Рішення № 138006214, 01.07.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/886/26

Провадження № 2/352/975/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Кузьменка С.В.,

секретаря судового засідання Кукули О.С.

розглянувши у відкритому судового засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄВРОКРЕДИТ"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. Рух провадження та процесуальні рішення

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ "ФК "ЄВРОКРЕДИТ" (даліПозивач) до ОСОБА_1 (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 61756,98 гривень та розгляд справи призначено на 05 травня 2026 року.

27 квітня 2026 року до суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із позначкою «вручено особисто».

05 травня 2026 року розгляд справи відкладено на 26 червня 2026 року в зв`язку із першою неявкою Відповідача, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

26 червня 2026 року в судове засідання Позивач та Відповідач не з`явився.

Представник Позивача одночасно до позовної заяви долучив клопотання про розгляд справи за відсутності Позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом надсилання рекомендованих повідомлень за адресою його реєстрації, а також публікацією 05 травня 2026 року оголошення про виклик на офіційному сайті судової влади України.

При вирішенні питання щодо належності повідомлення Відповідача про дату, час і місце розгляду справи Суд зазначає, що у відповідності до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу ухвалу про призначення справи до судового розгляду Відповідачеві скеровано за його зареєстрованим у встановленому законодавством порядку місцем проживання. Згідно пункту 4 частини восьмої статті 128 цього Кодексу днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою проживання.

Враховуючи скерування ухвал про призначення справи до розгляду за адресою зареєстрованого в установленому законодавством порядку місця проживання Відповідача та повернення повісток із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» Суд вважає, що Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19.

При вирішенні питання щодо належності повідомлення Відповідача про дату, час і місце розгляду справи Суд зазначає, що у відповідності до вимог пункту 11 частини восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно статті 280 Цивільного процесуального кодексу України Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин та не подав відзив, а Позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, 26 червня 2026 року Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

26 червня 2026 року у відповідності до вимог статті 244 Цивільного процесуального кодексу України Суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на строк до 01 липня 2026 року.

ІІ. Стислий виклад позиції сторін

Позивач зазначає, що 19 лютого 2019 року між АТ «МЕГАБАНК» та Відповідачем укладено кредитний договір №14-023-850-2-19-Г від 19 лютого 2019 року, який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК», розміщені на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір.

Однак, свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією Відповідач виконав не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів, а також не повернув кредит після закінчення строку кредитування, внаслідок чого в останнього сформувалась заборгованість перед Банком, у розмірі 61 756,98 гривень, що складається з: 29569,87 гривень - заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена), 3656,24 гривень - заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) та 28 530,87 гривень заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена).

03 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

27 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з Позивачем Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому Позивачем, права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «МЕГАБАНК» станом на день відступлення права вимоги 03 вересня 2024 року. У свою чергу, ні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», ні Позивач не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови Кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.

Відповідно до реєстру боржників від 01 грудня 2025 року до договору відступлення прав вимоги, Позивач набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 61 756,98 гривень, з яких:

-29569,87 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-3656,24 гривень сума заборгованості за відсотками;

-28530,87 гривень сума заборгованості за комісією.

Тому, у відповідності до статей 509,525,526,530,610,612,1049,1054 Цивільного кодексу України, Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь:

-заборгованість за кредитними договорами в розмірі 61756 гривень 98 копійок;

-понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 2662 гривні 40 копійок та витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 11200 гривень.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився та відзив не надав.

ІІІ. Докази, досліджені судом

1.Кредитний договір №14-023-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами) від 19 лютого 2019 року, укладений між АТ «МЕГАБАНК» та Відповідачем, згідно якого Відповідачеві надано кредит на суму 105140,19 гривень строком до 17 лютого 2023 року включно, процентна ставка річних 15%, процентна ставка за користування кредитом 0,1% в день, комісія за обслуговування кредиту 2,7% від суми кредиту.

2.Додаток №1 до кредитного договору №14-023-850-2-19-Г вiд 19 лютого 2019 року - Графiк платежiв та обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до якого загальна вартість кредиту становить 280558,63 гривень.

3.Виписка/Особовий рахунок з 19 лютого 2019 року по 02 грудня 2022 року надана АТ «МЕГАБАНК»,відповідно до якої Відповідач користувався кредитними коштами та здійснював періодично платежі щодо його погашення.

4.Довідка-розрахунок заборгованості за кредитним договором №14-023-850-2-19-Г вiд 19 лютого 2019 року надана АТ «МЕГАБАНК»,відповідно до якої заборгованість Відповідача складає 61 756,98 гривень, з яких: 29569,87 гривень - заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена), 3656,24 гривень - заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) та 28 530,87 гривень заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена).

щодо договорів відступлення

5.Протокол електронного аукціону № GFD001-UA-20240618-01260, відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону) АТ «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги

6.Платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 66895 від 31 липня 2024 року, відповідно до якої ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» перерахувало кошти АТ «МЕГАБАНК» в сумі 23425777,00 гривень. Призначення платежу: 373981351629, оплата за лот GL1N426240, переможець ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МУСТАНГ ФІНАНС", ЄДРПОУ 40916672, протокол GFD001-UA20240618-01260 від 09.07.2024 року, ціна продажу 23 425 777,00 грн, без ПДВ.

7.Договір відступлення прав вимоги №GLIN426240 від 03 вересня 2024 року ТОВ «Мегабанк» відступило ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» право вимоги до Боржників зазначених у Додатку 1 до цього договору, в тому числі і до Відповідача по кредитному договору №14-023-850-2-19-Г вiд 19 лютого 2019 року, що підтверджується копією Витягу з Додатку 1 до Договору про відступлення прав вимоги.

8. Договір відступлення прав вимоги №1/12 від 27 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» відступило Позивачу право вимоги до Боржників зазначених у Додатку 1 до цього договору, в тому числі і до Відповідача по кредитному договору №14-023-850-2-19-Г вiд 19 лютого 2019 року, що підтверджується копією Витягу з Додатку 1 до Договору про відступлення прав вимоги.

9.Платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 1074 від 27 грудня 2024 року, відповідно до якої Позивач перерахувало кошти ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» в сумі 8030000,00 гривень. Призначення платежу: аванс згідно договору №1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.24 за права вимоги за договорами на розрахунково-кассове обслуговування, користування банківськими індивідуальними сейфами та за кредитними договорами без ПДВ.

10.Платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 1091 від 31 січня 2025 року, відповідно до якої Позивач перерахувало кошти ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» в сумі 9200000,00 гривень. Призначення платежу: оплата згідно договору №1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.24 за права вимоги за договорами на розрахунково-кассове обслуговування, користування банківськими індивідуальними сейфами та за кредитними договорами, без ПДВ.

11.Платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 1822 від 22 вересня 2025 року, відповідно до якої Позивач перерахувало кошти ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» в сумі 5500000,00 гривень. Призначення платежу: оплата згідно договору №1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.24 за права вимоги за договорами на розрахунково-кассове обслуговування, користування банківськими індивідуальними сейфами та за кредитними договорами, без ПДВ.

12.Реєстр боржників до Договору відступлення прав вимоги №1/12 від 27 грудня 2024 року, відповідно до якого Позивач отримав право вимоги до Відповідача в сумі заборгованості 61 756,98 гривень за кредитним договором №14-023-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами) від 19 лютого 2019 року.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом

В ході судового розгляду встановлено, що 19 лютого 2019 року між АТ «МЕГАБАНК» та Відповідачем укладено кредитний договір №14-023-850-2-19-Г від 19 лютого 2019 року, відповідно до якого Відповідач отримав грошові кошти в сумі 280558,63 гривень, що підтверджується договором (пункт ІІІ.1 Рішення).

Відповідно до умов договору, Відповідач має повернути отримані кошти в строк до 17 лютого 2023 року включно з моменту отримання коштів, процентна ставка процентна ставка річних 15%, процентна ставка за користування кредитом 0,1% в день, комісія за обслуговування кредиту 2,7% від суми кредиту (пункт ІІІ.1 Рішення).

Однак, свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією Відповідач виконав не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів, а також не повернув кредит після закінчення строку кредитування, внаслідок чого в останнього сформувалась заборгованість перед Банком. Згідно із розрахунком, наданим Позивачем, розмір заборгованості становить 61 756,98 гривень, що складається з: 29569,87 гривень - заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена), 3656,24 гривень - заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) та 28 530,87 гривень заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена), що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості (пункт ІІІ4 Рішення).

03 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги (пункти ІІІ.5-ІІІ.7 Рішення).

27 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з Позивачем (Новий кредитор) Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги (пункт ІІІ.8-ІІІ.12 Рішення).

На час розгляду справи Відповідачем не надано доказів погашення зазначеної простроченої заборгованості.

V. Висновки суду

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

Відповідно до статті 629 цього Кодексу Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит), позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено в ході розгляду справи, Відповідачем не виконано умови укладено кредитного Договору та не повернуто отримані кредитні кошти, а також не сплачено проценти за користування кредитом.

Факт отримання кредиту підтверджується кредитним договором, випискою/особового рахунку про рух коштів.

Право вимоги до Позивача перейшло у відповідності до укладених договорів факторингу.

щодо розміру заборгованості за процентами

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4528/16 ( пункти 81-85) що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Суд бере до уваги вищевказані висновки Верховного Суду та вважає, що нарахування відсотків за користування кредитом може здійснюватися на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України виключно протягом строку дії договору.

Як встановлено в ході розгляду справи, кредитний договір укладено 19 лютого 2019 року терміном на 4 роки із розміром процентної ставки за користування кредитом 0,1 % від суми кредиту за кожен день.

Відповідно до виписки по особовим рахункам з 03 грудня 2022 року по 03 вересня 2024 року вбачається, що Відповідач виконала не в повному обсязі свої зобов`язання щодо сплати відсотків, а тому у неї виникла прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 3656,24 гривень, яка підлягає задоволенню (пункт ІІІ.3 Рішення).

щодо комісії

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові Великої Палати від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Суд враховує вказані висновки Верховного Суду, в зв`язку із чим вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією, а саме: за кредитним договором №14-023-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами) від 19 лютого 2019 року в загальній сумі 28530,87 гривень.

VI. Щодо судового збору

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 гривень.

Позов задоволено в сумі 33226,11 гривень, що становить 53,8% від суми заявлених вимог.

53,8 % від суми сплаченого судового збору становить 1432 гривень 37 копійок.

Таким чином, з Відповідача на користь Позивача мають бути стягнуті судові витрати, які складаються із судового збору, в сумі 1432 гривень 37 копійок.

VІI. Щодо витрат на професійну правову допомогу

Пунктом 1 частини третьої статті 133 Цивільно процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів справи представником Позивача було надано:

- Договір №1/07 від 01 липня 2025 року про надання правничої допомоги між Позивачем та адвокатським бюро, згідно якого Позивач доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбаченим цим Договором.

- Акт приймання-передачі наданих послуг №12090553 від 05 січня 2026 року, згідно якого Позивачеві надані послуги щодо:

Проведення юридичного та фінансового аналізу Боржника 1 година ( 1200 гривень); складання, підписання та подання до суду позовної заяви 1 година (10000 гривень).

Загальна вартість наданих послуг складає 11200 (одинадцять тисяч двісті) гривень.

Відповідно до частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно із висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 30 листопада 2020 рок у справі № 922/2869/19 висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи».

Суд встановив, що заявлені витрати пов`язані із розглядом справи.

В той же час поведінка сторін під час розгляду справи, а саме відсутність відзиву, заперечень та доказів зі сторони Відповідача, відсутність доказів підготовки Адвокатом запитів, клопотань та інших документів, окрім позову, типовість спору відповідної категорії, а також невідповідність зазначених в заявці та акті розмірів оплати мінімально передбаченим тарифам, на думку Суду свідчать про те, що заявлений розмір витрат на правову допомогу є завищеним та є непропорційним до предмета спору, в зв`язку із чим підлягає зменшенню.

За умов відсутності заперечень Відповідача проти позовних вимог, відсутності доказів підготовки Адвокатом запитів, клопотань та інших документів, окрім позову, Суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу має дорівнювати місячному розміру мінімальної заробітної плати, який на час розгляду справи становить 8647 гривень.

В цій конкретній справі Суд звертає увагу також на ті факти, що Представник Позивача не був присутнім в жодному судовому засіданні, типовість спору щодо стягнення заборгованості за одним кредитним договором, в зв`язку із чим, серед іншого Суд вважає завищеним витрачення 6 годин 30 хвилин для підготовки позовної заяви. В зв`язку із викладеним, Суд вважає, що за таких обставин в цій конкретній справі розмір витрат на правничу допомогу має дорівнювати 1/2 місячного розміру мінімальної заробітної плати, тобто 4324 гривень.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено в сумі 33226,11 гривень, що становить 53,8 % від суми заявлених вимог.

Судом визнано обгрунтованими витрати у розмірі 4324 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, витрати Позивача на правничу допомогу підлягають відшкодуванню Відповідачем в розмірі 2326,31 гривень, що становить 53,8 % від суми обгрунтованих витрат, в зв`язку із чим в іншій частині у стягненні розміру судових витрат слід частково відмовити

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити частково в позові товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄВРОКРЕДИТ" до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за комісією в сумі 28530 гривень 87 копійок.

В іншій частині позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄВРОКРЕДИТ" до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄВРОКРЕДИТ" заборгованість в загальній сумі 33226 (тридцять три тисячі двісті двадцять шість) гривень 11 (одинадцять) копійок, яка складається з заборгованості:

-за тілом кредиту в розмірі 29569 гривень 87 копійок;

-за процентами в розмірі 3656 гривень 24 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄВРОКРЕДИТ" судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 1432 (одна тисяча чотириста тридцять дві) гривні 37(тридцять сім) копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄВРОКРЕДИТ" судові витрати, які складаються зі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2326 (дві тисячі триста двадцять шість) гривень 31 (тридцять одну) копійку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

ПОЗИВАЧ: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄВРОКРЕДИТ", місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська область, місто Дніпро, провулок Ушинського, будинок 1, офіс 105, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40932411.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО