Рішення № 138011911, 07.07.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/537/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2026 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Шуляка А.С.

при секретарі Солдатовій О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів, стягуваних з ОСОБА_2 згідно рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 лютого 2020 року, на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з твердої грошової суми на 1/3 частини доходу (заробітку) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 26 лютого 2026 року та до досягнення дітьми повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 лютого 2020 року з відповідача на користь неї стягуються аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 1250 (одна тисяча двісті п`ятдесят) грн на кожну дитину, щомісяця та до досягнення дітьми повноліття. На сьогоднішній день потреби дітей істотно зросли, що обумовлено їх віком так і загальним підвищенням вартості продуктів харчування, одягу, взуття, навчальних матеріалів, медичного забезпечення та інших необхідних витрат для забезпечення належного рівня життя та розвитку дітей. Вказує, що встановлений рішенням суду у 2020 році розмір аліментів на сьогодні є недостатнім, не відповідає реальному прожитковому мінімуму для дитини відповідного віку та не забезпечує базових потреб дітей. Крім того, протягом усього часу з моменту ухвалення рішення про стягнення аліментів відповідач фактично ухилявся від виконання свого аліментного обов`язку та за ним існує заборгованість зі сплати аліментів.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що він повністю визнає свій батьківський обов`язок щодо утримання його дітей та жодним чином не заперечує проти виплати аліментів на їхню користь. Він прагне забезпечити своїм дітям належний рівень життя, проте вважає, що заявлений позивачем розмір аліментів на даний час є надмірним, несправедливим щодо його третьої дитини та таким, що не враховує його реальне матеріальне становище. Зазначає, що встановлення аліментів у розмірі 1/3 частки доходу лише на двох дітей без урахування третьої дитини призведе до порушення принципу рівності прав дітей, оскільки фактично поставить дітей у нерівне матеріальне становище, що суперечить вимогам чинного законодавства України. Крім того, фактичне стягнення 1/3 доходу на двох дітей за наявності третьої дитини призведе до непропорційного розподілу обов`язку утримання дітей, що є несправедливим та порушує баланс інтересів усіх його дітей. Вказує, що він проходить військову службу та зарахований до списку тимчасово прибулого особового складу в/ч НОМЕР_1 . Однак у зв`язку з проведенням процесуальних дій у кримінальному провадженні, виплата грошового забезпечення йому на даний час призупинена, у зв`язку з чим його фактичний дохід становить нуль гривень. Просить суд залишити стягнення аліментів у твердій грошовій сумі 3512 грн на двох дітей (по 1756 грн на кожну дитину), що відповідає мінімальному гарантованому розміру, визначеному ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, та є обґрунтованим з урахуванням його матеріального стану, а якщо суд дійде висновку про необхідність зміни способу стягнення аліментів визначити їх у розмірі 1/4 (одна четверта) частки доходу на двох дітей разом.

В судове засідання позивач не з`явилася, подала до суду заяву, якою позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився. У відзиві на позовну заяву просить розгляд справи проводити без його участі.

Дослідивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 лютого 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 1250 (одна тисяча двісті п`ятдесят) грн на кожну дитину, щомісяця та до досягнення дітьми повноліття.

За змістом статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За змістом наведеної норми суд визначає аліменти у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором одержувача аліментів, і водночас змінює спосіб стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів.

При цьому закон не визначає необхідних умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів, - визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів.

Крім того, згідно з ч.1 ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що обґрунтовуючи свій позов, позивачка покликалася на те, що діти проживають з нею, а аліментів, які вона отримує на утримання дітей, не вистачає для забезпечення їх достатнього матеріального, культурного, соціального та духовного розвитку.

Отже, Сімейний кодекс України встановлює підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

Така правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 372/2393/17.

Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.

Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що стягувач бажає змінити спосіб стягнення аліментів, визначивши його у частці від доходу відповідача, відповідно суд доходить висновку про необхідність зміни аліментів, що стягуються з відповідача у твердій грошовій сумі та враховуючи положення законодавства щодо права того з батьків, з яким проживають діти, вирішувати питання щодо способу стягнення аліментів, суд вважає за необхідне стягувати в подальшому з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки від усіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

При цьому, визначаючи розмір аліментів суд враховує вимоги визначені ст.182 СК України та вважає, що стягнення аліментів в розмірі 1/3 частки доходу відповідача не призведе до порушення принципу рівності прав дітей та непропорційного розподілу обов`язку утримання дітей на що покликається відповідач.

Слід зазначити, що утримання малолітніх дітей є обов`язком батьків, який передбачений законодавством. Стягнення аліментів у меншому розмірі у зв`язку з тим, що відповідач має на утриманні малолітню дитину та дружину у декретній відпустці, не буде спрямовано на належне забезпечення прав дітей від першого шлюбу та суперечитиме їх інтересам. Батьки не можуть компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Також відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 82, 258, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

вирішив

Позов ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів задовільнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 визначений рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 лютого 2020 року та стягувати з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з дня набрання даним рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. на рахунок № UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві, код банку отримувача 899998, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржене у Рівненський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається у Рівненський апеляційний суд через Здолбунівський районний суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя