Ухвала суду № 137999204, 07.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 липня 2026 р.Справа № 160/10874/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши у письмовому провадженні питання щодо закриття провадження в частині у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач, пенсійний орган, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листами від 05.12.2025 №70894-48941/П-01/8-0400/25, від 01.04.2026 №37244-21709/П-01/8-0400/26 щодо застосування з 01.01.2026 до нарахованої суми пенсії 40149,62 грн понижувальних коефіцієнтів, передбачених Постановою №1778 , застосування з 01.03.2026 механізму обмеження максимального розміру пенсії після проведення індексації та застосування Постанови №821 для часткової виплати заборгованості до розміру щомісячної пенсійної виплати , обчисленої на виконання судових рішень;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати з 01.03.2026 р. виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, без застосування приписів Постанови №821 та Постанови №1778 у фактично нарахованому розмірі без будь-яких обмежень її загальної суми максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених коштів.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він з 01 січня 2008 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за вислугу років у розмірі 89% суми грошового забезпечення, призначену на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. 08.10.2025 та 20.10.2025 після набрання законної сили рішень Дніпропетровського окружного адмінсуду у справі №160/1294/25 від 17.04.2025 та у справі №160/11420/25 від 02.07.2025 за позовами до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області розмір пенсійної виплати позивача мав складати 40149,62 грн, але у листопаді 2025 року на пенсійний рахунок зараховано попередній розмір пенсії 29066,29 грн. та 187,35 грн. доплати, тобто розмір пенсійної виплати частково збільшився на незначну суму. Частина нарахованої доплати пенсії в сумі 7461,42 грн.(поточна заборгованість) була зарахована на картковий рахунок 31.12.2025. Водночас, з 01.01.2026 на картковий рахунок зарахована пенсійна виплата за січень у зменшеному розмірі 30797,89 грн. З 01.03.2026 після проведення індексації пенсії відповідно до урядової Постанови №236 згідно інформації в Особистому кабінеті пенсіонера нарахований розмір пенсії становить 42744,62 грн., але в березні 2026 року фактичний розмір виплаченої пенсії склав 30797,89 грн. та додатково виплачено 982,00 грн. На запит позивача щодо стану виконання судових рішень, які набрали законної сили листом від 05.12.2025 №70894-48941/П-01/8-0400/25 відповідач, посилаючись на приписи Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень повідомив, що виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду та різницю між розміром перерахованої пенсії на виконання судового рішення за грудень 2025 року буде проведено в межах встановлених бюджетних асигнувань. На повторний запит щодо стану виконання судових рішень листом-відповіддю від 01.04.2026 №37244-21709/П-01/8-0400/26 відповідач повідомив позивача, що на виконання рішень Дніпропетровського окружного адмінсуду від 17.04.2025 у справі №160/1294/25 та від 02.07.2025 у справі №160/11420/25, які набули законної сили, розмір пенсійної виплати з 01.12.2025 складав 40149,62 грн., але з 01.01.2026 розмір пенсії обчислено у розмірі 31247,62 грн з урахуванням ст.30 Закону України від 03 грудня 2025 року № 4695-ІХ Про Державний бюджет України на 2026 рік та Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану. Відповідач також зазначив, що на виконання Постанови № 236 з 01.03.2026 пенсію позивача проіндексовано у сумі 2595,00 грн, але перерахунок не призвів до її збільшення, оскільки розмір пенсії перевищує максимальний розмір, зазначений законодавством. Зміст наданих листів відповідача свідчить, що розмір щомісячної пенсійної виплати (40149,62 грн) , обрахованої на виконання судових рішень у справах №160/1294/25 від 17.04.2025, №160/11420/25 від 02.07.2025, виплачується у суттєво зменшеному розмірі шляхом застосування відповідачем понижувальних коефіцієнтів, передбачених Постановою №1778, а з 01.03.2026 після проведення індексації до фактичного розміру нарахованої пенсії 42744,62 грн. застосовано обмеження пенсії максимальним розміром. Водночас, виплата заборгованості до розміру щомісячної пенсійної виплати, обрахованої на виконання судових рішень, здійснюється частково відповідно до Порядку, затвердженого Постановою № 821, у сумі пропорційно виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними та звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 р. відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 08.05.2026 року відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Ухвала суду від 08.05.2026 року, якою відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 08.05.2026 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Копія позовної заяви та додатками була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 27.04.2026 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до п. 37 підрозділу 2 розділу III Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

Відповідно до п. 17 підрозділу 1 розділу III Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зареєстроване в Електронному кабінеті Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи".

Станом на 07.07.2026 року (з урахуванням строку на поштове відправлення), від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що провадження по вказаній справі підлягає закриттю з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років. Перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Пенсійне забезпечення позивача здійснюється відповідно до вимог положень Закону України від 09.04.1992 року №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в основному розмірі 89% грошового забезпечення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 160/1294/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом №2309-610/П-01/8-0400/25 від 14.01.2025 щодо зменшення з 01.01.2025 розміру пенсійної виплати з 38649,62 грн. до 29066,99 грн. шляхом застосування понижувальних коефіцієнтів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 03.01.2025 №1.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ-21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі № 160/11420/25 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 без застосування обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.

На запит позивача щодо стану виконання судових рішень, які набрали законної сили листом від 05.12.2025 №70894-48941/П-01/8-0400/25 відповідач, посилаючись на приписи Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень повідомив, що виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду та різницю між розміром перерахованої пенсії на виконання судового рішення за грудень 2025 року буде проведено в межах встановлених бюджетних асигнувань.

На повторний запит щодо стану виконання судових рішень листом-відповіддю від 01.04.2026 №37244-21709/П-01/8-0400/26 відповідач повідомив позивача, що на виконання рішень Дніпропетровського окружного адмінсуду від 17.04.2025 у справі №160/1294/25 та від 02.07.2025 у справі №160/11420/25, які набули законної сили, розмір пенсійної виплати з 01.12.2025 складав 40149,62 грн., але з 01.01.2026 розмір пенсії обчислено у розмірі 31247,62 грн з урахуванням ст.30 Закону України від 03 грудня 2025 року № 4695-ІХ Про Державний бюджет України на 2026 рік та Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану. Відповідач також зазначив, що на виконання Постанови № 236 з 01.03.2026 пенсію позивача проіндексовано у сумі 2595,00 грн, але перерахунок не призвів до її збільшення, оскільки розмір пенсії перевищує максимальний розмір, зазначений законодавством. Зміст наданих листів відповідача свідчить, що розмір щомісячної пенсійної виплати (40149,62 грн) , обрахованої на виконання судових рішень у справах №160/1294/25 від 17.04.2025, №160/11420/25 від 02.07.2025, виплачується у суттєво зменшеному розмірі шляхом застосування відповідачем понижувальних коефіцієнтів, передбачених Постановою №1778, а з 01.03.2026 після проведення індексації до фактичного розміру нарахованої пенсії 42744,62 грн. застосовано обмеження пенсії максимальним розміром. Водночас, виплата заборгованості до розміру щомісячної пенсійної виплати, обрахованої на виконання судових рішень, здійснюється частково відповідно до Порядку, затвердженого Постановою № 821, у сумі пропорційно виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листами від 05.12.2025 №70894-48941/П-01/8-0400/25, від 01.04.2026 №37244-21709/П-01/8-0400/26 щодо застосування з 01.01.2026 до нарахованої суми пенсії 40149,62 грн понижувальних коефіцієнтів, передбачених Постановою №1778 , застосування з 01.03.2026 механізму обмеження максимального розміру пенсії після проведення індексації та застосування Постанови №821 для часткової виплати заборгованості до розміру щомісячної пенсійної виплати, обчисленої на виконання судових рішень, позивач звернувся за захистом власних прав та інтересів до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання щодо можливості закриття провадження у справі в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування Постанови №821 для часткової виплати заборгованості до розміру щомісячної пенсійної виплати, обчисленої на виконання судових рішень та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати виплату пенсії без застосування приписів Постанови №821, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною п`ятою статті 372 КАС України визначено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Статтею 381-1 КАС України передбачено судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Так, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Положеннями статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до вимог частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

У постановах від 17.04.2019 (справа №355/1648/15-а), від 12.05.2020 (справа №815/2252/16), від 16.12.2021 (справа №170/167/17) Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«…зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень…..».

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII).

За частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм вбачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а та 16.02.2019 у справі № 816/2016/17.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 160/1294/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом №2309-610/П-01/8-0400/25 від 14.01.2025 щодо зменшення з 01.01.2025 розміру пенсійної виплати з 38649,62 грн. до 29066,99 грн. шляхом застосування понижувальних коефіцієнтів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 03.01.2025 №1.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ-21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі № 160/11420/25 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 без застосування обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.

На запит позивача щодо стану виконання судових рішень, які набрали законної сили листом від 05.12.2025 №70894-48941/П-01/8-0400/25 відповідач, посилаючись на приписи Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень повідомив, що виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду та різницю між розміром перерахованої пенсії на виконання судового рішення за грудень 2025 року буде проведено в межах встановлених бюджетних асигнувань.

