Ухвала суду № 138003153, 28.04.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/1357/25

Номер провадження 2/504/1100/26

УХВАЛА

28.04.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

судді Литвинюк А.В.

за участю секретаря судового засідання Данько Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

встановив:

Представник позивача звернулася до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просила стягнути заборгованість за договором позики №79892324 від 25.04.2024 року у розмірі 14 146 грн, а також судовий збір у розмірі 3 028 грн, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2025 року, справу розподілено судді Литвинюк А. В.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 09.04.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін та визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач мав право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

04.02.2026 року до суду у підсистемі «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній виклав свої заперечення проти позову та просив суд поновити строк для подачі відзиву та приєднати до матеріалів справи відзив на позовну заяву.

Необхідність поновлення пропущеного процесуального строку на подачу відзиву на позовну заяву представник відповідача мотивував неодноразовими зверненнями з клопотаннями про внесення документів у системі «Електронний суд» до кабінету ЄСІТС та направлення документів на електронну пошту, відсутністю у системі «Електронний суд» додатків до позовної заяви та, як наслідок, неможливістю ознайомитися з матеріалами справи, надати обґрунтований відзив на позовну заяву.

Розглянувши заяву представника відповідача про поновлення строку для подання відзиву та відзив на позовну заяву, суд дійшов висновку про таке.

За приписами ч. 1-3 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 178 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Згідно зі ст. 191 ЦПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам копію відзиву та доданих до нього документів.

За приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до ч. 1-4, 6 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Вирішуючи питання про можливість прийняття відзиву, суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

З огляду на наведені положення, суд враховує наведені представником відповідача підстави для поновлення пропущеного строку та з метою забезпечення змагальності сторін та рівних прав учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, що встановлено ст. 12 ЦПК України, вважає за можливе причини пропуску строку для подання відзиву визнати поважними та поновити його.

Керуючись ст. 12, 43, 127, 174, 178, 191 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

постановив:

Поновити ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник Єрмоленко Анна Володимирівна, строк для подачі відзиву та приєднати до матеріалів справи поданий відзив на позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Литвинюк А. В.