Ухвала суду № 138027243, 07.07.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/7914/25

2/705/1528/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м.Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Роман Володимирович, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебувають матеріали цивільної справи за позовом ПАТ «Уманьгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Розгляд справи призначений за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

До початку розгляду справи по суті представник позивача ПАТ «Уманьгаз» Батрак А.В. подала до суду заяву про закриття провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмета спору. Просить закрити провадження у справі та повернути судовий збір, сплачений при зверненні до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи та подану представником позивача заяву, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви представника позивача з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої він просить вжити судове рішення.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, спір про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Отже, з аналізу вказаних положень слідує, що суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Об`єднаної палати касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20.

У справі, що розглядається, предметом позову є заборгованість за послуги з розподілу природного газу в розмірі 9268,44 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про закриття провадження не надано доказів сплати заборгованості та будь-якими іншими доказами не доведена відсутність боргу відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ПАТ «Уманьгаз». Таким чином, відсутні підстави застосування п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Разом з цим, відповідно до п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Зі змісту заяви про закриття провадження, поданої представником позивача ПАТ «Уманьгаз», вбачається, що позивач не підтримує своїх вимог унаслідок того, що заборгованість була погашена відповідачем. Отже, на думку суду, за змістом дана заява представника позивача є відмовою від позову.

За вказаних обставин, враховуючи, що подання заяви про відмову від позову не суперечить вимогам закону, у даному випадку не порушуються права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає таку заяву та приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, а тому заява представника позивача в цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо повернення сплаченого судового збору, суд зазначає наступне.

Судом враховується, що відповідно до п.4 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Також, згідно ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Таким чином, у зв`язку з наведеними нормами закону, в даному випадку відсутні підстави для повернення судового збору.

Разом з цим позивач не позбавлений можливості звернутись до суду з заявою про стягнення з відповідача понесених ним у справі витрат.

Суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам положення ч.2 ст.256 ЦПК України, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст.13, 49, 142, 206, 255, 258-260, 263, 353-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Провадження в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити.

В задоволенні вимоги заяви представника позивача в частині повернення сплаченого при подачі позову судового збору відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р. В. Піньковський