Ухвала суду № 138025932, 08.07.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/3797/21

провадження № 1-кп/362/141/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ;

прокурора ОСОБА_5 ;

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянув у відритому судовому засіданні в місті Василькові питання щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення, оформленою постановою прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , погодженою керівником Київської міської прокуратури ОСОБА_12 , в частині обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 вересня 2020 року за № 62020100000001896, щодо

ОСОБА_13 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 146, частиною 3 статті 289 КК України;

ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 289 КК України;

ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 146 КК України;

ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 146 КК України.

Суд установив:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 146 КК України, тобто у незаконному позбавленні волі людини, вчиненому щодо двох осіб з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, за таких обставин.

Згідно з пред`явленим обвинуваченням, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_13 , працюючи згідно наказу ГУНП у м. Києві від 18 грудня 2019 року № 1397 о/с на посаді оперуповноваженого сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, маючи спеціальне звання «старший лейтенант поліції», являючись відповідно до абзацу першого пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівником правоохоронного органу, вчинив злочин за наступних обставин.

Так, у точно невстановлений час, приблизно у вересні 2020 року, у ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , який згідно наказу ГУНП у м. Києві від 26 червня 2020 року № 469 о/с перебував на посаді інспектора з дізнання відділення поліції в аеропорту Київ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві виник злочинний умисел, спрямований на незаконне позбавлення волі потерпілого ОСОБА_14 з метою отримання грошових коштів.

У подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , достовірно знаючи та усвідомлюючи про те, що жодного кримінального провадження, оперативно-розшукової справи або інших передбачених законом заходів за даним фактом не зареєстровано та не здійснюється, з корисливих мотивів, у порушення вищевказаних норм чинного законодавства, розробили злочинний план, який полягав у тому, що знайомий ОСОБА_13 - ОСОБА_6 познайомить ОСОБА_13 із ОСОБА_14 з метою нібито придбання автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado 150». Після цього, ОСОБА_13 та інші працівники поліції Солом`янського УП ГУНП у м. Києві затримають потерпілого ОСОБА_14 з метою отримання 10 тис. доларів США за нібито зайняття незаконною діяльністю щодо продажу автомобіля.

У подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_13 , ОСОБА_8 залучили до вказаної протиправної діяльності ОСОБА_7 , який згідно з наказом ГУНП у м. Києві від 03 серпня 2020 року № 622 о/с перебував на посаді оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, та ОСОБА_15 , який згідно з наказом ГУНП у м. Києві № 1408 о/с від 30 червня 2020 року перебував на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них ВКП Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, які на вказану пропозицію ОСОБА_13 , ОСОБА_8 погодилися, чим вступили з ними у попередню злочинну змову, а також ОСОБА_16 , який згідно з наказом ГУНП у м. Києві від 12 вересня 2020 року № 993 о/с перебував на посаді оперуповноваженого оперативно-пошукового сектору відділу кримінальної поліції Солом`янського УП ГУНП у м. Києві (який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_13 , ОСОБА_8 та інших осіб), ОСОБА_17 , який згідно з наказом ГУНП у м. Києві від 17 травня 2016 року № 453 о/с перебував на посаді помічника оперуповноваженого оперативно-пошукового сектору відділу кримінальної поліції Солом`янського УП ГУНП у м. Києві (який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_13 , ОСОБА_8 та інших осіб), та ОСОБА_18 , який згідно з наказом ГУНП у м. Києві від 17 травня 2016 року № 453 о/с перебував на посаді помічника оперуповноваженого оперативно-пошукового сектору відділу кримінальної поліції Солом`янського УП ГУНП у м. Києві (який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_13 , ОСОБА_8 та інших осіб).

Так, з метою реалізації свого злочинного плану, з корисливих мотивів, достовірно знаючи та усвідомлюючи про те, що жодного кримінального провадження, оперативно-розшукової справи або інших передбачених законом заходів за даним фактом не зареєстровано та не здійснюється, у порушення вищевказаних норм чинного законодавства, 14 вересня 2020 року приблизно 16 год. 30 хв. ОСОБА_13 разом із ОСОБА_6 прибули до кафе «Містер Кет», що розташоване за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 47а.

Перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_6 познайомив ОСОБА_13 із ОСОБА_14 та ОСОБА_19 , які обговорювали питання щодо придбання автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado 150». На вказаній зустрічі ОСОБА_13 , на виконання раніше розробленого плану, виступав в якості покупця вищевказаного автомобіля та називався на ім`я « ОСОБА_20 », без зазначення будь-яких інших персональних даних. У ході вказаної зустрічі, ОСОБА_13 , ОСОБА_6 домовилися про суму грошових коштів начебто за придбання вказаного автомобіля та визначили, що 15 вересня 2020 року зустрінуться для проведення подальших переговорів за даним фактом.

Крім того, ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_15 додатково розробили детальний план злочинних дій, який, серед іншого, полягав у тому, що одночасно із затриманням потерпілого ОСОБА_14 буде також затриманий і ОСОБА_19 з метою забезпечення не викриття їх злочинних дій.

Продовжуючи реалізовувати злочинний план, з корисливих мотивів, достовірно знаючи та усвідомлюючи про те, що жодного кримінального провадження, оперативно-розшукової справи або інших передбачених законом заходів за даним фактом не зареєстровано та не здійснюється, у порушення вищевказаних норм чинного законодавства, 15 вересня 2020 року, приблизно о 16 год. 40 хв. ОСОБА_13 , ОСОБА_6 та ОСОБА_21 , якому не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_13 та інших осіб, прибули до супермаркету «Велика Кишеня», що розташований за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 26, на продовження зустрічі із ОСОБА_14 та ОСОБА_19 .

Перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_6 , ОСОБА_13 (який представлявся « ОСОБА_20 », без зазначення будь-яких інших персональних даних) зустрілись із ОСОБА_14 і ОСОБА_19 та продовжили обговорювати питання щодо придбання автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado 150», вартість якого станом на 15 вересня 2020 року становила 1017720,48 грн.

ОСОБА_13 , виконуючи узгоджений план, з корисливих мотивів надав вказівку ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та ОСОБА_17 (яким ОСОБА_13 було доведено до відома про наявність законних підстав для здійснення вказаної операції щодо розкриття злочинів у сфері незаконного продажу, автомобілів та законність затримання потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_19 ), таємно від ОСОБА_14 їхати за ним та ОСОБА_14 до місця знаходження автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado 150».

Після цього ОСОБА_14 , який виступав у якості представника продавця вищевказаного автомобіля разом із ОСОБА_13 на автомобілі марки «Мерседес Бенц», н.з. НОМЕР_1 , поїхали за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Сагайдачного, 52, де фактично знаходився автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado 150», н.з. НОМЕР_2 , для проведення його огляду. За ними таємно від ОСОБА_14 , на автомобілі марки «Ford Fusion», н.з. НОМЕР_3 , поїхали ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , а на автомобілі марки «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_4 , поїхали ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та ОСОБА_17 (яким ОСОБА_13 було доведено до відома про наявність законних підстав для здійснення вказаної операції щодо розкриття злочинів у сфері незаконного продажу, автомобілів та законність затримання потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_19 ), а ОСОБА_19 разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_21 на автомобілі «АУДІ А6», н.з. НОМЕР_5 , поїхали у напрямку м. Одеси, де за готелем «ДЕЛАВІТА» на повороті до міста Боярка, зупинилися та чекали подальших вказівок ОСОБА_13 .

Того ж дня, тобто 15 вересня 2020 року приблизно о 17 год. 40 хв., ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , прибувши за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Сагайдачного, 52, почали оглядати транспортний засіб марки «Toyota Land Cruiser Prado 150», н.з. НОМЕР_2 , вартість якого станом на 15 вересня 2020 року становила 1017720,48 грн.

У цей час, тобто 15 вересня 2020 року приблизно о 17 год. 40 хв., біля вищевказаного автомобіля був припаркований автомобіль марки «Ford Fusion», н.з. НОМЕР_3 , з якого вибігли ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які разом із ОСОБА_13 , всупереч вищевказаним нормам чинного законодавства, діючи умисно та цілеспрямовано, в рамках єдиного злочинного умислу та злочинного плану, направленого на незаконне позбавлення волі людини, повалили на асфальтове покриття ОСОБА_14 , шляхом застосування до нього фізичного насильства, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань, незаконно одягнули кайданки, у той час на місце події під`їхали на автомобілі марки «Skoda Octavia» н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та ОСОБА_17 (яким було доведено ОСОБА_13 до відома про наявність законних підстав для здійснення вказаної операції щодо розкриття злочинів у сфері незаконного продажу автомобілів та законність затримання потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_19 ) та створили перешкоди вільному пересуванню, позбавивши можливості обирати за власною волею місцезнаходження, обмеживши надані Конституцією України права на повагу до волі, честі та гідності особи, а також свободу пересування та посадили до автомобіля марки «Мерседес Бенц», н.з. НОМЕР_1 .

У подальшому, у ході спілкування із ОСОБА_14 , який незаконно перебував у «кайданках», діючи на виконання раніше узгодженого плану, ОСОБА_13 висунув вимогу ОСОБА_14 про надання йому та іншим працівникам поліції грошових коштів у сумі 10 тис. доларів США за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за незаконний продаж транспортних засобів, без належних документів та звільнення від подальшого кримінального переслідування.

Після цього ОСОБА_14 , побоюючись за своє життя і здоров`я вимушено погодився на вимоги ОСОБА_13 та повідомив, що зможе надати лише 5 тис. доларів США, а іншу половину пізніше. При цьому повідомив останньому, що грошові кошти знаходяться у м. Львів, проте, його знайомий зможе підвезти гроші до м. Рівне.

Потім ОСОБА_13 вказану пропозицію щодо надання 5 тис. доларів США у м. Рівне довів до відома ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_15 .

У подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_13 спільно із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 домовилися, що ОСОБА_13 разом із ОСОБА_14 поїде до м. Рівне на автомобілі марки «Мерседес Бенц», н.з. НОМЕР_1 , а ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 поїдуть на автомобілі марки «Ford Fusion», н.з. НОМЕР_3 , відразу за ними.

Після цього, перебуваючи у м. Васильків, ОСОБА_13 надав вказівку ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та ОСОБА_17 (яким було доведено ОСОБА_13 до відома про наявність законних підстав для здійснення вказаної операції щодо розкриття злочинів у сфері незаконного продажу, автомобілів та законність затримання потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_19 ) затримати ОСОБА_19 , який перебував разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_21 біля готелю «ДЕЛАВІТА» на повороті до міста Боярка, доставити ОСОБА_19 до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві.

У той же час ОСОБА_13 , діючи згідно з узгодженим планом, надав вказівку ОСОБА_15 утримувати потерпілого ОСОБА_19 у приміщенні Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, що розташований за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, 49, до того моменту, поки вони не отримають від потерпілого ОСОБА_14 грошові кошти.

У подальшому, з метою реалізації вказівки ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (яким було доведено ОСОБА_13 до відома про наявність законних підстав для здійснення вказаної операції щодо розкриття злочинів у сфері незаконного продажу, автомобілів та законність затримання потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_19 ) затримали потерпілого ОСОБА_19 та передали ОСОБА_16 (якому було доведено ОСОБА_13 до відома про наявність законних підстав для здійснення вказаної операції щодо розкриття злочинів у сфері незаконного продажу, автомобілів та законність затримання потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_19 ), який того ж дня, приблизно о 22 год. 00 хв., доставив ОСОБА_19 до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, що розташований за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 49. У подальшому ОСОБА_16 передав ОСОБА_19 в приміщенні Солом`янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_15 .

Після цього ОСОБА_15 , виконуючи незаконну вказівку ОСОБА_13 , діючи згідно раніше розробленого злочинного плану, протиправно позбавивши можливості обирати за власною волею місцезнаходження, обмеживши надані Конституцією України права на повагу до волі, честі та гідності особи, а також свободу пересування, порушуючи права, які гарантовані Конституцією України щодо вільного пересування незаконно проти волі потерпілого ОСОБА_19 утримував останнього у кабінеті 406, який знаходиться у адміністративні будівлі Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, що розташований за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 49.

Після цього ОСОБА_13 спільно із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , з метою реалізації свого єдиного злочинного умислу, узгодженого з ОСОБА_15 та направленого на незаконне позбавлення волі, з корисливих мотивів, достовірно знаючи та усвідомлюючи про те, що жодного кримінального провадження, оперативно-розшукової справи або інших передбачених законом заходів за даним фактом не зареєстровано та не здійснюється, у порушення вищевказаних норм чинного законодавства, усупереч волі потерпілого ОСОБА_14 поїхали до АЗС «UPG», що розташована біля с. Корнин Рівненської області.

У подальшому ОСОБА_13 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , прибувши до АЗС «UPG», що розташована біля с. Корнин Рівненської області, біля 02 год. 40 хв. 16 вересня 2020 року ОСОБА_13 отримав від ОСОБА_14 грошові кошти у сумі 2 тис. Євро, що станом на 16 вересня 2020 року становило 66688,20 грн., які йому привіз ОСОБА_22 , та після цього відпустив ОСОБА_14 , висунувши вимогу про надання іншої частини грошових кошів, у разі ненадання відносно нього буде продовжуватися кримінальне переслідування.

Після цього ОСОБА_13 надав вказівку ОСОБА_15 , який незаконно утримував потерпілого ОСОБА_19 у Солом`янському УП ГУНП у м. Києві про те, щоб він відпустив потерпілого ОСОБА_19 . На виконання вказаної вказівки ОСОБА_13 , ОСОБА_15 16 вересня 2020 року приблизно о 03 год. 00 хв., вивів ОСОБА_19 із будівлі Солом`янського УП ГУНП у м. Києва та відпустив.

Таким чином, згідно з пред`явленим обвинуваченням, ОСОБА_7 своїми умисними діями, які виразились у незаконному позбавленні волі, вчиненому щодо двох осіб з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, вчинив злочин, передбачений частиною 2 статті 146 КК України.

У судовому засіданні 01 квітня 2026 року прокурор подав до суду постанову від 19 березня 2026 року, погоджену 20 березня 2026 року керівником Київської міської прокуратури ОСОБА_12 , відповідно до якої прокурор постановив відмовитись від підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні № 62020100000001896 від 22 вересня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 146 КК України, з причин, викладених у мотивувальній частині постанови.

У мотивувальній частині постанови прокурор зазначив, що в результаті судового розгляду кримінального провадження № 62020100000001896 прокурор дійшов до переконання, що пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення не підтверджується, адже допит останнього та долучені під час судового розгляду докази сторони обвинувачення не підтверджують обізнаність ОСОБА_7 із відсутністю законних підстав для затримання ОСОБА_14 та ОСОБА_19 та в злочинних намірах ОСОБА_13 , ОСОБА_8 і ОСОБА_15 отримати неправомірну вигоду від затриманих за їх звільнення. Таким чином, підстави для обвинувачення ОСОБА_7 у незаконному позбавленні волі, вчиненому щодо двох осіб з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, відсутні та, відповідно до вимог статті 340 КПК України, прокурор повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення.

Згідно з частиною 1 статті 341 КПК України якщо в результаті судового розгляду прокурор, крім випадку, коли ним є Генеральний прокурор, дійде переконання, що необхідно відмовитися від підтримання державного обвинувачення, змінити його, висунути додаткове обвинувачення або розпочати провадження щодо юридичної особи, він повинен погодити відповідні процесуальні документи з прокурором вищого рівня. .

Як вже зазначено, постанова прокурора від 19 березня 2026 року про відмову від підтримання державного обвинувачення 20 березня 2026 року погоджена прокурором вищого рівня керівником Київської міської прокуратури ОСОБА_12 .

Відповідно до частин 1-6 статті 340 КПК України якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред`явлене особі обвинувачення не підтверджується, він після виконання вимог статті 341 цього Кодексу повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення і викласти мотиви відмови у своїй постанові, яка долучається до матеріалів кримінального провадження. Копія постанови надається обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

У разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді головуючий роз`яснює потерпілому його право підтримувати обвинувачення в суді.

Якщо потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді, головуючий надає йому час, необхідний для підготовки до судового розгляду.

Потерпілий, який погодився підтримувати обвинувачення в суді, користується всіма правами сторони обвинувачення під час судового розгляду.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, кримінальне провадження за відповідним обвинуваченням набуває статусу приватного і здійснюється за процедурою приватного обвинувачення.

Повторне неприбуття в судове засідання потерпілого, який був викликаний у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом у інший спосіб), без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття після настання обставин, передбачених у частинах другій і третій цієї статті, прирівнюється до його відмови від обвинувачення і має наслідком закриття кримінального провадження за відповідним обвинуваченням.

Так, з огляду на те, що потерпілі не беруть участь у судових засіданнях і подали заяви про здійснення судового провадження без їхньої участі, суд ухвалою від 01 квітня 2026 року постановив: роз`яснити потерпілим ОСОБА_19 , ОСОБА_14 та ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» право підтримувати обвинувачення в суді в раніше пред`явленому прокурором обсязі; копію ухвали надіслати потерпілим; оголосити перерву в судовому розгляді 06 травня 2026 року.

Копію зазначеної ухвали разом із повістками про виклик направлено потерпілим.

У судові засідання, призначені на 06 травня 2026 року, 20 травня 2026 року та 08 липня 2026 року, потерпілі, повідомлені судом усіма доступними способами та за всіма відомими суду адресами, не прибули, про причини неприбуття не повідомляли, заяв чи клопотань з процесуальних питань не подавали. Про зміну адреси місця проживання, інших контактних даних, потерпілі ОСОБА_19 та ОСОБА_14 суду не повідомляли.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, і зобов`язані в розумні інтервали часу самі цікавитися рухом справи.

За таких обставин суд вважає, що виконав передбачений процесуальним законом обов`язок роз`яснити потерпілим право підтримувати обвинувачення в суді.

Згоди на підтримання обвинувачення в суді від потерпілих не надходило.

Отже, заслухавши думки учасників судового провадження, суд вважає, що кримінальне провадження № 62020100000001896 в частині обвинувачення ОСОБА_7 належить закрити у зв`язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення, виходячи з таких підстав.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який установить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належать змагальність сторін, підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором, забезпечення доведеності вини.

Положення частини 1 статті 21 КПК України гарантують кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Приписами пункту 15 частини 2 статті 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 26 КПК України відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення тягне за собою закриття кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями пункту 2 частини 2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 7 статті 284 КПК України якщо обставини, передбачені пунктом 2 частини другої цієї статті, виявляються під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Згідно зі статтею 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (частина 6 цієї ж статті).

Так, у разі відмові від обвинувачення, автоматично втрачається зміст змагальності, що робить неможливим продовження кримінального провадження.

При цьому під відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення слід розуміти особливий процесуальний інститут, який регламентує зупинення прокурором відповідної активної діяльності в напрямку обвинувачення, розпочатої на стадії досудового слідства. Відмова прокурора є визнанням нікчемності обвинувачення, що спричинює припинення функції обвинувачення.

Мета цієї відмови полягає в тому, щоб досягти реабілітації невинуватого. При цьому беруться до уваги тільки реабілітуючі підстави: відсутність події злочину, відсутність в діянні складу злочину та недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину, оскільки частиною 1 статті 340 КПК України чітко визначено, що відмова від обвинувачення можлива тільки у випадку, якщо пред`явлене особі обвинувачення не підтверджується.

Отже, враховуючи те, що прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, постанова про відмову від підтримання державного обвинувачення відповідає вимогам КПК України й у встановленому цим Кодексом і Законом України «Про прокуратуру» порядку погоджена із прокурором вищого рівня, суд зобов`язаний закрити кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 вересня 2020 року за № 62020100000001896, в частині обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 146 КК України, на підставі пункту 2 частини 2 статті 284 КПК України у зв`язку із відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення.

Оскільки кримінальне провадження закривається у частині, питання щодо речових доказів і процесуальних витрат на даній стадії провадження не вирішується. Цивільних позовів до ОСОБА_7 не заявлено. Запобіжні заходи до останнього не застосовувались.

Керуючись статтями 9, 22, 26, 284, 337, 340, 369-372, 392, 395 КПК України, суд

постановив:

1. Прийняти відмову прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_5 від підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 вересня 2020 року за № 62020100000001896, у частині обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 146 КК України.

2. Закрити кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 вересня 2020 року за № 62020100000001896, у частині обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 146 КК України, на підставі пункту 2 частини 2 статті 284 КПК України у зв`язку із відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення.

3. В іншій частині продовжити судове провадження у даному кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 532 КПК України, та може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3