Постанова № 138024679, 08.07.2026, Старосинявський районний суд Хмельницької області

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 684/382/26

Провадження № 3/684/101/2026

08 липня 2026 року селище Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в особі судді Волошина Р.Р., за участю: секретаря Басок В.В., захисника особи, що притягається до відповідальності - адвоката Глебської Ю.В. в режим ВКЗ, розглянувши в приміщенні суду у селищі Стара Синява Хмельницької області справу про адміністративні правопорушення, передбачене частиною першою статті 163-1 КУпАП, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 2361/10/22-01-23-06/37329151 від 18.06.2026 головний бухгалтер ТОВ «АР ІВКИ» ОСОБА_1 вчинила правопорушення ведення податкового обліку, яке полягало в порушенні вимог підпункту 103.2, 103.3 статті 103, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України при здійсненні виплат на користь нерезидента «AGRO REGION STOCKHOLM HOLDING AB» (Королівство Швеція) доходів із джерелом їх походження з України у вигляді дивідендів, під час здійснення яких не утримано податок з таких доходів за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, та не сплачено до бюджету під час такої виплати податок на загальну суму 5 568 822,60 гривень за 2021 рік, в т.ч.: II квартал 2021 року 5 568 822, 60 гривень.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності на розгляд справи не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавала, тому справа розглянута у її відсутність, так як відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Глебська Ю.В. просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП. У письмових запереченнях адвокат вказала, що підставою для складання протоколу відносно ОСОБА_1 є акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АР ІВКИ» №11514/22-01-23-06/37329151 від 18.06.2026. ТОВ «АР ІВКИ», не погоджуючись з висновками акта від 18.06.2026 № 11514/22-01-23-06/37329151, подало до Головного управління ДПС у Хмельницькій області заперечення на вказаний акт перевірки. Відповідно до п.56.15 ст.56 ПК України скарга подана із дотриманням строків, визначених п.56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Також відповідно до п.56.22 ст.56 ПК України, якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному порядку та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом. Вважає, що до остаточного вирішення спору, факт допущення порушень не є встановленим, а тому відповідні твердження податкового органу відображають лише позицію однієї із сторін спору і не можуть бути висновком про наявність в діях посадової особи платника податку вини в порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку у формі умислу чи необережності, і відповідно, бути підставою для притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення. Також адвокат звертає увагу, що стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, яке за позицією податкової мало місце у 2021 році. Враховуючи, що зазначене правопорушення не є триваючим, а з дня його вчинення минуло більше трьох місяців, вважає, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені статтею 38 КУпАП.

Дослідивши протокол з додатками, вислухавши пояснення захисника, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Норма ч.1 ст.163-1КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

Уповноваженими особами на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення до матеріалів справи долучено: протокол про адміністративне правопорушення № 2360/10/22-01-23-06/37329151 від 18.06.2026 та акт перевірки від 18.06.2026 № 11514/22-01-23-06/37329151 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АР ІВКИ».

Згідно акту перевірки від 18.06.2026, перевіркою встановлено порушення товариством підпункту 103.2, 103.3 статті 103, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України при здійсненні виплат на користь нерезидента «AGRO REGION STOCKHOLM HOLDING AB» (Королівство Швеція) доходів із джерелом їх походження з України у вигляді дивідендів, під час здійснення яких не утримано податок з таких доходів за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, та не сплачено до бюджету під час такої виплати податок на загальну суму 5 568 822,60 гривень за 2021 рік, в т.ч.: II квартал 2021 року 5 568 822, 60 гривень.

Надаючи оцінку акту як доказу вчинення перевірки, суд зазначає таке.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п.56.4 ПК України під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Згідно із пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 56.2 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Окрім того, відповідно до положень статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Положеннями пункту 56.18 статті 56 ПК України надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З наведених норм права вбачається, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки. Суд констатує той факт, що у протоколі відсутнє посилання на узгоджене податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи, що процедура адміністративного оскарження триває, тобто акт перевірки контролюючого органу (та, відповідно, порушення, вказані у ньому, сума грошового зобов`язання) є неузгодженими, а тому стверджувати про його законність та обґрунтованість немає підстав, отже він не може бути визнаний доказом вини, в той же час інші докази, які б доводили вчинення цього правопорушення, в справі відсутні. До остаточного вирішення оскарження (адміністративного та/або судового) факт допущення правопорушення є невстановленим.

Відповідно, сам факт складання протоколу не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Так само й акт перевірки є лише документом, що фіксує певні обставини, проте не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює, не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

Відтак, за відсутності відомостей про узгоджену суму грошового зобов`язання немає підстав для притягнення особи до відповідальності за порушення порядку податкового обліку.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, застосовуючи закріплений в ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь, суд вважає, що відсутні підстави для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, а тому провадження слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, так як суду не надано доказів вчинення інкримінованого правопорушення.

Керуючись ст.ст. 38, 247, 276-280, 283-285, 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 163-1 КУпАП на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається через Старосинявський районний суд Хмельницької області.

Суддя Роман ВОЛОШИН