені у період з січня до грудня 2024 року») були поновлені виплати одноразової матеріальної допомоги працівникам АТ «Укрзалізниця», які звільнились/ будуть звільнені у період з січня до грудня 2024 року, нарахування та виплату матеріальної допомоги вказано провести в хронологічній послідовності відповідно до датизвільнення працівника вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію.

Відповідно до листа члена правління АТ «Укрзалізниця» від 04.04.2025 №Ц-5-1.5-25/122-25, у зв`язку з проведенням заходів щодо оптимізації витрат для забезпечення фінансової стабільності товариства починаючи з 01.04.2025 та до окремого рішення керівництва виплати одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільнені працівника вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію призупинено.

Позивач звільнився з роботи 05.12.2024 року, тобто на неї не може розповсюджуватися рішення, яке прийнято Відповідачем 01.04.2025 року.

Відповідно до довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1 одноразова матеріальна допомога при виході на пенсію обчислюється наступним чином - 20 036 грн. середньомісячна заробітна плата *10( розмір виплат передбачений Колективним договором) та складає - 200 362,80 грн., матеріальна допомога на оздоровлення за 2022 рік - нараховується у розмірі 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за 2022 рік, що складає - 14 886,00 грн., матеріальна допомога нараховується у розмірі 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за 2023 рік, що складає - 16104,00 грн. матеріальна допомога нараховується у розмірі 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за 2024 рік на оздоровлення та складає - 18168,00 грн.

Відповідачем при звільненні Позивача безпідставно, в порушення встановленого порядку, не нараховані та не виплачені всі суми, які підлягали виплаті, а саме, матеріальна допомога на оздоровлення за 2022-2024 рр. та одноразова матеріальна допомога при виході на пенсію у розмірі 200 362,80 грн грн.

У даному випадку, позивача позбавлено права на отримання матеріальної допомоги при звільненні. Таким чином, подією, з якою пов`язана виплата за затримку виплати всіх сум, є день звільнення позивача, тому середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи, що передували звільненню.

Розрахунок середньої заробітної плати:

Розмір середньоденної заробітної плати становить: 333,94 грн/р.день. Середній заробіток, що має бути сплачений позивачу у зв`язку із затримкою здійснення розрахунку при звільненні складає 333,94 грн/р.день *132 р. дні = 44 079,81 грн.

Враховуючи викладене, так як Відповідачем порушено строк виплати Позивачу матеріальної допомоги, наявні підстави для стягнення з нього середнього заробітку за затримку виплат належних їй сум під час звільнення період з 05.12.2024 року по 05.05.2025 року у розмірі - 44 079,81 грн.

Просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 одноразову матеріальну допомогу при виході на пенсію у розмірі 200 362,80 грн. (двісті тисяч триста шістдесят дві гривні 80 копійок), матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022 р. - 14 886, 00 грн, ( чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень) 00 коп., матеріальну допомогу на оздоровлення за 2023 р. 16104,00 грн. ( шістнадцять тисяч сто чотири гривні) 00 коп., матеріальну допомогу на оздоровлення за 2024 р. - 18 168,00 грн. ( вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім гривень) та середній заробіток за весь час затримки виплати належних йому сум при звільненні у розмірі 44 079,81 грн. ( сорок чотири тисячі сімдесят дев`ять гривень 81 копійок). Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 10 000 грн. ( десять тисяч гривень) у відшкодування понесених витрат на правничу допомогу

Позиція відповідача

Відповідач, згідно наданого відзиву від 16.05.2026 р., просив відмовити в задоволенні позову. Укрзалізниця» має діючу Галузеву угоду, яка укладена 14.12.2001 між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002-2006 роки (далі - Галузева угода) та є діючою на теперішній час.

Пунктом 3.2.21. Галузевої угоди встановлено, що при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, виплачувати одноразову матеріальну допомогу в залежності від стажу роботи в галузі:

- до 5 років - 1 середньомісячний заробіток;

- від 5 до 10 років - 2 середньомісячні заробітки;

- більше 10 років - 3 середньомісячні заробітки.

У разі звільнення працівників за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію (за віком, за віком на пільгових умовах, за вислугу років) протягом двох місяців після настання цього права виплачувати їм додаткову матеріальну допомогу за сумлінну працю на залізничному транспорті в таких розмірах при стажі роботи в галузі:

Для жінок:

з 15 до 20 - 1 середньомісячний заробіток

з 20 до 25 - 2 середньомісячні заробітки

з 25 до30 - 3 середньомісячні заробітки

з 30 до 35 - 4 середньомісячні заробітки

понад 35 - 5 середньомісячних заробітків.

Пунктом 3.2.18. Галузевої угоди встановлено надання працівникам галузі матеріальну допомогу на оздоровлення на умовах і в розмірах, передбачених колективними договорами, а з 1.01.2007 року не менше 30% тарифної ставки (посадового окладу).

Інші зобов`язання по оплаті додаткових виплат, в нашому випадку, у АТ «Укрзалізниця» відсутні.

АТ «Укрзалізниця» є товариством, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83 «Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави».

Згідно висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду від 14.05.2025 у справі № 440/14216/23, в умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (членів їхніх сімей), а відповідно, на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а не на інші цілі, що може вплинути на збалансованість державного бюджету.

Отже, в умовах отримання фінансування з резервного фонду державного бюджету, відповідач не може довільно тлумачити норми, застосовувати їх за аналогією, на власний розсуд розширювати перелік підстав для нарахування матеріальної допомоги, додаткової матеріальної допомоги, допомоги на оздоровлення та спрямовувати кошти державного бюджету на такі виплати. Враховуючи, що позивачці не відмовлено а відстрочено додаткові виплати, враховуючи, що позивачка звільнена за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за колективним договором, та має отримати 8 середньомісячних заробітків та додаткові виплати на оздоровлення за 2022, 2023 і 2024 роки, несвоєчасний розрахунок при звільненні є простим і безпідставним збагаченням. Просить відмовити в задоволенні позову.

Процедура судового розгляду

Ухвалою суду від 01.04.2026 р. постановлено проводити розгляд даного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Вказана ухвала отримана позивачем через електронний кабінет Електронного суду, відповідачу надсилалась на офіційну адресу електронної пошти. Клопотань про проведення судового засідання з викликом сторін, до суду не надходило.

Суд вважає за необхідне поновити строк відповідачу для надання відзиву, вважаючи причини його пропуску поважними (отримання інформації для відзиву 08.06.2026 р.) та прийняти його до розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі Позивач), з 1986 року по 05.12.2024 року перебувала у трудових відносинах з філією «Пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі Відповідач), працюючи на посаді провідника пасажирського вагона.

Відповідно до наказу ( розпорядження) №2302/ос від 28.11.2024 року про припинення трудового договору (контракту) Позивач звільнився з посади провідника пасажирських вагонів згідно ст.38 КЗпП України, за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію за віком, вказавши при цьому в даному наказі, що до виплати належить одноразова матеріальна допомога при виході на пенсію у розмірі 5-ти (п`яти) середньомісячних заробітків та додаткова матеріальна допомога у розмірі 5-ти (п`яти) середньомісячних заробітків ( залізничний стаж в галузі 38 років 04 місяців 13 днів ), також не була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення при виході у щорічну відпустку за 2022-2024 рр. При звільненні з роботи в день звільнення їй не була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення за 2022-2024 рр., та одноразова матеріальна допомога при виході на пенсію вперше, однак працівниками кадрової та бухгалтерської служби їй було надано пояснення, що через воєнний стан відповідно до рішення правління АТ «Укрзалізниця», виплати призупинені і у разі відновлення виплат, кошти надійдуть на картковий зарплатний рахунок, також Позивач просила надати інформацію, у якому розмірі мають бути виплати, на що також отримала відмову, з поясненнями, що допомоги не нараховуються, стаття видатків закрита.

На адвокатський запит від 05.02.2026 року № 07 щодо надання інформації та документів про надання інформації про виплату заборгованості по передбачених Колективним договором матеріальних допомог при виході на пенсію та на оздоровлення, листом від 12.03.2026 року №ПК-28/723 Відповідач повідомив, що в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента від 24.02.2022 року № 64/2022 згідно рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 року ( протокол № Ц-54/13 Ком.т.) та листа від 25.03.2022 р. було прийнято рішення про призупинення ряду виплат працівникам, які передбачені Галузевою угодою, Колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги на оздоровлення та одноразової допомоги при виході на пенсію. Виплата матеріальної допомоги буде нарахована та виплачена після стабілізації фінансового стану АТ «Укрзалізниця». Відповідно до наказу про припинення трудового договору ( контракту) від 28.11.2024 року № 2302/ос ОСОБА_1 підлягає виплата одноразова грошова допомога у розмірі 5-ти середньомісячних заробітків та додаткової матеріальної допомоги у розмірі 5-ти середньомісячних заробітків при стажі роботи на залізничному транспорті понад 38 років. Керівництво АТ »Укрзалізниця» докладає значних зусиль для відновлення соціальних пільг та гарантій для пенсіонерів залізничників, які зробили вагомий внесок у функціонування залізничного транспорту.

Відповідачем не виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення позивачу при виході у відпустку за 2022-2024 рр., не виплачено одноразову допомогу при виході на пенсію у розмірі 5-ти середньомісячних заробітків та додаткову матеріальну допомогу у розмірі 5-ти середньомісячних заробітків при стажі роботи на залізничному транспорті 38 років та не проведення повного розрахунку при звільненні.

У п.п.3.2.21 Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002 - 2006 роки (із змінами та доповненнями) визначено, що при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, передбачена виплата одноразової матеріальної допомоги в залежності від стажу роботи в галузі та додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті в залежності від стажу роботи в галузі. Відповідно до п.2.3 зазначеної угоди, жодна із сторін в період дії угоди не може припинити виконання взятих на себе зобов`язань.

За спільною домовленістю сторін в угоду можуть вноситись зімни та доповнення, при цьому вони не повинні погіршувати умови праці, трудові і соціальні гарантії, передбачені законодавством України та цієї угодою (п.2.4 угоди).

Відповідачем не надано доказів внесення змін до угоди стосовно призупинення на період дії військового стану в Україні нарахування та виплати належних працівникам додаткових виплат, зокрема, одноразової матеріальної допомоги та додаткової матеріальної допомоги.

Відповідно до протоколу правління від 14.03.2022 № Ц-54/31 Ком.т. керівництвом АТ "Укрзалізниця" було прийнято рішення щодо призупинення додаткових виплат, передбачених Галузевою угодою та колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги (окрім матеріальної допомоги на лікування та на поховання). Рішенням правління (витяг з протоколу №Ц-82/63 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.10.2024 п.2 питання порядку денного «Про поновлення виплат одноразової матеріальної матеріальної допомоги працівникам, які звільнилися /будуть звільнені у період з січня до грудня 2024 року») були поновлені виплати одноразової матеріальної допомоги працівникам АТ «Укрзалізниця», які звільнились/ будуть звільнені у період з січня до грудня 2024 року, нарахування та виплату матеріальної допомоги вказано провести в хронологічній послідовності відповідно до датизвільнення працівника вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію.

Відповідно до листа члена правління АТ «Укрзалізниця» від 04.04.2025 №Ц-5-1.5-25/122-25, у зв`язку з проведенням заходів щодо оптимізації витрат для забезпечення фінансової стабільності товариства починаючи з 01.04.2025 та до окремого рішення керівництва виплати одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільнені працівника вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію призупинено.

Суд звертає увагу, що позивач звільнився з роботи 05.12.2024 року, тобто на неї не може розповсюджуватися рішення, яке прийнято Відповідачем 01.04.2025 року.

Відповідно до довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1 одноразова матеріальна допомога при виході на пенсію обчислюється наступним чином - 20 036 грн. середньомісячна заробітна плата *10( розмір виплат передбачений Колективним договором) та складає - 200 362,80 грн., матеріальна допомога на оздоровлення за 2022 рік - нараховується у розмірі 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за 2022 рік, що складає - 14 886,00 грн., матеріальна допомога нараховується у розмірі 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за 2023 рік, що складає - 16104,00 грн. матеріальна допомога нараховується у розмірі 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за 2024 рік на оздоровлення та складає - 18168,00 грн.

Відповідачем при звільненні Позивача безпідставно, в порушення встановленого порядку, не нараховані та не виплачені всі суми, які підлягали виплаті, а саме, матеріальна допомога на оздоровлення за 2022-2024 рр. та одноразова матеріальна допомога при виході на пенсію у розмірі 200 362,80 грн грн.

У даному випадку, позивача позбавлено права на отримання матеріальної допомоги при звільненні. Таким чином, подією, з якою пов`язана виплата за затримку виплати всіх сум, є день звільнення позивача, тому середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи, що передували звільненню.

Розрахунок середньої заробітної плати:

Розмір середньоденної заробітної плати становить: 333,94 грн/р.день. Середній заробіток, що має бути сплачений позивачу у зв`язку із затримкою здійснення розрахунку при звільненні складає 333,94 грн/р.день *132 р. дні = 44 079,81 грн.

Враховуючи викладене, так як Відповідачем порушено строк виплати Позивачу матеріальної допомоги, наявні підстави для стягнення з нього середнього заробітку за затримку виплат належних їй сум під час звільнення період з 05.12.2024 року по 05.05.2025 року у розмірі - 44 079,81 грн.

Суми заборгованості, які позивач просить стягнути на його користь, відповідачем не спростовані, суд погоджуєься з наданим позивачем обґрунтуванням нарахування вказаних виплат.

Враховуючи викладене, так як Відповідачем порушено строк виплати Позивачу матеріальної допомоги, наявні підстави для стягнення з нього середнього заробітку за затримку виплат належних їй сум під час звільнення період з 05.12.2024 року по 05.05. 2025 у розмірі - 44079,81 грн..

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Частиною 2 ст.97 КЗпП України передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Колективний договір укладається на основі законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, і узгодження інтересів працівників та роботодавців (ст.10 КЗпП України).

Умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали (ч.1 ст.5 Закону України "Про колективні договори і угоди").

Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду (ч.1 ст.9 Закону України "Про колективні договори і угоди").

За приписами ст.13 КЗпП України, ст.7 Закону України "Про колективні договори і угоди" зміст колективного договору визначається сторонами. У колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо форм, системи, розмірів заробітної плати, інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії. Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації, фізичної особи, яка використовує найману працю, незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує найману працю, так і для працівників (ст.18 КЗпП України). Указом Президента України від 24.02.202 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" передбачено, що на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", який набув чинності 24.03.2022, і визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Згідно з ч.1 ст.11 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" визначено, що цей Закон діє з початку воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.

Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (п.2 Прикінцевих положень КЗпП України).

Таким чином, положення Закону України "Про правовий режим воєнного стану", які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж КЗпП України, мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.

При цьому, системний аналіз діючого законодавства свідчить про те, що дія Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", якою роботодавцю надається право в односторонньому порядку зупиняти окремі положення колективного договору, поширюється на правовідносини, що виникли з 24.02.2022.

У п.п.3.2.21 Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002 - 2006 роки (із змінами та доповненнями) визначено, що при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, передбачена виплата одноразової матеріальної допомоги в залежності від стажу роботи в галузі та додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті в залежності від стажу роботи в галузі. Відповідно до п.2.3 зазначеної угоди, жодна із сторін в період дії угоди не може припинити виконання взятих на себе зобов`язань.

За спільною домовленістю сторін в угоду можуть вноситись зімни та доповнення, при цьому вони не повинні погіршувати умови праці, трудові і соціальні гарантії, передбачені законодавством України та цієї угодою (п.2.4 угоди).

Відповідачем не надано доказів внесення змін до угоди стосовно призупинення на період дії військового стану в Україні нарахування та виплати належних працівникам додаткових виплат, зокрема, одноразової матеріальної допомоги та додаткової матеріальної допомоги.

Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України застосовуються до врегулювання, зокрема, трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами. Таким чином, положення ЦК України мають застосовуватися субсидіарно для врегулювання трудових відносин. Такої ж за суттю позиції дотримувався і Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 234/7936/14-ц (провадження № 6-2159цс15), у постанові від 31 травня 2017 року у справі № 759/7662/15-ц (провадження № 6-1185цс16), у постанові від 15.06.2020 р. (справа № 337/1279/17, провадження № 61-14960ск19).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Законодавство України не передбачає обов`язок працівника звернутись до роботодавця з вимогою про виплату йому належних платежів при звільненні.

Водночас у трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи його права, що, зокрема, вимагає частина третя статті 13 ЦК України, не допускаючи дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним.

Висновки суду за результатами розгляду позову

Таким чином, в судовому засіданні встановлено порушення відповідачем права позивача на отримання належних йому при звільненні сум матеріальної допомоги при виході на пенсію, матеріальної допомоги на оздоровлення, середнього заробітку за час затримки належних сум при звільненні, у строки, зазначені в Статтею 117 КЗпП України. Вказані порушення тягнуть за собою передбачену статтею 117 КЗпП України відповідальність у вигляді необхідності виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, сум матеріальної допомоги при виході на пенсію, матеріальної допомоги на оздоровлення.

Підстав для зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника не вбачається. В цій частині суд відкидає доводи відповідача. З врахуванням Рішення Конституційного суду 11.12.2025 № 1-р/2025, строк звернення позивача з даним позовом не пропущено. Інші доводи відповідача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не можуть слугувати достатньою правовою підставою для невиконання обов`язку щодо виплат, належних позивачу.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.

Щодо судових витрат

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, позивач є особою, звільненою від сплати судового збору, п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на користь держави.

Відповідно до частин першої шостої ст. 137 ЦК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 137 ЦПК України).

Як вбачається із замовлення до договору про надання правової допомоги 15/2026 від 16.03.2026 р., клієнту надано послуги із супроводу цивільної справи щодо стягнення заборгованості по заробітній платі та супутніх вимог. Згідно наданого розрахунку дані витрати складають 10000 грн. та включають зустріч з клієнтом, надання консультацій, аналіз судової практики, складання процесуальних документів (позову та відповіді на позовну заяву). Натомість, зустріч з клієнтом, аналіз та пошук судової практики входять до етапу складання позовної заяви, а відповідь на відзив позивачем не надавалась. Отже, з урахуванням критерію реальності понесення витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне вимоги задовольнити частково та стягнути на користь позивача з відповідача фактично понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 19, 60, 79-81, 141,174, 235, 247, 258-259,263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), представник позивача адвокат Кучер Ганна Миколаївна (адреса місцезнаходження: 22100, Вінницька обл., Хмільницький р-н., вул. Пилипа Орлика, буд. 12, офіс 307) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) про стягнення заборгованості з виплати одноразової матеріальної допомоги при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , одноразову матеріальну допомогу при виході на пенсію у розмірі 200362,80 грн. (двісті тисяч триста шістдесят дві гривні 80 копійок), матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022 р. - 14886, 00 грн, ( чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень) 00 коп., матеріальну допомогу на оздоровлення за 2023 р. 16104,00 грн. ( шістнадцять тисяч сто чотири гривні) 00 коп., матеріальну допомогу на оздоровлення за 2024 р. - 18168,00 грн. ( вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім гривень) та середній заробіток за весь час затримки виплати належних йому сум при звільненні у розмірі 44079,81 грн. ( сорок чотири тисячі сімдесят дев`ять гривень 81 копійок).

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь Держави судовий збір в розмірі 2936 (дві тисячі дев`ятсот тридцять шість) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 07.07.2026 р.

Суддя: О.А. Дурач