Ухвала суду № 137997401, 03.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/14335/26

Провадження № 1-кс/643/5549/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2026 м. Харків

Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого 3 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів Регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 , подане у кримінальному провадженні № 22025220000000572 від 04.06.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

встановив:

До слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання, в обґрунтування якого зазначено, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025220000000572 від 04.06.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, в якому громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Відповідно до інформації 1 відділу 5 управління ДВКР СБ України, 30.09.2025 Згідно повідомлення ГВ КР УСБУ в Харківській області вбачається, що невстановлена група осіб, діючи під керівництвом представників спецслужб російської федерації, планують вчинити терористичний акт на території м. Харкова або інших регіонів України шляхом здійснення вбивста, вибуху, підпалу чи інших дій, що створюватимуть небезпеку для життя чи здоров`я людини, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення.

Разом з тим, в ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, а саме в ході здійснення розшукових дій за дорученням слідчого, 2 відділом ГВ КР УСБУ в Харківській області отримано інформацію, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконуючи завдання куратора країни-агресора рф та перебуваючи поблизу функціонуючої АЗС «БРСМ-нафта» (ТОВ «Євро Смарт Пауер»), за адресою: м. Харків, проспект Льва Ландау, буд. 155-Б здійснив спробу вчиненні терористичного акту, а саме привів в дію гранату та кинув її для підриву в бік паливозаправник колонок зазначеної АЗС.

У зв`язку з цим, 02.07.2026 у період часу з 17:06 по 23:54 слідчим, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, до постановлення ухвали слідчого судді у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна, проведено обшук у вказаній кватирі, за результатом чого виявлено та вилучено наступні речі та предмети, належні ОСОБА_5 , а саме:

1. належний ОСОБА_5 мобільний телефон марки "Xiomi Redmi 10", з системою логічного захисту у вигляді цифрового паролю, який добровільно повідомив ОСОБА_5 - 1401, модель: 21061119DG, з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 ;

2. належний ОСОБА_5 планшет марки "Xiomi Redmi Pad SE", без системи логічного захисту, модель: 23073RPBFG, без сім-картки оператора мобільного зв`язку.

3. чорновий запис - "Заявления на ім`я заступника начальника 3 відділу СБУ старшому слідчому полковнику ОСОБА_9 від ОСОБА_5 від 03.02.2025";

4. чорновий запис - "Заявления на ім`я заступника начальника 3 відділу СБУ старшому слідчому полковнику ОСОБА_9 від ОСОБА_5 від 01.07.2026;

5. пластична речовина сірого кольору, приблизною вагою 800 грам;

6. проба пластичної речовини приблизною вагою до 5 г;

7. тротилова шашка вагою 75 г. з маркуванням на корпусі: "Тратиловая шашка 75г";

8. тротилова шашка іноземного виробництва, маркування нерозбірливо;

9. ручна граната іноземного виробництва RG-4 іноземного виробництва з маркуванням на поверхні: "RG-4 s 34/84 irv 06 wxh TNT s128/84;

10. корпус ручної осколкової гранати іноземного виробництва типу "GHO-1". -

11. Залишки корпусу підривача типу "AF-11".

02.07.2026 о 23:54, ОСОБА_5 затриманий співробітниками СБ України в порядку ст. 208 КПК України, за місцем свого фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .

03.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Слідчий, посилаючись на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює тяжкість та реальність покарання, вважає, що існують ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, просить застосувати запобіжний захід у вигляді триманні під вартою.

У судовому засіданні прокурор виступив з промовою, у котрій підтримав клопотання, навівши тотожні аргументи, просив клопотання задоволити з підстав, у ньому наведених.

Слідчий у судовому засіданні заявив про солідарну з прокурором позицію, доповнень в частині аргументації не наводив.

Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, взявши до уваги стан здоров`я його підзахисного, наявність у нього статусу особи з інвалідністю другої групи. Також захисник зазначив, що підозрюваний співпрацює зі слідством, надав показання. Відтак просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту в цілодобовому чи нічному режимі або особисте зобов`язання.

Підозрюваний в судовому засіданні позицію свого захисту підтримав повністю. Також просив врахувати погіршення його стану здоров`я за останній час на фоні наявності хронічних захворювань.

Заслухавши прокурора, слідчого, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Нормами ст. 22 КПК України врегламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до норм ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особи підозрюваного, тощо.

Наразі ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України; існування ризиків, визначених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку слідчого судді доведені стороною обвинувачення.

Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, (заява № 18731/19) від 28.10.1994).

Проте, у практиці ЄСПЛ відсутній універсальний підхід, за якого підозра вважається обґрунтованою. Це визначається конкретними обставинами (рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, № 12245/86, № 12383/86 від 30.08.1990, п.32; «Merabishvili v. Georgia», заява № 72508/13 від 28.11.2017, п.184), а також пов`язується зі ступенем суспільної небезпечності діяння.

Існування вказаних ризиків у сукупності з обґрунтованою підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, вказує на думку слідчого суді про обґрунтованість заявленого клопотання та недостатність застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (заява № 18731/91) від 28.10.1994 зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Нормою ч. 1 ст. 178 КПК України врегламентовано, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, і зокрема міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, його майновий стан.

У матеріалах клопотання не міститься доказів, які могли б стати об`єктом оцінки слідчим суддею на предмет можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи незадовільного майнового стану підозрюваного.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_5 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, і зокрема домашній арешт та особисте зобов`язання, для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а застава у визначеному кримінально-процесуальним законом розмірі зможе запобігти заявленим у клопотанні ризикам.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання, - з моменту затримання.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи всі обставини справи, ставлення підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення, враховуючи норму ч. 3 ст. 182 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного проживання людини.

За таких обставин слідчий суддя з урахуванням стану здоров`я, майнового становища підозрюваного, враховуючи конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкості кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, яке за своєю правовою кваліфікацією згідно ст. 12 КК України являється тяжким злочином, вчиненим в умовах воєнного стану, розглядає за можливе визначити ОСОБА_5 заставу у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 266 240,00 грн, оскільки застава саме в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» (заява № 12050/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку.

Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб нівелювати у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий суддя, враховуючи фактичні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, ознаки суб`єктивної сторони інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, в якому особа підозрюється, з метою виконання завдань кримінального провадження, дотримання загальних засад кримінального провадження, з метою застосування належної правової процедури, вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 заставу у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 266 240,00 грн, оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засідання встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 має захворювання, які на даний час прогресують, що свідчить про доцільність зобов`язати відповідальну службову особу Харківської міської медичної частини №27 філії ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально - виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях невідкладно організувати проведення медичного огляду підозрюваного.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 177, 182, 183, 193-194, 196-198, 206, 309 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з моменту затримання, тобто до 23:54 30.08.2026.

Строк застосування запобіжного заходу обчислювати з моменту затримання, а саме з 23:54 02.07.2026.

Строк дії ухвали встановити до 23:54 30.08.2026.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст. ст. 111, 112 КПК України.

Визначити суму застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, отримувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача: 26281249, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО отримувача: 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 03.07.2026 у справі № 643/14335/26 (провадження 1-кс/643/5549/26) відносно ОСОБА_5 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; не виїжджати за межі міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід Держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід Держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу, з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід Держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

У зв`язку із наявністю у підозрюваного скарг на прогресуюче погіршення стану здоров`я, зобов`язати відповідальну службову особу Харківської міської медичної частини № 27 філії Державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально - виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях організувати проведення медичного огляду підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а при необхідності - подальше лікування та надання медичних рекомендацій для організації режиму утримання.

Уповноважену службову особу Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» зобов`язати забезпечити режим утримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» з урахуванням наданих медичних рекомендацій.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_5 - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 07.07.2026 о 11:55.

Слідчий суддя ОСОБА_1