Рішення № 138013739, 25.06.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/9946/25

Провадження № 2/303/3956/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Торинець Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник адвокат Іванчик Іван Іванович) до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Мукачівської міської ради про позбавлення батьківських прав,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Мукачівської міської ради про позбавлення батьківських прав, вказуючи, що вона з 26 січня 2013 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 , який з моменту народження проживає разом з нею та перебуває на її повному утриманні та вихованні. 06 липня 2015 року рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області шлюб між нею та відповідачем розірвано. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.11.2015 з відповідача на її користь на утримання сина ОСОБА_4 стягнуто аліменти в розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 12 жовтня 2015 року. З часу прийняття зазначеного рішення до червня 2018 року відповідач систематично сплачував аліменти. Починаючи з червня 2018 року у неї відсутні будь-які відомості про відповідача. Він не з`являється, не дзвонить, не пише, не несе будь яких витрат на утримання дитини, самоусунувся від виховання сина. Дитина весь час проживає з нею та перебуває на її повному утриманні та вихованні. 18.02.2025 року вона повторно вийшла заміж за ОСОБА_5 і вони проживають разом з її сином у АДРЕСА_1 . З початку літа 2025 року її чоловік перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 та на даний час знаходиться в зоні бойових дій. Вона матеріально утримує сина, а також належним чином піклуються про його здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Фактично дитина не бачила рідного батька. Вона на даний час є військовослужбовцем, проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 де отримає заробітну плату, по місцю роботи характеризується позитивно. Син навчається в 7-В класі Мукачівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Мукачівської міської Ради. Вважала необхідним з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини вирішити питання про позбавлення відповідача батьківських прав. Умови проживання її сім`ї позитивні. Дитина забезпечена доглядом та належними умовами проживання. Проживає з матір`ю та бабусею. Сину забезпечені належні умови для проживання, виховання та розвитку, він забезпечений місцем для сну, занять та дозвілля. У нього є все (книги, Інтернет та ігри), що необхідно для дитини відповідно до віку. Для проживання сина є всі необхідні умови, дитина почуває себе комфортно, оточена любов`ю і турботою матері. Відповідач жодного разу не надав кошти на утримання дитини, не зателефонував та не цікавиться про його здоров`ям, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не спілкується з ним, тобто не дбає про його нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це передбачено ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства». Відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню сина. Просила позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.12.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити, не заперечувати проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник Виконавчого комітету Мукачівської міської ради у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Судом проведено заочний розгляд справи, оскільки встановлено наявність умов, що передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України для такого порядку розгляду.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

З копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 14.08.2013 встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Згідно з витягами з реєстру територіальної громади зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є АДРЕСА_1 .

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.07.2015 розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , а після розірвання шлюбу позивачці залишено набуте у шлюбі прізвище « ОСОБА_7 ». Сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 залишено проживати з матір`ю ОСОБА_6 .

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.11.2015 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень щомісячно, до досягнення сином повноліття, починаючи з 12 жовтня 2015 року.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 від 18.02.2025 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис № 61.

Згідно копії довідки про неотримання аліментів від 24.01.2025 №14-49375363 зазначено, що ОСОБА_6 дійсно не отримувала через Відділ державної виконавчої служби міста Мукачево Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції аліменти від ОСОБА_2 за період з 01.07.2024 року по 31.12.2024 року згідно з виконавчим листом № 2/303/3532/15, який видано 10.11.2015 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1000,00грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, так як боржник ухиляється від сплати аліментів.

З розрахунку заборгованості по аліментам від 14.11.2025 №14/49375363, складеного старшим державним виконавцем Відділом державної виконавчої служби у місті Мукачево Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Халус Є вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 станом на 01.11.2025 становить 4762,00 грн.

У психолого-педагогічній характеристиці учня 7-В класу Мукачівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що мешкає за адресою АДРЕСА_1 від 03.11.2025 №01-12/306 зазначено, що ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю - ОСОБА_8 та бабусею ОСОБА_9 . Мати, ОСОБА_10 , дбає про добробут сина, відвідує батьківські збори. Реагує на зауваження класного керівника з питань поведінки та успішності сина. Цікавиться не лише успіхами, але й стосунками сина однокласниками, психоемоційним станом учня, користується авторитетом сина. ОСОБА_4 позитивно відгукується про матір та бабусю. Зовнішній вигляд ОСОБА_4 завжди охайний, шкільним приладдям забезпечений. Учень навчається в школі з першого класу. За період навчання проявив себе товариським, доброзичливим та комунікабельним. Підтримує дружні стосунки з однокласниками. ОСОБА_11 йде на контакт з дорослими, відкритий до спілкування. Учень врівноважений, володіє навичками саморегуляції. ОСОБА_4 завжди усміхнений та привітний. Самооцінка адекватна. Дотримується правил поведінки в класі, на зауваження реагує. Чутливий до заохочень, позитивної оцінки. Психоемоційний стан учня відповідає віку, вміє визнавати власні сильні та слабкі сторони. Розв`язує конфліктні ситуації позитивними методами. Розвиток пізнавальних процесів відповідає віку. Має навчальні досягнення в школі не достатньо середнього та достатнього рівня. Мотивація до навчання сформована. На уроках не завжди активний, потребує додаткової уваги вчителів для виконання завдань. До школи учень приходить вчасно. ОСОБА_12 без поважних причин не пропускає. На перервах надає перевагу активному відпочинку з однокласниками. Цікавиться футболом, після уроків залишається на шкільному спортивному майданчику з метою провести час з друзями за улюбленим заняттям.

Згідно з характеристики на вихованця Футбольної школи «Мукачево» від 11.11.2025 №01-15/03 ОСОБА_3 відвідує Футбольну школу «Мукачево» з 2023 року та бере активну участь у тренуваннях, змаганнях та заходах. Протягом усього часу занять батько, жодного разу не супроводжував дитину, не з`являвся на тренуваннях та спортивних подіях Школи, не спілкувався з тренерським складом, не цікавився успіхами або труднощами дитини. Всі організаційні питання, фінансову підтримку та супровід забезпечує мати ОСОБА_10 . На підставі цього та зі слів тренера, можна зробити висновок, що батько не виконує своїх батьківських обов`язків у сфері фізичного розвитку та спортивної підготовки дитини.

У копії висновку про стан здоров`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та копії висновку про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_13 здорові.

КНП «Медичний центр «Сім`я» у листі від 18.11.2025 повідомило, що згідно даних в електронній системі охорони здоров`я в Україні, між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сімейним лікарем КНП «Медичний центр Сім`я» ОСОБА_14 укладено декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу. Ранній психомоторний розвиток дитини відповідав віковим нормам. В анамнезі тяжких інфекційних та хронічних захворювань не було. Фізичний розвиток дитини пропорційний (ВТ-38, зріст-145см), без ознак вікової норми. Соматичний статус у межах вікової норми. Психоемоційний стан: дитина активна, врівноважена, контактна та товариська. На обліку у вузьких спеціалістів не перебуває. Загальний стан здоров`я задовільний.

Відповідно до службової характеристики солдата ОСОБА_1 , кухарки їдальні відділення матеріального забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_5 , призваної за контрактом 28 квітня 2021 року за час проходження служби зарекомендувала себе з позитивної сторони. Програму професійної підготовки засвоює підвищенням рівня своїх професійних знань. Вимоги керівних документів, добре. Працює над особливо що стосується прикордонної служби знає добре, завжди використовує їх в практичній діяльності. Накази, розпорядження вищого командування виконує, здатна проявляти розумну ініціативу. Законодавство України, керівні документи Державної прикордонної служби України, щодо боротьби з контрабандною діяльністю та недопущення правопорушень на кордоні знає на достатньому рівні, дотримується їх у повсякденній діяльності. У колективі користується повагою, підтримує дружні стосунки, завжди комунікабельна. На зміну обстановки реагує впевнено. На критику реагує правильно, вказані недоліки визнає. До військового та державного майна ставиться бережно, ввірену зброю знає.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Частина 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 7 ст. СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України, пунктом 2 якої визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дає підстави для висновку, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав як винятковий захід є істотним правовим наслідком як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21, провадження № 61-8918сво23.

Згідно з ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз`єднання сім`ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки) (рішення ЄСПЛ від 18грудня 2008 року у справі «Савіни проти України».

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

Судам необхідно враховувати, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, застосовується лише у виняткових випадках, і головне за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки недостатньо спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, беруть участь у вихованні, не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальній забезпеченості. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та усвідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість, і застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі №562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17, від 07листопада 2023 року у справі № 601/928/22.

З огляду на приписи пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли батьки свідомо та умисно не здійснюють батьківських прав та ухиляються від їх виконання.

Відповідно до статті 81 ЦПК України доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення його батьківських прав, покладено на позивача (постанова Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 358/689/22, провадження №61-13923св23).

Верховний Суд зауважує, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу і залежить від специфіки обставин, які необхідно довести у конкретній справі. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Судом встановлено, що відповідач протягом тривалого часу не піклується про сина, не цікавиться його життям, не приймає участі в його вихованні та утриманні. Між батьком та сином відсутнє спілкування та жодні взаємні почуття. Наведене свідчить, що ОСОБА_2 самоусунувся від виховання сина, не може бути позитивним прикладом для наслідування, благотворно впливати на формування особистостей та характеру дитини, дати її належний розвиток.

Зазначені обставини підтверджуються дослідженими судом письмовими доказами та поясненнями свідка ОСОБА_9 .

Частина 4 ст. 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Тлумачення ч. 6 ст. 19 СК України дає підстави для висновку, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер та є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19, провадження № 61-1344св20, на яку посилається заявниця.

У висновку від 15 січня 2026 року № 152/01-36/42-26 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради зазначив, що враховуючи самоусунення від виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в частині виховання, піклування про його фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя; відсутність з боку батька будь-якого спілкування з дитиною; участі у його житті та належному утриманні, надання йому батьківської турботи та матеріального забезпечення (аліменти на дитину сплачуються не регулярно, станом на 14.01.2025 року існує заборгованість у сумі 1558 гривень), зважаючи на думку дитини, тривалу відсутність батька на території України та рекомендації комісії з питань захисту прав дитини Мукачівської міської ради (протокол № 1 від 14.01.2025), орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради вважає доцільним позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , батьківських прав відносно сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Із зазначеним висновком суд погоджується та бере його за основу при постановленні рішення у справі.

Суд вважає, що за встановлені в судовому засіданні обставин свідчать про те, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання обов`язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Крім того, Верховний Суд у постанові ВС від 04.08.2021 у справі № 654/4307/19 (провадження № 61-19210св20) дав тлумачення змісту «якнайкращих інтересів дитини» згідно з яким при оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню наступні базові елементи: погляди дитини, індивідуальність дитини, збереження сімейного оточення і підтримання відносин, піклування, захист і безпека дитини, вразливе положення, право дитини на здоров`я, право дитини на освіту.

Відповідно до ст. 171 СК України судом з`ясована думка дитини, яка висловлена в її особистих письмових поясненнях від 16.06.2026, в яких ОСОБА_3 описав відношення відповідача до виконання батьківських обов`язків щодо нього і просив позбавити останнього батьківських прав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позбавлення відповідача батьківських прав відповідає найкращим інтересам дитини та є необхідним і пропорційним заходом, передбаченим п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, що узгоджується з практикою Верховного Суду та принципами, закріпленими Конвенцією про права дитини.

Суд звертає увагу відповідача, що позбавлення батьківських прав не є безумовним і остаточним, якщо він усвідомить свою поведінку, виправить її і вживатиме конкретних дій, спрямованих на повноцінну участь у вихованні, навчанні та розвитку дітей, то має право звернутися до суду із відповідним позовом про відновлення своїх батьківських прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 8 цієї статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно квитанції від 17.12.2025 позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Тому з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 141, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, ст. 19, 150, 164 СК України, Конвенцією про права дитини, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ), третя особа Виконавчий комітет Мукачівської міської ради про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя