Ухвала суду № 138004789, 01.07.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3674/26

Провадження № 2-с/0203/45/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Єдаменко С.В. розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 13 квітня 2026 року по справі № 203/3674/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу,

встановив:

25 червня 2026 року до Центрального районного суду міста Дніпра звернулась ОСОБА_1 із заявою про скасування судового наказу від 13 квітня 2026 року по справі № 203/3674/26 за заявою ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу. Заява про скасування судового наказу мотивована тим, що заявлена стягувачем заборгованість взагалі відсутня, оскільки жодних договорів між стягувачем та ОСОБА_1 на постачання газу не укладалося та квартира повністю від`єднана від комунікацій у вигляді газопостачання. Також остання просила поновити строк для подачі заяви про скасування судового наказу, посилаючись на те, що про наявність останнього вона дізналась 05 травня 2026 року з ЄДРСР, після чого 15 травня 2026 року звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу, однак ухвалою суду від 20 травня 2026 року вищевказана заява була повернута без розгляду, а сама ухвала з`явилася в ЄДРСР лише 09 червня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи, слід дійти до наступних висновків з таких підстав.

13 квітня 2026 року суддею Центрального районного суду міста Дніпра було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу за період з 01 травня 2022 року по 31 березня 2026 року в розмірі 37 636 грн. 81 коп. та судового збору в розмірі 266 грн. 24 коп.

Частиною 1 ст.160 ЦПК України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.167 ЦПК України передбачено, що судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.

Згідно ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до п.п.4,5 ч.1 ст.161 цього Кодексу.

Пунктом 3 ч.5 ст.170 ЦПК України встановлено, що до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленомуст.444цього Кодексу.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Разом із тим лише той факт, що договірні зобов`язання (наприклад, у частині оплати заборгованості телекомунікаційних послуг чи послуг телебачення і радіомовлення) не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 6 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Суд враховує, що наявні у справі про видачу судового наказу документи, не містять відомостей щодо отримання боржником ОСОБА_1 копії судового наказу.

Згідно заяви про скасування судового наказу та доданих до неї документів вбачається, що про наявність судового наказу ОСОБА_1 дізналась 05 травня 2026 року з ЄДРСР, після чого 15 травня 2026 року звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу, однак ухвалою суду від 20 травня 2026 року вищевказана заява була повернута без розгляду, а сама ухвала з`явилася в ЄДРСР лише 09 червня 2026 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для поновлення заявнику строку для подання відповідної заяви.

Також суд враховує, що заява за формою та змістом відповідає вимогам ч.ч.3-5 ст.170 ЦПК України. Підстави, за яких боржником оспорюються заявлені стягувачем вимоги, свідчить про наявність між сторонами відповідного спору, в зв`язку з чим, відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України судовий наказ підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.127, 160, 167, 170, 171, 258-260, 444 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк для подачі заяви про скасування судового наказу.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 13 квітня 2026 року по справі № 203/3674/26 (провадження 2-н/0203/592/2026) задовольнити.

Судовий наказ від 13 квітня 2026 року по справі № 203/3674/26 (провадження 2-н/0203/592/2026) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу скасувати.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» право на звернення з тією самою вимогою до суду в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Ухвала набуває законної сили в порядку, визначеному ст.261 ЦПК України

Суддя С.В. Єдаменко