Ухвала суду № 138032137, 07.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6654/26

Провадження № 1-кс/202/5122/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42026040000000263 від 05.06.2026 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке обґрунтував тим, що у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026040000000263 від 05.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи в умовах воєнного стану вчиняють дії, спрямовані на заволодіння майном Дніпровської міської ради у вигляді земельних ділянок з кадастровими номерами 1210100000:02:138:0039 та 1210100000:02:138:0048 шляхом перереєстрації розташованих на них об`єктів нерухомості перед пред`явленням до них позовів про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок, чим позбавляють можливості звернути стягнення на ці об`єкти як засіб відшкодування збитків. Суб`єкти господарювання фактично використовували земельну ділянку за відсутності договорів оренди та без відповідної плати.

Клопотання обґрунтовується послідовним ланцюгом перереєстрації власників об`єктів нерухомості, розташованих на зазначеній земельній ділянці, який свідчить про пов`язаність формально непов`язаних суб`єктів господарювання: власником об`єктів незавершеного будівництва було ТОВ «АЛЬФА ДЕВЕЛЕПМЕНТ ГРУП», згодом (з 04.03.2019) ТОВ «ПРОМЗЕМЛЯ» та (з 07.03.2019) ТОВ «ЛАВАНДА-КРИМ», які мали спільні контактні номери, збіг адрес та ознаки зв`язку між посадовими особами. У подальшому об`єкти в один день (02.06.2023) набуваються ТОВ «БУДДНІПРОІНВЕСТ» (згодом ТОВ «ТОРНБУД»), інтереси продавців при цьому представляла одна й та сама особа. Далі на підставі договорів купівлі-продажу від 24.04.2025 об`єкти перейшли до ТОВ «ДНІПРО НОВОБУД», а на підставі договорів від 04.12.2025 до ТОВ «СІТІ КВАРТАЛ 12» (ЄДРПОУ 45962571), зареєстрованого лише 03.10.2025, при цьому ТОВ «ТОРНБУД» та ТОВ «СІТІ КВАРТАЛ 12» зазначали спільний первинний контактний номер, а бенефіціаром ТОВ «ТОРНБУД» стала одна особа громадянин Грузії. За весь період зміни власників договори оренди земельної ділянки (у тому числі щодо суборенди) не укладались.

Постановою від 03.07.2026 матеріальні об`єкти, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:02:138:0039 (об`єкти незавершеного будівництва готовністю 65% та 10%), визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Наразі власником цих об`єктів є ТОВ «СІТІ КВАРТАЛ 12», при цьому за даними Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва будь-які будівельні роботи за зазначеним кадастровим номером не здійснюються.

За таких обставин зазначені об`єкти, постановою прокурора від 03.07.2026, визнані речовими доказами кримінального правопорушення і їх арешт необхідний для запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження.

Враховуючи викладене просив слідчого суддю накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні № 42026040000000263 від 05.06.2026 (за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України), що належать на праві власності ТОВ «СІТІ КВАРТАЛ 12» (ЄДРПОУ 45962571), з метою запобігання їх пошкодженню, псуванню, знищенню, перетворенню та відчуженню, а саме на: об`єкт незавершеного будівництва готовністю 65% (літ. А-2, А'-1, Б-7, Б'-7, В-7, Г-1, Д, Е-1, Ж, З з відповідними приямками, прибудовами та входами у підвал); об`єкт незавершеного будівництва готовністю 10% (незавершене будівництво И, К, Л, М, Н, О, П та мощення ІІ), розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:02:138:0039. Заборонити власнику та іншим особам користування, відчуження та розпорядження зазначеними об`єктами незавершеного будівництва готовністю 65% та 10%.

У судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав та додатково пояснив, що Центральною окружною прокуратурою міста Дніпра заявлено позови до ТОВ «ПРОМЗЕМЛЯ» (справа № 904/6248/25) та ТОВ «ТОРНБУД» (справа № 904/5174/25) про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:138:0039. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2026 у справі № 904/6248/25 вирішено стягнути з ТОВ «ПРОМЗЕМЛЯ» на користь Дніпровської міської ради 1 436 446,72 грн безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2025 у справі № 904/5174/25 вирішено стягнути з ТОВ «ТОРНБУД» на користь Дніпровської міської ради 13 270 724,9 грн безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки. Тобто, попри наявність судових рішень про стягнення та відкриті виконавчі провадження проти ТОВ «ПРОМЗЕМЛЯ» і ТОВ «ТОРНБУД», об`єкти нерухомості послідовно відчужувалися далі (до ТОВ «ДНІПРО НОВОБУД», а потім до ТОВ «СІТІ КВАРТАЛ 12»), чим фактично унеможливлюється звернення стягнення на них на виконання цих рішень.

Власник майна у судове засідання не викликався на підставі ч.2 ст.172 КПК України.

Заслухавши прокурора, повно та всебічно дослідивши матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя прийшов до наступного.

Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України.

СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026040000000263 від 05.06.2026 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Нагляд за додержанням законів на досудовому розслідуванні у формі процесуального керівництва забезпечується групою прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури.

Потерпілого у кримінальному провадженні немає.

Постановою прокурора від 03.07.2026 об`єкт незавершеного будівництва готовністю 65% (літ. А-2, А'-1, Б-7, Б'-7, В-7, Г-1, Д, Е-1, Ж, З з відповідними приямками, прибудовами та входами у підвал); об`єкт незавершеного будівництва готовністю 10% (незавершене будівництво И, К, Л, М, Н, О, П та мощення ІІ), розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:02:138:0039 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є збереження речових доказів.

Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Приписами ч.10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливість спеціальної конфіскації майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберігали на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінального протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разу доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного степеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступень втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання постановленого завдання.

Таким чином, частиною 3 ст.132 КПК встановлено три групи обставин, недоведеність яких усуває застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що тягар доказування перед слідчим суддею, судом наявності підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого та прокурора, як на суб`єктів, які здійснюють кримінальне провадження.

Слідчий суддя враховує, що втручання у право власності має відповідати вимогам ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тобто бути законним, переслідувати легітимну мету та бути пропорційним. Арешт майна не може використовуватися як спосіб вирішення спорів, які за своєю правовою природою підлягають розгляду в порядку іншого судочинства.

Так, зі змісту клопотання та доданих матеріалів вбачається, що в основі викладених прокурором обставин лежить спір щодо користування земельною ділянкою комунальної власності за відсутності укладеного договору оренди та внесення відповідної плати. При цьому сам прокурор посилається на те, що Центральною окружною прокуратурою міста Дніпра вже заявлено до суб`єктів господарювання позови про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки (справи № 904/6248/25, № 904/5174/25), які розглядалися в порядку господарського судочинства. Наведене свідчить, що правовідносини, на які посилається сторона обвинувачення, фактично мають господарсько-правовий (цивільний) характер, а спір щодо стягнення коштів за фактичне користування земельною ділянкою вирішується у визначеному законом порядку господарськими судами. За таких умов наявність невиконаного грошового зобов`язання чи спору щодо користування майном сама по собі не свідчить про вчинення кримінального правопорушення та не може бути достатньою підставою для застосування заходів кримінально-процесуального примусу. Використання інституту арешту майна для забезпечення інтересів у правовідносинах, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, є непропорційним втручанням у право власності.

Також слідчий суддя зазначає, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 190 КК України, є злочином з матеріальним складом, обов`язковою ознакою якого є заподіяння майнової шкоди потерпілому. Разом із тим із матеріалів клопотання не вбачається, що у кримінальному провадженні № 42026040000000263 у встановленому ст. 55 КПК України порядку визнано потерпілу особу, якій завдано шкоду, та не наведено даних про розмір такої шкоди.

Із матеріалів клопотання також не вбачається, що у межах досудового розслідування проведено слідчі (розшукові) чи інші процесуальні дії, спрямовані на збирання доказів на підтвердження викладених обставин та причетності конкретних осіб. Викладені прокурором доводи щодо пов`язаності суб`єктів господарювання, збігу контактних номерів та адрес, послідовності перереєстрації об`єктів нерухомості мають характер припущень і на час розгляду клопотання не підтверджені належними та допустимими доказами, зібраними у визначеному КПК України порядку. За відсутності доказової бази слідчий суддя позбавлений можливості пересвідчитися в наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом кримінального правопорушення у розумінні ст. 98 КПК України. Саме лише посилання на постанову від 03.07.2026 про визнання об`єктів речовими доказами за відсутності проведеного розслідування та зібраних доказів не є достатнім для висновку про обґрунтованість клопотання.

Крім того, слідчий суддя зважає на те, що об`єкти нерухомості перебувають у власності ТОВ «СІТІ КВАРТАЛ 12», яке набуло їх на підставі цивільно-правових договорів купівлі-продажу, а прокурором не доведено недобросовісності набувача в розумінні ч. 5 ст. 170 КПК України.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором не доведено наявності правових підстав для арешту майна, передбачених ст. 170 КПК України, а також не підтверджено співмірності заявленого заходу із завданнями кримінального провадження, у зв`язку з чим клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 40, 98, 100, 131, 132, ч. 2 ст. 167, ч.2 ст. 168, ст. ст. 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Повний текст ухвали слідча суддя склала 07.07.2026

Слідчий суддя ОСОБА_1