Ухвала суду № 138032124, 29.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6355/26

Провадження № 1-кс/202/4823/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

29 червня 2026 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

особи, що звернулась із клопотанням про взяття особи на поруки ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, є громадянином України, має середню-спеціальну освіту, неодружений, працює комірником на ТОВ Базис Феррум Груп, не має на утриманні малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпра із клопотанням погодженим прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Дане клопотання, згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 26 червня 2026 року.

Згідно з матеріалами клопотання, СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026041230000803 від 22.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в рамках якого 25 червня 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості середні ушкодження, заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

Підозра відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України підтверджується та обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності.

Слідчий в обґрунтування клопотання та необхідності застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, зазначив про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку слідчого запобіжні заходи не пов`язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню ризикам, у зв`язку із чим просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави. Вказані обставини на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам. Щодо застосування більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою зазначив, що альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належне виконання процесуальних обов`язків підозрюваного.

Захисники підозрюваного адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні надали письмові заперечення на клопотання слідчого погодженого прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до яких просили відмовити у клопотанні слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжних захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або особистої поруки або визначити розмір застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на незаконність, необґрунтованість клопотання, яке суперечить нормам кримінального процесуального права, зокрема необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які є необґрунтованими та яких можна запобігти застосовуючи альтернативні запобіжні заходи не пов`язані з триманням під вартою, які в свою чергу зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного. Надали слідчому судді характеризуючи підозрюваного документи.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні вину свою визнав, підтримав думку своїх захисників.

Слідчим суддею на виконання вимог ч. 3 ст. 180 КПК України роз`яснено ОСОБА_7 , особі, яка виявила бажання взяти підозрюваного ОСОБА_4 на поруки, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов`язань та порядок реалізації такого права.

ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначив, що є заступником начальника штабу військової частини НОМЕР_1 та знає ОСОБА_4 виключно з позитивної сторони та підстав вважати, що останній може переховуватися від органів слідства не має. Вказав, що готовий забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. В разі його відсутності у місті побратими проконтролюють поведінку підозрюваного.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисників підозрюваного, особу, що звернулась із клопотанням про взяття особи на поруки, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026041230000803 від 22.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 21 червня 2026 року за участю автомобіля «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , з пасажирами в автомобілі: на передньому пасажирському сидінні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на задньому правому пасажирському сидінні ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час якої у стані занесення допустив виїзд вправо за межі проїзної частини дороги на тротуар із подальшим зіткненням із бетонною електроопорою та загорянням автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу та пасажири автомобіля отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості та були госпіталізовані до медичних закладів.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості середні ушкодження, заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

25 червня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, що у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином.

Вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_4 кримінально протиправних дій, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного.

З приводу доводів захисників щодо необґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя також враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Між тим слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, на чому наполягає прокурор у клопотанні та в судовому засіданні, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який, у відповідності до ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи про невідворотність настання покарання за злочин у вчиненні якого він підозрюється, враховуючи можливість виїхати за межі країни, дійсно може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Також слідчий суддя погоджується із існуванням ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні шляхом здійснення психологічного та/або фізичного тиску з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

ОСОБА_4 може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху. Про що свідчить неодноразові притягнення останнього до адміністративної відповідальності та з 08.04.2024 року строком на п`ять років позбавлення права керування транспортними засобами.

В той же час, слідчий суддя не приймає до уваги існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст.177 КПК України, на наявності якого наголошує в клопотанні слідчий та в судовому засіданні прокурор, оскільки транспортний засіб «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебував у користуванні підозрюваного, та який визнано речовим доказом у кримінальному провадженні було вилучено та поміщено до штраф-майданчику, тобто знаходиться під юрисдикцією сторони обвинувачення, а тому підозрюваний не має до нього доступу.

Виходячи із зазначеного, оцінюючи в сукупності обставини вчиненого кримінального правопорушення та матеріали кримінального провадження, вважаю, що прокурором належним чином не було доведено неможливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу, визнання вини та щире каяття підозрюваного, за якого готові поручитися та здійснювати контроль за дотриманням ним процесуальних обов`язків, більш м`якого запобіжного заходу.

Так, у відповідності до положень ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує процесуальну поведінку, стан здоров`я підозрюваного та дані про його особу, а саме те, що ОСОБА_4 офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи, неодружений, не має на утриманні малолітніх дітей, має постійне місце реєстрації та проживання, раніше не судимий.

З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, суспільний резонанс, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, явки даної особи для надання показань тощо, слідчий суддя доходить висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосовування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважає за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю за фактичним місцем проживання підозрюваного.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного певні обов`язки.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 181, 183, 186, 193, 194, 196, 303, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України відмовити.

У задоволенні заяви заступника начальника штабу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 про передачу підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на поруки відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю, строком до 25 серпня 2026 року, заборонивши підозрюваному ОСОБА_4 цілодобово залишати місце свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, окрім випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги, та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров`я перебування підозрюваного у житлі, поклавши на ОСОБА_4 такі обов`язки:

-за першим викликом прибувати до слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування) та місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні № 12026041230000803 від 22.06.2026 року;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 прибути до місця свого проживання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали слідчого судді до 25 серпня 2026 року включно.

Ухвалу передати для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1