Ухвала суду № 138034083, 07.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"07" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2671/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінов С.В., розглянувши заяву Заступника керівника Доброславської окружної прокуратури (вх. 2-1310/26 від 06.07.2026) про забезпечення позову у справі № 916/2671/26 за позовом Заступника керівника Доброславської окружної прокуратури (вул. Центральна, 85, Доброслав, Одеський район, Одеська область,67500) в особі, якою є Південнівська міська рада Одеського району Одеської області (65481, Одеська обл., Одеський р-н, м. Південне просп. Григорівського Десанту, 18, ЄДРПОУ 21018103) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВ ТА КО" (проспек Миру, буд. 19, Южне, Одеса, місто, Одеська область, 65481) про повернення земельної ділянки та припинення права користування

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Доброславської окружної прокуратури звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВ ТА КО"про:

- зобов`язання ТОВ АКТИВ ТА КО (ЄДРПОУ 43730319) повернути Південнівській територіальній громаді в особі Південнівської міської ради земельну ділянку площею 0,1616 га, кадастровий номер 5122785800:01:002:1135, за адресою: Одеська обл., Одеський р-н, Южненська міська територіальна громада, автодорога Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 54 км, земельна ділянка 2а/2;

- припинити володіння ТОВ АКТИВ ТА КО (ЄДРПОУ 43730319) правом користування спірною земельною ділянкою площею 0,1616 га з кадастровим номером 5122785800:01:002:1135 (номер запису про інше речове право 59464552, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3123366351227).

Ухвалою суду від 29.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

06.07.2026, Заступником керівника Доброславської окружної прокуратури було подано до господарського суду заяву про забезпечення позову в порядку ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1616 га, кадастровий номер 5122785800:01:002:1135, за адресою: Одеська область, Одеський район, Южненська міська територіальна громада, автодорога Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 54 км, земельна ділянка 2а/2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3123366351227).

Крім того, заявник просить до набрання рішенням законної сили у справі заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь - яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь - яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна: земельної ділянки площею 0,1616 га, кадастровий номер 5122785800:01:002:1135, за адресою: Одеська область, Одеський район, Южненська міська територіальна громада, автодорога Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 54 км, земельна ділянка 2а/2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3123366351227).

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально правових інтересів позивача (даному випадку держави) від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

На виконання вимог п. 6 ч; 1 ст. 139 ГПК України заявник зазначив, що пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову відсутні, оскільки достатніх підстав вважати, що заходами забезпечення позову відповідачу можуть бути спричинені збитки, немає.

Розглянувши заяву Заступника керівника Доброславської окружної прокуратури про забезпечення позову, господарський суд зазначає наступне.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В силу приписів ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача

Водночас забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Господарський суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Водночас, для встановлення наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

Разом з цим, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Згідно зі сталою практикою Верховного Суду законодавством покладено на заявника обов`язок обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Близька за змістом правова позиція визначена у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі № 916/143/24, від 04.10.2024 у справі № 913/289/24.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 04.12.2025 у справі №916/3385/25 зазначено, що вжиття заходів забезпечення позову передбачає доведення стороною обставин вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Також, Верховний Суд у постанові від 18.06.2025 у справі №918/73/25 зазначив про те, що наведений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 підхід передбачає необхідність доказування наявності обґрунтованої необхідності у застосуванні заходів забезпечення позову шляхом подання доказів до суду щодо наявності фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування такого заходу забезпечення позову, обґрунтування позивачем відомих останньому обставин або тих обставин, про які він об`єктивно може дізнатися, які б свідчили про утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Суд зазначає, що невжиття заявленого заходу забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та повернення земельної ділянки.

Накладення арешту на земельну ділянку, а також заборона будь - яким іншим особам вчиняти будь - які дії щодо земельної ділянки не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки земельна ділянка залишається у володінні відповідача, а можливість розпоряджатися вказаним майном обмежується на певний час, отже має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті.

Крім того, суд зазначає, що вказаний захід забезпечення не може також перешкодити здійсненню господарської діяльності відповідача та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Такий захід забезпечення, як накладення арешту на майно у цій справі має логічний зв`язок з предметом позовних вимог, що заявлені, і такий захід може забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача в разі ухвалення рішення про задоволення позову.

Вжиття саме таких заходів є адекватним змісту порушеного права власності територіальної громади на землю, на відновлення якого поданий позов прокурора у даній справі, та, за умови його задоволення, не створить труднощів при виконанні рішення суду.

Застосування саме таких заходів забезпечення, які зазначено прокурором у заяві про забезпечення позову у цьому спорі, відповідають процесуальним нормам, що регулюють відповідні правовідносини, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги.

Згідно з ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Оскільки обрані прокурором види забезпечення позову не перешкоджають господарській діяльності відповідача, не впливають на матеріальний стан відповідача як власника майна, не призводять до понесення додаткових витрат внаслідок їх застосування та не призводять до збитків, пропозиції щодо зустрічного забезпечення відсутні.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку про задоволення заяви Заступника керівника Доброславської окружної прокуратури про забезпечення позову .

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Заступника керівника Доброславської окружної прокуратури (вх. 2-1310/26 від 06.07.2026) про забезпечення позову у справі № 916/2671/26 задовольнити.

2. Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, що належить Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВ ТА КО (ЄДРПОУ 43730319), а саме: земельну ділянку площею 0,1616 га, кадастровий номер 5122785800:01:002:1135, за адресою: Одеська область, Одеський район, Южненська міська територіальна громада, автодорога Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 54 км, земельна ділянка 2а/2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3123366351227).

3. Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також будь - яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь - яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна: земельної ділянки площею 0,1616 га, кадастровий номер 5122785800:01:002:1135, за адресою: Одеська область, Одеський район, Южненська міська територіальна громада, автодорога Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 54 км, земельна ділянка 2а/2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3123366351227).

Стягувачем за даною ухвалою є: Доброславська окружна прокуратура (67500, вул. Центральна, 85 с. Доброслав, ЄДРПОУ 0352855229).

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВ ТА КО" (проспек Миру, буд. 19, Южне, Одеса, місто, Одеська область, 65481, ЄДРПОУ 44479208).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала набрала законної сили 07.07.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя Літвінов Сергій Володимирович