Ухвала суду № 138001431, 03.07.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1531/26

2/583/1323/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді - Плотникової Н.Б.

при секретарі - Логвиненко Л.М.

розглянувши у судовому засіданні в місті Охтирка Сумської області справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

27.03.2026 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 484337 від 27.01.2020 р. в сумі 21428,00 грн., судовий збір в сумі 2662,40 грн. та 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 03.04.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

12.05.2026 р. відповідач ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» про встановлення факту невиконання обов`язку кредитора, в якому просить встановити факт невиконання ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» обов`язку видачі коштів за договором про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах споживчого кредиту № 484337 від 27.01.2020 р. на користь ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE,№ 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно зі ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас, подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Таким чином, зі змісту ст.193 ЦПК України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов`язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу, як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Отже, за змістом статті 193 ЦПК України однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.

Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.

Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 522/9011/19 (провадження № 61-6642св21) зазначено, що «згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним. При цьому вищевказаною нормою процесуального закону визначено дві альтернативні ознаки зустрічного позову: або взаємопов`язаність первісного та зустрічного позовів, що зумовлює їх спільний розгляд, зокрема, коли обидва позови виникають з одних правовідносин; або їх взаємовиключність, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов, який прийнятий судом для спільного провадження з первісним позовом, повинен знайти вирішення у виді загального рішення, яке має містити відповідь на обидві заявлені вимоги (як позивача, так і відповідача). Задоволення зустрічного позову спричиняє відмову в задоволенні первісного позову, однак не виключає можливості як задоволення обох вимог, так і однієї повністю, а іншої частково».

Як вбачається з матеріалів справи, пред`явивши позов ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 484337 від 27.01.2020 р. в сумі 21428,00 грн., судовий збір в сумі 2662,40 грн. та 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, мотивуючи тим, що 27.01.2020 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено Договір № 484337 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах споживчого кредиту, за умовами якого відповідач отримала грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. на строк 26 дні, зі сплатою процентів за користування кредитом. Відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 станом на 17.11.2020 р. складає 21428,00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою кредиту 7000,00 грн., сума заборгованості за відсоткам 14428,00 грн. 16.11.2020 р. між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № ККЛУ-16112020, за умовами якого ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 484337 від 27.01.2020 р. на загальну суму 21428,00 грн., які просить стягнути з відповідача.

ОСОБА_1 , звернувшись до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» з зустрічним позовом, просить встановити факт невиконання ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» обов`язку видачі коштів за договором про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах споживчого кредиту № 484337 від 27.01.2020 р. на користь ОСОБА_1 .

Проаналізувавши викладене, суд вважає, що спільний розгляд первісного та зустрічного позову не є доцільним, оскільки обидва позови подано з різних правовідносин: кредитних та захисту прав споживачів, зокрема стягнення кредитної заборгованості та встановлення факту невиконання обов`язків кредитора.

Спільний розгляд зазначених позовів може ускладнити вирішення справи, оскільки спір про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у позику і спір про встановлення факту невиконання обов`язку кредитора відрізняються предметом доказування, під час розгляду зазначених вище вимог необхідно встановлювати різні фактичні обставини.

Окрім того, під час розгляду зустрічного позову до участі у справі має бути залучено у якості співвідповідача ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», що розширить коло учасників справи, що не сприятиме оперативному розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

В свою чергу повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє позивача за зустрічним позовом подати позов на загальних підставах.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193, 260 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» про встановлення факту невиконання обов`язку кредитора.

Зустрічну позовну заяву повернути ОСОБА_1 та роз`яснити право звернутися до суду з позовними вимогами в загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова