Постанова № 138033088, 08.07.2026, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/1096/26

Провадження № 2-а/385/6/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого-судді Венгрина М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників процесу (письмового провадження) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції уВінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 оскаржив постанову серії ЕНА № 7345140 від 10.06.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу, просив визнати її протиправною та закрити провадження в справі.

стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В обґрунтування позову ОСОБА_1 покликався на те, що згаданою постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340,00 грн за те, що 10.06.2026 о 00 год 38 хв в с. Вороновиця по вул. Барвінковій він керував транспортним засобом з непрацюючим заднім лівим габаритом в темну пору доби, чим порушив п. 31.4.3 ПДР керував транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світловим приладів темної пори доби, з якими експлуатація транспортного засобу заборонена. 15.06.2026 зі застосунку Дія йому стало відомо про накладення на нього штрафу. 10.06.2026 він, керуючи своїм автомобілем Мерседес Бенц Спрінтер по трасі М-30 з м. Тернопіль в м. Гайворон о 00 год 20 хв був зупинений працівниками поліції, які повідомили, що в його автомобілі не світить задній лівий габарит. Про це йому відомо не було, оскільки він працював та під час рух він дорогою проїжджав кілька постів поліції в темну пору доби та за це його не зупиняли. Умислу на порушення ПДР в нього не було та він полагодив несправність на місці. Поліцейські склали дану постанову, отримувати яку він відмовився, повідомив, що буде її оскаржувати. 16.06.2026 ним було отримано копію постанови поштою. Вважає, що поліцейські не роз`яснили йому право на захист, на безкоштовну правову допомогу, лише вручили аркуш з текстом дрібним шрифтом, не врахували відсутність умислу на пересування автомобілем з несправним заднім лівим габаритом, при чому така несправність була полагоджена на місці.

Відповідач в поданому відзиві просив залишити оскаржувану постанову без змін в позов без задоволення. Свою позицію обгрунтовував тим, що 10.06.2026 в с. Вороновиця, відносно ОСОБА_1 винесено постанову, серії ЕНА №7345140, по справі про адміністративне правопорушення, за порушення правил дорожнього руху, а саме: керував транспортним засобом з непрацюючим заднім лівим габаритом в темну пору доби, чим порушив п.31.4.3 ПДРУкраїни, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.121 КУпАП.При складанні постанови про адміністративне правопорушення позивач не заперечував факт вчинення ним правопорушення, не заперечував факт керування транспортним засобом та свідомо розумів наслідки своєї бездіяльності щодо несправності автомобіля. Даний факт міститься у матеріалах відеозапису з нагрудних бодікамер поліцейського. При огляді даного відео з бодікамер поліцейського встановлено, що водій керував близько 00год 40хв автомобілем Мерседес Спрінтер 313, номерний знак НОМЕР_1 з несправним зовнішнім світловим приладом, а саме не працював задній лівий стоп.Згідно з Правилами дорожнього руху України, керувати автомобілем із непрацюючим стоп-сигналом заборонено, оскільки це створює аварійну ситуацію. За це порушення передбачено адміністративну відповідальність. Забороняється експлуатація транспортних засобів, якщо стоп-сигнали не працюють. Це вважається технічною несправністю.Оскаржувана постанова відповідає даним вимогам у повному обсязі, при цьому положення даної норми не встановлюють обов`язку зазначення доказів в постанові по справі про адміністративне правопорушення, а також їх долучення до примірника, який вручається особі щодо якої розглянуто справу, а також зобов`язують лише зазначення опису встановлених обставин та нормативного акта, що передбачає відповідальність.

Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі

Увхалою від 22.06.2026 задоволено заяву судді Панасюка І. В. про самовідвід.

Ухвалою від 23.06.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників процесу (у письмовому провадженні).

