Рішення № 137998601, 03.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 липня 2026 р. Справа № 120/14583/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

16.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 14.08.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вподальшому, заява про призначення пенсії за віком була передана для розгляду та прийняття відповідного рішення за принципом екстериторіальності до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області №025750012474 від 22.08.2025 року йому відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.

На переконання позивача, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Ухвалою суду від 21.10.2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

07.11.2025 року на виконання вимог ухвали суду позивачем подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 12.11.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.11.2025 року на адресу суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у якому представник відповідача заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зокрема вказав, що неможливо зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача на посаді тракториста-машиніста з 06.02.2018 року по 21.07.2025 року згідно довідки №207 від 29.07.2025 року, оскільки довідка не відповідає вимогам Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (Додаток №5).

Крім того, представник відповідача зазначив, що період роботи позивача з 11.01.1989 року по 14.05.1989 року зараховано до загального страхового стажу. Згідно записів трудової книжки позивача, останнього прийнято на роботу робочим тваринництва, однак вказана посада не належить до категорії робіт, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, а тому первинними документами роботу за пільговою професією не підтверджено.

Вказав, що до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано період його роботи з 01.02.1996 року по 01.10.1998 року, оскільки відсутні дані, що агроцех "Кожухівський" Уладівського спиртового заводу відносився до сількогосподарських підприємств по виробленню сількогосподарської продукції та відсутні документи, які б підтверджували, що позивач був зайнятий на виробництві сількогосподарської продукції.

При цьому, період роботи позивача з 27.05.2004 року по 01.04.2005 року, не зараховано до пільгового стажу, оскільки відсутня уточнююча довідка.

На переконання представника відповідача, оскаржуване рішення прийнято обґрунтовано та з урахуванням норм чинного законодавства, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

28.11.2025 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано відзив, у якому останній заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зокрема вказав, що право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сількогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

В той же час, страховий стаж позивача становить 36 років 9 місяців 4 дні, стаж позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах становить 12 років 4 місяці 14 днів, а тому необхідний пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відсутній.

З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

14.08.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Вподальшому, заява про призначення пенсії за віком була передана для розгляду та прийняття відповідного рішення за принципом екстериторіальності до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області №025750012474 від 22.08.2025 року йому відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, зокрема, до пільгового стажу не зараховано період роботи з 06.02.2018 року по 21.07.2025 року згідно довідки №207 від 29.07.2025 року, оскільки довідка не відповідає вимогам Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (Додаток №5), а саме: в підставі видачі відсутні документи, які підтверджують спеціальний характер виконання робіт; існує розбіжність в назві посад згідно трудової книжки НОМЕР_1 та довідкою; відсутні документи, що ПАТ "Племзавод" Літинський" дійсно займається виробництвом сільськогосподарської продукції.

Крім того, на переконання позивача відповідачем протиправно не зараховано до його пільгового стажу періоди роботи з 01.02.1996 року по 01.10.1998 року, з 27.05.2004 року по 01.04.2005 року, з 01.02.1996 року по 01.10.1998 року, з 06.02.2018 року по 21.07.2025 року.

Вважаючи вказані дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормою статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Судом встановлено, що позивач досяг віку, необхідного для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону №1058. Наявність необхідного страхового стажу у позивача відповідачами не заперечується.

Поряд з цим визначальним у даній справі є встановлення наявності у позивача пільгового стажу тривалістю не менше 20 років, при цьому, як вказує пенсійний орган, необхідний пільговий стаж заявника відсутній.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Отже, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637)

Приписами пункту 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 цього за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання про призначення пенсії.

Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року по справі №677/277/17.

За приписами п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року №162, які узгоджуються з нормами п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захист від 29.07.1993 року №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до пункту 13 Порядку №310 відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність відповідно до статуту та правил внутрішнього розпорядку колгоспу, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Тобто, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

Отже, трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

При цьому, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Разом з тим, пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

При цьому, порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення від 20.01.1992 року № 7.

Зокрема, відповідно з роз`ясненнями, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому разі, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо.

Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, проводиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Відповідно до "Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016", затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 року 016, введеного в дію з 01.01.1987 року та класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 року №327, чинного на теперішній час, міститься професійна назва роботи тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.

Судом встановлено, що позивач просить зарахувати до пільгового стажу період його роботи з 01.02.1996 року по 01.10.1998 року, з 27.05.2004 року по 01.04.2005 року, з 01.02.1996 року по 01.10.1998 року, з 06.02.2018 року по 21.07.2025 року на посаді тракториста-машиніста.

Разом з тим, трудова книжка ОСОБА_1 НОМЕР_1 , копія якої наявна у матеріалах справи, містить такі записи, зокрема:

- запис №4: 11.01.1989 року зарахований робочим тваринництва в радгосп "Росія";

- запис №5: 15.05.1989 року переведений на посаду тракториста в радгосп "Росія";

- запис №6: 01.02.1996 року звільнено у зв`язку з реорганізацією держгоспу "Кожухівський" і приєднання його до Уладівського спиртзаводу;

- запис №7: 01.02.1996 року прийнятий на посаду тракториста цеху механізації Уладівського спиртзаводу;

- запис №8: 01.10.1998 року звільнено у зв`язку з реорганізацією спиртового заводу агроцех "Кожухівський" змінено на держгосп "Кожухівський";

- запис №9: 01.10.1998 року прийнятий на посаду тракториста держгоспу "Кожухівський";

- запис №10: 05.10.1999 року у зв`язку з реорганізацією держгосп "Кожухівський" перейменовано на СВАТ "Кожухівське";

- запис №11: 27.05.2004 року звільнений з роботи за власним бажанням;

- запис №12: 27.05.2004 року прийнятий на посаду тракториста в СВАТ "Кожухівське";

- запис №13: 01.04.2005 року переведений на посаду зававтогаражем і мехмайстернею СТОВ "Обрій-2";

- запис №14: 08.09.2006 року звільнений за згодою сторін;

- запис №58: 06.02.2018 року прийнятий на роботу трактористом в ПрАТ "Племзавод" Літинський";

- запис №59: 03.04.2019 року посаду "тракторист" змінено на "тракторист-машиніст" сільськогосподарського виробництва, для приведення у відповідність до Національного класифікатора України ДК003:2010 "класифікатор професій".

При цьому, трудова діяльність позивача на посадах тракториста, тракториста-машиніста підтверджується довідкою Комунальної установи "Хмільницький трудовий архів" Хмільницької міської ради №322 від 28.04.2025 року, №323 від 28.04.2025 року та довідкою Приватного акціонерного товариства "Племзавод" Літинський" №207 від 29.07.2025 року.

Водночас, суд зауважує, що головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі №683/977/17 та від 08.05.2018 року у справі №672/455/17.

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, відповідач зазначає те, що трудова книжка підтверджує дише загальний стаж роботи працівника, але пільговий характер роботи може підтвердити лише уточнююча довідка підприємства, на якому особа працювала і яка видана на підставі первинних документів за час виконання відповідної роботи, а в разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника - документи, видані архівними установами.

У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку.

Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

У трудовій книжці підтверджується факт прийняття на роботу за певною професією, але не підтверджується виконання роботи протягом повного робочого дня, наявність (відсутність) відпусток за власний рахунок, прогулів, страйків, ритмічність роботи підприємства.

Враховуючи вищезазначене, адміністрація установи, де працювала особа, надає до органу Пенсійного фонду довідку про стаж роботи, який підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення, безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції, що видається на підставі первинних документів.

При цьому, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 11.01.1989 року по 14.05.1989 року, оскільки первинними документами роботу за пільговою професією не підтверджено, з 01.02.1996 року по 01.10.1998 року, оскільки відсутня інформація, що підприємство займалося вирощуванням сільськогосподарської продукції, з 27.05.2004 року по 01.04.2005 року, оскільки відсутня уточнююча довідка та з 06.02.2018 року по 21.07.2025 року, оскільки довідка не відповідає вимогам Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Однак, суд вважає такі доводи відповідача необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне.

Так, нормами частини 3 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, право Пенсійного фонду вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно з пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (надалі також - Порядок №22-1) встановлено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Таким чином, якщо поданих позивачем разом із заявою про призначення пенсії документів було не достатньо, то пенсійний орган був зобов`язаний повідомити позивача про те, які документи необхідно подати додатково. Окрім цього відповідач не був позбавлений права у разі наявності в нього сумнівів в достовірності чи повноті записів в трудовій книжці позивача звертатись із відповідними листами, запитами до підприємств, установ, організацій, з метою отримання інформації, в тому числі, документів, які містять відомості про періоди роботи, характер праці, умов атестації робочого місця, провести відповідні зустрічні звірки тощо.

При цьому, суд зауважує, що відповідач не надав будь-яких доказів того, що позивач не виконував роботу тракториста, позаяк з вищевказаних документів до таких висновків дійти також неможливо.

Крім того Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 року по справі №687/975/17 зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала особа у той чи інший період роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. В свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист.

Також Верховний суд України у постанові по справі №754/14898/15-а зазначив, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний підтверджений стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів (довідок, наказів), оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідні записи трудової книжки та архівні довідки в сукупності підтверджують право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивач має право на зарахування до страхового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", періодів роботи з 01.02.1996 року по 01.10.1998 року, з 27.05.2004 року по 01.04.2005 року, з 01.02.1996 року по 01.10.1998 року, з 06.02.2018 року по 21.07.2025 року.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру в тому числі і в частині вимог щодо суб`єкта владних повноважень, який має вирішувати питання про призначення позивачу пенсії, суд зазначає наступне.

Конституційний Суд України у п. 3.4 Рішення від 18.06.2007 року №4-рп/2007 зазначив, що неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року №8-рп/99, від 20.03.2002 року №5-рп/2002, від 17.03.2004 року №7-рп/2004).

Конституційне та законодавче регулювання захисту прав і свобод людини узгоджується із міжнародно-правовими актами, а саме Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція), яка була ратифікована Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

ЄСПЛ у п.п. 52, 56 рішення від 14.10.2010 року у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

При цьому, при визначенні відповідного територіального органу Пенсійного фонду України, який має розглянути питання про вирішення питання призначення пенсії позивачу, потрібно враховувати, що 30.03.2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року №25-1 "Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.03.2021року№339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ №25-1), якою внесені зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (у редакції постанови від 07.07.2014 року №13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року №1566/11846.

Зміни, внесені до Порядку 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021 року.

Так, відповідно до пункту 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 питання про призначення пенсії за наслідками в тому числі і судового розгляду справи має вирішувати, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, який розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у такому призначенні.

Таким чином питання про зарахування до пільгового стажу періоду, про які просить заявник та питання призначення відповідного виду пенсії позивачу за наслідками розгляду цієї справи, має вирішуватись Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області (як суб`єкт владних повноважень, що здійснював розгляд заяви позивача).

Беручи до уваги те, що на час звернення за призначенням пенсії позивачу виповнилось 55 років, його страховий стаж становить понад 30 років, в тому числі спеціальний (пільговий) стаж з урахуванням обставин встановлених в межах розгляду цієї справи складає понад 20 років, це є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи вищевикладене, з метою ефективного поновлення прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи з 01.02.1996 року по 01.10.1998 року, з 27.05.2004 року по 01.04.2005 року, з 01.02.1996 року по 01.10.1998 року, з 06.02.2018 року по 21.07.2025 року та призначити ОСОБА_1 з 14.08.2025 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області №025750012474 від 22.08.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 з 14.08.2025 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 01.02.1996 року по 01.10.1998 року, з 27.05.2004 року по 01.04.2005 року, з 01.02.1996 року по 01.10.1998 року, з 06.02.2018 року по 21.07.2025 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ20490012).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ20490012);

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).

Суддя Дончик Віталій Володимирович