Ухвала суду № 138008581, 07.07.2026, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 2-941/11

Провадження № 6/0158/30/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Костюкевича О.К.

при секретарі - Хмілевській І.О.

за участю заявника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду м. Ківерці подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича, стягувач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», боржник: ОСОБА_2 , про примусове проникнення до житла боржника,-

В С Т А Н О В И В

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Телявський А.М. звернувся до суду з поданням щодо надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з необхідністю виконання: виконавчого листа № 2-941/11 виданого 05.03.2012 Ківерцівським районним судом Волинської області, про стягнення ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором 64 100 доларів США 49 центів та 41 361,52 грн., штраф за порушення зобов`язання щодо страхування предмету іпотеки в сумі 25 700,00 грн., судові витрати пов`язані з оплатою державного мита та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а саме: судовий збір в сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн..

В обґрунтування подання вказує, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А.М. перебуває зведене виконавче провадження №73330139 боржником за яким є ОСОБА_2 .

Приватним виконавцем вжито всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів, спрямованих на добровільне та примусове виконання рішення суду, встановлення майнового стану боржника, виявлення його активів та забезпечення виконання судового рішення.

Боржник належним чином повідомлявся про відкриття виконавчого провадження, неодноразово викликався до приватного виконавця, отримував вимоги щодо забезпечення доступу до належного йому житла для проведення виконавчих дій, однак жодного разу не з`явився за викликами, вимоги виконавця не виконав, причин неявки не повідомив, доказів виконання рішення суду або неможливості його виконання не надав.

Крім того, приватним виконавцем двічі здійснювалися виходи за місцем знаходження майна боржника з метою проведення опису та арешту рухомого майна, однак доступ до житла не було забезпечено, що підтверджується актами приватного виконавця.

Проведеними перевірками встановлено відсутність зареєстрованих за боржником транспортних засобів, відсутність статусу фізичної особи-підприємця, відсутність інших активів, на які можливо звернути стягнення. Єдиним відомим майном боржника є нерухоме майно та рухоме майно, яке може перебувати у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , доступ до якого боржник фактично унеможливлює.

Систематичне ухилення боржника від виконання рішення суду, неодноразове ігнорування законних вимог приватного виконавця та недопущення виконавця до житла свідчать про свідоме створення боржником перешкод у здійсненні виконавчих дій та унеможливлюють виконання судового рішення в інший спосіб.

Таким чином, у приватного виконавця Телявського А.М. наявні перешкоди у вчиненні виконавчих дій щодо звернення стягнення на рухоме майно боржника за адресою: АДРЕСА_1 , що зумовило необхідність для приватного виконавця звернутись до суду із даним поданням щодо примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника.

В судовому засіданні заявник подання підтримав з підстав у ньому наведених, просить суд подання задовольнити.

Дослідивши матеріали подання та оцінивши надані суду докази, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А.М. перебуває виконавче провадження №73330139 з примусового виконання виконавчого листа № 2-941/11 виданого 05.03.2012 Ківерцівським районним судом Волинської області, про стягнення ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором 64 100 доларів США 49 центів та 41 361,52 грн., штраф за порушення зобов`язання щодо страхування предмету іпотеки в сумі 25 700,00 грн., судові витрати пов`язані з оплатою державного мита та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а саме: судовий збір в сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

14.11.2023 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73330139 з примусового виконання виконавчого листа № 2-941/11 виданого 05.03.2012 Ківерцівським районним судом Волинської області. Того ж дня, приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Постанову про відкриття виконавчого провадження №73330139 надіслано боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі рекомендованим поштовим відправленням за № 0600060596597 від 14.11.2023.

14.11.2023 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 64 304,11 долари США (USD).

14.11.2023 приватним виконавцем направлено запит до Державної фіскальної служби з метою отримання інформації про наявні рахунки у боржників юридичних осіб та/або фізичних осіб підприємців, а також рахунки, відкриті боржником юридичною особою через свої відокремлені підрозділи, та про джерела отримання доходів боржника фізичної особи. Відповідно до наданої відповіді встановлено, що юридичну особу або фізичну особу підприємця знято з обліку у контролюючих органах.

Також, приватним виконавцем направлено запит до Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржника фізичної особи. Відповідно до наданої відповіді встановлено, що боржник отримує дохід від ТОВ «КОРАЛ ТРЕВЕЛ» у розмірі 26 505,18 грн. з 2 квартал 2023 року.

14.11.2023 приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 64 304,11 долари США (USD) та 76 221,38 грн.

Того ж дня, направлено електронний та письмовий запит до МВС України щодо зареєстрованих транспортних засобів за боржником. МВС України повідомило, що за ОСОБА_2 на праві власності не зареєстровано транспортні засоби.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, встановлено, що за ОСОБА_2 на праві власності зареєстровано квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Вищезазначене майно обтяжено на підставі договору іпотеки №1038 виданий 05.06.2007 приватним нотаріусом КМНО Корольчук О.С., за яким іпотекодержателем є ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», проте наразі реалізація іпотечного майна неможлива.

Згідно відповіді з ПФУ встановлено, що ОСОБА_2 отримував заробітну плату від ТОВ «КОРАЛ ТРЕВЕЛ», ЄДРПОУ: 35649894, за останній звітній період 01.05.2023.

Згідно відповіді з ДПСУ встановлено, що юридичну особу або фізичну особу підприємця знято з обліку у контролюючих органах.

Згідно відповіді з МВС України встановлено, що за ОСОБА_2 в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.

12.01.2026 приватним виконавцем на адресу ОСОБА_2 направлено виклик за вих. №337, відповідно до якого боржнику необхідно з`явитись до виконавця 21.01.2026 о 10:00 за адресою: 02094, м.Київ, вул. Черчилля Вінстона, буд. 42, оф. 325, щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату.

Виклик за вих. № 337 направлено на адресу ОСОБА_2 , зазначену у виконавчому документі, рекомендованим поштовим відправленням за №R067078341685 від 12.01.2026. Однак, на визначений приватним виконавцем час боржник до офісу приватного виконавця не з`явився, вимоги приватного виконавця не виконав, про що складено відповідний акт від 21.01.2026.

27.02.2026 приватним виконавцем на адресу ОСОБА_2 направлено виклик за вих. № 3002, відповідно до якого боржнику необхідно з`явитись до виконавця 04.03.2026 о 10:30 за адресою: 02094, м.Київ, вул. Черчилля Вінстона, буд. 42, оф. 325, щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату.

Виклик за вих. № 3002 направлено на адресу ОСОБА_2 , зазначену у виконавчому документі, рекомендованим поштовим відправленням за №R067112420611 від 02.03.2026 Однак, на визначений приватним виконавцем час боржник до офісу приватного виконавця не з`явився, вимоги приватного виконавця не виконав, про що складено відповідний акт від 04.03.2026.

10.03.2026 приватним виконавцем на адресу ОСОБА_2 направлено виклик за вих. №3648, відповідно до якого боржнику необхідно з`явитись до виконавця 18.03.2026 о 10:30 за адресою: 02094, м.Київ, вул. Черчилля Вінстона, буд. 42, оф. 325, щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату.

Виклик за вих. № 3648 направлено на адресу ОСОБА_2 , зазначену у виконавчому документі, рекомендованим поштовим відправленням за №R067119684126 від 11.03.2026. Однак, на визначений приватним виконавцем час боржник до офісу приватного виконавця не з`явився, вимоги приватного виконавця не виконав, про що складено відповідний акт від 18.03.2026.

11.03.2026 приватним виконавцем на адресу ОСОБА_2 направлено вимогу з метою отримання від боржника доступ до житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення опису та арешту рухомого майна. З`явитися особисто за вказаною адресою 19.03.2026 о 16:00 або забезпечити присутність уповноваженої особи.

Вимогу направлено на адресу боржника, зазначену у виконавчому документі, рекомендованим поштовим відправленням за №R067119684126 від 11.03.2026.

19.03.2026 приватним виконавцем разом з представником стягувача здійснено вихід за місцезнаходженням майна боржника. Проте, доступ до приміщення не надано, боржник не з`явився, про що складено акт приватного виконавця та проведено фото/відео зйомку.

18.03.2026 приватним виконавцем на адресу ОСОБА_2 направлено виклик за вих. №4203, відповідно до якого боржнику необхідно з`явитись до виконавця 25.03.2026 о 10:00 за адресою: 02094, м.Київ, вул. Черчилля Вінстона, буд. 42, оф. 325, щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату.

Виклик за вих. № 4203 направлено на адресу ОСОБА_2 , зазначену у виконавчому документі, простим поштовим відправленням. Однак, на визначений приватним виконавцем час боржник до офісу приватного виконавця не з`явився, вимоги приватного виконавця не виконав, про що складено відповідний акт від 25.03.2026.

06.04.2026 приватним виконавцем на адресу ОСОБА_2 направлено вимогу з метою отримання від боржника доступ до житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення опису та арешту рухомого майна. З`явитися особисто за вказаною адресою 13.04.2026 о 11:45 або забезпечити присутність уповноваженої особи.

Вимогу направлено на адресу боржника, зазначену у виконавчому документі, рекомендованим поштовим відправленням за №R067141173690 від 06.04.2026.

13.04.2026 приватним виконавцем разом з представником стягувача здійснено вихід за місцезнаходженням майна боржника. Проте, доступ до приміщення не надано, боржник не з`явився, про що складено акт приватного виконавця та проведено фото/відео зйомку.

09.04.2026 приватним виконавцем на адресу ОСОБА_2 направлено виклик за вих. №5732, відповідно до якого боржнику необхідно з`явитись до виконавця 15.04.2026 о 12:00 за адресою: 02094, м.Київ, вул. Черчилля Вінстона, буд. 42, оф. 325, щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату.

Виклик за вих. №5732 направлено на адресу ОСОБА_2 , зазначену у виконавчому документі, простим поштовим відправленням. Однак, на визначений приватним виконавцем час боржник до офісу приватного виконавця не з`явився, вимоги приватного виконавця не виконав, про що складено відповідний акт від 15.04.2026.

Приватним виконавцем направлено запит до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону ОСОБА_2 з 14.11.2023 по 27.02.2026. Державна прикордонна служба України повідомила, що за період з 14.11.2023 по 27.02.2026 ОСОБА_2 державний кордон України не перетинав.

Відповідно до п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Наведена норма законодавства передбачає можливість примусового проникнення до житла чи іншого володіння не тільки боржника, а й іншої особи, що можливо у випадку коли у володінні такої особи знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. При цьому, факт наявності майна боржника у іншої особи має бути належно обґрунтованим, а до подання додані належні докази.

Частиною першою статті 439 ЦПК України визначено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.

Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Статтею 311 ЦК України передбачено право на недоторканність житла.

Частинами 1, 2 статті 311 ЦК України зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.

Суд зазначає, що примусове проникнення до житла боржника є крайнім заходом при проведенні виконавчих дій і може застосовуватися лише за тих обставин, коли виконавець вичерпав усі можливі шляхи для забезпечення виконання судового рішення, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Ухвала суду про проникнення до володіння боржника має бути вмотивована, що вказує на те, що суб`єкт такого подання має надати суду належні, допустимі, достовірні докази, що свідчать про те, що виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до володіння боржника. Також, виконавець має надати докази, які підтверджують перешкоджання вільному доступу виконавця до володіння боржника.

Крім того, вирішуючи питання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника, суд повинен встановити, що боржник повідомлений про наявність виконавчого провадження, отримав повідомлення про необхідність бути присутнім при проведенні виконавчих дій та встановити обставини вчинення перешкод у проведенні виконавчих дій. Виконавець може звертатись до суду з поданням про примусове проникнення до володіння особи лише у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань під час примусового виконання рішення суду.

Наявні у матеріалах справи докази не містять підтвердження факту отримання боржником постанов про відкриття виконавчих проваджень, постанов про арешт майна боржника, постанов про арешт коштів боржника, постанов про приєднання виконавчих проваджень до зведеного виконавчого провадження та викликів приватного виконавця.

При цьому, не долучено до подання рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення боржнику, а також інших доказів на підтвердження того, що відповідні постанови та виклики, були направлені саме за адресою проживання боржника, отримані саме ним.

Отже, наявними у матеріалах справи доказами не доведено факту саме умисного невиконання боржником рішення суду та свідомого недопущення виконавця в квартиру. Матеріали подання не містять доказів того, що боржник отримував повідомлення про намір виконавця вчинити виконавчі дії з опису належного йому майна, але чинив цьому перешкоди, не надавав доступу до житла у відведений для цього час вчинення виконавчих дій, та перешкоджає проведенню виконавчих дій.

Сама по собі відсутність боржника за місцем його реєстрації/проживання під час виходу приватного виконавця не свідчить про ухилення боржника від виконання судового рішення та перешкоджання у здійсненні виконавцем виконавчих дій.

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів сповіщення боржника про необхідність забезпечення безперешкодного доступу приватного виконавця до житла для вчинення виконавчих дій, яке він би отримав завчасно, буде становити непропорційним втручання в охоронювані ст. 8 Конвенції про захист прав та основних свобод людини права.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2, 3 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна. Понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не пов`язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв`язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження.

Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи.

Разом із тим, з акту приватного виконавця від 19.03.2026 та акту приватного виконавця від 13.04.2026 вбачається, що приватним виконавцем для проведення виконавчих дій у вигляді проникнення до житла боржника ОСОБА_2 19.03.2026 та 13.04.2024 не було залучено необхідної кількості понятих, відтак, виконавчі дії проводились без дотримання ч. 2, 3 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Відтак, у боржника в даному виконавчому провадженні, навіть за умов його обізнаності про намір приватного виконавця вчиняти виконавчі дії, не виникло б кореспондуючого обов`язку, передбаченого ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», в установленому законом порядку допускати приватного виконавця до зазначеної квартири для проведення виконавчих дій, позаяк установлений законом порядок проникнення до житла (іншого володіння боржника) самим приватним виконавцем дотриманий не був.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази того, що боржник перешкоджав вільному доступу приватного виконавця до житла, а додані до подання акти виконавця, на думку суду, не можуть вважатися таким доказом, оскільки, вони не свідчать про перешкоджання саме боржника вільному доступу приватного виконавця до свого житла.

Суд звертає увагу, що право державного (приватного) виконавця на звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов`язань.

Для цього, перш за все, є необхідним встановити факт обізнаності боржника про відкрите виконавче провадження та необхідності вчинення дій щодо виконання виконавчого документа.

Однак, з наявних в матеріалах справи неможливо дійти висновку, що боржник обізнаний щодо наявності відкритого виконавчого провадження, а також, що він умисно ухиляється від виконання рішення суду.

На переконання суду, проникнення до житла боржника є крайнім методом виконання рішення суду та може бути застосованим лише за наявності беззаперечних доказів та підстав, що виконавцем вживались усі методи та заходи виконання рішення суду, які не потребують проникнення до житла боржника та що виконання рішення суду можливо виключно за умови проникнення до житла боржника.

За відсутності таких доказів суд вважає, що наявна можливість виконання рішення суду без застосування таких крайніх заходів для виконання рішення, як примусове проникнення до житла боржника.

Разом з тим, варто зазначити, що надання такого доступу може порушити права інших осіб, зокрема малолітніх та/або неповнолітніх, що зареєстровані або проживають в цій квартири.

Крім того, за змістом ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Періодичність проведення таких перевірок чітко визначено Законом України «Про виконавче провадження», тобто такі перевірки мають вчинятися виконавцем систематично, а не одноразово. При цьому, сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника без встановлення та дослідження обставин того, що державним виконавцем проводилася перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною восьмою ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. У свою чергу, відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника (подібний за змістом правовий висновок наведено в постановах Верховного Суду від 18.07.2018 року у справі № 915/1294/13, від 23.08.2018 року у справі № 911/167/17, від 19.08.2019 року у справі № 913/438/16).

Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника та майна його може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату (наведену правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 07.08.2018 року у справі № 910/25970/14).

Враховуючи вищевикладене, оскільки проникнення до житла боржника є крайнім методом та може бути застосованим лише за наявності беззаперечних доказів та підстав, які в даному випадку відсутні, суд вважає, що подання є передчасним, безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 12, 76-81, 258-260, 263, 354, 439 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича, стягувач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», боржник: ОСОБА_2 , про примусове проникнення до житла боржника - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя

Ківерцівського районного суду Волинської області О.К. Костюкевич

Повний текст ухвали складений 07.07.2026.