06.07.2026 до суду надійшов відзив від відповідача з долученими відеозаписами.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою серії ЕНА № 7345140 від 10.06.2026 інспектора ВП № 5 (м. Немирів) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Чорного Н. М. Процюка С. М. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340,00 грн за те, що 10.06.2026 о 00 год 38 хв в с. Вороновиця по вул. Барвінковій він керував транспортним засобом з непрацюючим заднім лівим габаритом в темну пору доби, чим порушив п. 31.4.3 ПДР керував транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світловим приладів темної пори доби, з якими експлуатація транспортного засобу заборонена.

Копію постанови позивач отримав засобами поштового зв`язку 18.06.2026, враховуючи інформацію на сайті АТ Укрпошта.

На відеозаписах вбачається, що лівий задній габарит після зупинки автомобіля Мерседес не працював, водій ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими його полагодив та він почав світити, однак на завершенні запису зафіксовано, що лівий задній габарит не працює, при цьому правий задній світить.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Позивач оскаржив згадану постанову, вказав, що з такою не погоджується.

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв`язку з незгодою позивача з рішенням суб`єкта владних повноважень про порушення позивачем Правил дорожнього руху, а накладення, у зв`язку з цим, на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Однак, суд вважає оскаржувану постанову такою, що не відповідає вимогам закону (неправомірною), є необґрунтованою та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Остаточна оцінка поведінки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дається в постанові по справі.

Постанова (рішення) по справі про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, при складанні якого необхідно враховувати встановлені законом вимоги до змісту і форми цього документа.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова має містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

У цьому процесуальному документі необхідно обґрунтовувати і мотивувати юридичну оцінку обставин справи, вид і захід застосованого стягнення. Обґрунтованість постанови по справі пов`язана з повним, всебічним і об`єктивним дослідженням обставин справи, правильним застосуванням матеріально-правових і процесуально-правових норм. При цьому аргументація висновків має ґрунтуватися на даних, досліджених під час розгляду справи.

Висновок про наявність в діях (бездіяльності) особи складу адміністративного правопорушення може бути зроблено лише на підставі доказів, отриманих у встановленому законом порядку.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Відповідно до принципу презумпції невинності обов`язок доказування лежить на органі (посадовій особі), що розглядає справи про адміністративне правопорушення.

Також, згідно абз. 1 та 2 ч. 2 ст. 7 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналіз положень вказаних статей КУпАП, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП.

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно доЗакону України «Про дорожній рух»встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Пунктом 1.3 ПДРвизначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Аналогічні положення містяться уст.14 Закону України «Про дорожній рух».

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР).

Згідноп. 31.1 Правил дорожнього рухутехнічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Диспозиція частини першоїстатті 121 КУпАПпередбачає відповідальність водія за керування транспортним засобом, що має несправності:

- системи гальмового або рульового керування,

- тягово-зчіпного пристрою,

- зовнішніх світлових приладів (темної пори доби),

- інші технічні несправності,

з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

З цього слідує, що адміністративна відповідальність передбачена не за керування водієм транспортним засобом, що має будь-які несправності зовнішніх світлових приладів у темну пору доби, а лише ті, за наявності яких відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.

Вичерпний перелік несправностей зовнішніх світлових приладів транспортних засобів, за наявності яких згідно із законодавством забороняється їх експлуатація, наведений у пункті31.4.3. розділу 31 ПДР:

а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів невідповідають вимогам конструкції транспортного засобу;

б) порушено регулювання фар;

в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;

г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;

ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшуєїх прозорість чи світлопропускання.

Таку несправність зовнішніх світлових приладів транспортного засобу, як несправність заднього габариту, пунктом31.4.3. розділу 31 ПДР не віднесено до переліку несправностей зовнішніх світлових приладів транспортних засобів, за наявності яких згідно із законодавством забороняється експлуатація таких транспортних засобів.

Водночас згідно пп.«б»п. 31.6 Правил дорожнього рухузабороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.

Суд звертає увагу, що у відзиві відповідач, вказуючи, що постанову складено щодо несправності заднього лівого габарита покликається, що при огляді відеозапису з бодікамер поліцейського вбачається несправність заднього лівого стоп сигналу, водночас судовм встановлено з долучених відеозаписів, що несправним був саме задній лівий габаритю

Також слід вказати, що в оскаржуваній постанові не вказано який саме підпункт п. 31.4.3 ПДР порушено ОСОБА_1 , оскільки в такому міститься 4 підпункти: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів невідповідають вимогам конструкції транспортного засобу;б) порушено регулювання фар;в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшуєїх прозорість чи світлопропускання.

Суд вважає доводи відповідачапро порушення позивачем пункту 31.4.3. ПДРу цій справі є безпідставним, оскільки жодним з підпунктів такого не передбачено відповідальність керування автомобілем з несправністю одного з задніх габаритів.

Також, якщо під час руху виникає несправність, передбачена будь-яким підпунктом пункту 31.4.3. ПДР, то алгоритм дій водіяпередбачено пунктом 31.5. цих же Правил, за яким, у разі виникнення в дорозі несправностей, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 згаданих вже Правил.

Як вже було судом зазначено, заборона подальшого руху транспортного засобу передбачена упункті 31.6 ПДР, у тому разі, якщо:

а) робоча гальмова система чи рульове керування не дають змоги водієві зупинити транспортний засіб абоздійснити маневр під час руху з мінімальною швидкістю;

б) у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів;

в) під час дощу або снігопаду не працює склоочисник з боку розміщення керма;

г) зіпсований тягово-зчіпний пристрій автопоїзда.

Отже, повна заборона подальшого руху транспортним засобом може бути лише у випадках, коли у темну пору доби не горять лампи усіх фар чи задніх габаритних ліхтарів.

Суд вважає правильним зауважити, що «заборона експлуатації» згідноп.31.3 ПДРУкраїни, та «заборона подальшого руху транспортних засобів» згідно зп.31.6 ПДРУкраїни є відмінними поняттями, з різними підставами і наслідками.

Відповідачем було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 121 КУпАПта накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення ним п. 31.4.3 ПДР, без конкретизації підпункту, що само по собі є порушенням, що виразилось у керуванні транспортним засобом в якого «в темну пору доби не працював лівий задній габарит.

Аналізуючи норми вищевказаного законодавства суд звертає увагу, що у відповідності до диспозиціїстатті 121 КУпАПадміністративна відповідальність передбачена не за керування водієм транспортним засобом, що має будь-які несправності зовнішніх світлових приладів у темну пору доби, а лише за керування водієм транспортним засобом, що має такі несправності: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів невідповідають вимогам конструкції транспортного засобу;б) порушено регулювання фар;в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшуєїх прозорість чи світлопропусканнязовнішніх світлових приладів (темної пори доби), за наявності яких відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.

За змістом вказаних норм, суду доходить висновку про те, щоПДРне забороняється експлуатація транспортного засобу, у якому не горить задній лівий габарит в темну пору доби, а тому експлуатація такого транспортного засобу не утворює в діяннях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого будь яким підпунктом пункту 31.4.3. ПДР,за яке настаєвідповідальність передбачена ч. 1ст. 121 КУпАП.

У зв`язку з наведеним суд відхиляє аргументи, що наведені в відзиві та вважає правильним задоволити позов, скасувавши оскаржувану постанову, а провадження в справі - закрити.

Інші аргументи позивача не впливають на висновки суду.

При цьому суд звертає увагу, що до складових верховенства права належить, зокрема правова (юридична) визначеність. Принцип юридичної визначеності полягає також в тому, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед (до його застосування) та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.

Беручи до уваги вимоги частини 1 статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати (сплачена сума судового збору) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції уВінницькійобласті на користь позивача.

Керуючись статтею 286 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції уВінницькій області (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Театральна, 10, ЄДРПОУ 40108672) задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7345140 від 10.06.2026складену інспектором ВП № 5 (м. Немирів) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Чорним Н. М. про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340,00 грн та закрити провадження в справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції уВінницькій області на користь ОСОБА_1 (шістсотшістдесят п`ять) грн 60 коп судових витрат на сплату судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 08.07.2026.

Суддя: М. В. ВЕНГРИН

Дата документа 08.07.2026