Ухвала суду № 137995975, 07.07.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5406/26

Номер провадження 1-кс/404/2880/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника ОСОБА_4

розглянувши у судовому засіданні клопотання про скасування арешту на майно, застосованого на підставі ухвали слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 29.05.2026 року по кримінальному провадженню №42025120000000146, -

ВСТАНОВИВ:

Представник власника майна (грошових коштів) звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 29.05.2026 року на грошові кошти: в сумі 16145 доларів США, 650 Євро, 37000 грн., 10 канадських доларів, 10 фунтів стерлінгів, 10 польських злотих, 10 швейцарських франків, 10 болгарських левів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 16145 доларів США належать ОСОБА_5 , який передав кошти на зберігання своїм дітям на період відсутності по місцю проживання. До кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6 він не має жодного відношення. Інші кошти, належать ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності, а тому на 50 відсотків даної власності, яка належить ОСОБА_7 арешт не може бути накладений. Зазначає, що всі дані кошти правоохоронним органами не були ідентифіковані, не перевірено належність коштів, не зважаючи на те, що ОСОБА_6 під час обшуку повідомила походження всіх коштів. Крім того, ОСОБА_6 інкриміновано отримання коштів в національній валюті двічі по 5000 грн., а не в іноземній валюті і сума арештованих коштів, значно перевищує суму, яка інкримінується ОСОБА_6 .

Прокурор не погодився з клопотанням, зазначивши, що ОСОБА_6 декларувала кошти в значно більшому розмірі, ніж вилучено під час обшуку, значну частину коштів, в тому числі в євро, вона декларувала, як особисту власність, що стало підставою для правоохоронних органів, визначити дані кошти як предмет злочину. Крім того, на даний час проводиться досудове слідство і відносно ОСОБА_6 реєструються нові епізоди кримінальних правопорушень та додатково з`ясовується її роль в цих правопорушеннях. Додатково зазначає, що санкція статті, що інкримінується ОСОБА_6 , передбачає можливість застосування конфіскації майна, а тому арешт накладений також з метою забезпечення можливої конфіскації.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд встановив наступне.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном .

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За змістом ст. 132 КПК України такі заходи забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, не можуть бути застосовані, якщо не буде доведено обґрунтовану підозру щодо вчиненні кримінального правопорушення такого ступеня, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Системний аналіз норм КПК України вказує на необхідність встановлення належності майна, на яке накладається арешт.

Тобто, в першу чергу, арешт може стосуватися лише особи, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_6 однозначно вказала на належність коштів в сумі 16145 доларів США ОСОБА_5 , тобто третій особі.

Однак, органами досудового розслідування не було перевірено пояснення ОСОБА_6 в частині належності доларів США третій особи, не зважаючи на те, що нею було вказано конкретну особу і слідчий мав можливість своєчасно допитати цю особу з цього питання. Посилання прокурора на те, що фактично належність коштів визначалася на підставі відомостей, отриманих з декларації ОСОБА_6 , є помилковим, оскільки загальна наявність коштів у винної особи не доводить належність їй конкретних грошових коштів.

Відтак, в частині скасування арешту з грошових коштів в сумі 16145 доларів США, які належать ОСОБА_5 клопотання підлягає задоволенню.

В решті вимог клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Не надаючи правову оцінку правомірності накладення арешту на інші грошові кошти, слідчий суддя виходить з того, що представник ОСОБА_4 представляє інтереси ОСОБА_5 . В той же час, вимоги про скасування арешту з інших коштів мотивує належністю цих коштів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які не уповноважували його на представлення їх інтересів в суді.

Враховуючи вищевикладене, клопотання підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Скасувати повністю арешт, накладений ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 29 червня 2026 року в частині заборони відчуження, розпорядження та користування грошовими коштами 10 банкнот номіналом по 50 доларів США, 2 банкноти номіналом 10 доларів США, 4 банкноти номіналом 5 доларів США, 5 банкнот номіналом 1 долар США та 156 банкнот номіналом 100 доларів США.

В решті вимог - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1