Рішення № 138013737, 07.07.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/10218/25

2/303/4087/25

РІШЕННЯ (Заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді Курах Л.В.

секретар судового засідання Гейруш Л.М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Степанова О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, про позбавлення батьківських прав. Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 .. У шлюбі у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами було розірвано рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.10.2015 року. З моменту розірвання шлюбу син залишився на її вихованні та проживає разом з нею. У зв`язку з тим, що батько добровільно участі в утриманні сина не брав, позивач була змушена звертатися до суду та стягувати аліменти на дитину в судовому порядку. Однак, відповідач ухиляється від сплати аліментів на утримання дитини у зв`язку з чим виникла заборгованість по сплаті аліментів. Відповідач перебуває за межами України тривалий час. З 2020 року відповідач взагалі не спілкується з дитиною, не надає йому належного батьківського піклування, матеріально не забезпечує, не підтримує зв`язок та взагалі не цікавиться його життям. Таким чином, позивач вважає, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками та просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 20.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження. Ухвалою задоволено клопотання представника позивача та витребувано у Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину кордону відповідачем за період з 01 січня 2018 року по 15 грудня 2025 року.

06.02.2026 року від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, на виконання вимог ухвали суду від 20.01.2026 надійшла витребувана інформація.

Ухвалою суду від 19.03.2026 року підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилася, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання з розгляду справи не з`явився повторно, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв`язку із неявкою відповідача, який був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, без поважних причин в судове засідання, оскільки про поважність причин неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, то зі згоди позивача суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ст. 280 ЦПК України.

Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні позов підтримала та просила суд прийняти рішення з урахуванням висновку органу опіки та піклування.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, із врахуванням думки дитини, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд виснує про таке.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 04.11.2011 року).

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.10.2015 року (справа № 303/6015/15-ц) шлюб між сторонами розірвано.

Судом також встановлено факт ухилення від сплати аліментів відповідачем, що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментам № 79572672 від 08.12.2025 року. Заборгованість станом на листопад 2025 року становить 77088,35 грн.

Згідно листа Мукачівської загальноосвітньої школи I-III ступенів №1 Мукачівської міської ради Закарпатської області від 25 вересня 2019 року за № 338, вбачається, що батько ОСОБА_3 протягом навчання учня у Мукачівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 Мукачівської міської ради Закарпатської області на батьківські збори не з`являвся, не брав участі у шкільних та позашкільних заходах. Не цікавиться успіхами у навчанні, не підтримує зв`язок з класним керівником.

Відповідно до листа Навчального центру «Поліглот-Мукачево» за період навчання у навчальному центрі батько ОСОБА_3 жодного разу не відвідував НЦ «Поліглот», не спілкується з вчителями, не цікавиться успіхами дитини у вивченні іноземної мови.

Відповідач неодноразово перетинав державний кордон України у період з 2018 по 2025 роки згідно з інформацією Державної прикордонної служби України, зокрема, 16.02.2021 виїхав за межі території України та станом на дату надання відповіді (15.12.2025) на територію України не повертався.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (ч. 1 ст. 155 СК України).

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначається, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

З метою вирішення цього спору судом також отримано висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 1037/01-36/42-26 від 17.03.2026 року.

Відповідно до цього висновку визнано за доцільне позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Аналізуючи зміст вказаного висновку встановлено, що батько самоусунувся від виконання батьківських обов`язків щодо сина в частині виховання, навчання, піклування про фізичний та духовний розвиток дитини, підготовку до самостійного життя. Заборгованість зі сплати аліментів станом на листопад 2025 року становить 77088,35 грн.

Крім того, суд зауважує, що система правосуддя прислухається до дітей, серйозно ставиться до їх думок і має гарантувати захист прав дитини.

Дитина, яка внутрішнім законодавством визнається такою, що має достатній рівень розуміння, під час розгляду судовим органом справи, що стосується її, наділяється правами: отримувати всю відповідну інформацію; отримувати консультацію та мати можливість висловлювати свої думки; клопотати про призначення спеціального представника під час розгляду судовим органом справ, бути поінформованою про можливі наслідки реалізації своїх думок та про можливі наслідки будь-якого рішення (ст.ст. 3, 4 Європейської конвенції про здійснення прав дітей 1996 року).

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Разом з тим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати інтересам дитини (ст. 12 Конвенції про права дитини, ст. 171 СК України, ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства»).

Думка дитини може бути висловлена у письмових доказах (висновках органів опіки та піклування, спеціалістів тощо); електронних доказах (відео-, аудіоматеріалах); висновках психологічної експертизи; показаннях самої дитини, присутньої в залі судового засідання або з використанням режиму відеоконференції.

Суд враховує висловлену дитиною думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню спірного питання. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб (постанова Верховного Суду від 21.07.2021 року у справі № 404/3499/17).

При оцінці пояснень дитини необхідно враховувати її вік на момент опитування, рівень розвитку та психологічні особливості, притаманні відповідному віку.

Так, в ході судового розгляду судом була з`ясована думка дитини ОСОБА_4 за участі представника органу опіки та піклування за відсутності батьків, який в судовому засіданні повідомив про бажання позбавити батька його батьківських прав. Таке бажання хлопчик пояснив тим, що 2 років не бачив батька, жодної допомоги від нього не отримує, ні його життям, ні навчанням батько не цікавиться.

В силу зазначених вище вимог суд не має права не враховувати думку дитини при вирішенні цього спору із врахуванням того, що дитина вже досягнула такого віку (14 років) коли має достатній рівень розуміння того, що відбувається навколо неї, в змозі вільно висловлювати свої думки та бажання.

У ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

Суд, вирішуючи цей спір, на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

Аналізуючи зміст висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 1037/01-36/42-26 від 17.03.2026 року, судом встановлено, що такий є обґрунтований, повністю відповідає інтересам дитини, містить відомості щодо наявності виключних обставин, які підтверджені відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування батьком своїм обов`язком і є законними підставами для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав, що найкраще відповідатиме інтересу дитини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 29.09.2021 року у справі № 459/3411/18, провадження № 61-10531св21, Верховний Суд дійшов висновку, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено ст. 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання; недостатнє спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків/одного з батьків батьківських прав (постанова Верховного Суду від 26.01.2022 року у справі № 203/3505/19).

З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності та враховуючи обгрунованість висновку органу опіки та піклування та думку дитини, суд приходить до висновку про те, що позивач довела належними та допустимими доказами обставини свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову у зв`язку з чим слід позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Судові витрати по справі в розмірі 1211,20 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 280, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 165, 182-184 СК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Представник позивача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради (пл.Духновича, 2, м. Мукачево. Закарпатська область, код ЄДРПОУ: 04053743).

Головуюча Л.В.Курах