Рішення № 138010101, 07.07.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2620/25

Провадження № 2/355/359/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Троценко Т.А.

за участю секретаря судового засідання Ліберацької Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 12 квітня 2025 року товариство уклало з ОСОБА_1 кредитний договір (оферти) № 08.04.2025-100002538, за яким ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 8 000 гривень, а відповідач зобов`язався протягом 217 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1 % за кожний день користування, та комісію у розмірі 9 % від суми кредит що становить 720 гривень 00 копійок.

ТОВ «Споживчий центр» виконало своє зобов`язання за кредитним договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 8 000 гривень.

Відповідач не належним чином виконував грошові зобов`язання, тому у нього виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 26 560,00 гривень, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 8000 гривень 00 копійок, заборгованості за відсотками у розмірі 12 400 гривень 00 копійок, комісії, пов`язаної з наданням кредиту у розмірі 720,00 гривень, додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1440,00 грн. та неустойки у розмірі 4 000 гривень 00 копійок.

Відповідач відмовляється від добровільної сплати заборгованості, тому ТОВ «Споживчий центр» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 26 560 гривень 00 копійок.

Ухвалою судді від 05 лютого 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом та повідомленням сторін, роз`яснено права та обов`язки, встановлено строки для виконання процесуальних дій.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просить розглядати справу за його відсутності.

Відповідач до суду не з`явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином, надав відзив на позов, у якому зазначив, що він є військовослужбовцем, а тому на нього розповсюджується положення, згідно якому відповідно до його статусу військовослужбовця на нього поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно якого штрафні санкції, пеня, а також проценти за користування кредитом не нараховується, крім кредитних договорів щодо придбання майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду, тому він готовий заплатити заборгованість в розмірі 8 000 грн., у зв`язку з чим просить задовольнити позов частково на суму отриманого кредиту.

Представник позивача надав відповідь на відзив, у якому зазначив, що відповідач не довів того факту, що він підпадає під дію Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», не надав документів, які б підтверджували його участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і безпосередню участь в антитерористичної операції у період її проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України.

Отже, права на відповідну пільгу як особа, прийнята на військову службу за контрактом, відповідач не має.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 12 квітня 2025 року уклало з ОСОБА_1 кредитний договір (оферти) № 08.04.2025-100002538, за яким ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 8 000 гривень, а відповідач зобов`язався протягом 217 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1 % за кожний день користування, та комісію у розмірі 9 % від суми кредит що становить 720 гривень 00 копійок.

Це підтверджується копією пропозиції про укладення кредитного договору (а.с.15), копією заявки та підтвердження укладення кредитного договору.

В той же день ТОВ «Споживчий центр» надав відповідачу кредит в розмірі 08 000 гривень 00 копійок.

Це підтверджується копією довідки № 1-0312 від 03 грудня 2025 року сервісу онлайн платежів iPay.ua (а.с.11).

Спірні правовідносини регулюються главою 48 «Виконання зобов`язання» розділу І «Загальні положення про зобов`язання» та главою 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» підрозділу 1 «Договірні зобов`язання» розділу ІІІ «Окремі види зобов`язань» книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1056ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином з дотриманням умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог з дотриманням звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконан-ня).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України ОСОБА_1 не подав жодного доказу на підтвердження належного виконання ним грошових зобов`язань за кредитним договором № 08.04.2025-100002538 від 12 квітня 2025 року.

Тому у відповідача виник борг по поверненню кредиту в розмірі 8000 гривень 00 копійок, заборгованості за відсотками у розмірі 12 400 гривень 00 копійок, комісії, пов`язаної з наданням кредиту у розмірі 720,00 гривень, додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1440,00 грн. та неустойки у розмірі 4 000 гривень 00 копійок.

Загальний розмір боргу за кредитним договором склав 26 560 гривень 00 коп.

Ці обставини підтверджуються копією довідки-розрахунку про стан боргу за кредитним договором № 08.04.2025-100002538 від 12 квітня 2025 року (а.с.18).

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що станом на день ухвалення рішення суду ОСОБА_1 хоча б частково повернув зазначений борг.

Суд не задовольняє клопотання відповідача щодо не нарахування процентів, комісій та штрафних санкцій у зв`язку з тим, що він є військовослужбовцем за контрактом, оскільки для військовослужбовців за контрактом та тих, хто перебуває на інших видах служби, підхід інший.

Суд зважає на той факт, що ключовим є факт безпосередньої участі у захисті країни: чи то в часи АТО та ООС, чи під час повномасштабного вторгнення після 24 лютого 2022 року.

Якщо військовослужбовець брав участь у бойових діях або заходах з оборони хоча б один день, то отримує право на списання відсотків і штрафів. Це право активується з першого дня такої участі і зберігається на весь подальший час служби під час дії особливого періоду.

Але якщо військовий-контрактник увесь час перебував у тилу і жодного разу не залучався до згаданих заходів оборони, скористатися цією пільгою він не зможе.

Така норма закріплена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (п.15 ст. 14).

Відповідач мав підтвердити своє право на отримання пільги шляхом подання відповідних документів, а саме: довідки за формою 12 (про участь у бойових діях); або довідки згідно з додатками 1, 4 або 6 до Порядку № 413 (ті, що видаються для отримання статусу УБД), проте відповідачем таких довідок не надано.

З огляду на це суд вважає, що з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» належить стягнути борг за кредитним договором № 08.04.2025-100002538 від 12 квітня 2025 року в розмірі 26 560 гривень 00 коп.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції № СЦ00059525 від 04 грудня 2025 року (а.с.1) вбачається, що при пред`явленні позову ТОВ «Споживчий центр» сплатив судовий збір у розмірі 2 422 гривень 40 копійок.

Пред`явлений позов задоволений повністю, тому з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Згідно положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 610,612,1054,1056 ЦК України, ст. 14 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. ст. 12,13,76-81,256-263 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором у розмірі 26 560 (дванадцять шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, код ЄДРПОУ 37356833) витрати на оплату судового збору у розмірі 2 422 гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Баришівського

районного суду Т. А. Троценко