Ухвала суду № 138007101, 07.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11259/20

Провадження № 4-с/638/50/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Косіневської К.Р.,

за участю

представника стягувача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу стягувача ОСОБА_2 постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорного Родіона Олеговича, боржник ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

25.06.2026 ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, яка мотивована тим, що рішенням зобов`язано ОСОБА_3 усунуту перешкоди ОСОБА_2 у користуванні спільним місцем користування коридором, шляхом демонтування тамбуру та металевих дверей біля квартири за рахунок ОСОБА_3 примусове виконання рішення проводилося старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС Нагорним Р.О. З березня 2025 по березень 2026 року вимоги рішення боржником не виконані. 20.03.2026 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження». Копію постанови було отримано виключно на адвокатський запит, отримавши електронну пошту 10.06.2026. Отже, датою, коли скаржник дізнався про порушення його прав є 10.06.2026. Скаржник вважає постанову незаконною та просить її скасувати, зобов`язати державного виконавця поновити виконання рішення суду. Окрім того, скаржником порушено питання про поновлення строку на подання скарги.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.06.2026 скаргу передано в провадження судді Семіряд І.В.

30.06.2026 старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС подано відзив на скаргу, в обгрунтування якого вказано, що Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з таких підстав. На примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 77400082 з примусового виконання виконавчого листа № 638/11259/20 виданого 03.04.2023 Дзержинським районним судом м. Харкова про зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні спільним місцем користування коридором, шляхом демонтування тамбуру та металевих дверей біля квартири АДРЕСА_1 , за рахунок ОСОБА_3 та привести вказане приміщення в первісний стан. В ході примусового виконання у відповідності з нормами Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем застосовано до боржника штрафні санкції за невиконання рішення суду, а саме штрафи у розмірі 1700,00 грн. та у подвійному розмірі 3400,00 грн. Боржником у самостійному порядку сплачені вказані штрафи на депозитний рахунок відділу про що свідчить обізнаність боржника про відкрите виконавче провадження, також у ході примусового виконання від боржника не надходило заяв про наявність поважних причин не виконання рішення суду. 06.08.2025 направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України. Відповідно до відповіді Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, в ході проведеної перевірки не було отримано об`єктивних даних, які б свідчили, що в діях ОСОБА_3 , вбачаються ознаки складу злочину. Однак, вже 24.12.2025 до Відділу надійшов лист із зазначенням, що у Харківському районному управлінні поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025221200002305 від 26.11.2025 відносно ОСОБА_3 , передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. В ході виконання рішення, були вжиті заходи примусового виконання рішення, передбачені Законом України "Про виконавче провадження". Боржником рішення суду не виконано. 23.02.2026 державним виконавцем подано заяву до Шевченківського районного суду міста Харкова, про роз`яснення виконання рішення, а саме надання роз`яснення, щодо продовження виконання рішення (без участі боржника) у зв`язку з настанням нових обставин. Ухвалою № 638/11256/20 від 09.03.2026 відмовлено у роз`яснені. Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження 20.03.2026 зазначене виконавче провадження завершено відповідно до пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» а саме, надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону. У зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні скарги.

Представник скаржника (стягувача) ОСОБА_2 ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала скаргу та просила задовольнити, з підстав, викладених у ній.

Боржник ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, звернувся з заявою про відкладення розгляду скарги, у зв`язку з чтим, що він перебуває за межами міста Харкова.

Представник Шевченківського ВДВС у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, вислухавши представника скаржника (стягувача), дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:

Судом встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.10.2021 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Споживчий кооператив «ЖБК Нове містечко» про усунення перешкод у користуванні приміщеннями загального призначення задоволено. Зобов`язано ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні спільним місцем користування коридором, шляхом демонтування тамбуру та металевих дверей біля квартири АДРЕСА_1 , за рахунок ОСОБА_3 та привести вказане приміщення в первісний стан. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачену суму судового збору у розмірі 840,80 грн, витрати понесені у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 7000 (сім тисяч) грн, а всього 7840 (сім тисяч вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення суду набрало законної сили 15.02.2023.

03.04.2023 стягувачем ОСОБА_2 отримано виконавчі листи на виконання судового рішення, які пред`явлені до виконання.

05.03.2025 постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорного Р.О. відкрито виконавче провадження №77400082 за виконавчим листом №638/11259/20.

07.04.2025 постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорного Р.О. за повторне невиконання рішення боржником без поважних причин накладено на боржника ОСОБА_3 штраф на користь держави у розмірі 3400 грн.

20.03.2026 постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорного Р.О. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №638/11259/20 закінчено. Постанова мотивована тим, що у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

При порушенні будь-яких конституційних прав чи власних інтересів, особа має право звертається до суду, інших державних правозахисних органів, розраховуючи на те, що держава захистить їх від неправомірних дій і допоможе поновити порушені права та законні інтереси.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист та охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Контитуційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

Статтею 1 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання, зокрема, судових рішень, є сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За правилами пункт 1 частини 2 статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» - виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» -виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» - виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У постанові про закінчення виконавчого провадження державний виконавець вказує, що «У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження».

Разом з тим, оскаржувана постанова не містить, а державним виконавцем до відзиву не надано, доказів того, що виконання судового рішення не може бути виконано без участі боржника. Окрім того, у постанові зазначено, що виконавець надсилає повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що виконавець надіслав повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Частиною першою статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пункт 1 частини другої статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлює, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Отже, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є такою, що порушує права стягувача на виконання судового рішення, яке ухвалене на його користь.

Ч. 1 ст. 449 ЦПК України передбачає, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 449 ЦП України - пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.

Оскаржувану постанову прийнято 20.03.2026, зі скаргою ОСОБА_2 звернувся 25.06.2026, тобто з порушення строк, визначеного ч. 1 ст. 449 ЦПК України.

ОСОБА_2 подав заяву на поновлення строку зверненні зі скаргою, яка мотивовано тим, що про існування постанови про закінчення виконавчого провадження дізнався 10.06.2026, після звернення адвоката з запитом до виконавчої служби.

Як вбачається з матеріалів справи, зі скаргою, яка надіслана засобами поштового зв`язку, ОСОБА_2 звернувся 19.06.2026, про що свідчить трекінг відправлення, тобто в межах десятиденного строку з дня коли він дізнався про порушене право.

Отже, строк для подання скарги підлягає поновленню, оскільки ОСОБА_2 доведено поважні причини пропуску строку.

Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Ч. 2 ст. 451 ЦПК України передбачає, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись ст.18, 447-453 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження» суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 пропущений для подання скарги строк поновити.

Скаргу стягувача ОСОБА_2 постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорного Родіона Олеговича, боржник ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Нагорного Родіона Олеговича від 20.03.2026 про закінчення виконавчого провадження № 77400082 з примусового виконання виконавчого листа від 03.04.2023 № 638/11259/20, виданого Дзержинським районним судом міста Харкова.

Зобов`язати старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Нагорного Родіона Олеговича або іншу посадову особу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України поновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 03.04.2023 № 638/11259/20, виданого Дзержинським районним судом міста Харкова.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Семіряд