Рішення № 138020809, 06.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 липня 2026 року № 520/31791/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Паралель 50» (просп. Героїв Харкова, буд. 303, м. Харків, 61032, код ЄДРПОУ 43962716) до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під, 7 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ПАРАЛЕЛЬ 50» (далі по тексту позивач, ТОВ «ТК «Паралель 50») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту відповідач, владний суб`єкт, суб`єкт владних повноважень, орган публічної адміністрації, Відділ Укртрансбезпеки), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11.11.2025 № 085346 в розмірі 51000 грн, яка прийнята Відділом державного нагляду (контролю у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що під час перевірки транспортного засобу «MAN», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричіпом camehl д.н.з. НОМЕР_2 , що належать ТОВ «Мінеральні порошки та суміші», водій ОСОБА_1 , допустив порушення п.п. 22.5 ПДР України а саме: встановлено повна маса транспортного засобу 36 тон (згідно ТТН) при дозволених 24 тони для доріг місцевого значення, що на 50 відсотків перевищує дозволену.

Водночас, в порушення п. 4 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 № 1567, рейдова перевірка проведена без направлення на рейдову перевірку, яке в розумінні вказаного Порядку є обов`язковим документом для проведення перевірки, що унеможливлює встановлення законності дій інспектора щодо зупинення та проведення перевірки, результати якої, відображені в акті № ОАР 068096 від 11.09.2025 та слугували підставою для прийняття спірної постанови від 11.11.2025 № 085346.

Також зазначає, що інспектор Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті у акті № ОАР 068096 від 11.09.2025, стверджує, що повна маса транспортного засобу 36 тон (згідно ТТН) при дозволених 24 тони для доріг місцевого значення, що на 50 відсотків перевищує дозволену. Однак, матеріали справи, які були надані для ознайомлення Відповідачем, не містять доказів, що транспортний засіб Позивача, який був зупинений інспектором, як зазначено у акті № ОАР 068096 від 11.09.2025, за місцем: Хмельницька обл., А/Д 0-231808, 50 м. від А/Д Р-48, а фактично смт. Чемерівці, Хмельницька обл., в зоні дії розташованих дорожніх заборонних знаків 3.15, 3.16 ПДР України.

Вказує, що обставини, які відображені в акті № ОАР 068096 від 11.09.2025 щодо здійснення порушення п.п. 22.5 ПДР України та слугували підставою для прийняття спірної постанови від 11.11.2025 № 085346, не підтверджені належними доказами.

Крім того, вважає, що в порушення п. 15 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 № 1567 в акті № ОАР 068096 від 11.09.2025 інспектор помилково зазначив про відмову водія від надання пояснень та підписання вищевказаного Акту.

Просив задовольнити позову повністю.

Ухвалою суду від 08.12.2025 р. відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачеві - відповідь на відзив, а відповідачеві - заперечення на відповідь позивача.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що під час рейдової перевірки було встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 50 % (О231808 дорога місцевого значення) при перевезенні подільного вантажу (фактична маса транспортного засобу з вантажем 36,00 т при допустимих 24,00 т, згідно товарно транспортної накладної 355 від 11.09.2025, що є порушенням позивачем законодавства про автомобільний транспорт, яке підпадає під дію абзацу 17 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, у зв`язку з чим постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є законною та обґрунтованою.

Представником позивача надано до суду відповідь на відзив, згідно змісту якої, останній просить задовольнити позовну заяву з підстав, викладених в останній.

Представник відповідача надіслав до суду заперечення (на відповідь на відзив) у яких зазначив про необґрунтованість позовних вимог.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ТОВ «ТК «Паралель 50» зареєстровано юридичною особою в установленому чинним законодавством України порядку та здійснює діяльність, основним видом за КВЕД якої є 49.41- вантажний автомобільний транспорт.

Згідно з додатком №1 до розпорядження голови Хмельницької ОДА № 27/2022-р від 25.01.2022 «Про переліки автомобільних доріг загального користування місцевого значення області» автомобільна дорога О231808 «Юрківці (Чемерівці-Криків) належить до обласної автомобільної дороги загального користування місцевого значення Хмельницької області.

11.09.2025 співробітниками відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області, на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) № ОНР 002619 від 05.09.2025, проводилась рейдова перевірка на а/д О231808 50 м від а/д Р-48.

Під час проведення перевірки посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області був перевірений транспортний засіб марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , зі спеціалізованим напівпричепом CARNEHL, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 (двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом).

В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить ТОВ «Мінеральні порошки та суміші», використовується у господарській діяльності ТОВ «ТК «Паралель 50», що підтверджується копією товарно-транспортної накладної № 355 від 11.09.2025, у графі «автомобільний перевізник» якої зазначено ТОВ «ТК «Паралель 50» (43962716).

Перевіркою було встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 50 % (О231808 дорога місцевого значення) при перевезенні подільного вантажу (фактична маса транспортного засобу з вантажем 36,00 т при допустимих 24,00 т, згідно товарно транспортної накладної 355 від 11.09.2025), у зв`язку з чим державними інспекторами було складено акт № 005587 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 11.09.2025, акт № ОАР 068096 проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.09.2025 (далі акт), зі змістом яких водій ОСОБА_1 ознайомлений, від підпису та пояснень відмовився.

Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті було складено та направлено на адресу ТОВ «ТК «Паралель 50» повідомлення № 88063/40.1/24-25 від 08.10.2025, яким позивача було викликано для розгляду справи на 28.10.2025 з 9.00 до 10.00.

На адресу Відділу Укртрансбезпеки від ТОВ «ТК «Паралель 50» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи про порушення автомобільного законодавства, у зв`язку з чим, розгляд справи було перенесено на 11.11.2025 з 9.00 до 10.00.

Наступним повідомленням № 927283/40.2/24-25 від 27.10.2025, направленим Відділом на адресу Позивача, вказану у ЄДРЮОФОП та ГФ засобами поштового зв`язку 29.10.2025 з рекомендованим повідомленням про відправлення поштової кореспонденції № R067026245629, ТОВ «ТК «Паралель 50» було повідомлено про розгляд справи на 11.11.2025 з 9.00 до 10.00.

07.11.2025 на адресу Відділу Укртрансбезпеки від Позивача надійшли заперечення, у яких представник позивача просив закрити справу про притягнення до адміністративно-господарської відповідальності ТОВ «ТК «Паралель 50».

За результатами розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт автомобільним перевізником начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті В. Черсуновим винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 085346 від 11.11.2025, котру супровідним листом № 97443/40.2/24-25 від 12.11.2025 засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням № R067033246088, які вручено одержувачу 25.11.2025.

Не погодившись зі спірним рішення органу публічної адміністрації ТОВ «ТК «Паралель 50» звернулось до суду за захистом порушеного права.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відносини з приводу провадження підприємницької діяльності у сфері вантажного автомобільного транспорту унормовані, зокрема, приписами Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001р. №2344-ІІІ, Закону України Про транспорт від 10.11.1994р. №232/94-ВР, Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 р. №3353-XII, Правил дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306, Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою КМУ №1567 від 08.11.2006р. (далі за текстом - Порядок №1567).

Згідно зі ст.6 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001р. №2344-ІІІ, Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015р. №103, Порядку №1567 державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті та територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті, у тому числі і у спосіб проведення рейдових перевірок, якою за визначенням ст.1 Закону України від 05.04.2001р. №2344-ІІІ Про автомобільний транспорт є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до ч.17 ст.6 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001р. №2344-ІІІ, у редакції Закону України від 03.06.2021р. №1534-ІХ, рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 20 ст. 6 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001р. №2344-ІІІ, у редакції Закону України від 03.06.2021р. №1534-ІХ, автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

Суд відмічає, що у розумінні ст.1 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001р. №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

За приписами п. 3 Порядку № 1567 рейдові перевірки на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення і направлення на рейдову перевірку.

Рейдова перевірка проводиться на підставі направлення на рейдову перевірку (у паперовій або електронній формі (за наявності технічної можливості) із зазначенням посадових осіб за формою згідно з додатком 1 (далі - направлення), що складається та підписується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу.

Направлення складається з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від дати попередньої перевірки, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, необхідності забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, перевірки дотримання умов перевезень та інших обставин (п.4 Порядку 1567).

У п. 11 порядку № 1567 зазначено, що у разі зупинення транспортного засобу під час звернення до водія посадова особа зобов`язана назвати свою посаду, прізвище, ім`я та по батькові і повідомити про причину зупинки транспортного засобу, пред`явити службове посвідчення та направлення для ознайомлення.

Згідно з п. 16 вказаного Порядку матеріали, складені за результатами рейдової перевірки, формуються у справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - справа про порушення) та розглядаються керівником або заступником керівника територіального органу Укртрансбезпеки в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою автомобільного перевізника або його уповноваженої особи) протягом двох місяців з дня його виявлення.

Як встановлено судом, рейдова перевірка проводилась посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області, тому саме вказаним Відділом було сформовано та видано направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) № ОНР 002619 від 05.09.2025 р.

Враховуючи те, що службове посвідчення та направлення пред`являються для ознайомлення водію під час зупинки транспортного засобу, а справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт формуються з матеріалів, що складені за результатами рейдової перевірки, суд погоджується із висновком представника відповідача про відсутність порушення Відділом приписів Порядку № 1567, як-то вказує позивач, у зв`язку із ненаданням на клопотання від 24.10.2025 про ознайомлення з матеріалами справи направлення на рейдову перевірку з метою встановлення законності дій інспектора щодо зупинення та проведення перевірки.

Крім того, суд відзначає, що предметом розгляду справи є рішення владного суб`єкта з притягнення до відповідальності за перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. При цьому законність дій посадових осіб Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області із зупинки та проведення перевірки транспортного засобу не є предметом спору у цій справі.

Далі розв`язуючи спір по суті, суд відзначає, що порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлено Правилами дорожнього руху.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За приписами пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 р. № 2862-IV (далі Закон № 2862-IV ) автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення.

Відповідно до ч. ч. 8-11 вищевказаної статті Закону № 2862-IV автомобільні дороги місцевого значення поділяються на обласні та районні.

До обласних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з`єднують адміністративні центри Автономної Республіки Крим і областей з іншими населеними пунктами в межах Автономної Республіки Крим чи області та із залізничними станціями, аеропортами, річковими портами, пунктами пропуску через державний кордон, місцями відпочинку і не належать до доріг державного значення.

До районних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з`єднують адміністративні районні центри з іншими населеними пунктами, інші населені пункти між собою, з підприємствами, об`єктами культурного значення, іншими дорогами загального користування у межах району.

Перелік доріг місцевого значення, у тому числі їх ділянок, що суміщаються з вулицями міст та інших населених пунктів, затверджують Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні державні адміністрації один раз на три роки.

Згідно з п.п. «б» пункту 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів на дорогах державного значення допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси щодо вантажних автомобілів: двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 тон, на дорогах місцевого значення 24 тони.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75).

Вимоги цього пункту не поширюються на транспортні засоби спеціального призначення, які виконують функції зимового утримання автомобільних доріг, та Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час слідування (повернення) до (з) місця виконання заходів із захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, гасіння пожеж.

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

На ділянках автомобільних доріг загального користування місцевого значення, на яких створені дорожні умови, що дають можливість рухатися з більшими фактичною масою та навантаженням на вісь, за погодженим з уповноваженим підрозділом Національної поліції рішенням власників доріг або органів, яким передано право на утримання таких доріг, можуть встановлюватися дорожні знаки 3.15 та 3.16 із параметрами, визначеними для автомобільних доріг загального користування державного значення.

Відповідно до пункту 3.15 глави 3 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями) Забороняється рух усіх транспортних засобів у разі, коли: Рух транспортних засобів, маса яких перевищує ... т, заборонено. Забороняється рух транспортних засобів, у тому числі їх составів, загальна фактична маса яких перевищує зазначену на знаку.

Знак 3.16 глави 3 розділу 33 Рух транспортних засобів, навантаження на вісь яких перевищує ... т, заборонено. Забороняється рух транспортних засобів, у яких фактичне навантаження на будь-яку вісь більше зазначеної на знаку.

З аналізу вищевказаних норм чинного законодавства вбачається право, а не обов`язок власників доріг або органів, яким передано право на утримання таких доріг за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції та лише у разі створення дорожніх умов, що дають можливість рухатися з більшими фактичною масою та навантаженням на вісь, встановлювати дорожні знаки 3.15 та 3.16 із параметрами, визначеними для автомобільних доріг загального користування державного значення.

Доказів створення дорожніх умов, що дають можливість рухатися з більшими фактичною масою та навантаженням на вісь, а також обгрунтування обов`язку власника дороги або органу, якому передано право на утримання дороги у Хмельницькій обл., А/Д 0-231808, 50 м. від А/Д Р-48, а фактично смт. Чемерівці, Хмельницька обл. матеріали справи не містять, позивачем не надано, а судом під час розгляду справи не добуто.

А тому на автодорозі, де відбулась зупинка транспортного засобу позивача, діють загальні правила та обмеження, встановлені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху стосовно допуску руху транспортних засобів коли їх параметри не перевищують фактичної маси на дорогах місцевого значення 24 тони двовісного автомобіля (тягач) з трьохвісним напівпричепом.

Крім того, знак 3.16 глави 3 розділу 33 Рух транспортних засобів, навантаження на вісь яких перевищує ... т, заборонено забороняє рух транспортних засобів, у яких фактичне навантаження на будь-яку вісь більше зазначеної на знаку. У цій справі наявність або відсутність зазначеного знаку не впливає на суть порушення по спірній постанові, позаяк позивача було притягнуто до відповідальності за перевищення габаритно-вагових норм за загальною фактичною масою.

У зв`язку із вищенаведеним суд не приймає уваги твердження позивача про обов`язковість наявності на ділянці дороги дорожніх заборонних знаків 3.15, 3.16 ПДР України, на якій було зупинено водія т/з у Хмельницькій обл., А/Д 0-231808, 50 м. від А/Д Р-48, а фактично смт. Чемерівці, Хмельницька обл.

Стосовно твердження позивача про порушення інспектором п. 15 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 № 1567 у зв`язку із зазначенням в акті № ОАР 068096 від 11.09.2025 факту відмови водія від надання пояснень та підписання вищевказаного Акту, суд зазначає наступне.

Згідно п. 15 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 № 1567, копія акта проведення перевірки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів видається водію транспортного засобу (за винятком відмови від їх отримання), про що посадова особа робить в актах відповідні записи, а у разі відмови водія транспортного засобу від отримання, копія акта проведення перевірки надсилається автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі.

Отже зазначена норма Порядку № 1567 містить правила видачі та наслідки відмови від отримання водієм копій складених інспектором актів за результатами перевірки, та не встановлює обов`язку відібрання від водія пояснень та підписання актів водієм, а також наслідків відмови у наданні пояснень та підписанні актів, що свідчить про помилковість тверджень позивача про недотримання відповідачем, у зв`язку з вищенаведеним, п. 15 Порядку № 1567.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відповідність оскаржуваних рішень критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення відповідачем судових витрат, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Паралель 50» (просп. Героїв Харкова, буд. 303, м. Харків, 61032, код ЄДРПОУ 43962716) до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під, 7 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 06.07.2026 р.

Суддя Бадюков Ю.В.