Ухвала суду № 138033148, 07.07.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

07.07.2026 Справа № 905/8254/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши клопотання арбітражної керуючої Карауш Ю.В. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди у справі

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Аргос-Трейд», м. Донецьк (код ЄДРПОУ 32466997)

про банкрутство,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа №905/8254/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Аргос-Трейд», м. Донецьк, що порушена ухвалою господарського суду від 09.12.2013 за заявою боржника на підставі ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.04.2025 призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Аргос-Трейд», м. Донецьк арбітражну керуючу Карауш Юлію Вікторівну.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.03.2026 відсторонено арбітражну керуючу Карауш Юлію Вікторівну (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1051 від 11.07.2013) від виконання повноважень ліквідатора у справі №905/8254/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Аргос-Трейд», м. Донецьк.

31.03.2026 на виконання вимог ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2026 матеріали справи №905/8254/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Аргос-Трейд», м. Донецьк направлені на адресу суду касаційної інстанції.

16.04.2026 від арбітражної керуючої Карауш Ю.В. надійшло клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 16.04.2025 по лютий 2026 року в загальному розмірі 230791,00грн та відшкодування витрат в загальному розмірі 669,00грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.04.2026 відкладено розгляд питання про прийняття та призначення до розгляду клопотання арбітражної керуючої Карауш Ю.В. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди після повернення матеріалів справи №905/8254/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Аргос-Трейд», м. Донецьк до Господарського суду Донецької області.

08.06.2026 на адресу суду надійшли матеріали справи №905/8254/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Аргос-Трейд», м. Донецьк.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.06.2026 постановлено клопотання арбітражної керуючої Карауш Ю.В. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди прийняти до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи.

29.06.2026 від Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», м.Київ надійшло заперечення на клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, за змістом якого кредитор просить суд детально дослідити дії арбітражної керуючої поді час здійснення нею повноважень, оскільки кредитор вважає, що ліквідатором не досягнуто жодного позитивного результату для кредитора. Крім цього, кредитор зазначає, що по відношенню до нього запроваджена ліквідаційна процедура, активи банку реалізовані та можливості здійснити оплату діяльності ліквідатора відсутня.

Розглянувши заяву арбітражної керуючої про затвердження звіту про основну винагороду за період з 16.04.2025 по лютий 2026 року в загальному розмірі 230791,00грн та відшкодування витрат в загальному розмірі 669,00грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства Арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором (ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства).

Як вбачається з матеріалів справи, арбітражною керуючою 30.09.2025, 09.10.2025 та 20.01.2026 скликались збори кредиторів, однак вказані збори не відбулись, у зв`язку з неявкою кредиторів.

Суд зауважує, що хоча нормою ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства і передбачено схвалення комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, однак саме схвалення комітету кредиторів такого звіту не є безумовною підставою для подальшого затвердження судом такого звіту, оскільки дії суду законодавство про банкрутство пов`язує не з наявністю або відсутністю схвалення звіту, а із тим, яких висновків дійде суд за результатом його розгляду. Наявність різного роду схвалень та погоджень (плану санації, звіту ліквідатора, тощо) є лише додатковими гарантіями дотримання прав учасників провадження у справі про банкрутство. Господарський суд не зв`язаний такими погодженнями (або їх відсутністю) у своїх правових позиціях та у своїх процесуальних діях.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №910/18919/13, від 04.06.2019 у справі №Б-24/172-09 та від 24.07.2018 у справі №5019/2862/11.

Отже, факт несхвалення кредиторами боржника звіту арбітражної керуючої Карауш Ю.В. про нарахування основної винагороди не є вирішальним та таким, що має суттєве значення при вирішенні відповідного питання судом, оскільки розгляд звіту арбітражного керуючого є прерогативою саме господарського суду.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.05.2018 у справі №29/5005/468/2012 при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним повноважень у справі про банкрутство має досліджуватись не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури банкрутства, а й які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим протягом відповідної процедури банкрутства, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.

Відповідно до наявних у справі матеріалів, судом встановлені наступні дії, здійснені ліквідатором, а саме зроблені запити щодо боржника та його майна, зокрема з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру цивільних повітряних суден України, Державного суднового реєстрі України та Суднової книги України, Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва в Реєстрі дозвільних документів та Автоматизованій системі виконавчих проваджень; направленні звернення до ГУ ДПС у Донецьків області та АТ «ПУМБ» щодо руху грошових коштів та залишків грошових коштів на рахунках боржника; направлені запити до кредиторів з проханням повідомити про стан заборгованості та надати документи, що підтверджують кредиторські вимоги до боржника, з подальшим отриманням відповідей на вказані запити; надані пояснення суду щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Онлайн» про заміну кредитора його правонаступником, в якій просила задовольнити заяву частково та щодо заяви Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» про заміну кредитора його правонаступником, в якій просила у задоволенні заяви відмовити; неодноразово скликались збори кредиторів, що не відбулись, через неявку кредиторів; зроблені та направлені кредиторам запити з проханням отримання пропозицій щодо подальшого руху справи про банкрутство, здійснювалась інвентаризація майна боржника, надано актуальний реєстр кредиторів боржника.

Розглянувши встановлені обставини, судом встановлено, що арбітражною керуючою Карауш Ю.В. належним чином виконувались обов`язки ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Аргос-Трейд», м. Донецьк, у відповідності до норм Кодексу України з процедур банкрутства.

При цьому, суд відхиляє заперечення Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» щодо безрезультатності дій ліквідатора, оскільки матеріалами справи підтверджується належне виконання арбітражною керуючою своїх повноважень, а не закінчення ліквідаційної процедури та недосягнення позитивного результату пов`язане не з діяльністю ліквідатора, а з об`єктивною неможливістю закінчення ліквідаційної процедури, у зв`язку з місцезнаходженням боржника на тимчасово окупованій Російською Федерацією території.

Крім цього, суд враховує невиконання банком своїх обов`язків як кредитора в даній справі, зокрема, не брались участі у засіданнях зборів кредиторів боржника та на запити ліквідатора не надавались позиції щодо подальшого руху справи про банкрутство.

Суд зауважує, що одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. При цьому, що кредитори, беручи участь у справі про банкрутство, мають не тільки певні процесуальні права, зокрема, на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасники провадження (сторони) можуть нести певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011).

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора про нарахування основної грошової винагороди за період з 16 квітня 2025 року по лютий 2026 року в загальному розмірі 230791,00грн.

Також, арбітражна керуюча просить відшкодувати витрати, пов`язані з виконанням нею повноважень у загальному розмірі 669,00грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

На підтвердження вказаних витрат, арбітражною керуючою надані квитанції АТ «Укрпошта» на загальну суму в розмірі 512,00грн та квитанції з оплати надання відомостей з державних реєстрів на загальну суму в розмірі 157,00грн.

Враховуючи підтвердження належними доказами понесених ліквідатором витрат у ліквідаційній процедурі, суд дійшов висновку про затвердження звіту про відшкодування витрат на суму 669,00грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).

Кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду (ч. 5 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства).

Отже, Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного кредиторами фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718-2011, від 16.03.2021 у справі № 5011-15/2551-2012, від 16.07.2020 у справі № 918/454/18).

Як вбачається з матеріалів справи, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі №905/8254/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Аргос-Трейд», м. Донецьк кредиторами не створено, кошти, одержані від господарської діяльності банкрута або від продажу його майна відсутні.

Одночасно, згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі «Броньовський проти Польщі») зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Відмова від авансування, відсутність майна боржника або ж відсутність інших джерел для покриття на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Пунктом 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін «самозайнята особа». Відтак, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

При цьому, діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури - найповнішого задоволення вимог кредиторів шляхом пошуку та реалізації активів ліквідаційної маси. Поза межами ліквідаційної процедури кредитори боржника не можуть задовольнити свої вимоги в інший спосіб, окрім як через реалізацію майна боржника в ліквідаційній процедурі (частина чотирнадцята статті 39 Кодексом України з процедур банкрутства). Тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника.

