Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 204/13675/25
Провадження № 2/204/1627/26
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
07 липня 2026 року суддя Чечелівського районного суду м. Дніпра Чапала Г.В., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
У провадження Чечелівського районного суду м. Дніпра надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 24 грудня 2025 року було відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою було витребувано письмові докази від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
01 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача Бурлака В.В. надійшла заява про закриття провадження у справі, в якій зазначила, що на теперішній час відсутній предмету спору між сторонами у зв`язку із досудовим врегулюванням заборгованості.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 261 ЦПК України, розгляд заяви здійснено поза межами судового засідання, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Вирішуючи питання щодо закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору суд зазначає наступне.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову. Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні). Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Слід звернути увагу, що суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час перед явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
За таких обставин клопотання представника позивача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору є необґрунтованим та безпідставним, оскільки з заяви представника позивача вбачається, що заборгованість відповідачем була сплачена вже після відкриття провадження у справі.
З урахуванням наведеного суд приходить до переконання, що провадження у справі слід закрити з підстав відмови позивача від позову на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки позивач заявив про не підтримання заявлених позовних вимог.
Згідно з ч.2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Суд також вважає за необхідне роз`яснити позивачу наслідки закриття провадження у справі, передбачені ч. 2 ст. 256 ЦПК України, згідно якої у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Щодо повернення позивачу сплаченого судового збору суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
При цьому, подання представником позивача заяви про закриття провадження по справі внаслідок задоволення відповідачем пред`явлених до нього позовних вимог після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі є відмовою від позову у розумінні ч. 1 ст. 206 ЦПК України, тож заява в частині повернення судового збору на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» задоволенню не підлягає, зважаючи на те, що її подано після початку розгляду справи по суті (у розумінні ч. 2 ст. 279 ЦПК України).
За таких обставин, у задоволенні заяви представника позивача в частині повернення судового збору слід відмовити у зв`язку з відсутністю передбачених законом підстав для повернення судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 206, 255, 256 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.
У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» в частині повернення судового збору по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ч. 2 ст. 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя
Судове рішення № 138023305, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 07.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 204/13675/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: