Ухвала суду № 137998279, 07.07.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/3014/26

Номер провадження 6/489/254/26

УХВАЛА

07 липня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Зарицької Х. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення від 02.06.2026

встановив

22 червня 2026 року заявник подала заяву про розстрочення виконання судового рішення від 02.06.2026 у справі № 489/3014/26 про стягнення на користь ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" заборгованості в сумі 12715,04 грн. та 3328 грн. судового збору строком на 12 місяців.

В обґрунтування заяви вказала, що судовим рішенням Інгульського районного суду м. Миколаєва у справі № 489/3014/26, провадження № 2/489/2030/26, з ОСОБА_1 на користь ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» стягнуто заборгованість за спожиті послуги теплопостачання в сумі 12715 грн. 04 коп. та судовий збір у розмірі 3328 грн. 00 коп. Загальна сума до сплати становить 16043 грн. 04 коп.

Можливості сплатити вказану суму в повній мірі одним платежем на даний час немає, просить суд врахувати її скрутне матеріальне становище та розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Перевіривши матеріали справи, доводи заяви, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що судовим рішенням Інгульського районного суду м. Миколаєва у справі № 489/3014/26, провадження № 2/489/2030/26, з ОСОБА_1 на користь ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» стягнуто заборгованість за спожиті послуги теплопостачання в сумі 12715 грн. 04 коп. та судовий збір у розмірі 3328 грн. 00 коп. Загальна сума до сплати становить 16043 грн. 04 коп.

Згідно з ст. 129 - 1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Згідно ч.ч.1, 3, 4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, заявник стверджує, що можливості сплатити розмір заборгованості в повній мірі на даний час немає, просить суд врахувати її скрутне матеріальне становище, у зв`язку з цим просить суд про розстрочку виконання рішення суду на 12 місяців.

З довідки ДПС встановлено, що її доходи за 6 місяців, а саме з грудня 2025 по травень 2026 року складають 30210,39 грн.

У власності заявника перебуває 1/2 квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Свідоцтвом про народження підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво серії НОМЕР_1 ).

Заявниця посилається на те, що не можу одночасно виконати судове рішення через невеликі доходи, а також маючи на утриманні дитину.

Проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи майновий стан боржника, військовий стан, бажання боржника повернути заборгованість стягувачу, шляхом розстрочення виконання судового рішення, суд вважає за можливе заяву задовольнити, розстрочивши сплату заборгованості на дванадцять місяців.

Керуючись ст. ст. 247, 258 -261, 353, 354, 435 ЦПК України, ст. ст. 12, 33 Закону України "Про виконавче провадження" суд

постановив

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення задовольнити.

Розстрочити виконання судового рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва у справі № 489/3014/26, провадження № 2/489/2030/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» заборгованості на загальну суму 16043 грн. 04 коп. строком на 12 (дванадцять) місяців із щомісячною сплатою по 1336 грн 92 коп. до повного погашення суми боргу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 07.07.2026.

Суддя В. В. Кокорєв