Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 487/5346/26
Провадження № 2-о/487/154/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2026 суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Лагода А.А. в м. Миколаєві, розглянувши матеріали заяви представника заявника ОСОБА_1 адвоката Вуйка Віктора Анатолійовича, заінтересована особа Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, -
ВСТАНОВИВ:
03.07.2026 представник заявниці ОСОБА_1 адвокат Вуйка В.А. звернувся до суду з вказаною заявою в якій просить суд встановити факт народження дитини чоловічої статі ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сімферополь АРК, Україна, у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, Батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України. Заінтересовану особу представник заявниці визначив Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказане провадження 03.07.2026 передано у провадження судді Лагоди А.А.
У період з 03.07.2026 по 07.07.2026 суддя Лагода А.А перебував у нарадчій кімнаті.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 ст. 133 ЦПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судом встановлено, що до заяви про встановлення факту народження заявниками не було долучено доказів сплати судового збору.
Відповідно до підпункту 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження судовий збір становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Пунктом 1 ч.1 ст.318 ЦПК України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.
Вивчивши матеріали заяви, було встановлено, що вона була подана без додержання вищезазначених вимог та вимог ст. 175 ЦПК України, а саме: у заяві не зазначено, задля якої мети є необхідним встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, не зазначено підтвердження заявниці про те, що нею не подано іншої заяви (заяв) до цієї ж заінтересованої особи, з тим самим предметом та з тих самих підстав, заявницею не сплачений судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 1331,20грн. на рахунок UA808999980313121206000014480, отирмувач коштів Миколаїв.ГУК/Заводськ.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу: «101 3239704001;Судовий збір, за заявою ОСОБА_4 , Заводський районний суд м. Миколаєва».
В заяві представник заявниці зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору та як на підставу звільнення посилається на пункт 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» в старій редакції від 01.07.2022.
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діє станом на день звернення із цією заявою до суду) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Аналізуючи положення пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», слід дійти висновку, що законодавцем чітко визначено причинно-наслідковий зв`язок між подією (збройна агресія, конфлікт тощо), яка потягла дію наслідок (вимушене переселення, загибель тощо), який і повинен бути підтверджений судом як факт, що має юридичне значення. Саме по собі народження на тимчасово окупованій території, не звільняє заявницю від сплати судового збору на підставі пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 28.02.2024 по справі № 759/17678/22.
Суд зауважує, що з матеріалів справи вбачається, що заявниця зареєстрована та проживає на території Івано-Франківської області яка не відноситься до тимчасово окупованої території України.
При цьому заявницею не надано доказів того, що тимчасова окупація території України на якій вона народила дитину призвела до її вимушеного переселення з тимчасово окупованої території України, а тому відсутні підстави для її звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 21 частини 1 статті 5 закону України «Про судовий збір».
Таким чином, заявниці необхідно надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Як вбачається із наданої заяви, вимоги закону при її поданні у повному обсязі не виконано.
Отже, заява підлягає залишенню без руху з наданням представнику заявниці строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Вуйка Віктора Анатолійовича, заінтересована особа Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз`яснити заявниці, що у разі усунення недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається позизаявниці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Лагода
Судове рішення № 137998153, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 07.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 487/5346/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: