Ухвала суду № 137998155, 06.07.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1771/25

Провадження № 2-п/487/49/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Бобрової І.В., за участю секретаря судового засідання Богатої А.І., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва заяву представника ОСОБА_1 адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни про перегляд заочного рішення суду від 16.01.2026 у цивільній справі № 487/1771/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

09.06.2026 до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла заява від представника ОСОБА_1 адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни, в якій вона просить поновити пропущений процесуальний строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення; скасувати заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.01.2026 у цивільній справі № 487/1771/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вимоги заяви мотивовані тим, що заочне рішення у справі прийняте без належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, чим порушено його право на доступ до правосуддя, у зв`язку з чим останній, з поважних причин, не надав відзив та докази, які мають істотне значення для правильного вирішення даної справи. Крім того вказано, що позивачем не надано належних доказів перерахування ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених у договорі, додані розрахунки заборгованості є документами, що складені позивачем, а відтак, інформація зазначена в них, на думку представника заявника, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких вони були складені, не може бути доказом наявності заборгованості, на стягненні якої наполягає кредитор. Враховуючи усі зазначені підстави, представник відповідача звернулася до суду із вказаною заявою.

Крім того адвокат Зачепіло З.Я. просила поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, посилаючись на те, що заочне рішення у справі ОСОБА_1 не отримував, а про його існування дізнався лише 13.04.2026 із мобільного за стосунку «Дія» після відкриття виконавчого провадження.

Суд своєю ухвалою від 29.06.2026 поновив ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, прийняв до розгляду вказану вище заяву та призначив судове засідання.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримав, просив про її задоволення. У своїх поясненнях вказав, що брав кошти в кредит, адреса на поштових відправленнях, які надсилалися йому, вказана вірно, із заявою про скасування зачоного рішення звернувся через заблокування пенсійної картки.

Представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, доходить до такого висновку.

Згідно із положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суд у своїй ухвалі від 29.06.2026 поновив пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так у матеріалах цивільної справи № 487/1771/25 відсутні докази, які свідчать про отримання відповідачем судової повістки про виклик в судове засідання, всі поштові відправлення повернулись з довідкою АТ «Укрпошта» про відсутність адресата за вказаною адресою.

При цьому суд зазначає, що судом вживались достатні заходи для виклику відповідача, а саме надсилалися судові повістки засобами поштового зв`язку на адресу реєстрації ОСОБА_1 , яка зазначена як у позовній заяві так і заяві відповідача про перегляд заочного рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 7 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже наявні у справі конверти з довідкою про неможливість вручення судової повістки з приміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» вважаються належним повідомленням сторони про дату судового розгляду та спростовує доводи ОСОБА_1 щодо поважності його неприбуття у судові засідання та не подання відзиву на позовну заяву.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23).

Разом з тим положення ст. 288 ЦПК України передбачає наявність сукупності двох умов для скасування заочного рішення, а саме: поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, та не подання відзиву; зазначення доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.

Отже за таких вимог суд має дати оцінку наданим відповідачем доказам на предмет їх істотного значення для правильного вирішення справи та має скасувати заочне рішення, якщо такі докази впливатимуть на правильність висновку суду.

Однак обставини, зазначені ОСОБА_1 як підстави для перегляду заочного рішення, перевірялись судом під час ухвалення цього рішення, а на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, заявник не посилається. Фактично доводи заяви зводяться до незгоди з ухваленим судом рішенням.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи, відсутність необхідних умов в їх сукупності, визначених ст. 288 ЦПК України, суд доходить до висновку про необґрунтованість заяви про перегляд заочного рішення та залишення її без задоволення.

Керуючись ст. 12, 76, 128, 260-261, 284-288, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 16.01.2026 у цивільній справі № 487/1771/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Боброва