Рішення № 138033266, 08.07.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 21/38/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 Справа № 908/3497/25 (908/3939/25)

м. Запоріжжя Запорізької області

За позовною заявою (заявника) - Ковельської окружної прокуратури Волинської області (вул. Шевченка, 7, м. Ковель, Волинська область, 45000, код ЄДРПОУ 0290991523, електронна пошта: kovel_prok@pvo.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС представник - Герасименко Павло Вікторович, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -

Позивача - Ковельської районної державної (військової) адміністрації (вул. Незалежності. 73, м. Ковель, Волинська область, 45000, код ЄДРПОУ 04051402, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про стягнення 34 246, 50 грн.

в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Розпорядник майна - Сєдова Наталя Іванівна (вул. Гагаріна, буд. 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою від 18.12.2025 відкрито провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.

18.12.2025 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено оголошення № 77982 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

До підсистеми "Електронний суд" від Ковельської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Ковельської районної державної (військової) адміністрації (позивач) надійшла позовна заява вихідний № 52-4050 вих.25 від 30.12.2025 (вх. № 4374/08-07/25 від 30.12.2025) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення 34 246, 50 грн., у якій заявник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 34 246, 50 грн., з яких: 25 235, 00 грн. - кошти, що підлягають стягненню за непоставлений товар; 1 631, 82 грн. - інфляційні втрати; 655, 42 грн. - 3 % річних; 6 724, 26 грн. - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов`язання відповідно до п. 7.2 Договору поставки № 29 від 01.02.2023, а також стягнути судовий збір на користь Волинської обласної прокуратури.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу, з урахуванням частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, розгляд позовної заяви (єдиний унікальний номер 908/3939/25) визначено судді Черкаському В.І., у провадженні якого перебуває справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 09.01.2026 позовну заяву Ковельської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі позивача - Ковельської районної державної (військової) адміністрації до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення 34 246, 50 грн. прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" та відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали.

10.05.2026 (за матеріалами підсистеми "Електронний суд" - 05.05.2026) до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

Відзив подано з пропуском установленого судом процесуального строку. На обґрунтування поважності причин пропуску відповідач послався на введення стосовно нього процедури розпорядження майном (ухвала від 18.12.2025) та пов`язані з цим організаційні обмеження, які унеможливили своєчасну підготовку відзиву, і просив на підставі частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України визнати причини пропуску строку поважними та прийняти відзив до розгляду.

По суті спору відповідач зазначив, що не заперечує проти обставин, викладених у позовній заяві, та визнає їх такими, що відповідають дійсності, а також не оспорює розмір заявлених до стягнення коштів у загальній сумі 34 246, 50 грн., з яких: основний борг - 25 235, 00 грн., інфляційні втрати - 1 631, 82 грн., 3 % річних - 655, 42 грн., пеня - 6 724, 26 грн., і просив вирішити справу з урахуванням визнання ним позовних вимог у повному обсязі.

Водночас відповідач звернув увагу суду на те, що задоволення позовних вимог у цій справі не є підставою для автоматичного включення відповідних вимог до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство № 908/3497/25.

Оцінивши наведені відповідачем причини пропуску строку на подання відзиву, суд на підставі частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України визнає їх поважними та приймає відзив до розгляду.

Заявник та позивач відповіді на відзив не подали.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами (частина 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Спір розглядається в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Відповідно до частин 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, у тому числі спори з позовними вимогами до боржника.

Оскільки відповідачем у справі є боржник, спір підлягає розгляду в межах справи про банкрутство за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України.

01.02.2023 між Ковельською районною державною адміністрацією (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (постачальник) укладено договір поставки пального (бензину А-95) № 29.

Згідно з пунктами 1.1 - 1.5 Договору постачальник зобов`язався передати покупцю у власність товар - бензин А-95 у кількості 1220 літрів, а покупець - сплатити та прийняти товар.

Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картками) на отримання товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442.

Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю та якістю з моменту фактичного отримання товару згідно з умовами Договору.

Відповідно до пункту 3.2 Договору ціна Договору становить 59 780, 00 грн., у тому числі з ПДВ.

Згідно підпункту 1.1.2 пункту 5.2 Договору передача покупцю товару здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправлення автомобілів покупця в разі пред`явлення довіреними особами покупця скретч-картки; скретч-картка є підставою для видачі (заправлення) з АЗС зазначеного у картці об`єму та марки товару, після чого всі обов`язки сторін щодо погашених скретч-карток уважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості, меншій, ніж зазначено у скретч-картці.

Відповідно до пункту 5.3 Договору умови постачання - самовивезення; покупець зобов`язується отримати товар на АЗС до закінчення строку дії довірчого документа.

Пунктом 6.3 Договору на постачальника покладено обов`язок забезпечити поставку товарів у встановлені строки та належної якості.

Пунктами 7.1, 7.2 Договору передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором; за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов`язання за кожний день прострочення. Згідно з пунктами 10.1, 10.2 Договір діє до 31.12.2023.

На виконання умов Договору за видатковою накладною № 0002/0000128 від 01.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" передало Ковельській районній державній адміністрації довірчі документи (скретч-картки) на бензин А-95 у кількості 1220 літрів загальною вартістю 59 780, 00 грн. з ПДВ.

Зі змісту специфікації № 0002/0000128-С відпущених карток на нафтопродукти до видаткової накладної № 0002/0000128 від 01.02.2023 вбачається, що покупцю передано 71 скретч-картку, з яких 31 скретч-картка номіналом 20 літрів кожна та 40 скретч-карток номіналом 15 літрів кожна. Покупець у повному обсязі сплатив кошти за придбане паливо, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 06.02.2023.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом № 281/171/578/155 від 20.05.2008, талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки. Талон (скретч-картка) не є розрахунковим чи платіжним засобом, а посвідчує право його власника отримати раніше оплачене пальне на АЗС, яке до моменту фактичного отримання перебуває на зберіганні в постачальника.

Підписана сторонами видаткова накладна підтверджує лише факт передачі скретч-карток, які надавали покупцю право на отримання відповідної кількості пального в майбутньому, проте лише після отоварення скретч-картки на АЗС покупець уважається таким, що фактично отримав товар. Передача скретч-карток без фактичного відпуску пального на АЗС постачальника не є належним виконанням зобов`язання з поставки.

З наданої позивачем інформації вбачається, що з придбаних на підставі Договору поставки № 29 від 01.02.2023 1 220 літрів пального отоварено лише 705 літрів, а 515 літрів бензину А-95 загальною вартістю 25 235, 00 грн. покупцем не отоварено.

Починаючи з 31.01.2025 на АЗС постачальника, розташованих у м. Ковель, видача бензину А-95 за скретч-картками не здійснюється у зв`язку з його відсутністю на АЗС.

Зазначені обставини підтверджуються актом про фіксацію відмови видачі палива від 31.01.2025, згідно з яким водій автомобіля HYUNDAI ACCENT 31.01.2025 прибув на АЗС постачальника за адресою: вул. Володимира Кияна, буд. 2-а, м. Ковель, та пред`явив скретч-картку № 303611012067 номіналом 20 літрів для отоварення, однак отримав відмову у зв`язку з відсутністю палива на АЗС, при цьому строк дії скретч-картки не закінчився.

Крім того, під час заїзду автомобіля DAEWOO LANOS на АЗС постачальника за адресою: вул. Волі, буд. 38, с. Воля-Ковельська, з метою отоварення скретч-картки виявлено непрацюючий пункт АЗС.

Неможливість отримання пального на АЗС за картками "АВІАС", "ANP" є загальновідомою обставиною, яка відповідно до частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування.

Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 у справі № 927/558/25 установлено, що мережа АЗС "ANP-АВІАС" не здійснює господарської діяльності, зокрема не забезпечує відпуск пального споживачам.

Крім того, постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі № 904/6005/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АВІАС" визнано банкрутом, що додатково підтверджує обставини нефункціонування відповідних автозаправних станцій.

З метою досудового врегулювання спору Ковельська районна державна адміністрація листом від 06.03.2025 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" з вимогою про відновлення отоварення придбаних скретч-карток, а листом (претензією) № 957/25/2-25 від 03.04.2025 з вимогою про відновлення отоварення виданих скретч-карток або повернення коштів за неотриманий товар. Вказані звернення відповідачем залишено без задоволення.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу іншої сторони є достатнім для того, щоб уважати повідомлення належним.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку

За статтями 526, 629 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За приписами статті 265 Господарського кодексу України та статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки постачальник зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором.

Згідно з частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором, покупець має право відмовитися від товару та його оплати, а якщо товар оплачено - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що покупцем здійснено повну оплату товару, проте відповідач визначений Договором товар у повному обсязі не передав, не забезпечивши наявність пального на АЗС за пред`явленими скретч-картками, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти за недопоставлений товар - бензин А-95 загальним об`ємом 515 літрів на суму 25 235, 00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення коштів та в отриманні компенсації за неправомірне користування боржником коштами, належними до сплати кредитору (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постановах від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 та від 04.06.2019 у справі № 916/190/18).

За розрахунком позивача, здійсненим за період з 31.01.2025 (дата, з якої позивач уперше не зміг отримати оплачений товар) по 12.12.2025, розмір інфляційних втрат становить 1 631, 82 грн., розмір 3 % річних - 655, 42 грн. Зазначений розрахунок відповідачем не оспорено.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтями 549, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пені).

Пунктом 7.2 Договору сторони погодили відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов`язання за кожний день прострочення.

За розрахунком позивача за період з 31.01.2025 по 12.12.2025 розмір пені становить 6 724, 26 грн. Зазначений розрахунок відповідачем не оспорено.

Відповідач у відзиві визнав обставини, викладені у позовній заяві, та не оспорив розмір заявлених до стягнення коштів, у тому числі суми інфляційних втрат, 3 % річних і пені. Визнані відповідачем обставини узгоджуються з наявними у справі доказами та не спростовуються ними.

Щодо доводу відповідача про те, що задоволення позовних вимог у цій справі не є підставою для автоматичного включення відповідних вимог до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство № 908/3497/25, суд зазначає таке.

Предметом розгляду в цій справі є позовний спір про стягнення з боржника заборгованості, який вирішується за правилами Господарського процесуального кодексу України з урахуванням статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства. Порядок виявлення кредиторів і набуття статусу конкурсного кредитора визначається статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства та передбачає подання окремої письмової заяви з грошовими вимогами до боржника у встановлений строк (офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство здійснено 18.12.2025 № 77982).

Отже, наведений довід відповідача не спростовує заявлених позовних вимог по суті та не впливає на вирішення цього спору про стягнення коштів; рішення суду в цій справі може бути використане як доказ на підтвердження розміру та підстав вимог при їх заявленні у справі про банкрутство.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний суб`єкт владних повноважень.

Порушення інтересів держави у спірних правовідносинах полягає у неправомірному утриманні відповідачем бюджетних коштів, сплачених за непоставлений товар.

Позивач - Ковельська районна державна (військова) адміністрація є розпорядником бюджетних коштів і належним позивачем у справі.

Незважаючи на тривале листування з приводу неналежного виконання відповідачем умов Договору (звернення позивача до прокуратури № 590/29/2-25 від 03.03.2025 та подальше листування), позивач самостійно з позовом до суду про стягнення коштів не звертався, що свідчить про бездіяльність компетентного органу.

Прокурором дотримано вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру": 15.12.2025 позивача повідомлено про намір звернення прокурора з позовом до суду. Наведене свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За статтями 76, 79 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює належність і допустимість доказів, а наявність обставини, на яку сторона посилається, вважається доведеною, якщо докази, надані на її підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, у зв`язку з чим з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" на користь Ковельської районної державної (військової) адміністрації підлягають стягненню 34 246, 50 грн., з яких: 25 235, 00 грн. - основний борг (кошти за непоставлений товар), 1 631, 82 грн. - інфляційні втрати, 655, 42 грн. - 3 % річних, 6 724, 26 грн. - пеня.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача та підлягають стягненню з нього на користь Волинської обласної прокуратури у розмірі 2 422, 40 грн.

Керуючись статтями 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 13, 73, 74, 76, 79, 86, 123, 129, 236, 238, 240, 241, 247, 252, 255-257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, к. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Ковельської районної державної (військової) адміністрації (вул. Незалежності, буд. 73, м. Ковель, Волинська область, 45000, код ЄДРПОУ 04051402) 25 235 (двадцять п`ять тисяч двісті тридцять п`ять) грн. 00 коп. основного боргу (кошти за непоставлений товар), 1 631 (одну тисячу шістсот тридцять одну) грн. 82 коп. інфляційних втрат, 655 (шістсот п`ятдесят п`ять) грн. 42 коп. 3 % річних, 6 724 (шість тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 26 коп. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, к. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Волинської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909915) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати заявнику, позивачу, відповідачу (до електронного кабінету).

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 08.07.2026.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