Ухвала суду № 138033641, 08.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.07.2026Справа № 910/2062/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Рябокінь Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 22883141)

до 1) Приватного акціонерного товариства "ФОРА РІТЕЙЛ" (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, ідентифікаційний код 33870671)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВИС" (03141, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 40/4, ідентифікаційний код 31351045)

про стягнення 2 130 009, 66 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Поліщук М.В.

від відповідача-1: Місіна Л.П., Залунін К.В.

від відповідача-2: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулась Київська міська рада (далі - позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства "ФОРА РІТЕЙЛ" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВИС" (далі - відповідач-2) про стягнення 2 130 009, 66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка площею 0, 2028 га з кадастровим номером 8000000000:72:276:0021, місце розташування - вул. Солом`янська, 40/4 у Солом`янському районі м. Києва забудована нежитловою будівлею загальною площею 426,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 235969180000), та протягом спірного періоду перебувала у приватній власності відповідачів: 95/100 частки належить ПрАТ "ФОРА РІТЕЙЛ" на підставі договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 10.12.2013 № 12002 (номер відомостей про речове право: 3764546 від 10.12.2013); 5/100 частки належить ТОВ "АЛВИС" на підставі договору купівлі-продажу нежитлового будинку шляхом викупу від 14.11.2003 № 2561 (номер відомостей про речове право: 3751865 від 09.12.2013). 10.10.2025 ТОВ "АЛВИС" відчужив належну 5/100 частки нежитлової будівлі ПрАТ "ФОРА РІТЕЙЛ" на підставі договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 10.10.2025 № 2961 (перебуває у розпорядженні позивача, додається) (номер відомостей про речове право: 61852258 від 10.10.2025). Однак відповідачі у період з 10.11.2022 по 31.12.2025 не сплачували орендну плату за користування земельною ділянкою, на якій розташований вказаний об`єкт нерухомості. Відтак позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача-1 2 023 509, 18 грн та з вілдповідача-2 106 500, 48 грн на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2062/26, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.04.2026.

17.03.2026 представник відповідача-1 через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "ФОРА РІТЕЙЛ" з тих підстав, що відповідач-1 користується не всією площею спірної земельної ділянки, а її частиною розміром 0,17767 га; у 2022 році відповідача-1 звільнено від сплати орендної плати нормами п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

23.03.2026 (зареєстровано 24.03.2026) через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якої Київська міська рада не погоджується з доводами відповідача-1, викладеними у відзиві, оскільки позивачем надано докази, необхідні для встановлення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у спірний період; твердження відповідача, що в даному випадку має значення площа земельної ділянки, яку фактично він використовує, а не сам факт формування земельної ділянки, суперечить висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, при цьому земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

У підготовчому засіданні 01.04.2026 суд, з метою надання можливості сторонами врегулювати спір мирним шляхом, відклав підготовче засідання на 22.04.2026.

У підготовчому засіданні 22.04.2026 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 20.05.2026.

20.05.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником Приватного акціонерного товариства "ФОРА РІТЕЙЛ" подано додаткової пояснення у справі, у яких відповідач-1 повідомив про отримання 19.01.2026 додаткового доказу (топографо-геодезичні вишукування (топоплан)), у зв`язку з чим просить суд надати можливість здійснити аналіз відповідної інформації та відкласти розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 20.05.2026 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання відповідача-1 та оголосив перерву в судовому засіданні до 17.06.2026.

07.07.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником позивача подано додаткові пояснення у справі, разом з додатковими доказами.

08.07.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" відповідачем подано клопотання про долучення доказів.

У судовому засіданні 08.07.2026 суд на місці ухвалив повернутися до стадії підготовчого провадження, долучити подані позивачем та відповідачем-1 додаткові докази та відкласти підготовче засідання на 05.08.2026.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Частинами 1 та 2 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

За змістом п. 3, п. 10, п. 19 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Право на справедливий суд встановлено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, відповідно до пункту 1 цієї статті Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 р. у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод."

Зміст права на справедливий розгляд справи широко висвітлюється в практиці Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ). Так, в рішенні у справі "Руіз-Матеос проти Іспанії" (Ruiz-Mateos v. Spain, заява № 12952/87, від 23 червня 1993 року, п. 63) ЄСПЛ зазначив, що принцип рівності сторін (рівних процесуальних можливостей) є одним з проявів справедливого розгляду, який включає фундаментальне право на змагальність розгляду. Зокрема, кожна сторона вправі знати про доводи та докази, представлені іншою стороною, та мати дієву можливість коментувати їх.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21 зроблено висновок, що: "відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження".

З огляду на зазначене, враховуючи подані сторонами додаткові пояснення та додані до них докази, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, які входять в предмет доказування, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку про повернення на стадію підготовчого провадження у справі №910/2062/26 для здійснення дій, необхідних для забезпечення правильного розгляду справи по суті.

Положеннями ч. 1 3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, а процесуальний строк, який встановлений судом, може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відтак, враховуючі наведені сторонами обґрунтування, виходячи з принципу верховенства права, з метою забезпечення принципу змагальності та всебічного, повного і об`єктивного визначення обставин справи, які підлягають встановленню, керуючись частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе продовжити сторонам строки на подання додаткових доказів до дат фактичного їх подання.

Відповідно до статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема: вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше, вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення, встановлює строк для подання пояснень третіми особами.

В свою чергу, із змісту частини 2 статті 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, суд вбачає за необхідне відкласти підготовче засідання.

Керуючись статтями 80, 119, 177, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Повернутися у справі № 910/2062/26 до стадії підготовчого провадження та замінити судове засідання, призначене на 08.07.2026 підготовчим засіданням.

2. Відкласти підготовче засідання на 05.08.26 о 12:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 22.

3. Викликати у підготовче засідання представників сторін, повноваження яких оформити відповідно до вимог ст. 60 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили 08.07.2026 та не підлягає оскарженню.

Суддя Л.Г. Пукшин