На повторний запит щодо стану виконання судових рішень листом-відповіддю від 01.04.2026 №37244-21709/П-01/8-0400/26 відповідач повідомив позивача, що на виконання рішень Дніпропетровського окружного адмінсуду від 17.04.2025 у справі №160/1294/25 та від 02.07.2025 у справі №160/11420/25, які набули законної сили, розмір пенсійної виплати з 01.12.2025 складав 40149,62 грн., але з 01.01.2026 розмір пенсії обчислено у розмірі 31247,62 грн з урахуванням ст.30 Закону України від 03 грудня 2025 року № 4695-ІХ Про Державний бюджет України на 2026 рік та Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану. Відповідач також зазначив, що на виконання Постанови № 236 з 01.03.2026 пенсію позивача проіндексовано у сумі 2595,00 грн, але перерахунок не призвів до її збільшення, оскільки розмір пенсії перевищує максимальний розмір, зазначений законодавством. Зміст наданих листів відповідача свідчить, що розмір щомісячної пенсійної виплати (40149,62 грн) , обрахованої на виконання судових рішень у справах №160/1294/25 від 17.04.2025, №160/11420/25 від 02.07.2025, виплачується у суттєво зменшеному розмірі шляхом застосування відповідачем понижувальних коефіцієнтів, передбачених Постановою №1778, а з 01.03.2026 після проведення індексації до фактичного розміру нарахованої пенсії 42744,62 грн. застосовано обмеження пенсії максимальним розміром. Водночас, виплата заборгованості до розміру щомісячної пенсійної виплати, обрахованої на виконання судових рішень, здійснюється частково відповідно до Порядку, затвердженого Постановою № 821, у сумі пропорційно виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету.

Отже з листа від 01.04.2026 №37244-21709/П-01/8-0400/26 вбачається, що відповідач на виконання судових рішень позивачу виплачує пенсію частинами з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Суд звертає увагу, що у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15, від 21.12.2020 року у справі №440/1810/19, від 03 квітня 2019 року по справі № 820/4261/18, від 30 листопада 2023 року у справі №420/6135/22, від 18 січня 2024 року у справі №160/2888/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 400/3416/20.

Матеріали справи свідчать, що позивач у цій справі не погоджується з порядком виконання Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі № 160/1294/25 та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі № 160/11420/25.

Обраний у цій справі спосіб захисту є одним із способів вірного та правильного, на думку позивача, виконання рішень суду від 17 квітня 2025 року у справі № 160/1294/25 та від 02 липня 2025 року у справі № 160/11420/25.

Суд звертає увагу, що у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачем на виконання судового рішення у справі № 160/1294/25 та судового рішення у справі № 160/11420/25, позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не подавати новий адміністративний позов.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 17.04.2019 у справі № 355/1648/15-а, від 21.08.2019 у справі № 295/13613/16, від 22.028.2019 у справі № 522/10140/17, від 21.11.2019 у справі № 802/1933/18-а, від 24.09.2020 у справі № 640/15623/19, від 12.05.2020 у справі №815/2252/16, від 16.12.2021 у справі №170/167/17 , від 31.01.2022 у справі №400/822/20, від 20.04.2022 у справі №233/3744/17, від 11.05.2022 у справі № 345/4045/16-а, від 17 червня 2023 року у справі №160/18740/22, від 26 лютого 2024 року у справі № 120/13369/23, від 28 лютого 2023 року у справі № 260/1898/22, від 28.02.2024 у справі №400/3416/20, від 06.08.2024 у справі № 560/4755/20, від 14.08.2024 у справі №580/5660/22, від 21.08.2024 у справі № 200/63/23, від 23.10.2024 у справі №320/25216/23.

У постанові від 22.03.2018 у справі № П/9901/135/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, отже відсутні правові підстави для задоволення позову.

Згідно з пунктом 1, 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо: справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявлені у позовній заяві вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування Постанови №821 для часткової виплати заборгованості до розміру щомісячної пенсійної виплати, обчисленої на виконання судових рішень та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати виплату пенсії без застосування приписів Постанови №821 не можуть бути предметом нового публічно-правового спору та розглядатися адміністративним судом у порядку іншого (нового) позовного провадження, оскільки спірні правовідносини стосуються невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі № 160/1294/25 та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі № 160/11420/25, а тому провадження по справі в цій частині підлягає закриттю.

Суд роз`яснює позивачеві, що відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Суд також звертає увагу, що позивач жодним чином не позбавлений судового захисту, але не у порядку позовного провадження, а в порядку розгляду судом, який вирішив спір, процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у справі № 160/1294/25 та у справі № 160/11420/25.

Керуючись статтями 238, 239, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування Постанови №821 для часткової виплати заборгованості до розміру щомісячної пенсійної виплати, обчисленої на виконання судових рішень та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати виплату пенсії без застосування приписів Постанови №821.

Відповідно до ч.2 ст.239 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 256 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.07.2026 року.

Суддя О.М. Неклеса