Ухвала суду № 138034151, 08.07.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2446/18

УХВАЛА

08 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі

судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2

та учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про призначення комісійної судово-автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 22.02.2018 за № 12018020000000071, по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького районного суду Вінницької області знаходитьсякримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2018 за № 12018020000000071, по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в якому проводиться судовий розгляд.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 подав клопотання про призначення комісійної судово-автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи, в якому зазначив, що «в ході розгляду даного кримінального провадження було встановлено, що сторона обвинувачення обвинувачує ОСОБА_7 у тому, що останній під час керування транспортним засобом не дотримався норм технічних вимог ПДР України, чим допустив виникнення ДТП та спричинення смерті потерпілого. Зокрема, в ході судового розгляду було допитано ряд свідків, обвинувачуваного, а також досліджено письмові докази. У свою чергу свідок ОСОБА_9 , що був свідком сторони обвинувачення, у судовому засіданні під час допиту його у якості свідка вперше повідомив: «На місці, де в подальшому відбулось ДТП за участі ОСОБА_7 , ОСОБА_9 потрапив у ДТП без потерпілих з автомобілем ВАЗ 2115. За кермом даного автомобіля був чоловік, який в подальшому загинув. Так, ОСОБА_10 стояв біля автомобіля «Сітроєн» обличчям до дороги. Почув шум та побачив рух некерованого автомобіля. Він крикнув. Удар прийшовся на «Сітроєн», а потім об швидку. Повідомив, що швидкість автомобіля «Мерседес» під керуванням ОСОБА_7 не бла перевищена, була в межах безпечної. Коли почув, що автомобіль рухається, то він був у крайній правій смузі руху у напрямку м. Вінниці. На проїзну частину дороги не звертав уваги. Рухався «Мерседес» в межах допустимої швидкості. В тому місці, де трапилось ДТП, був гололід. До заокруглення дороги проїзна частина була без ожеледі. До повороту дорога була добра, було видно асфальт. Інших автомобілів, як йому здається, він не бачив. На ділянці дороги, де відбулася ДТП, та на під?їзді до неї було настільки слизько, як на льодовому стадіоні. Так було слизько, що ходити не могли, та працівники поліції, які приїхали на подію, не могли встановити знак аварійної зупинки, оскільки по дорозі не могли ходити». Допитаний обвинувачений ОСОБА_7 повідомив: «Швидкість руху його автомобіля становила близько 60-70 км/год, під час руху до місця ДТП. Дорожнє покриття до місця ДТП було у нормальному стані. Видно асфальт. При натисканні на педаль гальм автомобіль відразу реагував, що свідчило про добрий стан дорожнього покриття. Рухався постійно у правій смузі руху. Наближаючись до місця, де в подальшому було ДТП, однак знаходячись іще на деякій відстані до нього, ОСОБА_7 почав поступово наближатись до автомобіля сірого кольору, який рухався у лівій смузі руху дещо попереду із трохи меншою швидкість. Наближаючись до повороту та уже рухаючись фактично за поворотом, точну відстань ОСОБА_7 повідомити не може до місця ДТП, автомобіль сірого кольору починає носити по проїзній частині дороги та почало виносити на смугу руху ОСОБА_7 , тобто той автомобіль пішов у незначний боковий занос. На той час відстань між ними становила близько 15 метрів. Зреагував на загоряння сигналів «Стоп» у автомобілі, що рухався попереду. Зреагувавши на небезпеку, ОСОБА_7 відразу натиснув на гальма, оскільки той автомобіль почав виїздити на його смугу руху. У якийсь момент ОСОБА_7 , намагаючись уникнути зіткнення, натиснув на педаль гальм та майже відразу дещо викрутив кермо праворуч аби об?їхати автомобіль, який створював ОСОБА_7 небезпеку та перешкоду для руху, автомобіль почало нести юзом на узбіччя, де стояли автомобілі та були люди, автомобіль став некерований». Слідчий експеримент із ОСОБА_7 не проводили. Так, в ході судового розгляду встановлені фактичні дані та обставини (вихідні дані), які не надавались органом досудового розслідування експерту на час проведення експертиз №181а від 13.03.2018 та №277 від 06.04.2018. З метою повного, всебічного, об`єктивного розгляду даної справи необхідні спеціальні знання в області проведення інженерно-транспортних експертиз. Тому просить призначити комісійну судову-автотехнічну, транспортно-трасологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського НДІ судових експертиз ім. проф. Н.С. Бокаріуса (м. Харків, вул. Залютинська, 8). На дослідження експертам надати вихідні дані: матеріали судової справи. На вирішення експертів поставити такі запитання: Якою була фактична швидкість руху автомобіля «Мерседес» під керуванням ОСОБА_7 , відповідно до характеру, локалізації та ступеня деформації автомобілів, отриманих внаслідок зіткнення, відкидання транспортних засобів та співставлення їх із слідовою інформацією, зафіксованою при ОМП? Як повинен був діяти відповідно до технічних вимог норм ПДР України ОСОБА_7 .? Чи вбачається в діях водія ОСОБА_7 порушення технічних вимог ПДР України, якщо так, то чи знаходяться вони у причинному зв?язку з виникненням події ДТП?».

В судовому засіданні 08.07.2026 обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_6 підтримали клопотання адвоката ОСОБА_8 та просили його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні 08.07.2026 подав заперечення на клопотання, які мотивовано тим, що «у ході досудового розслідування проведено автотехнічну експертизу №181 від 13.03.2018, висновок якої містить чіткі відповіді на поставленні запитання, зокрема щодо причинного зв?язку між порушеннями та наслідками пригоди. Згідно з вказаним висновком, у даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Мерседес Бенц Е300» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_7 регламентувалися вимогами п. 12.1 Правил дорожнього руху України. Зіткнення автомобіля «Мерседес Бенц Е300» державний номерний знак НОМЕР_2 з автомобілем «Пежо Боксер» державний номерний знак НОМЕР_3 сталося за межами проїзної частини дороги сполученням м. Житомир м. Вінниця. Відповідно до висновку автотехнічної експертизи №277 від 06.04.2018, у даній дорожній ситуації технічна можливість попередження даної дорожньо-транспортної пригоди у водія автомобіля «Мерседес Бенц Е300» державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_7 полягала у виконанні ним вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору в діях водія автомобіля «Мерседес Бенц Е300» державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_7 вбачається невідповідність вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України, яка знаходиться в причинному зв?язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. Версія ОСОБА_7 щодо наявності попутного автомобіля, який почало перед ним на проїзній частині дороги заносити, з?явилася через тривалий час після пригоди, а саме: під час надання ним суду показань у ході судового розгляду. На досудовому слідстві ОСОБА_7 таких показів не надавав, клопотань стороною захисту проведення слідчого експерименту не надходило. Окрім того, вказана версія спростовується показаннями осіб, які були безпосередніми очевидцями дорожньо-транспортної пригоди. В ході проведеного допиту потерпілого ОСОБА_11 , який був безпосереднім очевидцем пригоди, встановлено, що 22.02.2018 він стояв на узбіччі дороги біля пошкоджених транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди та дивився у напрямку м. Калинівка. Він бачив, як попереду у лівій смузі руху у напрямку смт Стрижавка їхав автомобіль, марку авто він не запам`ятав, який рухався прямолінійно без заносу, а у правій смузі рухався позаду автомобіль «Мерседес-Бенц» чорного кольору, який перебував у заносі, та в результаті чого допустив з?їзд автомобіля з проїзної частини дороги, де сталося зіткнення з автомобілем бригади швидкої медичної допомоги «Пежо Бокстер», працівники якої надавали медичну допомогу особам, постраждалим при попередній дорожньо-транспортній пригоді, та наїзд на осіб, які перебували біля даного автомобіля. Отже, покази ОСОБА_7 щодо створення попутним автомобілем небезпеки та перешкоди для руху на проїзній частині дороги є видуманими та спростовуються зібраними доказами. Дорожньо-транспортна пригода сталася у зимовий період, на засніженому, з ожеледицею проміжку дороги, що проглядається для учасників дорожнього руху та зумовлює їх обирати безпечну швидкість руху та прийоми керування з врахуванням таких дорожніх умов. Окрім того, під час руху ОСОБА_7 об`єктивно мав змогу проглядати попереду відповідні дорожні знаки і таблички до них: 1.13 «Слизька дорога», 7.12 «Ожеледиця», 5.30 «Рекомендована швидкість 40 км/год», 7.2.2 «Зона дії дорожніх знаків 5 км», наявності пошкоджених транспортних засобів, які після зіткнення знаходилися на краях проїзної частини дороги, про що, крім того, інформував виставлений дорожній знак 30.6 ПДР України «Знак «аварійної зупинки». Зазначені дорожні знаки, кліматичні умови, зимова пора року, засніжена ділянка дороги, загальна обстановка на місці пригоди попереджали водіїв про те, що дана ділянка дороги у слизькому стані та з врахуванням таких умов слід обирати безпечну швидкість руху. Тому просить відмовити у задоволенні клопотання про призначення комісійної судово-автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи».

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні 08.07.2026 підтримав заперечення прокурора.

Потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та ОСОБА_15 у судове засідання 08.07.2026 не з`явилися, хоч у встановленому законом порядку повідомлялися про дату час та місце продовження судового розгляду.

Заслухавши учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Однією із засад кримінального провадження, закріпленою у п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України, є змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою-третьою статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Згідно з ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

У частині першій статті 244 КПК України визначено, що сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо: 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; 2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.

Згідно з ч. 2 ст. 244 КПК України, у клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання; 4) експерт, якого необхідно залучити, або експертна установа, якій необхідно доручити проведення експертизи; 5) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом. До клопотання також додаються: копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання; копії документів, що підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.

Зі змісту наведених норм убачається, що сторони кримінального провадження мають можливість самостійно залучити експерта для проведення експертизи. Водночас у випадках та порядку, передбачених статтею 244 КПК України, експерт може бути залучений судом. Разом із тим, до такого клопотання мають бути долучені копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання, та копії документів, що підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.

Проте у клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про проведення комісійної судово-автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи не зазначено викладу обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання щодо наявності підстав для призначення експерта судом та не надано документів, що підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.

Крім того, у пункті 1 частини першої статті 244 КПК України визначено, що експертиза також призначається у разі, якщо для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його.

Однак клопотання адвоката ОСОБА_8 не містить обґрунтування наявності у сторони обвинувачення обов`язку призначення експертизи для дослідження питань, про які зазначається у клопотанні.

У частині третій статті 93 КПК України зазначено, що сторона захисту здійснює збирання доказів, зокрема шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій.

Однак у клопотанні про проведення комісійної судово-автотехнічної, транспротно-трасологічної експертизи не містить доводів та доказів, які б свідчили про те, що сторона захисту на досудовому розслідуванні ініціювала перед стороною обвинувачення проведення експертного дослідження, однак їй було відмовлено.

Доводів та документів на підтвердження неможливості самостійного залучення експерта клопотання взагалі не містить.

Крім того, відповідно до матеріалів судового провадження, під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження були проведені усі необхідні експертні дослідження, а саме: судова автотехнічна та транспортно-трасологічна експертиза, а також судова автотехнічна експертиза. Також установлено, що за клопотанням сторони захисту Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 26.10.2021 уже призначав комісійну судову-автотехнічну, транспортно-трасологічну експертизу та у матеріалах судового провадження наявний висновок експертів за результатами проведення такої експертизи.

Оцінка таких висновків експертиз, що містяться у матеріалах даного кримінального провадження, буде надана у нарадчій кімнаті при ухваленні остаточного процесуального рішення у справі.

Треба зазначити, що дане кримінальне провадження тривалий час перебуває на розгляді у Вінницькому районному суді Вінницької області та за цей час сторона захисту не була позбавлена можливості самостійно залучити експертів для проведення експертних досліджень тих питань, які мають важливе значення для лінії захисту.

Таке звернення сторони захисту із клопотанням про призначення комісійної судово-автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи та показання обвинуваченого щодо наявності попутного автомобіля, який почало перед ним на проїзній частині дороги заносити, що вперше озвучено обвинуваченим майже через 8 років після дорожньо-транспортної пригоди, незалучення експерта самостійно протягом тривалого часу розгляду даного кримінального провадження, може розцінюватися судом як спосіб ухилення від відповідальності шляхом затягування строків розгляду справи, через що можуть сплинути строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Суд наголошує, що в силу вимог частини першої статті 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведено і завершено протягом розумного строку, а призначення експертизи без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів інших учасників кримінального провадження.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про призначення комісійної судово-автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи треба залишити без задоволення.

Керуючись статтями 242, 244, 332, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про призначення комісійної судово-автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