Рішення № 137995789, 18.05.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року Справа № 925/1593/25

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача Колодяжна Ю.А. - адвокат,

від відповідача Заматов Р.В. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України

«Агенція оборонних закупівель», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «АнВа», м. Чигирин,

Черкаської області

про стягнення 518 247 грн. 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулося Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» до товариства з обмеженою відповідальністю «АнВа» про стягнення 518 247 грн. 00 коп. пені, у зв`язку з порушенням відповідачем умов державного контракту (договору) про закупівлю № 189/04-24-РМ від 14 травня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25 грудня 2025 року відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті було призначено на 12 год. 00 хв. на 05 лютого 2026 року.

Ухвалою суду від 05 лютого 2026 року призначено розгляд справи по суті на 12 год. 00 хв. 17 лютого 2026 року.

Задоволено заяву позивача про заміну сторони її правонаступником та здійснено процесуальну заміну позивача у справі: Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» на його правонаступника - Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель».

20 січня 2026 року відповідач звернувся до суду клопотання про зупинення розгляду справи.

Ухвалою суду від 17 лютого 2026 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та оголошено перерву в судовому засіданні до 14 год. 30 хв. 05 березня 2026 року.

У зв`язку з припиненням повноважень судді Спаських Н.М., справу №925/1593/25 передано на повторний автоматизований розподіл справ.

Відповідно до ст.ст. 6, 32 ГПК України вищезазначену справу 02 березня 2026 року передано на розгляд судді Васяновичу А.В.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09 березня 2026 року справу №925/1593/25 прийнято до свого провадження суддею Васяновичем А.В. та призначено розгляд справи по суті на 11 год. 30 хв. 07 квітня 2026 року.

В судовому засіданні, що відбулося 07 квітня 2026 року суд оголосив перерву до 12 год. 00 хв. 29 квітня 2026 року.

Ухвалою суду від 29 квітня 2026 року розгляд справи по суті було відкладено на 11 год. 00 хв. 18 травня 2026 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав наведених у відзиві.

Зокрема, відповідач зазначав, що розмір пені по договору перевищує допустимий розмір пені визначений Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Пеня може бути нарахована лише за порушення грошового зобов`язання.

Відповідач заперечує проти строку нарахування пені з 01 серпня 2024 року по 16 серпня 2024 року, оскільки товар було поставлено 16 серпня 2024 року.

Крім того, відповідач просив суд зменшити розмір неустойки, оскільки відповідач протягом 6 місяців за свої кошти виготовляв замовлення.

За цей час кошти втратили цінність, тому відповідач поніс збитки у розмірі інфляційних втрат.

Стягнення пені у розмірі 500 000 грн., порушує баланс інтересів між кредитором і боржником.

Прострочення у 14 днів не може кваліфікуватися як істотне порушення умов договору, оскільки воно не призвело до невиконання зобов`язань у цілому, не позбавило замовника очікуваного результату, не створило непоправних наслідків і перебуває у межах допустимого розумного відхилення для договорів такого обсягу та складності.

Сам факт звернення позивача до суду з позовом майже через рік після настання спірного прострочення свідчить про відсутність для нього будь-яких негативних наслідків чи потреби у компенсації.

Відповідач діяв добросовісно та здійснив усі необхідні заходи, спрямовані на мінімізацію можливих ризиків, що підтверджує відсутність причинно-наслідкового зв`язку між незначним простроченням поставки та будь-якими реальними збитками чи порушенням інтересів позивача.

Позивач не довів існування прямого зв`язку між затримкою поставки товару на 14 днів і підривом обороноздатності держави.

Вимога про стягнення пені у зазначеному розмірі суперечить принципам справедливості, добросовісності та співмірності, закріпленим у законодавстві та практиці Верховного Суду.

В зв`язку з чим відповідач просив суд зменшити розмір пені до 300 000 грн.

У відповіді на відзив позивач зазначав, що пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язання, тобто з 01 серпня 2024 року по 15 серпня 2024 року.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлює відповідальність платників грошових коштів за порушення строків виконання грошових зобов`язань.

Водночас, позивач нарахував пеню за неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо поставки товару.

Нарахування пені Державним підприємством «Агенція оборонних закупівель» здійснено відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, а тому є правомірним та обґрунтованим.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, залежить від виняткових обставин.

Відповідач, як постачальник товару, мав розуміти та передбачати всі ризики настання для нього несприятливих обставин, та, враховуючи призначення товару, сприяти якнайшвидшому виконанню зобов`язань зі своєї сторони.

При цьому товар, що поставлявся відповідачем, призначений для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів України.

В умовах впровадженого в Україні воєнного стану, всі ресурси мають бути направлені в першу чергу на обороноздатність України для відсічі російської агресії.

У п. 10.1 договору зазначено, що сторони свідомо укладають договір, який буде виконуватися протягом строку дії офіційно встановленого і визнаного воєнного стану.

Отже, сторони були обізнані з усіма ризиками, що існують внаслідок зазначеної обставини, викликаної воєнною агресією рф в Україні.

Спірні правовідносини не є винятковими та надзвичайними, а фактично виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань.

Укладаючи контракт сторони погодили усі його істотні умови, в тому числі, ціну, строк виконання, штрафні санкції.

