Рішення № 138000312, 06.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року м. Київ справа №320/62912/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Представництва «ЕСОТЕХ, Д.Д.» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Представництво «ЕСОТЕХ, Д.Д.» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 21.10.2024р. № 1191120413 в частині нарахування штрафу в розмірі 10% у сумі 614 575,49 грн. через несвоєчасну реєстрацію ПН № 1 від 29.12.2022р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на процедурні порушення камеральної перевірки, що, на його думку, є самостійною підставою для скасування оскаржуваного ППР, а також доводить, що ним своєчасно вчинено відповідні заходи для реєстрації спірної ПН в ЄРПН, тоді як контролюючим органом квитанція №2 була направлена представництву із суттєвою затримкою, що останній доводить скріншотами з програми «M.E.Doc» та Протоколом руху документу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому переконував у відсутності, з боку контролюючого органу, процедурних порушень під час проведення камеральної перевірки, а також доводив обґрунтованість податкового повідомлення-рішення тією обставиною, що позивачем не виконано обов`язок щодо своєчасної реєстрації податкової накладної, з огляду на що вважає штрафну санкцію, оформлену податковим повідомленням-рішенням правомірною.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач: Представництво «ЕСОТЕХ.Д.Д.», код ЄДРПОУ: 26627340, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Прорізна, б. 21, зареєстроване у якості юридичної особи з 14.06.2017 із основним видом економічної діяльності, згідно КВЕД: 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, інші види: 41.10 Організація будівництва будівель, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у, є платником ПДВ, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС ум. Києві (Правобережна ДПІ).

Головним управління ДПС у м. Києві, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, п. 75.1 ст. 75, розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, у порядку, визначеному п. 76.3 ст. 76 Кодексу проведено камеральну перевірку дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з ПДВ в ЄРПН, за наслідками якої складено Акт про її результати від 10.09.2024 № 102612/Ж5/26-1504-13-03.

Відповідно висновків вказаного Акту, контролюючим органом встановлено порушення представництвом граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визначених п. 201.10 статті 201 та п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Примірник Акту було направлено листом на податкову адресу представництва, проте не отримано останнім, тому повернуто на адресу контролюючого органу у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією корінця рекомендованого про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи.

На підставі означеного Акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.10.2024 № 1191120413, яким до позивача застосована штрафна санкція у загальному розмірі 624529,64 грн.

Повідомлення-рішення було направлено на податкову адресу представництва та отримано представником за довіреністю 04.11.2024, що підтверджується копією корінця рекомендованого про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, позивач вернувся до Київського окружного адміністративного суду із цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Пунктом 75.1 та підпунктом 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Судом встановлено, що примірник Акту перевірки було направлено підприємству на податкову адресу, проте не отримано останнім.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього (постанова судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі №810/3116/18).

У постанові від 9 жовтня 2018 року у справі № 820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків. При цьому, такий висновок у справі № 820/1864/17 Верховний Суд висловлював також при встановленому судами попередніх інстанцій факті виконання контролюючим органом вимог чинного податкового законодавства щодо направлення копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків.

З огляду на викладене та враховуючи приписи статті 75 Податкового кодексу України (зі змінами) суд відхиляє доводи позивача щодо процедурних порушень проведення камеральної перевірки.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 86.8 статті 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За правилами абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абз.1).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз.2).

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз.5).

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абз.9).

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абз.10).

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку (абз.12).

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз.13).

Відповідно до абз. 14-16 п.201.10 ст.201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (абз.19).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абз.22).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.

Відповідно до визначень в п.2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації;

операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Пунктом 3 Порядку №1246 визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

За правилами п.11 Порядку № 1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зазначені в цьому ж пункті.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) п.13 Порядку № 1246.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (п.14 Порядку №1246).

Отже, платник податків має обов`язок направити податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в ЄРПН у граничні строки їх реєстрації, встановлені п.201.10 ст.201 ПК України, водночас, контролюючий орган зобов`язаний в будь-якому випадку надіслати платнику квитанцію про прийняття або неприйняття ПН/РК (із зазначенням відповідних причин), а в разі, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою у ЄРПН.

При цьому, платник податку не повинен нести відповідальність за надходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки на нього покладений лише обов`язок щодо їх надсилання до ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 22.11.2021 у справі №160/10558/19.

Верховний Суд у цій постанові від 22.11.2021 у справі №160/10558/19 дійшов висновку, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до ЄРПН, а дата їх відправлення, виходячи з технічного способу реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, в оскаржуваній частині були висновки відповідача щодо несвоєчасної реєстрації позивачем, податкової накладної №1 від 29.12.2022 із затримкою на 1 календарний день.

Згідно акту перевірки податкова накладна від 29.12.2022 № 1 була зареєстрована в ЄРПН 16.01.2023 із затримкою на 1 к.д., за що контролюючим органом було застосовано штрафну санкцію у розмірі 10%, податкова накладна від 17.07.2023 № 1 була зареєстрована в ЄРПН 21.08.2023 із затримкою на 3 к.д., за що контролюючим органом було застосовано штрафну санкцію у розмірі 2%, податкова накладна від 17.07.2023 № 2 була зареєстрована в ЄРПН 21.08.2023 із затримкою на 3 к.д., за що контролюючим органом було застосовано штрафну санкцію у розмірі 2%,

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафу розмірі 10%, оскільки вказує, що ним була здійснено направлення на реєстрація спірної ПН своєчасно 13.01.2023 о 17:59 год, що підтверджується наданою позивачем копією спірної ПН, квитанціє № 1 до неї, відповідно до змісту якої ця накладна не містить помилок та підписана керівником о 17:59 год. 13.01.2023, при цьому позивачем надано скріншот з програмного забезпечення «M.E.Doc», відповідно якого о 17:59 год. 13.01.2023 податкова накладна № 1 від 29.12.2022 була підписана, направлена на реєстрацію та очікує доставки.

Означені факти, також, підтверджуються копіями протоколів руху документу, згідно за якими податкова накладна № 1 від 29.12.2022 була направлена реєстрацію в ЄРПН о 17:59:15 год. 13.01.2023, проте квитанція № 2 була направлена представництву податковим органом 16.01.2023 о 08:56:36 год.

Отже, вирішуючи даний спір, судом встановлено, що позивач під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг вчинив усі необхідні дії щодо реєстрації податкових накладних у термін до 15 днів в Єдиному реєстрі податкових накладних, ДПС своєчасно її не зареєструвала.

Суд зазначає, що можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018р. у справі №815/2745/17.

При цьому, особливістю адміністративного судочинства, порівняно з іншими видами судочинства, є обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 30.01.2018 у справі №815/2745/17, від 03.05.2018 у справі №818/1070/17, від 26.06.2018 у справі №808/2127/17, від 29.04.2021 у справі №640/18870/19, від 06.12.2021 у справі №200/2099/20-а, від 20.07.2023 у справі №500/1322/20 платник податків може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише якщо така несвоєчасна реєстрація зумовлена його винними діями.

При розгляді справ щодо накладення податковими органами штрафних санкцій на платника податків суд повинен встановити наявність чи відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення.

У даному випадку позивач, надавши суду докази (такими є протоколи руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій з програми «M.E.Doc» щодо дати направлення спірної накладної до ЄРПН та квитанції № 2 щодо отримання цієї накладної податковим органом.

При цьому суд зазначає, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, а дата їх відправлення виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних, тому скріншоти з програми «M.E.Doc» є належним засобом доказування.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 22.11.2021 у справі № 160/10558/19, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Отже, у ході судового розгляду справи позивачем спростовано висновки контролюючого органу стосовно порушення строку реєстрації ПН № 1, тоді як відповідачем як суб`єктом владних повноважень на підставі належних, достовірних та достатніх доказів не спростовано доводів позову щодо своєчасного направлення спірної ПГ на реєстрацію в ЄРПН, відповідно, ним не доведено обґрунтованості висновків камеральної перевірки про порушення позивачем граничних строку реєстрації такої.

З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість доводів позову про дотримання позивачем граничних строків реєстрації в ЄРПН спірної податкової накладної, зокрема, яка була предметом камеральної перевірки, що фактично свідчить про відсутність вини позивача, тому суд приходить до висновку про безпідставність застосування відповідачем до позивача штрафу згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 розділу II ПК України

Тому оскаржуване податкове-повідомлення рішення є протиправним і підлягає скасуванню в частині, що оскаржується.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст.2 КАС України).

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведена правомірність податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній частині, у свою чергу доводи позивача знайшли своє підтвердження, з огляду на що суд зазначає про обґрунтованість позовних вимог, а тому, позов необхідно задовольнити.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9218,64 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 19.12.2024 № 1874/С/С/С/С на суму 9218,64 грн.

З огляду на викладене, враховуючі розмір задоволених позовних вимог, на користь позивача слід стягнути судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 9218,64 грн.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Представництва «ЕСОТЕХ, Д.Д.» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 21.10.2024р. № 1191120413 в частині нарахування штрафу в розмірі 10% у сумі 614 575,49 грн. через несвоєчасну реєстрацію ПН № 1 від 29.12.2022р.

Стягнути на користь Представництва «ЕСОТЕХ.Д.Д.» (код ЄДРПОУ: 26627340, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Прорізна, б. 21) сплачений судовий збір у розмірі 9218 (дев`ять тисяч двісті вісімнадцять) грн. 64 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса: 04116, м. Київ, Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 6 липня 2026 року.

Суддя Кочанова П.В.