Ухвала суду № 138000011, 06.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 липня 2026 року справа № 320/45665/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021 - 2023 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1, 11, 1, 14 та 1,197;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021 - 2023 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1, 11, 1, 14 та 1,197 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2021;

- вжити заходів судового контролю за виконанням судового рішення шляхом окремої ухвали про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Деснянське управління) подати у встановлений строк звіт про виконання рішення суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2025 головуючим суддею даної справи визначено суддю Терлецьку О.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 (суддя Терлецька О.О.) в адміністративній справі відкрито спрощене провадження без проведення судового засідання.

16.10.2025 через підсистему "Електронний суд" відповідачем подано відзив на позовну заяву.

27.03.2026 канцелярією суду зареєстровано заяву позивача про відвід судді Терлецької О.О. від розгляду справи №320/45665/25. Вказану заяву обґрунтовано порушенням процесуального порядку ухвалення рішення від моменту порушення провадження у справі, що викликає сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 заяву представника позивача про відвід судді Терлецької О.О. від розгляду справи №320/45665/25 задоволено.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2026 головуючим суддею даної справи визначено суддю Кушнову А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 прийнято адміністративну справу №320/45665/25 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог за період з 01.03.2021 по 08.03.2025 та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, або уточнення позовних вимог.

27.04.2026 канцелярією суду зареєстровано клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01.03.2021 по 08.03.2025, в якому позивач наголошує на поважності причин його пропуску та зазначає, що неотримання ним належного розміру індексації пенсії у період з 2021 по 2023 роки має характер триваючого правопорушення з боку органів Пенсійного фонду України. Позивач вказує, що відповідач щомісячно здійснює триваючу бездіяльність, яка виражається у систематичній невиплаті належних йому пенсійних сум у повному обсязі, щодня продовжуючи порушувати його право на належне соціальне забезпечення.

Крім того, позивач звертає увагу суду на значну складність, непрозорість та суперечливість нормативно-правового регулювання і математичних формул індексації грошових доходів населення, які затверджувалися Кабінетом Міністрів України. За твердженням позивача, такі обставини позбавляли його як пересічного пенсіонера, що не володіє спеціальними юридичними та економічними знаннями, об`єктивної можливості самостійно виявити порушення своїх прав та провести правильні розрахунки без отримання офіційних детальних роз`яснень від пенсійного органу. Позивач вважає, що факт прихованого характеру обчислень та відсутність прозорої інформації з боку відповідача унеможливили вчасне подання позову.

Важливим підтвердженням поважності причин пропуску строку позивач вважає фундаментальну зміну судової практики у подібній категорії справ, яка відбулася після винесення Верховним Судом постанови від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24. Саме у цьому рішенні найвищий судовий орган сформував абсолютно новий правовий висновок щодо належного застосування норм статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що докорінно змінило правове сприйняття спірних відносин. На переконання позивача, поєднання обставин триваючої бездіяльності ПФУ та появи нової правової позиції Верховного Суду створює належну, законну та об`єктивну базу для поновлення процесуального строку з метою захисту його прав.

Позивач окремо наголошує, що інститут процесуальних строків за своєю суттю призначений для забезпечення правової визначеності, а не для використання його як формального інструменту чи виправдання для уникнення державою та її органами виконання своїх прямих соціальних зобов`язань перед громадянами. Покладання на громадянина обов`язку виявляти «надпильність», щодня відстежувати акти КМУ та оскаржувати складні механізми нарахувань у жорсткі терміни, суперечить конституційним принципам справедливого судочинства. Позивач переконаний, що відновлення строку звернення до суду у цій справі є єдиним можливим способом забезпечити єдність судової практики, захистити його право власності на пенсійні виплати, утвердити верховенство закону над підзаконними актами Уряду та повернути йому гарантований державою належний рівень життя.

Вирішуючи питання щодо поновлення позивачу строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01.03.2021 по 08.03.2025, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Частинами 1, 6 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) також приділив увагу питанню пропуску строку звернення до суду.

Так, у справі "Стаббігс та інші проти Великобританії" ЄСПЛ наголосив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" від 25.01.2000 ЄСПЛ зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

У своїй практиці ЄСПЛ звертав увагу, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення від 04.12.1995 у справі Беллет проти Франції (Bellet v. France), Series A №333-B, crop. 42, пункт 36).

ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи "Скордіно проти Італії", "Ятрідіс проти Греції").

Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

Крім того, частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12.04.2012 №9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини 1 статті 79 Закону України Про банки і банківську діяльність від 24.06.2020 №6-р(ІІ)/2020 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини 2 статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб`єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності.

Оцінюючи наведені позивачем обставини та обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, суд доходить висновку про наявність об`єктивних та незалежних від волі заявника перешкод, які позбавили його можливості своєчасно реалізувати право на судовий захист у період з 2021 по 2023 роки.

Матеріалами справи підтверджується, що предметом спору є протиправні дії та бездіяльність відповідача щодо незастосування коефіцієнтів індексації до базового показника заробітної плати позивача. Суд враховує, що неотримання позивачем належного розміру індексації пенсії має характер триваючого правопорушення, оскільки пенсійний орган щомісячно здійснює триваючу бездіяльність, яка виражається у виплаті пенсійних сум не в повному обсязі. Крім того, суд визнає об`єктивним чинником значну складність та суперечливість нормативно-правового регулювання і математичних формул індексації, затверджених Урядом. Це позбавляло позивача як громадянина, що не володіє спеціальними юридичними та економічними знаннями, можливості самостійно виявити характер порушення своїх прав до моменту отримання відповіді відповідача на свою заяву.

Вагомим та визначальним фактором для відновлення процесуального строку суд вважає фундаментальну зміну судової практики у подібній категорії справ, яка відбулася після винесення Верховним Судом постанови від 16.04.2025 року у справі № 200/5836/24. Саме в цьому рішенні найвищим судовим органом було сформовано новий правовий висновок щодо належного застосування норм статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Поєднання чинників триваючого характеру порушення з боку пенсійного органу, складності підрахунків та появи нової правової позиції Верховного Суду у своїй сукупності створили об`єктивні перешкоди для більш раннього звернення до суду. При цьому тривалість пропуску строку є виправданою масштабом обставин і динамікою розвитку судової практики.

Суд зазначає, що обмеження строку звернення до суду не може бути інструментом для надмірного й невиправданого обмеження права особи на доступ до правосуддя та уникнення державою своїх соціальних зобов`язань перед літніми громадянами. Навпаки, з урахуванням практики ЄСПЛ, суди повинні уникати надмірного формалізму, який може призвести до порушення справедливого балансу між принципом правової визначеності та вимогами захисту основоположних прав особи, зокрема права на власність у вигляді законних очікувань на отримання пенсії в повному обсязі. Поновлення строку у цій справі є необхідним для забезпечення єдності судової практики та виконання конституційних гарантій соціального захисту.

Дослідивши доводи позивача щодо поновлення строку звернення до суду щодо поважності пропуску строку, суд приходить до висновку про доведеність поважності причин пропуску строку звернення до суду, а тому є достатні підстави для визнання судом таких причин поважними та поновлення пропущеного строку.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 120, 121, 122, 123, 171 КАС України, суд,

у х в а л и в :

1. Визнати поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 01.03.2021 по 08.03.2025.

2. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 01.03.2021 по 08.03.2025.

3. Продовжити розгляд адміністративної справи №320/14869/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

4. Копії ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.