Рішення № 138019208, 06.07.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 р. № 400/575/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаМіністерства оборони України , просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03049,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач) та просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення позивачу нарахування та виплати середнього заробітку за весь час затримки по день часткового розрахунку 16.12.2025 року по виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності III групи внаслідок травм, поранень, пов`язаних з захистом Батьківщини;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки по день часткового розрахунку 16.12.2025 року по виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності III групи внаслідок травм, поранень, пов`язаних з захистом Батьківщини.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач при виконанні постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024 року у справі №400/1268/24 нарахував і виплатив йому 16.12.2025 року одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи у розмірі 274 359,80 грн. Проте, на його переконання, відповідач всупереч вимогам ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) не виплатив йому середній заробіток за затримку по виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності III групи внаслідок травм, поранень, пов`язаних з захистом Батьківщини.

Ухвалою від 22.01.2026 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що одноразова грошова допомога має одноразовий характер, а тому при її виплаті на неї не поширюються ст.116, 117 КЗпП. Відповідач наголосив на тому, що позивач не проходив службу у центральному апараті Міністерства оборони України, на його грошовому забезпеченні не перебував, а перебував на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з 23.12.2015 був визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується довідкою до акту огляду медико - соціальної експертної комісії серії 10 ААВ.

У 2016 році ОСОБА_1 призначено та виплачено одноразову грошову допомогу у зв`язку з установленням інвалідності ІІІ групи внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.

З 25.02.2022 проходив військову службу та у період виконання бойового завдання отримав поранення.

У період з 09.03.2023 до 10.03.2023 ОСОБА_1 проходив МСЕК та був визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи: травма. так, пов`язана із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою до акту огляду медико - соціальної експертної комісії серії 12 ААВ.

27.03.2023 позивач подав заяву до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням часткової втрати працездатності та встановленої ІІІ групи інвалідності.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11.08.2023 № 15/в ОСОБА_1 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з відсутністю підстав.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024 у справі № 400/1268/24 позов позивача до Міністерства оборони України задоволено, зокрема зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із становленням позивачу при первинному огляді ІІІ групи інвалідності, внаслідок травм, поранень, так, пов`язаних із захистом Батьківщини, у розмірі 25-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року на дату встановлення ІІІ групи інвалідності 10.03.2023.

Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом засідання від 17.01.2025 № 1/с, на виконання вищенаведеного судового рішення призначено одноразову грошову допомогу позивачу в сумі 463300,00 гривень.

Відповідно до виписки з банківського рахунку позивача від 16.12.2025 року виплачено позивачу на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024 у справі № 400/1268/24 грошові кошти в сумі 274359,80 гривні.

17.12.2025 позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою про нарахування і виплату йому середнього заробітку за затримку розрахунку по день часткового розрахунку.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Статтею 1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (абзац перший частини четвертої статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей).

Відповідно до абзаців двадцять третього і двадцять четвертого пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, військовослужбовець, якого звільнено з посади, вважається таким, що перебуває у розпорядженні відповідного командира (начальника) військової частини, у списках якої він перебуває, з дня, що настає за днем звільнення, та до дня, з якого він приступив до виконання обов`язків за новою військовою посадою, на яку його призначено (до дня зарахування у розпорядження посадової особи, яка має право призначення на посаду).

Матеріальне та грошове забезпечення військовослужбовців, зарахованих у розпорядження відповідних командирів (начальників), здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова № 704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з абзацом першим пункту 8 Постанови № 704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу постановлено здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерства юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

Абзацами один-чотири пункту 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі Порядок № 260), встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців включає:

щомісячні основні види грошового забезпечення;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:

винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту) (абзац шістнадцятий пункту 2 розділу І Порядку № 260 (у редакції, чинній з 30.06.2020 по 30.01.2023);

допомоги.

Згідно з абзацами першим і п`ятим пункту 8 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.

Отже, всі види грошового забезпечення виплачуються військовою частиною за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні в межах асигнувань, передбачених у кошторисі відповідної військової частини.

Постанова № 704 і Порядок № 260 не відносять до видів грошового забезпечення одноразову грошову допомогу у разі інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців.

Натомість згідно з частиною першою статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі одноразова грошова допомога), гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби (пункт 5 частини другої статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей).

Частиною шостою статті 163 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві резервістами.

Відповідно до пункту 30 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2024 № 714) (далі Порядок № 975), призначення і виплата одноразової грошової допомоги здійснюються в порядку черговості відповідно до дати надходження документів до розпорядника бюджетних коштів, який приймає рішення про призначення допомоги (крім осіб з інвалідністю I групи, виплата яким здійснюється позачергово).

Розпорядники бюджетних коштів за погодженням з Мінфіном та Мінекономіки визначають порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби.

Таким чином, одноразова грошова допомога, установлена статтею 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, не є складовою грошового забезпечення. Це окрема гарантована державою виплата, яка має разовий характер, і яка виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, у порядку черговості відповідно до дати надходження документів до розпорядника бюджетних коштів, який приймає рішення про призначення допомоги.

Приписами ст. 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

У відповідності до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Вище суд встановив, що одноразова грошова допомога установлена статтею 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, є гарантованою державою виплатою, яка має разовий характер і не є складовою грошового забезпечення, і вона виплачується в порядку черговості відповідно до дати надходження документів до відповідного розпорядника бюджетних коштів.

Оскільки законодавством не встановлено конкретних строків виплати вказаної допомоги, і вона має разовий характер, тому у позивача при її отримані не виникло право на отримання середнього заробітку у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03049, ідентифікаційний код 00034022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. С. Брагар