Рішення № 138013012, 07.07.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1468/26

2/703/1491/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Овсієнка І.В.,

за участю

секретаря судового засідання Батаргіної Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Смілянської міської ради, про зняття арешту із нерухомого майна,

установив:

13.03.2026 позивачі через представника, адвоката Багмет Н.М. звернулися до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вказаним позовом, просять зняти арешт із нерухомого майна квартири за адресою АДРЕСА_1 , що накладений при здійсненні примусового виконання судового рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачам на підставі договору обміну квартири від 27.04.2001, на праві спільної часткової власності належить квартира за адресою АДРЕСА_1 .

Маючи намір здійснити дарування належних співвласникам часток на користь одної із них, позивачі довідалась про те, що за відомостями Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна існує обтяження у вигляді арешту, що накладений постановою державного виконавця Смілянського відділу ДВС АА829833 від 10.12.2004 на все майно, що належить ОСОБА_1 . Обтяження зареєстроване 15.12.2004 за №1548395. Підставою накладення арешту зазначене рішення Смілянського міськрайонного суду №2-2534 від 15.09.2004.

З метою з`ясування обставин, що передували накладенню арешту, отримано рішення суду по справі №2-2534 від 15.09.2004 та встановлено, що ним було стягнуто з ОСОБА_1 на користь СКП «Варм» 93,13 грн боргу за послуги із теплопостачання.

Посилаючись на погашення стягнутої судом заборгованості, а також припинення СКП «Варм» без правонаступництва, а безпідставним арештом порушується право співвласників на володіння та розпорядження належним їй майном, що його в позасудовому порядку припинити не можливо, позивачі просили зняти арешт із належної їм квартири та вилучити запис про обтяження.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30.03.2026 відкрите провадження в справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, встановлений сторонам строк для подання письмових заяв по суті справи та призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 20.04.2026 залучено до участі в справі співвідповідачем Смілянську міську раду.

Ухвалою суду від 11.05.2026 закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

07.05.2026 представником відповідача, Смілянської міської ради, поданий письмовий відзив, у якому просить відмовити у позові. Предметом спору в справі є зняття арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що накладений постановою про арешт майна боржника від 10.12.2004, винесеною Смілянським відділом ДВС в рамках виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15.09.2004 у справі №2-2534 за позовом СКП «Варм» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги теплопостачання.

Постановою господарського суду Черкаської області від 18.11.2010 у справі № 01/777 СКП «Варм» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою цього суду від 18.12.2014, постановленою в межах наведеної справи, СКП «Варм» ліквідовано як юридичну особу у зв`язку з банкрутством. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформація стосовно правонаступників СКП «Варм» відсутня. Оскільки позивачем не надано належних доказів правонаступництва міською радою прав та обов`язків СКП «Варм», не надано доказів порушення прав, свобод та інтересів позивача з боку відповідача, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що заявлено до неналежного відповідача.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, однак їх представником, адвокатом Багмет Н.М. подане письмове клопотання про проведення судового розгляду без позивачів та їх представника, позовні вимоги підтримують.

Відповідачі представників в судове засідання не направили, звернувшись із письмовими заявами про проведення судового розгляду за відсутності представника міської ради та відділу ДВС.

За ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанови Верховного Суду від 03.05.2022 у справі №520/5386/15-ц, від 24.10.2024 в справі №752/8103/13-ц).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15.09.2004 в справі №2-2534/2004 рік з ОСОБА_1 стягнуто на користь СКП «Варм» 93,13 грн боргу за послуги теплопостачання.

Відповідно до договору обміну квартир від 27.04.2001, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 обміняли належну їм квартиру на належну ОСОБА_5 квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

27.04.2001 вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Новіковим І.М., зареєстрований в реєстрі під №2591.

Як встановлено з відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 03.03.2026 за реєстраційним номером обтяження 1548395 від 15.12.2004 зареєстровано арешт нерухомого майна, квартири за адресою АДРЕСА_1 , особою, майно якої обтяжується, зазначено ОСОБА_1 , підставою обтяження - постанову про арешт майна боржника АА829833 від 10.12.2004, винесену державним виконавцем Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Краснюк О.М. У відомостях про додаткові дані вказано рішення Смілянського міськрайонного суду №2-2534 від 15.09.2004. Відповідно до рішення держреєстратора від 13.11.2025, запис про зареєстроване обтяження перенесений під №62308850.

Нормою статті 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що право власності проявляється у правомочностях власника, обмеження яких можливо виключно на підставі закону.

Норами ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.

Обмеження у здійсненні прав конкретного власника полягає у звуженні того обсягу прав, яким загальна норма закону наділяє усіх власників. Це не є загальна норма, а виняткова ситуація, яка може бути наслідком неправомірної поведінки власника.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших-фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

З матеріалів встановлено, що арешт на належну позивачам квартиру накладено в межах виконання рішення суду про стягнення боргу за послуги із теплопостачання на користь СКП «Варм».

Із відомостей ЄДРСР, що є відкритими, судом встановлено, що СКП «Варм» на підставі ухвали Господарського суду Черкаської області від 18.12.2014 в справі №01/777 припинене у зв`язку із визнанням банкрутом.

Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається реєстрація припинення юридичної особи СКП «Варм» у зв`язку із визнанням її банкрутом, проведена 23.12.2014. Дані про правонаступників не зареєстровані. Засновником рахувалася Смілянська міська рада, органом управління юридичної особи міські, районні у містах ради та їх виконавчі комітети, організаційно-правова форма комунальне підприємство.

Відповідно до довідки від 04.12.2025 №1033, станом на 04.12.2025 заборгованість ОСОБА_1 за послуги із постачання теплової енергії перед КП «Смілакомунтеплоенерго» - відсутня, однак вказана довідка, за відсутності відомостей про правонаступництво названого підприємства прав та обов`язків СКП «Варм», судом до уваги не приймається.

Відповідно до повідомлення Відділу ДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області від 03.06.2026, за базою даних АСВП, спецрозділу, що містить інформацію із Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, електронного архіву завершених виконавчих проваджень, не виявлено виконавчих проваджень щодо стягнення із ОСОБА_1 грошових коштів на користь СКП «Варм».

За повідомленням Відділу ДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області від 19.11.2025, відсутні відомості щодо виконавчого провадження, в межах якого накладений арешт на нерухоме майно, відтак скасувати арешт, накладений постановою серії АА №829833 від 10.12.2004 вказаний орган не має можливості.

Разом з тим, будь-яке обтяження права власності має переслідувати певну законну мету, бути співмірним та не перевищувати меж права вільного здійснення права власності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти рф» від 06.11.2008, де констатоване порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Загальний стандарт «справедливого балансу» - це стандарт захисту від втручання в право власності в рамках ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачений в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції». Втручання в право власності повинно бути визначене в чітко встановленому правовому джерелі в внутрішньодержавній правовій системі. В прецедентному праві Європейського Суду оцінюються всі випадки втручання в право власності під єдиним принципом справедливого балансу.

Втручання повинно відповідати вимогам законності. Вимоги законності виходять з принципу «верховенства права» - одного із основоположних принципів демократичного суспільства, який міститься у всіх статтях Конвенції.

В обох контекстах слід приймати до уваги досягнення справедливого балансу між конкуруючими інтересами.

Недотримання принципу пропорційності (співмірності) буде порушенням ст. 1 Першого Протоколу щодо права особи на мирне володіння своїм майном.

В даному випадку вимоги «справедливого балансу» щодо втручання в право власності позивача не дотримані, адже тривалий час право власності позивача офіційно обмежено, але будь-яких підстав до такого обмеження на даний час не існує.

Позивачі набули право власності на квартиру у визначений законом спосіб, незважаючи на фактичну відсутність відомостей про реєстрацію права власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (прізвище до шлюбу « ОСОБА_6 »), вказане право наразі ніким не оспорюється.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установ, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що Смілянська міська рада не є належним відповідачем, оскільки не є правонаступником СКП «Варм».

Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Наведені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц.

З інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що перебуває у вільному доступі встановлено, що 23.12.2014 здійснено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи СКП «Варм» на підставі рішення суду про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом. Інформація про її правонаступників відсутня.

Разом з тим, суд враховує, що за даними реєстру, засновником СКП «Варм» була Смілянська міська рада.

Заперечуючи проти позову з підстав неналежності відповідача представник Смілянської міської ради, як засновника СКП «Варм», не вказувала, хто повинен, на її думку, відповідати за позовом. У відзиві ці відомості також відсутні.

За ч. 1, 5 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно зі ст. 609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 12 ст. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи позицію Верховного Суду, суд відхиляє доводи відповідача щодо підстав для відмови в позові як таких, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Суд зазначає, що утвердження й забезпечення прав і свобод та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень з огляду на положення ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції є головним обов`язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

За п. 1 ч. 2 ст. 27 того ж Закону державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили, у тому числі постанови господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання боржника банкрутом - щодо припинення всіх обтяжень прав на майно боржника (крім тих, які застосовано у кримінальному провадженні).

Оскільки реєстрація обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна перешкоджає позивачам вільно володіти та розпоряджатися власним майном, створені в такий спосіб перешкоди підлягають усуненню судом шляхом його припинення.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, у зв`язку із припиненням юридичної особи, що їй належало право грошової вимоги до ОСОБА_1 та правових підстав для подальшого існування такого обтяження, суд приходить до висновку про необхідність захисту прав позивачів шляхом припинення відповідного обтяження.

Щодо вимоги про вилучення запису про обтяження, то з огляду на викладене вище, вказана вимога задоволенню не підлягає.

Отже позов належить задовольнити частково.

На підставі викладеного керуючись ст. 5, 7, 12, 81, 89, 141, 247, 263, 265, ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Скасувати арешт на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що накладений постановою про арешт нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , серія та номер АА829833 від 10.12.2004, видана Смілянським міським відділом державної виконавчої служби, реєстраційний номер обтяження 1548395, зареєстроване 15.12.2004 реєстратором Смілянської міської ради, номер запису про обтяження після перенесення 62308850 від 13.11.2025.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Відділ Державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження юридичної особи м. Сміла Черкаського району Черкаської області, вул. Житомирська, 6, код ЄДРПОУ 36091333.

Відповідач: Смілянська міська рада, місцезнаходження юридичної особи м. Сміла Черкаського району Черкаської області, вул. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 25874705.

Повне судове рішення складене 07.07.2026.

Суддя І.В. Овсієнко