Рішення № 138013439, 06.07.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/705/26Провадження № 2/724/516/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ковальчук Т.М.

за участі:

секретаря судового засідання: Копайгородського Д.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин Чернівецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог? ?

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі ТОВ "ФК «ЄАПБ") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіроко Фінанс" (далі-ТОВ «Сіроко Фінанс») та ОСОБА_1 укладено договір позики №137741, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, позикодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 7 500 грн строком на 30 днів (з 28.03.2025 по 26.04.2025) зі сплатою процентів у розмірі 0,01% в день, комісії за надання кредиту 20,71%, а позичальник в свою чергу зобов`язався повернути кошти на умовах встановлених договором. Сторони встановили, що у разі порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує кредитору 5 % пені за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.

26.08.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №26082025, у відповідності до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ приймає належні ТОВ Сіроко Фінанс» право вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі за вищевказаним договором позики, сума заборгованості за яким на час відступлення складала 24 075,00 грн., з яких: 7 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21,75 грн. - сума заборгованості за відсотками, 15 000 грн.- сума заборгованості за пенею, 1 553,25 грн. сума заборгованості за комісією.

Крім того, 01 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №71728394, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, позикодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 5 000 грн строком на 30 днів (з 01.04.2025 по 30.04.2025), зі сплатою процентів у розмірі 0,650% в день, комісії за надання кредиту 15% від суми кредиту, що складає 750 грн., а позичальник в свою чергу зобов`язався повернути кошти на умовах встановлених договором. Сторони встановили, що у разі порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує кредитору 4% пені за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.

02 травня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (Надійний) №8926276, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, позикодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 6 000 грн строком на 360 днів (з 02.05.2025 по 26.04.2026), зі сплатою процентів у розмірі 0,95% в день, комісії за надання кредиту 17,25% від суми кредиту, що складає 1035 грн, а позичальник в свою чергу зобов`язався повернути кошти на умовах встановлених договором. Сторони встановили, що у разі порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує кредитору 300 грн пені за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Однак, відповідач кредитні кошти не повернув у повному обсязі та не виконав інші грошові зобов`язання, тому у нього виникла заборгованість:

- за кредитним договором №71728394 від 01.04.2025 в розмірі 15 975,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 225,00 грн. - сума заборгованості за процентами, 10 000,00 грн. сума заборгованості за пенею, 750,00 грн. - сума заборгованості за комісією;

- за кредитним договором №8926276 від 02.05.2025 в розмірі 24 222,00 грн., з яких: 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 187,00 грн. - сума заборгованості за процентами, 12 000,00 грн. неустойка, 1 035,00 грн. комісія за надання кредиту.

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27/03/25, у відповідності до якого до останнього перейшло право вимоги повернення коштів за кредитними договорами №71728394 та №8926276, що укладені з ОСОБА_1 .

Оскільки до теперішнього часу на вимоги позивача відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, тому, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором №137741 від 28.03.2025 року у розмірі 24 075,00 грн; за кредитним договором №71728394 від 01.04.2025 в розмірі 15 975,00 грн; за кредитним договором №8926276 від 02.05.2025 в розмірі 24 222,00 грн., що в загальному розмірі становить 64 272,00 грн. та судові витрати.

Процесуальні дії суду. Аргументи учасників справи, подані заяви (клопотання).

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (а.с.82).

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз`яснено учасникам справи про її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Ухвалу суду від 16.03.2026 року та копію позовної заяви відповідач отримав 08.04.2026 року, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення кореспонденції (а.с.84).

10.04.2026 року представником відповідача Боднарюком В.І. до суду подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позов визнає частково, заперечуючи проти вимог позивача про стягнення пені, комісії та неустойки за кредитними договорами, вважаючи вказані умови договорів в цій частині нікчемними. По-перше, щодо вимог про стягнення комісій з відповідача, то умовами кредитних договорів не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія за обслуговування кредиту (розрахунково - касове обслуговування). Отже, позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитних договорів, а тому положення даних договорів щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». По-друге, щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки, пені), то просить суд критично віднестися до доводів позивача про можливість нарахування неустойки (пені) відповідно до норм Закону України «Про споживче кредитування» в період дії в Україні воєнного стану, оскільки до спірних правовідносин мають застосовуватися вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких у період дії воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеною ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. По-третє, щодо вимог про стягнення судового збору, то зазначає, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 10.01.2025 року та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни учасник бойових дій. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 40 338,25 грн., яка складається з наступного: за договором позики №137741 від 28.03.2025: 15 000 грн. сума заборгованості за пенею, 1 553,25 грн. сума заборгованості за комісією; за кредитним договором №8926276 від 02.05.2025: 12 000 грн. неустойка, 750 грн. комісія за надання кредиту; за кредитним договором №71728394 від 01.04.2025: 10 000 грн. сума заборгованості за пенею, 750 грн. комісія за надання кредиту. Крім того, просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 15 000 грн (а.с.85-89).

14.04.2026 року представником позивача ОСОБА_2 до суду подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що позивачем було надано до суду всі наявні документи за кредитними договорами, які були передані первісними кредиторами до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладених кредитних договорів. Підписавши кредитний договір, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами. При укладенні кредитного договору волевиявлення сторін було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено у формі, встановленій законом, та був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням кредитних договорів. Кредитні договори діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, тому кінцева дата строку кредиту є лише датою повернення кредиту, а не датою закінчення строку дії кредитного договору. Також, наголошує на тому, що за весь період перебування права вимоги по кредитних договорах у ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до відповідача. Відтак, позивач просить стягнути лише ту заборгованість за кредитними договорами, яка була нарахована первісними кредиторами на дату відступлення права вимоги до позивача. Відповідачем умови кредитних договорів не виконувались, отже нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов кредитних договорів є правомірним, а відповідач жодним чином не позбавляється від обов`язку виконання умов кредитних договорів та погашення заборгованості в повному обсязі.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу представник позивача зазначає, що всі судові витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відповідачем суду не надано копію договору про надання правничої допомоги з додатками, акту приймання передачі послуг, копію квитанції про оплату послуг. Вартість правничої допомоги в сумі 15000,00 грн. з огляду на малозначність справи та складність написання відзиву є неспівмірним. Позивач не погоджується з таким розміром правової допомоги, адже її розмір встановлений на власний розсуд та належним чином необґрунтований. Враховуючи сукупність обставин цієї конкретної справи, розмір судових витрат у сумі 15000,00 грн, є неспівмірним із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг (підготовка відзиву не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи), нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, справа розглядається без участі представників, не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, а тому не підлягає задоволенню (а.с.96-100).

Фактичні обставини встановлені судом

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку, встановивши наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 28 березня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики №137741 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) (а.с.9-12).

Згідно з пунктом 1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк для придбання товарів або робіт або послуг (на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Відповідно до 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. договору позики, відповідач отримав кредит у сумі 7500,00 грн. строком на 30 днів; процентна ставка 0,01%, комісія за надання кредиту 20,71% від суми наданого кредиту, що складає 1553,25 грн. Дата надання кредиту 28.03.2025, дата повернення кредиту 26.04.2025, денна процентна ставка 0,70 % в день, проценти за понадстрокове користування кредитом 5 % в день, пеня - 5% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1001,42%, орієнтовна загальна вартість кредиту становить 9 075,00 грн.

Підписанням цього Договору позики Відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://monto.com.ua/informaciya з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики).

А також погодився, що до моменту підписання Договору позики вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «MONTO» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://monto.com.ua/informaciya (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі. (п.п. 5.3. п. 5 договору).

Згідно п. 18 договору, у разі невиконання позичальником умов цього договору (неповернення у встановлені умовами договору строки суми позики), у випадку, коли сума позики, зазначена в п. 2 договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами позики понад встановлений договором строк, позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному в п. 2 договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 23 договору, позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою Системи BankID НБУ.

Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) «80uq6U» і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить пункт 30 договору позики, реквізити та підпис сторін (а.с.11).

ТОВ «Сіроко Фінанс» свої зобов`язання перед відповідачем за договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №137741 від 28.03.2025 виконало та надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 7 500 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку № НОМЕР_2 , номер платежу 8dad33f6da-4c7a- НОМЕР_3 , дата ініціювання платіжної операції 28.03.2025 року, на ім`я ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» за №КД-000048687 від 02.09.2025 (а.с.13).

26 серпня 2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №26082025 та додаткову угоду №1 до договору факторингу, за яким право вимоги за договором про надання коштів у кредит №137741 від 28.03.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ», що підтверджується реєстром боржників №1 до договору факторингу від 26.08.2025 року (а.с.14-18).

Відповідно до реєстру боржників №1 від 26.08.2025 року до договору факторингу №26082025 від 26.08.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 24 075,00 грн (а.с.19).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Сіроко Фінанс» станом на дату відступлення прав вимоги 26.08.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед товариством становить 24 075,00 грн, з яких: 7 500 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 21,75 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 15 000 грн. заборгованість за пенею, 1553,25 грн. заборгованість за комісією (а.с.20-21).

Також, 01 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71728394, за умовами якого строк кредиту 30 днів, сума кредиту 5 000,00 грн., процентна ставка 0,150 % та комісія за надання кредиту 15% від суми наданого кредиту, що складає в розмірі 750,00 грн. (а.с.51-57).

Згідно з пунктом 2.1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Згідно пункту 2 договору позики №71728394 передбачено, що за порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що кредитодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника(за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.

Пунктом 6.1. кредитного договору №71728394 передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. Договору. Проценти за користування Кредитом нараховуються на суму Кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором.

Відповідно до п. 4.4 договору, позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою Системи BankID НБУ.

Договір про надання коштів у кредит підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) «00351» і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить пункт 12 договору позики, реквізити та підпис сторін (а.с.57 зворот).

Згідно додатку №1 до договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71728394 від 01.04.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 погоджено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту. Вказаний додаток підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису (одноразового ідентифікатора) «00351» (а.с.58).

Підписанням договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомлений на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена статтею 9 ЗУ «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно правовими актами Національного банку України. (п.п. 11.1.1. п.11.1 договору позики). А також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах повернення позики в кінці строку позики, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що договір уклався ним без нав`язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана кредитодавцем, є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення (п.п. 11.1.2. п. 11.1 договору).

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання перед відповідачем за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71728394 виконало та надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 5 000 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку № НОМЕР_2 , номер платежу 2511 НОМЕР_4 -a533-4567-99cf-c6efe7482dd2, дата ініціювання платіжної операції 01.04.2025 року, на ім`я ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» за №КД-0000110234 від 19.01.2026 (а.с.59).

Також, 02 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (Надійний) №8926276, за умовами якого строк кредиту 360 днів, сума кредиту 6000,00 грн., процентна ставка 0,95 % та комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого кредиту, що складає в розмірі 1035,00 грн., неустойка в день 300 грн (а.с.27-34).

Відповідно до п.2.1 договору, за цим Договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.

Згідно п.п 2.2.4., 2.2.5. договору період сплати мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати позичальником процентів за користування кредитом та становить 30 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування Кредитом нараховані за 30 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 30 днів користування. Кількість мінімальних обов`язкових платежів становить 11. Дата сплати першого обов`язкового платежу 31.05.2025.

Тип кредиту - невідновлювальна кредитна лінія (п.2.2.7. договору).

Відповідно до п.2.5 договору, максимальний кредитний ліміт, доступний для позичальника відповідно до умов цього договору, становить 6000.00 гривень. Даний ліміт є максимальною сумою коштів, яку кредитодавець може надати позичальнику в рамках цього договору на умовах повернення, сплати процентів, комісій за надання кредиту та інших передбачених договором платежів. Позичальник має право використовувати кошти в межах встановленого кредитного ліміту протягом строку дії договору.

Згідно п.2.8 договору, проценти за цим договором нараховуються щоденно, починаючи з першого дня користування кредитом до дати повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором.

Згідно п.6.1 договору, за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок) виходячи із строку фактичного користування кредитом (його залишком), за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з першого дня користування кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором та підлягають сплаті періодично кожні 30 календарних днів з дати надання кредиту у складі першого обов`язкового платежу та мінімальних обов`язкових платежів відповідно до п.п. 2.2.4. п. 2.2. та п.п. 2.2.5. п. 2.2. договору.

Згідно пункту 9.6 договору кредитної лінії №8926276 передбачено, що якщо позичальником не сплачено/ сплачено не в повному обсязі Перший обов`язковий платіж/Мінімальний обов`язковий платіж, за договором нараховується неустойка у розмірі, визначеному в п. 2.2. договору, починаючи з першого дня прострочки та закінчуючи датою оплати несплаченого/сплаченого не в повному обсязі Першого обов`язкового Платежу/Мінімального обов`язкового платежу (платежів) та неустойки. Після оплати простроченого Першого обов`язкового платежу та/або Мінімального обов`язкового платежу (платежів) та неустойки в повному обсязі, подальше виконання зобов`язань Позичальника здійснюється відповідно умов Договору зі сплатою, після усунення порушень Договору, Мінімального обов`язкового платежу у строки, встановлені для сплати Мінімального обов`язкового платежу відповідно до п.п.2.2.4 п. 2.2. Договору. Неустойка нараховується з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 4.4 договору, позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою Системи BankID НБУ.

Договір про надання коштів у кредит підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) «605845» і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить пункт 11 договору позики, реквізити та підпис сторін (а.с.34).

Підписанням договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомлений на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена статтею 9 ЗУ «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно правовими актами Національного банку України. (п.п. 10.1.1. п.10.1 договору позики). А також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах повернення позики в кінці строку позики, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що договір уклався ним без нав`язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана кредитодавцем, є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення (п.п. 10.1.2. п. 10.1 договору).

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання перед відповідачем за договором кредитної лінії (Надійний) №8926276 виконало та надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 6 000 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку № НОМЕР_2 , номер платежу 569092da-fb3a-4399-b4b6-c6ac779ce84, дата ініціювання платіжної операції 02.05.2025 року, на ім`я ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» за №КД-000099930 від 02.01.2026 (а.с.35).

27 березня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вчинено договір факторингу №27/03/25 та додаткову угоду №9 від 24.09.2025 до нього, за якими право вимоги за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71728394 від 01.04.2025 та договором кредитної лінії (Надійний) №8926276 від 02.05.2025 року, укладеними між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ»», що підтверджується реєстрами прав вимоги №14 від 26.08.2025 та №15 від 24.09.2025 до договору факторингу від 27.03.2025 року (а.с.44 -50,63-65).

Відповідно до Реєстру боржників №14 від 26.08.2025 року до договору факторингу№27/03/25 від 27.03.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №71728394 від 01.04.2025 в сумі 15 975,00 грн, з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 225,00 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 10 000 грн. заборгованість за пенею, 750,00 грн. заборгованість за комісією (а.с.65).

Відповідно до Реєстру боржників №15 від 24.09.2025 року до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8926276 від 02.05.2025 в сумі 24 222,00 грн., з яких: 6 000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 5187,00 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 12 000 грн. заборгованість за пенею, 1 035,00 грн. заборгованість за комісією (а.с.49).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором про надання коштів у кредит ( з комісією за надання кредиту) №71728394 від 01.04.2025 станом на 26.08.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 15 975,00 грн, з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 225,00 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 10 000 грн. заборгованість за пенею, 750,00 грн. заборгованість за комісією (а.с.60-61).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором кредитної лінії (Надійний) №8926276 від 02.05.2025 року станом на 24.09.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 24 222,00 грн, з яких: 6 000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 5187,00 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 12 000 грн. заборгованість за пенею, 1 035,00 грн. заборгованість за комісією (а.с.36).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаних договорів, їх укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було укладено кредитні договори №137741 від 28.03.2025, №71728394 від 01.04.2025 та №8926276 від 02.05.2025 року за умовами яких відповідач отримав грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, зареєстрований для цієї мети в особистому кабінеті.

Вказані договори було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразових ідентифікаторів, які були надісланий на мобільний номер телефону ОСОБА_1 .

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказані договори прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Виходячи із вищенаведених положень чинного законодавства та встановлених фактичних обставин справи вбачається, що відповідачем було укладено в електронній формі договір позики №137741 від 28.03.2025 на суму 7500 грн; договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71728394 від 01.04.2025 на суму кредиту 5000 грн., та договір Кредитної лінії (Надійний) №8926276 від 02.05.2025 на суму кредиту 6000 грн., та отримано кредитні кошти за договорами у вказаному розмірі на зазначений відповідачем картковий рахунок, зареєстрований позичальником в особистому кабінеті. При цьому, вказані договори підписані електронними підписами, використання яких є неможливим без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.

Отже, позивачем доведено факт укладення між первісними кредитодавцями та ОСОБА_1 вищевказаних кредитних договорів в електронній формі, які підписані за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Підписавши вказані договори, відповідач добровільно погодився на визначені у них умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Позивач надав докази передання грошових коштів ОСОБА_1 , а відтак вправі вимагати їх повернення.

Щодо стягнення заборгованості за кредитними договороми, то суд прийшов до наступного.

Матеріали справи у своїй сукупності свідчать про те, що відповідач отримав кредитні кошти за договором позики №137741 від 28.03.2025 в розмірі 7500 грн; договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71728394 від 01.04.2025 в розмірі 5000 грн., та договором Кредитної лінії (Надійний) №8926276 від 02.05.2025 в розмірі 6000 грн, проте, не виконав взяті на себе зобов`язання та у добровільному порядку у строки, передбачені кредитними договорами, отримані у кредит кошти та проценти за користування кредитом не повернув. У зв`язку із даними обставинами, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) та заборгованості по процентам, які нараховані в межах строку дії даних кредитних договорів, підлягають задоволенню.

При цьому, вирішуючи питання про стягнення сум заборгованості за відсотками суд враховує, що за змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Факт укладення договорів в електронній формі та отримання ОСОБА_1 позики за спірними кредитними договорами, а також нарахованим відсотками за кредитами останнім у відзиві не заперечується.

Щодо нарахування комісії за кредитними договорами, суд зазначає наступне.

За умовами договору позики №137741 від 28.03.2025, а саме п. 2.4 комісія за надання кредиту складає 20,71% від суми позики, що складає 1553,25 грн. Комісія нараховується в дату надання позики (в момент надання позики), у визначеному п.п.2.4 п.2 Договору розмірі (п.4 Договору).

Крім того, відповідно до вимог п. 2.2.4 Договору про надання коштів у кредит ( з комісією за надання кредиту) №71728394 від 01.04.2025 та п. 2.2.8. договору Кредитної лінії (Надійний) №8926276 від 02.05.2025, встановлена комісія за надання кредиту в розмірі 750,00 грн., яка нараховується за ставкою 15,00% від суми наданого кредиту та в розмірі 1035,00 грн, яка нараховується за ставкою 17,25% від суми наданого кредиту відповідно.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Аналізуючи умови вищевказаних кредитних договорів, суд приходить до висновку про правомірність дій товариства щодо нарахування заборгованості за комісією, оскільки укладеними між позивачем та первісними кредиторами кредитними договорами передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

Спірні договори про споживчий кредит та їх умови в судовому порядку не оскаржувалися, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін та відповідно до статей 628, 629 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Доказів належного виконання кредитних зобов`язань відповідачем на користь первісних кредиторів матеріали справи не містять.

Щодо вимог про стягнення неустойки за кредитними договорами.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні введений воєнний стан, який триває до нині.

Позивачем нарахована пеня за договором позики №137741 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 28.03.2025 в розмірі 15 000 грн., за договором кредитної лінії (Надійний) №8926276 від 02.05.2025 в розмірі 12 000 грн. та за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71728394 від 01.04.2025 року в розмірі 10 000 грн., що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки за кредитними договорами в загальному розмірі 37000 грн /15000+12000+1000/ є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

За приписами частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Наявними в матеріалах справи договорами факторингу, додатковими угодами до них, витягам з реєстру боржників і прав вимог, які належно засвідчені, підтверджується перехід права вимоги до позивача.

Тобто, позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами №137741 від 28.03.2025; №71728394 від 01.04.2025; №8926276 від 02.05.2025.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №2-2035/11 викладено висновок, що тлумачення статті 516 та частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення прав вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

При цьому, відповідачем належних та допустимих доказів виконання зобов`язань, ні перед первісними кредиторами, ні перед позивачем, не надано.

З огляду на встановлене, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості:

- за договором позики №137741 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 28.03.2025 в розмірі 9 075 грн., з яких: 7 500 грн. заборгованість за тілом кредиту, 21,75 грн. заборгованість за відсотками, 1 553,25 грн. заборгованість за комісією;

- за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71728394 від 01.04.2025 року в розмірі 5 975,00 грн., з яких: 5 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 225,00 грн. заборгованість за відсотками, 750,00 грн. заборгованість за комісією;

- за договором кредитної лінії (Надійний) №8926276 від 02.05.2025 в розмірі 12 222 грн., з яких: 6 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 5187,00 грн. заборгованість за відсотками, 1 035,00 грн. заборгованість за комісією, а всього на загальну суму 27 272 грн.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 3 328 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 20.02.2026 (а.с.1).

Так, у відзиві на позов, представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, а отже має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни, посилаючись на положення п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", як на підставу звільнення його від сплати судового збору у разі повного або часткового задоволення позовних вимог.

На підтвердження обставин поширення на відповідача ОСОБА_1 відповідних пільг до відзиву додано копію посвідчення серії № НОМЕР_5 Учасника бойових дій Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 10 січня 2025 року, згідно якого пред`явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій (а.с.94).

Згідно п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Героїв України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, до яких належать і учасники бойових дій, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Згідно ч.2 ст.22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

Законом України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з наданням статусу учасника бойових дій та з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року (справа № 9901/311/19) та від 12 лютого 2020 року (справа № 545/1149/17), а також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року (справа № 567/79/23).

Враховуючи, що представник відповідача просить звільнити від сплати судового збору відповідача в цивільній справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, тому цей спір не пов`язаний із захистом прав відповідача як учасника бойових дій, а тому посилання на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" є безпідставними.

Оскільки позовні вимоги ТОВ "ФК ЄАПБ" підлягають задоволенню частково на загальну суму 27 272 грн, що становить 42,43% від ціни позову (64272грн), тому на користь позивача з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам, в сумі 1 412,07грн (3328х42,43%).

Щодо вимог представника відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 гривень, то суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У пункті 53 додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Судом встановлено, що згідно ордера на надання правничої допомоги від 10 квітня 2026 року ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від09 квітня 2026 року надавалася правнича допомога адвокатом Боднарюком В.І. (а.с.90).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представником відповідача надано копію договору про надання правничої допомоги від 09.04.2026 року, який укладено між адвокатом Боднарюком В.І. та ОСОБА_1 , копію Акту наданих послуг від 10.04.2026 до договору про надання правничої допомоги від 09.04.2026 року, копію квитанції до прибуткового касового ордера №б/н від 10.04.2026 (а.с.91-92).

Як вбачається з матеріалів справи, договором про надання правової допомоги від 09.04.2026 року встановлено погодинний порядок оплати у розмірі 1500 грн за годину роботи адвоката. На підтвердження оплати гонорару та компенсації фактичних витрат на надання правничої допомоги адвокатом оформляється прибутковий касовий ордер, а клієнту видається квитанція до прибуткового касового ордеру щодо здійснення оплати (п.4.1,4.3).

Правова допомога адвоката відповідачу, відповідно до акту наданих послуг за надання правничої допомоги від 10.04.2026 складається з: усної консультації щодо наявних спірних правовідносин (1 год) 1500 грн., ознайомлення з матеріалами цивільної справи та правовий аналіз наявних матеріалів справи та їх вивчення (4 год.) 6000 грн.; підготування відзиву на позовну заяву по справі (5 год.) 7500 грн. (а.с.92).

Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом при обрахунку складає 15 000 грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 10.04.2026 року ОСОБА_1 сплатив адвокату Боднарюку В.І. 15 000 грн. за надану професійну правничу допомогу (а.с.92 зворот).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони (постанова КЦС ВС від 23 червня 2022 у справі 607/4341/20).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін (висновок ВП ВС викладений у постанові від 19 лютого 2020 року, справа №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має урахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу, а також пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності витрат (постанова ВС від 07 вересня 2023 року у справі №202/8301/21).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з врахуванням того, чи виник у заявника обов`язок зі сплати таких витрат та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правничу допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені нормами процесуального законодавства, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Подібний правовий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18.

Представник позивача ТОВ «ФК» «ЄАПБ» надав письмові заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, зазначивши, що їх розмір у сумі 15000,00 грн, є неспівмірним із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг (підготовка відзиву не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи), нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, справа розглядається без участі представників, не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, а тому не підлягає задоволенню.

Ураховуючи складність справи та виконаних адвокатом Боднарюком В.І. робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, реальність надання адвокатських послуг (їх дійсності та необхідності), виходячи з конкретних обставин справи, а також за наявності клопотання представника позивача з обґрунтуванням неспівмірності заявлених вимог, суд вважає, що визначений представником відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн є завищеним, тому слід зменшити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для справи до 4000 грн.

Разом з тим, у зв`язку із частковим задоволенням позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» на 42,43 %, на позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» необхідно покласти обов`язок сплатити на користь відповідача ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру відмовлених позовних вимог (57,57 %), в сумі 2302,80 грн (4000х57,57%).

Керуючись ст. 526,625,626,628,1049,1050,1054 ЦК України та ст. ст. 12, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_7 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість:

- за договором позики №137741 від 28.03.2025 в розмірі 9 075 (дев`ять тисяч сімдесят п`ять) гривень, з яких: 7 500 грн. заборгованість за тілом кредиту, 21,75 грн. заборгованість за відсотками, 1 553,25 грн. заборгованість за комісією;

- за кредитним договором №71728394 від 01.04.2025 року в розмірі 5 975 (п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок, з яких: 5 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 225,00 грн. заборгованість за відсотками, 750,00 грн. заборгованість за комісією;

- за кредитним договором №8926276 від 02.05.2025 в розмірі 12 222 (дванадцять тисяч двісті двадцять дві) гривні, з яких: 6 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 5187,00 грн. заборгованість за відсотками, 1 035,00 грн. заборгованість за комісією; а всього на загальну суму 27 272 (двадцять сім тисяч двісті сімдесят дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_7 у АТ «ТАСкомбанк») судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 412 (одна тисяча чотириста дванадцять) гривень 07 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ 35625014) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 302 (дві тисячі триста дві) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місцезнаходження: 07400, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Повне судове рішення складено 06.07.2026 року.

Суддя Т.М.Ковальчук