Рішення № 138007184, 07.07.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 07.07.2026

Справа № 334/4307/26

Провадження № 2/334/3406/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

07 липня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі

судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участю секретаря Іванової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення суми,

установив:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 130 574,39 гривень, з яких: заборгованість по кредиту 80 291,95 грн., заборгованість по відсотках 27 671,01 грн., заборгованості по комісіям 22 611,43 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3 328 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 25 000 грн.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 25.09.2020 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № Z06.22090.007042138, за умовами якого АТ «Ідея Банк» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 100 900 грн. під 21.99 % річних.

Кредит наданий шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача, відкритий в АТ «Ідея Банк». Факт переказу коштів підтверджується меморіальним ордером №9920008 від 25.09.2020 року.

Позичальник порушив графік повернення кредиту та сплати процентів, своєчасно не сплачував платежі за кредитним договором, чим допустив їх прострочення.

11.12.2025 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 11-12/25, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило позивачу належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і за договором № Z06.22090.007042138.

Станом на момент подання позову до суду сума боргу не погашена.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 14.05.2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою суду від 08.06.2026 року закрите підготовче провадження, призначений судовий розгляд справи по суті.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилась. Про час, дату і місце його проведення повідомлялась у встановленому порядку.

Враховуючи наявність підстав, визначених частиною першою статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом

25.09.2020 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 підписаний Договір кредиту та страхування № Z06.22090.007042138, за умовами якого відповідач приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк», текст якого розміщений на офіційній інтернет-сторінці банку в розділі «Архів публічних договорів» за посиланням https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts#4e6a870a-5c4d-49а8-8071-b978с5ес881b.

За умовами договору АТ «Ідея Банк» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 100 900 грн., з яких 92 146,12 грн. сума кредиту та 8 753,88 грн. страховий внесок за рахунок кредиту, строком на 36 місяців з кінцевим терміном повернення до 25.09.2023 року, під 21,99 % річних (змінювана процентна ставка).

Відповідно до п. 1.7 договору, кредит наданий шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ідея Банк».

Факт переказу коштів підтверджується меморіальним ордером № 9920008 від 25.09.2020 року.

До кредитного договору складений паспорт споживчого кредиту та встановлений графік щомісячних платежів (Додаток №1 до договору), з якими відповідач ознайомлений під особистий підпис.

Позичальник свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, порушив графік повернення кредиту та сплати процентів, не своєчасно та не у повному обсязі сплачував платежі за кредитним договором, чим допустив їх прострочення, тому його заборгованість за кредитом склала 130 574,39 гривень, з яких: заборгованість по кредиту 80 291,95 грн., заборгованість по процентам 27 671,01 грн., заборгованості по комісіям 22 611,43 грн.

11.12.2025 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 11-12/25, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило позивачу належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і за договором № Z06.22090.007042138.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 11.12.2025 року, який є додатком до договору факторингу №11-12/25, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 130 574,39 грн.

На момент розгляду справи сума боргу не погашена.

ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи

Між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення суми кредиту та нарахованих відсотків.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 простроченої заборгованості по комісіям в розмірі 22 611,43 грн., оскільки в кредитному договорі не зазначено умов та переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлені комісії, отже ТОВ «Факторинг Партнерс» не надав доказів наявності умов та переліку таких послуг, які надавались відповідачу на тимчасово окупованій території у м. Енергодар (за місцем його зареєстрованого місця проживання) і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору з АТ «Ідея Банк», а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду № 727/5461/23 від 10.01.2024 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду № 496/3134/19 від 13.07.2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).

Суд, оцінивши опис робіт згідно з актом № 31 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026 року до Договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, наданих АО «Лігал Ассістанс», вважає за необхідне частково задовольнити заяву про стягнення витрат на правову допомогу пропорційно складності справи до обсягу виконаних по ній робіт, а також пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 9 000 грн.

Керуючись ст. 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення суми задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитним договором № Z06.22090.007042138 від 25.09.2020 року у сумі 107 962 (сто сім тисяч дев`ятсот шістдесят дві) гривні 96 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) судовий збір у сумі 2 751 (дві тисячі сімсот п`ятдесят одна) гривня 69 копійок та витрати на правову допомогу в сумі 7 441 (сім тисяч чотириста сорок одна) гривня 47 копійок.

В іншій частини позовні вимоги залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін