Ухвала суду № 138007561, 06.07.2026, Городоцький районний суд Львівської області

441/904/26

1-кс/441/381/2026

У Х В А Л А

про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою

06.07.2026 слідчий суддя Городоцького районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,начальника Городоцького відділу Пустомитівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , погоджене начальником Городоцького відділу Пустомитівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області, українцю, громадянину України, офіційно непрацевлаштованому, неодруженому, з професійно-технічною освітою, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та жителю АДРЕСА_2 , раніше не судимого згідно ст.89 КПК України,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України, -

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 за погодженням з начальником Городоцького відділу Пустомитівської окружної прокуратури ОСОБА_9 звернувся до суду із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів та застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.

Клопотання мотивує тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 у невстановлені органом досудового розслідування точно час та місці, за попередньою змовою в групі осіб із ОСОБА_10 , маючи умисел, спрямований на незаконне переправлення громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону, порушуючи вимоги законів України «Про державний кордон України», «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, організував незаконне переправлення громадян України через державний кордон України шляхом переміщення з м. Городок Львівського району Львівської області, з подальшим сприянням їх переходу через гірську місцевість до державного кордону України з Румунією.

04.07.2026 ОСОБА_5 затримано відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.208 КПК України.

Цього ж дня ОСОБА_5 відповідно до п.1 ч.1 ст.276 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.

Зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, тобто тяжкість покарання та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже само по собі може бути підставою та мотивом до втечі. Крім цього підозрюваний немає постійного місця проживання на території м. Львова та Львівської області,не одружений та не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність у нього міцних соціально-стримуючих факторів, офіційно не працює, тобто не має постійного джерела доходу, а відтак є підстави вважати, що обвинувачений буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання.

В суді слідчий та прокурор клопотання підтримали.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечили, як зазначив захисник, не заперечуючи наявність обґрунтованої підозри, жоден із трьох зазначених слідством ризиків не підтверджений конкретними, індивідуалізованими фактичними даними, а є формальним переліком типових формулювань, не прив`язаних до дійсних обставин цієї справи. ОСОБА_5 фактично проживає та зареєстрований в с. Чорна Тиса Рахівського району Закарпатської області, тобто має постійне місце проживання, тяжкість можливого покарання сама по собі не може бути самостійною підставою для утримання особи під вартою, також наявність закордонного паспорта не свідчить про намір виїзду чи переховування, жодних конкретних дій, спрямованих на виїзд за кордон чи ухилення від слідства слідчим не наведено. Також вважає недоведеним ризик впливу на іншого підозрюваного та свідків, оскільки сам факт знайомства з такими не є таким доказом, слідчим не наведено жодного факту спроби контакту, погроз чи тиску з боку ОСОБА_5 на будь кого з учасників провадження з моменту затримання. Відсутність постійного працевлаштування та наявність погашеної судимості у ОСОБА_5 не є підтвердженням того, що він може продовжити злочинну діяльність, роль підозрюваного в інкримінованому йому злочині пов`язана виключно із ОСОБА_10 , який уже затриманий, також накладено арешт на вилучений у ОСОБА_5 транспортний засіб, що об`єктивно унеможливлює продовження аналогічної діяльності в майбутньому. Запропонований слідчим розмір застави є очевидно непомірним для ОСОБА_5 , оскільки він не працює. Враховуючи викладене просить застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід або визначити мінімальний розмір застави.

Заслухавши слідчого, прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши клопотання, оглянувши матеріали кримінального провадження №42026142270000022 від 24.03.2026 року, доходжу наступного висновку.

У ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, передбачені ст.178 КПК України.

За ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026142270000022 від 24.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

04.07.2026 ОСОБА_5 затримано відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.208 КПК України.

04.07.2026 ОСОБА_5 відповідно до п.1 ч.1 ст.276 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.

Допитаний як підозрюваний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України визнав повністю. Разом з тим, вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та матеріалами, а саме: протоколами затримання осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення від 04.07.2026, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 06.07.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 04.07.2026, протоколом огляду речей, а саме мобільного телефону ОСОБА_11 від 04.07.2026; протоколом обшуку транспортного засобу марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , від 06.07.2026; протоколом огляду речей, а саме мобільного телефону підозрюваного ОСОБА_5 від 06.07.2026, а також іншим зібраними доказами у сукупності.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Наведені слідчим в суді доводи та долучені до клопотання докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.332 КК України.

Враховуючи існування доведених слідчим та прокурором ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, зокрема те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до семи роківз позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, не працює, не має офіційних джерел доходу, не має стійких та міцних соціальних зв`язків, неодружений, є підстави вважати, що у разі обрання йому запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, він буде переховуватись від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання, а також може вчиняти інші злочини, незаконно впливати на свідків та підозрюваного ОСОБА_10 . З огляду на наведене приходжу до висновку про необхідність обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Жоден з більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановивши підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наявність ризиків, оцінивши в сукупності обставини справи, зокрема вагомість доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому злочину, покарання, яке передбачено кримінальним законом у разі визнання вини підозрюваного, інші дані про його особу, вважаю за необхідне визначити заставу підозрюваному ОСОБА_5 в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у розмірі 199680 гривень, що забезпечить виконання ним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 слід рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 04.07.2026.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_12 задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 та жителя АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 01.09.2026 включно.

На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 коп., яку підозрюваний або заставодавець мають право внести у будь-який момент на р/р: одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, депозитний рахунок (IBAN) UA918201720355299001500000757, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, ЄДРПОУ: 26306742, призначення платежу: застава за (П.І.П. підозрюваного, обвинуваченого), ОСОБА_13 платника, МФО: 820172, протягом строку дії зазначеної ухвали.

В порядку ст. 194 КПК України, у разі внесення підозрюваним чи іншою особою застави зобов`язати ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та/або суду і покласти на нього процесуальні обов`язки, зокрема:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (с. Чорна Тиса Рахівського району Закарпатської області) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи,

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що згідно з положеннями ч. 6 і ч. 7 ст. 182 КПК України він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у вищевизначеному розмірі та що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)».

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику та прокурору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ ВП №1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_14 .

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 07.07.2026.

Слідчий суддя: ОСОБА_1