Рішення № 138009497, 06.07.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/87/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Буткевичa М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором № 102432572 від 24.11.2024 року у розмірі 35 634,99, яка складається з: 14 100,00 грн заборгованість за кредитом; 2 958,66 грн заборгованість за нарахованими процентами; 9 450,00 грн заборгованість по комісії за обслуговування; 7 500,00 грн сума заборгованості за пенею (штрафами); 1 626,33 грн сума інфляційного збільшення, а також заборгованість за договором № 5975948 від 14.01.2025 року у розмірі 20 109,91 грн, яка складається з: 5 751,00 грн заборгованість за кредитом; 6 441,12 грн заборгованість по комісії за обслуговування; 7 000,00 грн сума заборгованості за пенею (штрафами); 917,79 грн сума інфляційного збільшення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.

24.11.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 102432572, відповідно до умов якого останній надано суму кредиту у розмірі 15 000,00 грн строком на 345 днів.

14.01.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 5975948, відповідно до умов якого останній надано суму кредиту у розмірі 5 751,00 грн строком на 345 днів.

Оскільки, відповідачка порушила умови договорів, має заборгованість у розмірі 35 634,99, яка складається з: 14 100,00 грн заборгованість за кредитом; 2 958,66 грн заборгованість за нарахованими процентами; 9 450,00 грн заборгованість по комісії за обслуговування; 7 500,00 грн сума заборгованості за пенею (штрафами); 1 626,33 грн сума інфляційного збільшення (за договором № 102432572 від 24.11.2024 року), а також заборгованість у розмірі 20 109,91 грн, яка складається з: 5 751,00 грн заборгованість за кредитом; 6 441,12 грн заборгованість по комісії за обслуговування; 7 000,00 грн сума заборгованості за пенею (штрафами); 917,79 грн сума інфляційного збільшення (за договором № 5975948 від 14.01.2025 року).

Позивач просить стягнути з відповідачки вказану заборгованість та понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 26.01.2026 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 72).

Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив.

Копія ухвали про відкриття провадження направлялась відповідачці за зареєстрованим місцем її проживання. Поштове повідомлення з відміткою про вручення повернулося на адресу суду.

Відповідачка не скористалась своїм процесуальним правом та не направила до суду відзив на позовну заяву.

Заяв по суті та інших клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 24.11.2024 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договори про споживчий кредит № 102432527 у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора 109497. За умовами кредиту ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 15 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов`язався повернути кредит та сплатити відповідних платежі за користування кредитними коштами (а.с. 34-39).

Відповідно до п.п.1.2.-1.4 договору про споживчий кредит, сума (загальний розмір) кредиту становить 15 000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 24.11.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеному у додатку №1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 04.11.2025 (дата остаточного погашення заборгованості).

Пунктом 1.5.1. Договору кредиту передбачено, що комісія за надання кредиту: 900 грн, яка нараховується одноразово в момент видачі кредиту.

Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п.2.1. Договору кредиту).

Також, пунктом 4.1. договору кредиту передбачено, що у разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1 000,00 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Також відповідачка ознайомлена шляхом проставлення електронного підпису з погодженими умовами кредитування, паспортом споживчого кредиту, додатками до договору № 102432572, в якому встановлено графік платежів (а.с. 40).

У заяві-анкеті клієнт ОСОБА_1 повідомила ТОВ «Мілоан» інформацію щодо своїх персональних даних, а саме: місце проживання, РНОКПП, номер паспорту, номер телефону (а.с. 50).

14.01.2025 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договори про споживчий кредит № 5975948 у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора 105957. За умовами кредиту ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 5 751,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов`язався повернути кредит та сплатити відповідних платежі за користування кредитними коштами (а.с. 13-18).

Відповідно до п.п.1.2.-1.4 договору про споживчий кредит, сума (загальний розмір) кредиту становить 5 751,00 грн. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 14.01.2025 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеному у додатку №1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 25.12.2025 (дата остаточного погашення заборгованості).

Пунктом 1.5.1. Договору кредиту передбачено, що комісія за надання кредиту: 1 437,75 грн, яка нараховується одноразово в момент видачі кредиту.

Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п.2.1. Договору кредиту).

Також, пунктом 4.1. договору кредиту передбачено, що у разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1 000,00 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Також відповідачка ознайомлена шляхом проставлення електронного підпису з погодженими умовами кредитування, паспортом споживчого кредиту, додатками до договору № 5975948, в якому встановлено графік платежів (а.с. 19).

У заяві-анкеті клієнт ОСОБА_1 повідомила ТОВ «Мілоан» інформацію щодо своїх персональних даних, а саме: місце проживання, РНОКПП, номер паспорту, номер телефону (а.с. 30).

На виконання вимог ухвали Житомирського районного суду від 26.01.2026 року про витребування інформації акціонерним товариством «ВСТ Банк» спрямовано до суду підтвердження про те, що 24.11.2024 року відбулась фінансова операція по безготівковому зарахуванню коштів у сумі 15 000,00 грн, а 14.01.2025 року відбулась фінансова операція по безготівковому зарахуванню коштів у сумі 5 751,00 грн на банківську картку відповідачки.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договорами про споживчий кредит № 102432527 від 21.11.2024 року та № 5975948 від 14.01.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за період з 21.11.2024 до 04.11.2025 та з 14.01.2025 по 25.12.2025 нараховувались проценти за договором, комісія одноразово, штрафні санкції та здійснювалися погашення заборгованості як за тілом кредиту, так і за відсотками та за комісією (а.с. 52, 53).

ТОВ «Мілоан» спрямовували відповідачці досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості за зареєстрованим місцем проживання останньої (а.с. 51).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутних послуг кредитодавцем i третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням етектронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примiрнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Відповідно до п.12, ч.1 ст.3 Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення вiд особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом, якай зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторiн».

Також, приписами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п.7 ст.11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

За правилами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У ч. 1 ст. 638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до змісту ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачка після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов`язання відповідно до укладених договорів належним чином не виконала, що є підставою для стягнення з неї заборгованості за кредитним договором.

Відтак, підсумовуючи викладене вище, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту, процентів за користування кредитом підлягають до задоволення у цій частині.

Що стосується вимог позову про стягнення з відповідачки заборгованості по комісі у розмірі 9 450,00,00 грн за договором № 102432572 від 24.11.2024 року та 6 441,12 грн за договором № 5975948 від 14.01.2025 року, а у сумі 15 891,12 грн, суд зазначає на наступне.

Пунктом 1.5.1 Договору № 102432572 передбачено, що комісія за надання кредиту: 900,00 грн, яка нараховується за ставкою 6,00 відсотків від суми кредиту одноразово, а відповідно за Договору № 5975948 така комісія складає 1 437,75 грн, яка нараховується за ставкою 25,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно зі ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною 3 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Згідно із ч.3 ст.13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Окрім того, оскільки товариством не було зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які була встановлена комісія за видачу кредиту, відповідна умова кредиту є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 344/3078/23 (провадження № 61-15548св23) щодо оцінки правомірності встановлення у кредитному договорі умови про щомісячну плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Враховуючи викладене, заборгованість по комісії в сумі 15 891,12 грн стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача не підлягають.

Разом із тим, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим пунктом також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, в силу дії прямої норми вказаного вище Закону, ТОВ «Мілоан» зобов`язано було списати боржнику заборгованість за неустойкою в сумі 7 500,00 грн та 7 000,00 грн, адже вона нарахована за кредитними договорами укладеними після 24 лютого 2022 року, тобто у період дії воєнного стану, що нині триває. Однак позивач списання неустойки не здійснив, а всупереч положень Закону в 2025 році звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, у тому числі неустойки, яка випливає з кредитних правовідносин.

Із огляду на викладене вище, позовні вимоги про стягнення неустойки в сумі 14 500,00 грн задоволеними бути не можуть.

Крім цього, рішення суду першої інстанції ґрунтується на постановах Житомирського апеляційного суду у аналогічних справах №285/2550/25 та №277/603/25.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати зі сплати позивачем судового збору в сумі 1 089,40 грн пропорційно задоволених позовних вимог.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача, відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4-12, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» заборгованість за договором про споживчий кредит № 102432572 від 24.11.2024 року у сумі 17 058,66 грн, яка складається із заборгованості за кредитом 14 100,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами 2 958,66 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» заборгованість за договором про споживчий кредит № 5975948 від 14.01.2025 року у сумі 5 751,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 089,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», адреса: вул. Багговутівська, буд. 17-21, м. Київ, 04107, код ЄДРПОУ: 40484607.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя М.І.Буткевич