Рішення № 138001706, 07.07.2026, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/317/26

Єдиний унікальний №733/369/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

07 липня 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого судді Овчарика В.М.,

за участю секретаря Щур О.П. та

прокурора Гнип Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради та Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради, про стягнення витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення,

установив:

Прилуцька окружна прокуратура в інтересах держави в особі позивачів: Чернігівської обласної ради та Національної служби здоров`я України ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 31 540,99 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 17 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 51 000 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Згідно даного вироку встановлено, що 23.12.2024 о 08-23 год ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки ВАЗ модель 2107 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною вул. Паризької Комуни, м. Прилуки, Прилуцького району, Чернігівської області у напрямку елеватора ТОВ «Батьківщина», поруч з буд. 56, зі швидкістю 70 км/год, діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинна була і могла їх передбачити, не правильно оцінила дорожню обстановку та не переконалась у безпеці своїх дій. Так, ОСОБА_1 перевищила максимальну допустиму швидкість руху 50 км/год у межах населеного пункту, проявила неуважність, не впоралась з керуванням, з`їхала на праве узбіччя відносно свого напрямку руху, де здійснила зіткнення з нерухомою перешкодою у вигляді цегляного паркану, після чого здійснила наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_2 , яка рухалась у зустрічному напрямку з автомобілем по тротуару. У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому медіального та латерального виростків лівої великогомілкової кістки, забою правого стегна, закритого перелому правої променевої кістки, комплекс у сукупності яких згідно з висновком судово-медичної експертизи № 42 від 24.03.2025 відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такий, що спричинив тривалий розлад здоров`я більше 21 дня. Своїми протиправними діями ОСОБА_1 порушила вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків); п. 2.3 б (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну); п.12.1 (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним); п.12.4 (у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год). Недотримання та порушення вказаних вище пунктів Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 стало причиною та умовою виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди та перебуває у прямому причинному зв`язку з наслідками, які настали. У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями неповнолітня потерпіла ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради з 23 грудня 2024 року по 06 січня 2025 року, що становить 14 ліжко-днів. Вартість витрачених коштів на лікування потерпілої склала 31 540,99 грн, з яких 31 223,07 грн сума витрачених коштів на лікування потерпілої за рахунок коштів державного бюджету України (кошти НСЗУ) та 317,92 грн - за рахунок місцевого (обласного) бюджету. Зважаючи на те, що уповноваженими органами упродовж тривалого часу не вжито жодних заходів, спрямованих на відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілої, внаслідок чого не надходять кошти до державного та міського бюджетів, в даному випадку порушуються інтереси держави в галузі охорони здоров`я та забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, і такі витрати негативно впливають на фінансування лікування пацієнтів, порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина та в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, а також інтереси Чернігівської обласної ради та Національної служби здоров`я України. А тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Чернігівської обласної ради витрати на лікування неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 у розмірі 317,92 грн та на користь держави в особі Національної служби здоров`я України витрати на лікування неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 у розмірі 31 223,07 грн.

Ухвалою судді Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку загального позовного провадження (а.с. 79); ухвалою суду від 07 травня 2026 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до розгляду по суті (а.с. 116).

Відзиву на позов від відповідачки не надійшло.

Пояснень щодо позову третьою особою не подано.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представники Чернігівської обласної ради та Національної служби здоров`я України у судове засідання не з`явилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують.

Представник КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради у судове засідання також не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, хоча була своєчасно повідомлена про дату, час та місце слухання справи, яка заяви про розгляд справи за її відсутності та відзиву на позов не надала, а тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України вирішив справу на підставі наявних у ній даних та доказів, тобто про заочний розгляд справи, враховуючи, що прокурор не заперечувала проти такого вирішення справи.

Дослідивши всі матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 липня 2025 року, який набрав законної сили 19 серпня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (а.с. 56-57).

Згідно даного вироку встановлено, що 23.12.2024 о 08-23 год ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки ВАЗ модель 2107 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною вул. Паризької Комуни, м. Прилуки, Прилуцького району, Чернігівської області у напрямку елеватора ТОВ «Батьківщина», поруч з буд. 56, зі швидкістю 70 км/год, діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинна була і могла їх передбачити, не правильно оцінила дорожню обстановку та не переконалась у безпеці своїх дій. Так, ОСОБА_1 перевищила максимальну допустиму швидкість руху 50 км/год у межах населеного пункту, проявила неуважність, не впоралась з керуванням, з`їхала на праве узбіччя відносно свого напрямку руху, де здійснила зіткнення з нерухомою перешкодою у вигляді цегляного паркану, після чого здійснила наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_2 , яка рухалась у зустрічному напрямку з автомобілем по тротуару. У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому медіального та латерального виростків лівої великогомілкової кістки, забою правого стегна, закритого перелому правої променевої кістки, комплекс у сукупності яких згідно з висновком судово-медичної експертизи № 42 від 24.03.2025 відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такий, що спричинив тривалий розлад здоров`я більше 21 дня. Своїми протиправними діями ОСОБА_1 порушила вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків); п. 2.3 б (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну); п.12.1 (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним); п.12.4 (у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год). Недотримання та порушення вказаних вище пунктів Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 стало причиною та умовою виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди та перебуває у прямому причинному зв`язку з наслідками, які настали.

Відповідно до інформації щодо вартості лікування неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 в КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради від 23.15.2025 року за № 41-06/971, потерпіла у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі з 23 грудня 2024 року по 06 січня 2025 року, що становить 14 ліжко-днів. Вартість витрачених коштів на лікування потерпілої склала 33 001,29 грн (а.с. 13), що також підтверджується розрахунком вартості лікування, з яких 31 223,07 грн сума витрачених коштів на лікування потерпілої за рахунок коштів державного бюджету України (кошти НСЗУ) та 317,92 грн - за рахунок місцевого (обласного) бюджету (а.с. 14).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави щодо відшкодування шкоди заподіяної злочином пред`являється прокурором. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Тобто, законодавство покладає обов`язок відшкодувати кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, саме на особу, яка вчинила злочин.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також інших джерел, не заборонених законом.

Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері.

Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров`я - бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.

Відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на охорону здоров`я, зокрема на програму державних гарантій медичного обслуговування населення, а тому несплата коштів відповідачем суттєво зачіпає інтереси держави у зв`язку з недоотриманням коштів для фінансування зазначених цілей.

Відповідно до ст. 89 Бюджетного кодексу України видатки на фінансування лікарні широкого профілю, оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров`я, які належать відповідним територіальним громадам, для забезпечення надання медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, а тому несплата коштів відповідачем суттєво зачіпає інтереси держави у зв`язку з недоотриманням коштів для фінансування закладів охорони здоров`я.

Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

З урахуванням наведеного, спірні правовідносини, які виникають при здійсненні діяльності у бюджетній сфері, зачіпають інтереси держави та є порушенням загальнодержавних інтересів.

Частиною 4 ст. 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Невідшкодування витрат, здійснених КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» за рахунок державного бюджету України та міського (обласного) бюджету на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , призводить до порушення інтересів держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, що і є підставою звернення прокурора до суду на захист державних інтересів.

Оскільки Національна служба здоров`я України та Чернігівська обласна рада не звернулися самостійно до суду із позовами про відшкодування понесених витрат закладами охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення (а.с. 38-39, 43-44) вказане свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави, а відтак, у прокурора виникає право на звернення із позовною заявою до суду на захист державних інтересів, оскільки вказана бездіяльність позивачів призводить до ненадходження коштів до державного та місцевого бюджетів.

Таким чином, єдиною можливістю захистити державні інтереси є звернення прокурора до суду з відповідним позовом про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину з відповідача. Таке звернення до суду є виправданим, оскільки в даному випадку захисту потребують державні інтереси. Дані спірні правовідносини, які виникають при здійсненні діяльності у бюджетній сфері, зачіпають інтереси держави та є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

Пунктом 3 "Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 року № 545 встановлено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб.

Відповідно до п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Оскільки, в результаті злочинних дій ОСОБА_1 неповнолітня потерпіла ОСОБА_2 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень перебувала на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, та на лікування якої були витрачені кошти в розмірі 31 540,99 грн, з яких: 31 223,07 грн сума витрачених коштів на лікування потерпілої за рахунок коштів державного бюджету України (кошти НСЗУ) та 317,92 грн - за рахунок місцевого (обласного) бюджету, які відповідачка не відшкодувала, тому саме такі суми і повинні бути стягнуті з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної ради та Національної служби здоров`я України на відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідачки у дохід держави підлягає до сплати судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, від сплати якого був звільнений позивач на підставі п. 6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263? 264, 265, 274, 279, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради та Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради, про стягнення витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на лікування потерпілої від кримінального правопорушення в розмірі 31 223 (тридцять одна тисяча двісті двадцять три) гривні 07 коп, які зарахувати до державного бюджету України на розрахунковий рахунок IBAN UA978999980313080115000026011; отримувач ГУК у м.Києві/Шевченківський р-н/24060300, код ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача - Казначейство України (ел. адм. подат.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Чернігівської обласної ради кошти, витрачені на лікування потерпілої від кримінального правопорушення в розмірі 317 (триста сімнадцять) гривень 92 коп, які зарахувати до обласного бюджету на розрахунковий рахунок IBAN UA458999980314030544000025001, отримувач: ГУК у Черніг. обл./тг м. Чернігів/24060300, код ЄДРПОУ 37972475, банк одержувача Казначейство України (ел. адм. подат.).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп.

Копію заочного рішення направити відповідачці в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте Ічнянським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Прилуцька окружна прокуратура, місце розташування: вул. В`ячеслава Чорновола, 50-А, м. Прилуки, Чернігівська область, ЄДРПОУ 0291011425.

Позивач: Національна служба здоров`я України, місце розташування: просп. Степана Бандери, 19, м. Київ, ЄДРПОУ 42032422.

Позивач: Чернігівська обласна рада, місце розташування: пр-т Миру,43, м. Чернігів, ЄДРПОУ 25618741.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради, місце розташування: вул. Пирогова, 16, м. Чернігів, ЄДРПОУ 02006604.

Повне судове рішення складено 07 липня 2026 року.

Головуючий суддя В. М. Овчарик