Ухвала суду № 138016447, 02.07.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3468/26

Провадження № 4-с/711/21/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Скляренко В.М.

при секретарі Півень С.А.,

за участі:

скаржника ОСОБА_1 ,

представника скаржника адвоката Дмитренко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність в.о. начальника Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Дмитренка Р.М., звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси зі скаргою на бездіяльність в.о. начальника Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Олексієнко О.

В обґрунтування скарги вказує, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 8923382, в розділу «Актуальна формація про державну реєстрацію обтяження в спеціальному розділі» 08.11.2010р. державним реєстратором (нотаріусом) Першої державної нотаріальної контори Починок Ю.В. було зареєстроване обтяження, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: б/н від 08.10.2010 року, видавної Придніпровським відділом ДВС Черкаського МУЮ, вид обтяження: арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження: все майно. Особа, майно/права якої обтяжуються (власник): ОСОБА_1 , причина відсутності реєстраційного номеру облікової картки платника податків: особа не має коду у зв`язку із релігійними переконаннями, адреса: АДРЕСА_1 .

Окрім того, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта від 06.03.2026р., номер інформаційної довідки 467092238 на майно ОСОБА_1 - квартиру АДРЕСА_2 накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: б/н від 20.05.2011р., виданої Придніпровським відділом ДВС Черкаського МУЮ, реєстраційний номер обтяження №11192049. Дане обтяження зареєстроване 20.05.2011р. реєстратором Черкаської філії підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Зазначає, що його представник адвокат Дмитренко Р.М. звертався до Другого відділу ДВС у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про скасування зазначених обтяжень, однак отримав відповідь про не неможливість ідентифікувати в рамках якого саме виконавчого провадження накладався арешт на майно ОСОБА_1 . Також, у відповіді зазначалося про існуючу заборгованість за рядом виконавчих проваджень.

03.12.2026р. адвокат Дмитренко Р.М. звертався до Другого відділу ДВС у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про зняття арешту із майна ОСОБА_1 , додавши квитанцію про сплату заборгованості за виконавчими провадженнями на суму 6 013,15 грн., на що 23.03.2026р. отримав відповідь про неможливість скасування вищевказаних обтяжень, оскільки неможливо ідентифікувати в рамках якого саме виконавчого провадження накладався арешт на майно ОСОБА_1 .

Вважає відмову посадової особи Другого відділу ДВС у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо зняття арешту із майна скаржника такою, що порушує його законні права на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном.

А тому, просить:

- визнати бездіяльність в.о. начальника Другого відділу ДВС у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Олексієнко О. неправомірною;

- зобов`язати в.о. начальника Другого відділу ДВС у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Олексієнко О. або іншу посадову особу Другого відділу ДВС у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України усунути порушення (поновити порушене право) шляхом:

1). скасування арешту нерухомого майна та оголошення заборони на його відчуження, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: б/н від 08.10.2010 року, видавник Придніпровський відділ ДВС Черкаського МУЮ, вид обтяження: арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження: все майно. Особа, майно/права якої обтяжуються (власник): ОСОБА_1 , причина відсутності реєстраційного номеру облікової картки платника податків: особа не має коду у зв`язку із релігійними переконаннями, адреса: АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження: 2363842, підстава знесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 5571978 від 04.09.2013р., державний реєстратор Починоюк Ю.В., Перша черкаська державна нотаріальна контора;

2). скасування арешту нерухомого майна та оголошення заборони на його відчуження, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: б/н від 20.05.2011р. Придніпровського відділу ДВС Черкаського МУЮ щодо об`єкту обтяження квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження №11192049.

Ухвалою суду від 08.04.2026р. скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

05.05.2026р. на адресу суду надійшов відзив Другого ВДВС у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому в.о. начальника відділу Олексієнко О.С. просить відмовити в задоволенні скарги в частині визнання бездіяльності в.о. начальника Другого ВДВС у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Щодо питання про скасування арешту із майна, який накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серії та номер б/н від 25.10.2010р., виданої Придніпровським відділом ДВС Черкаського МУЮ, то поклалася на розсуд суду. В обґрунтування скарги вказує, що згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 від 08.11.2010р. зареєстроване обтяження №2363842 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: б/н від 25.10.2010р., виданої Придніпровським відділом ДВС Черкаського МУЮ, опис предмета обтяження: все нерухоме майно. Вищевказаний арешт накладався у відповідності до нормативних актів, що були чинні на той саме час, а саме Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999р), Інструкції з проведення виконавчих дій (в редакції чинній від 15.12.1999р.), Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби (в редакції чинній від 25.12.2008р). Порядок накладення арешту на майно боржника передбачав використання бланків суворої звітності з подальшим направленням для виконання до відповідних органів, які на той час здійснювали реєстрацію обтяжень майна боржника. В зв`язку із зазначеним, на даний час відсутня можливість ідентифікувати даний арешт. Крім того, відповідно до Правил діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Тому, ідентифікувати виконавче провадження в рамках якого накладався вищевказаний арешт не має можливості, так як термін зберігання виконавчого провадження закінчився, тобто виконавче провадження включене до акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення та знищене. Оскільки неможливо ідентифікувати виконавче провадження в рамках якого накладався вищевказаний арешт, тому зняти обтяження із майна ОСОБА_1 у посадових осіб Другого ВДВС у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України немає.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 та його представник адвокат Дмитренко Р.М. скаргу підтримали та просили її задовольнити, з підстав викладених у скарзі.

Представник Другого ВДВС у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, проте 25.06.2026р. представник Лисенко К.О. подала заяву про розгляд скарги без участі представника виконавчої служби, в якій також просила вказану скаргу розглянути на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення скаржника ОСОБА_1 , його представника адвоката Дмитренка Р.М., дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до на ступних висновків.

Як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (номер інформаційної довідки 467092238), а зокрема із розділу «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень», номер запису про обтяження: 23633842, 08.11.2010р. державним реєстратором (нотаріусом) Першої черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В., зареєстроване обтяження арешт нерухомого майна, на підставі постанови Придніпровського відділу ДВС Черкаського МУЮ б/н від 08.11.2010р. Особа, майно/права якої обтяжуються (власник): ОСОБА_1 , який не має РНОКПП у зв`язку із релігійними переконаннями /а.с. 28/.

Окрім того, із цієї ж інформаційної довідки вбачається, а саме із розділу «Реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна» реєстраційний номер обтяження: 11192049, що 20.05.2011р. реєстратором Черкаської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєстроване обтяження арешт нерухомого майна, на підставі постанови Придніпровського відділу ДВС Черкаського МУЮ б/н від 20.05.2011р. Обєкт обтяження: квартира АДРЕСА_2 , власник: ОСОБА_1 /а.с. 35/.

Звертаючись до суду із даною скаргою скаржник просить скасувати вищевказані обтяження, посилаючись на відсутність відкритих щодо нього виконавчих проваджень, відсутність будь-якої заборгованості, а також відмову Другого ВДВС у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у скасуванні таких обтяжень.

Як вбачається відповідей Другого відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.11.2024р., 24.12.2024р., надані на заяви-звернення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 /а.с. 11-13, 15-17/, на виконанні у Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), правонаступником якого є Другий відділ ДВС у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, відносно ОСОБА_1 перебували наступні виконавчі провадження:

- №9144890 з примусового виконання постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси №3-9276 від 30.05.2008р. про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 34 грн., сума до сплати становить 400,90 грн. (34 грн. борг, 3,40 грн. виконавчий збір, 363,50 виконавчі витрати);

- №14686019 з примусового виконання постанови ВДАІ УМВС м. Черкаси №272904 від 09.06.2009р. про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 680 грн., сума до сплати становить 1 111,50 грн. (680 грн. борг, 68 грн. виконавчий збір, 363,50 виконавчі витрати);

- №25442555 з примусового виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси №2-807 від 20.08.2009р. про стягнення на користь КП «Черкасиводоканал» боргу у розмірі 636,75 грн., сума до сплати становить 1 111,50 грн. (248,41 грн. борг, 24,84 грн. виконавчий збір, 363,50 виконавчі витрати);

- №34280297 з примусового виконання постанови ВДАІ УМВС м. Черкаси №205978 від 20.10.2010р. про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 1 020 грн., сума до сплати становить 1 485,50 грн. (1 020 грн. борг, 102 грн. виконавчий збір, 363,50 виконавчі витрати);

- №42379954 з примусового виконання постанови ВДАІ УМВС м. Черкаси №135234 від 13.08.2010р. про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 510 грн., сума до сплати становить 924,50 грн. (510 грн. борг, 51 грн. виконавчий збір, 363,50 виконавчі витрати);

- №22061701 з примусового виконання постанови ВДАІ УМВС м. Черкаси №135234 від 13.08.2010р. про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 510 грн., у зв`язку з повторним пред`явленням даного виконавчого документу до виконання, сума до сплати становить 363,50грн. (363,50 виконавчі витрати);

- №34280189 з примусового виконання постанови ВДАІ УМВС м. Черкаси №135234 від 13.08.2010р. про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 510 грн., у зв`язку з повторним пред`явленням даного виконавчого документу до виконання, сума до сплати становить 363,50грн. (363,50 виконавчі витрати);

- №42379012 з примусового виконання постанови ВДАІ УМВС м. Черкаси №205978 від 20.10.2010р. про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 1 020 грн., у зв`язку з повторним пред`явленням даного виконавчого документу до виконання, сума до сплати становить 363,50грн. (363,50 виконавчі витрати);

- №23974475 з примусового виконання постанови ВДАІ УМВС м. Черкаси №205978 від 20.10.2010р. про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 1 020 грн., у зв`язку з повторним пред`явленням даного виконавчого документу до виконання, сума до сплати становить 363,50грн. (363,50 виконавчі витрати).

Загальна заборгованість за вказаними виконавчими провадженнями, яка не була сплачена складала 6 013,15 грн., про що зазначено у відповіді від 11.11.2024р.

Також із зазначених відповідей вбачається, що строк зберігання вищевказаних виконавчих проваджень закінчився і виконавчі провадження вже знищені.

Скаржником було сплачено 6 013,15 грн., в зв`язку з чим він повторно звернувся до Другого ВДВС у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про зняття заборони (арешту).

Як вбачається із відповіді Другого ВДВС у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 23.03.2026р., наданої на звернення від 03.03.2026р. /а.с. 19-20/, скаржнику повідомлено, що оскільки строк зберігання вищевказаних виконавчих проваджень закінчився і виконавчі провадження вже знищені, тому, у посадових осіб відділу ДВС відсутня можливість ідентифікувати в яких саме виконавчих провадженнях накладалися вищевказані обтяження та їх зняття є неможливим.

Таким чином, з викладеного вбачається, що на даний час на виконанні у Другому відділі ДВС у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не перебувають відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 .

Окрім того, згідно наявної у АСВП інформації, станом на 02.06.2026р. в органах ДВС не перебуває виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Надаючи оцінку обґрунтованості заявлених вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За змістом ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), як провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

На час вчинення виконавчих дій у вищевказаних виконавчих провадженнях діяла редакція Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України №606-XIV від 21.04.1999р. «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606), який діяв до 05.10.2016р., у разі закінчення виконавчого провадження (крім випадків направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним в порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника (ч. 2 ст. 50 Закону «Про виконавче провадження» №606-XIV).

Аналогічні приписи містяться у ст. 40 Закону України №1404-VIII від 02.06.2016р. «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404), відповідно до яких у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню, а відтак, після фактичного повного виконання судового рішення підстави для збереження арешту майна припиняють своє існування.

По обставинам справи судом встановлено, що предметом оскарження є бездіяльність органу державної виконавчої служби, яка полягає у неприпиненні арешту, що є триваючим правопорушенням, пов`язаним з тривалим та безперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Застосування арешту майна боржника як обмежувального заходу не повинно призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених Законом.

По обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що підставою звернення заявника до суду з даною скаргою є наявність зареєстрованих обтяжень на нерухоме майно ОСОБА_1 та відсутність на даний час відкритих виконавчих проваджень щодо скаржника.

При цьому орган державної виконавчої служби не має у володінні інформації щодо підстав накладення та збереження арешту через відсутність матеріалів виконавчого провадження та відповідних відомостей про нього.

Разом з тим, статтею 447 ЦПК України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (ст. 447-1 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Окрім того, статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно матеріалів скарги на виконанні в Другому відділі ДВС у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебували дев`ять виконавчих проваджень, одне з яких, а саме виконавче провадження №9144890 з примусового виконання постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси №3-9276 від 30.05.2008р. про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 34 грн.

Одне виконавче провадження, а саме виконавче провадження №25442555 з примусового виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси №2-807 від 20.08.2009р. про стягнення на користь КП «Черкасиводоканал» боргу у розмірі 636,75 грн.

Інші сім виконавчих проваджень, а саме: №14686019, №34280297, №42379954, №22061701, №34280189, №42379012, №23974475 стосуються примусового виконання постанов ВДАІ УМВС м. Черкаси про стягнення штрафів на користь держави.

Таким чином, Придніпровський районний суд м. Черкаси наділений правом здійснювати судовий контроль лише за виконанням судового рішення постанови суду від 30.05.2008р. у справі №3-9276 про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 34 грн., тобто у виконавчому провадженні №9144890, а не в інших восьми виконавчих провадженнях.

Разом з тим, матеріали скарги не містять доказів того, що вищевказані обтяження на майно ОСОБА_1 , які скаржник просить скасувати, накладі саме у виконавчому провадженні №9144890.

В цьому контексті суд звертає увагу, що за змістом положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки у суду відсутні докази того, що обтяження, які просить скасувати скаржник, накладені саме у виконавчому провадженні №9144890 з виконання постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.05.2008р. у справі №3-9276 про стягнення із скаржника штрафу на користь держави, правом судового контролю за виконанням якого наділений саме цей суд, тому, відповідно, підстав для задоволення скарги і в частині скасування вищевказаних обтяжень, і в частині визнання бездіяльності в.о. начальника Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Олексієнко О.С. суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.11, 18, 77, 80, 141, 259, 447, 450-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність в.о. начальника Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складений 02 липня 2026 року.

Головуючий: В.М. Скляренко