Ухвала суду № 137997120, 02.07.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/250/26

Провадження № 1-кп/615/61/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області клопотання прокурора Валківського відділу окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42025132610000198 від 24.07.2025, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шарівка Валківського району Харківської області, громадянина України, військовослужбовця, неодруженого, з середньою освітою, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 15 березня 2023 року Валківським районним судом Харківської області за ст. 336 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;

- 03 січня 2024 року Ленінським районним судом м. Харкова, з урахуванням ухвали Харківського апеляційного суду від 30 травня 2024 року, за ч. 1 ст. 309, 71, 72 КК України до 3 років позбавлення волі зі штрафом у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян у розмірі 17 000,00 грн;

- 06 січня 2025 року Жовтневим районним судом м. Харкова, з урахуванням вироку Харківського апеляційного суду від 10 березня 2025 року, за ч. 4 ст. 185, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі зі штрафом у розмірі 666 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 11 322,00 грн;

- 10 квітня 2025 року Первомайським районним судом Харківської області звільнений умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на невідбуту частину 05 років за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 січня 2025 та Харківського апеляційного суду від 10 березня 2025 року, для проходження військової служби за контрактом,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді у Валківському районному суді Харківської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

02 липня 2026 року на адресу суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Клопотання мотивоване тим, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання подальшим спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та запобігання вчинити інше кримінальне правопорушення

У сторони обвинувачення є достатні дані вважати про об`єктивну наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, оскільки такі заходи не зможуть сприяти здійсненню завдань кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просить продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Захисник, з думкаю якого погодився обвинувачений, у судовому засіданні просив при продовженні обвинуваченому запобіжного заходу визначенням суми застави.

Розглянувши клопотання прокурора, вислухавши думки учасників судового провадження, суд доходить наступного висновку.

Як було встановлено, ухвалою слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 30 грудня 2025 року застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 днів у межах строку досудового розслідування починаючи з 30 грудня 2025 року по 27 лютого 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 19 лютого 2026 року продовжено стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 19 квітня 2026 року включно, без визначення розміру застави у кримінальному провадженні.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 09 квітня 2026 року продовжено стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 07 червня2026 року включно, без визначення розміру застави у кримінальному провадженні.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 21 травня 2026 року продовжено стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 19 липня2026 року включно, без визначення розміру застави у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

За змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризиків, визначених статтею 177 КПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 має середню освіту, неодружений, встановленої групи інвалідності не має, дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого ОСОБА_4 переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду підтверджується наступним.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Крім цього, обвинувачений усвідомлює незворотність настання покарання та може, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, покинути місце мешкання, у зв`язку з чим об`єктивно наявний ризик його ухилення від суду.

Стосовно ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, суд зазначає наступне.

Зважаючи на те, що свідки ще не допитані судом, а ОСОБА_4 обізнаний про їх місце мешкання, то з метою уникнення кримінальної відповідальності він може вчинити дії, спрямовані на здійснення незаконного психологічного впливу на свідків. У даному випадку продовжує існувати ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Існування ризику вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень підтверджується такими обставинами.

Наявність цього ризику підтверджується даними про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, а тому, перебуваючи поза умовами ізоляції, може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.

При вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу судом враховуються обставини, визначені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: 1) тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , оскільки санкцією ч. 5 ст. 407 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років; 2) вік та стан здоров`я обвинуваченого, стосовно якого на даний час відсутні відомості про наявність тяжких захворювань чи інвалідності; 3) відомості про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, не має міцних соціальних зв`язків.

Приймаючи до уваги встановлені вище обставини, суд доходить висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на теперішній час не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим стосовно нього необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зазначені судом ризики не зменшились та не зникли, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, однак, з урахуванням встановлених судом обставин, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Даних щодо неможливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я суду не надано.

Суд враховує, що відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).

Разом із цим, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у п. 60 рішення «Єлоєв проти України» від 06.11.2008 (заява № 17283/02) зазначив, що згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою. Також, за усталеною практикою ЄСПЛ тримання під вартою не має перетворюватися на відбуття покарання, оскільки такий стан речей підриватиме принцип презумпції невинуватості, що випливає зі ст. 6 Конвенції.

Суд зазначає, що вимоги абзацу 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не є імперативними та визначають право суду під час дії воєнного стану при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ч. 6 ст. 176 Кодексу не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, установлених статтями 177, 178 Кодексу.

Дане твердження узгоджується із рішенням КСУ (Другий сенат) № 7-р(ІІ)/2024 від 20 червня 2024 року.

Крім того, у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (див. рішення від 23 вересня 2008 р. у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia), заява № 2361/05, п. 76).

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи практику Європейського суд з прав людини, характер і обставини інкримінованого обвинуваченому діяння та наявність встановлених у судовому засіданні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приймаючи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_4 та беручи до уваги те, що судовий розгляд цього кримінального провадження триває з 02 квітня 2026 року, проте, зважаючи на його обсяг та складність судовий розгляд на теперішній час не закінчено, водночас обвинувачений ОСОБА_4 тривалий час утримується під вартою, а саме з 30 грудня 2025 року, суд вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 199 680,00 грн (3 328,00 грн. x 60 = 199 680,00 грн), що є достатнім розміром застави для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. При цьому слід мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 слід задовольнити частково та на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у цьому кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 331, 369-372, 376, 392 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Валківського відділу окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 30 серпня 2026 року включно.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави у кримінальному провадженні - 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 01 січня 2026 року (3 328 грн), що становить 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) грн 00 коп, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок (отримувач коштів: ТУ ДСА України в Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача: 820172; рахунок отримувача: UA208201720355299002000006674), до сплину терміну тримання під вартою.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого з-під варти покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі Харківської області без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до ГУ ДМС України у Харківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (у разі отримання таких документів обвинуваченим ОСОБА_4 ).

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що в разі невиконання покладених на обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, а до обвинуваченого може бути застосовано інший запобіжний захід.

Встановити строк дії ухвали до 30 серпня 2026 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому, направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для долучення до матеріалів особової справи.

Ухвала про продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - протягом цього ж строку з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя ОСОБА_1