Кредитори боржника на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство можуть відмовитися від своїх вимог до боржника, заявлених у порядку Кодексом України з процедур банкрутства статті 45 Кодексом України з процедур банкрутства, припинивши свою участь у процедурі банкрутства як учасники провадження (сторони у справі).

Одночасно, від кредиторів заяв про відмову від вимог до боржника до суду не надходили.

Відтак, беручи участь у справі про банкрутство, кредитор не тільки має певні процесуальні права, зокрема на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) може нести певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі. За ухвалою суду на нього можуть покладатися певні судові витрати: оплата послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого.

Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди, відшкодування витрат у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі.

У випадку, коли оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого, зокрема, ліквідатора банкрута, має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Кодексу України з процедур банкрутства), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно. Наведена правова позиція є усталеною в практиці Верховного Суду.

Встановивши факт невиконання кредиторами у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення ухвали та видачі судового наказу.

Практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг арбітражного керуючого та відсутністю коштів боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного суду від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011.

Щодо посилань кредитора Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» щодо неможливості сплати грошової винагороди та відшкодування витрат у зв`язку з дією тимчасової адміністрації та запровадження ліквідаційної процедури по відношенню до банку, суд зазначає наступне.

Кредитор зазначає, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 04.12.2014 №782, у Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» запроваджено тимчасову адміністрацію банку та відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.08.2024 №892, затверджено ліквідаційний баланс та звіт про виконання ліквідаційної процедури ПАТ «Банк Камбіо».

Суд зазначає, що банк, який виводиться з ринку, до моменту державної реєстрації його припинення не позбавлений правосуб`єктності і може виступати учасником різних правовідносин. Від імені банку у цих правовідносинах діє уповноважена особа Фонду, виконуючи функції виконавчого органу банку (керівника Банку), який є належним відповідачем у справі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 910/12294/16).

Крім цього, суд наголошує, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Можливість стягнення грошових коштів з банку, який перебуває в процедурі ліквідації, підтверджується практикою Верховного Суду, зокрема, додатковими постановами від 06.10.2021 у справі №904/5139/20, від 30.07.2020 у справі №910/14838/18, від 19.05.2021 у справі №754/12116/18, постановою від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 24.06.2021 у справі №761/14537/15-ц тощо. Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі №381/622/17 відступлено від правового висновку щодо неможливості стягнення коштів з банку, що перебуває в процедурі ліквідації, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/23398/16.

На підставі викладеного, за відсутності доказів добровільної виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому, чи доказів визначення порядку та строків здійснення добровільної виплати, з метою дотримання права арбітражного керуючого на оплату його послуг, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання арбітражного керуючого Карауш Ю.В. та стягнути з кредитора суми основної грошової винагороди та понесених витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 60, 61, 90 Кодексу України з питань банкрутства, ст. 231, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання арбітражної керуючої Карауш Ю.В. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди задовольнити.

Затвердити звіт арбітражної керуючої Карауш Ю.В. про нарахування і виплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора у справі №905/8454/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Аргос-Трейд», м. Донецьк за період з 16.04.2025 по лютий 2026 у розмірі 230791,00грн та звіт про відшкодування витрат у розмірі 669,00грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» (04053, місто Київ, вул.Січових Стрільців, будинок 17, ідентифікаційний код 26549700) на користь арбітражної керуючої Карауш Юлії Вікторівни (вул. Тираспольська, 58, м. Київ, 04079, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , рахунок: НОМЕР_2 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851) основну грошову винагороду за період з 16.04.2025 по лютий 2026 та понесені ліквідатором витрати у загальному розмірі 48328,85грн.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор онлайн» (01133, місто Київ, провулок Лабораторний, будинок 3, ідентифікаційний код 594622) на користь арбітражної керуючої Карауш Юлії Вікторівни (вул. Тираспольська, 58, м. Київ, 04079, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , рахунок: НОМЕР_2 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851) основну грошову винагороду за період з 16.04.2025 по лютий 2026 та понесені ліквідатором витрати у загальному розмірі 183131,15грн.

Видати накази на виконання ухвали суду.

Ухвала складена та підписана 07.07.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу.

Суддя О.В. Чернова