Тобто відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за контрактом, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені контрактом строки поставки товару.

Відповідачем не доведено відсутності своєї вини в порушенні договірного зобов`язання зі своєчасної поставки продукції та невідповідності розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій наслідкам порушення, а отже, відсутні підстави для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій.

Для позивача використання результатів отриманого за контрактом не становить комерційний інтерес, а спрямоване на виконання покладених на позивача повноважень - державної політики у сфері оборони держави.

Порушення строків виконання умов державного контракту впливає на ефективність обороноздатності держави, що є наслідком відсутності підстав для зменшення штрафних санкцій згідно з ст. 551 ЦК України.

Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності при укладенні договору.

Доводи відповідача, що викладені у відзиві, в частині зменшення розміру штрафних санкцій, не підтверджуються наявними доказами.

В судовому засіданні, яке відбулося 18 травня 2026 року згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1593/25.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі державного контракту (договір) про закупівлю №189/04-24-РМ від 14 травня 2024 року відповідач поставив товар на умовах визначених цим договором, проте з порушенням терміну поставки, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 518 247 грн. 00 коп. пені.

Судом встановлено, що 14 травня 2024 року між Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «АнВа» (постачальник) було укладено державний контракт (договір) про закупівлю №189/04-24-РМ.

Умовами договору сторони погодили:

п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити замовнику штани утеплені спеціальні, вид 2 (35810000-5: Індивідуальне обмундирування) (далі за текстом товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК, яких визначені в специфікації (додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівельID: UA-2024-03-26-012343-а, а замовник-прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором;

п. 1.2 отримувачами товару за договором є Об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання товару (далі - отримувач) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни;

п. 1.4 - цей договір виконується в рамках виконання бюджетної програми КПКВК 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» відповідно до Порядку використання Державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція закупівель у сфері оборони» коштів, передбачених у державному бюджеті для оборонних закупівель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2023 року №1142; наказу Міністерства оборони України від 02 грудня 2023 року №716/нм «Про уповноваження державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція закупівель у сфері оборони» на виконання функції служби державного замовника у сфері оборони;

п. 2.1 валютою цього договору є національна валюта України гривня. Загальна ціна договору та ціна за одиницю товару за цим договором визначається у специфікації (додаток №1);

п. 4.1 - постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за цим договором не пізніше строку, визначеного у специфікації (додаток №1), але у будь якому випадку в строк, визначений замовником у заявці на поставку, складеній замовником за формою, визначеною у додатку №2 до цього договору (далі заявка на поставку товару);

п. 4.1.1 вказані у специфікації (додаток№1) або заявках на поставку товару строки поставки товару можуть бути змінені за зверненням замовника;

п. 4.2 поставка товару здійснюється постачальником однією або окремими партіями, які формуються відповідно до заявки на поставку товару та ростовки, визначеної у специфікації (додаток №1);

п. 4.3 заявка на поставку товару подається замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, не менш ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки, визначеної у специфікації (додаток 1) або в заявках на поставку товару;

п. 4.3.2. протягом 2 (двох) робочих днів після отримання заявки на поставку товару постачальник зобов`язаний підтвердити замовнику свою готовність поставити товар або, у разі, якщо строк поставки у заявці на поставку товару є коротшим ніж строк поставки, визначений у специфікації (додаток №1), надати мотивоване звернення щодо зміни дати поставки товару, вказаної замовником у заявці на поставку товару. Таке підтвердження або мотивоване звернення направляються замовнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором. У разі ненадання постачальником підтвердження готовності поставити товар або мотивованого звернення щодо зміни дати поставки товару протягом 2 (двох) робочих днів після отримання від замовника заявки на поставку товару така заявка вважається підтвердженою постачальником;

п. 4.3.3 у разі неподання замовником постачальнику заявки на поставку товару, постачальник має й надалі виконувати свої зобов`язання за договором та інформувати замовника про відправку товару у строк, визначений у пункті 5.1 цього договору та здійснити поставку товару в строк, визначений у специфікації (додаток №1);

п. 4.4 поставка товару здійснюється відповідно до умов Incoterms 2020;

п. 4.5 поставка товару здійснюється на умовах DDP склад отримувача (на території України, крім тимчасово окупованих територій, визначених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року №309);

п. 4.6 адреса пункту призначення (складу отримувача) визначається замовником в заявці на поставку товару;

п. 5.1 постачальник не менше ніж за 2 (два) робочих дні до дати запланованої відправки товару в пункт призначення зобов`язаний надати замовнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, у скановану вигляді засвідченні копії наступних документів:

- повідомлення довільної форми про готовність до відвантаження, кількість транспортних засобів, очікувану дату і час прибуття;

- декларацію постачальника про відповідальність товару за формою, визначеною додатком А2 до ДСТУ ISO/ІЕС 17050-1:2006;

- гарантійний лист постачальника щодо відповідності товару медичним вимогам безпеки для здоров`я і життя людини згідно з чинним законодавством України протягом всього гарантійного строку експлуатації та зберігання, при дотриманні споживачем умов та правил експлуатації та зберігання товару;

- гарантійний лист постачальника щодо взяття на себе зобов`язання протягом гарантійного строку усунути виявлені дефекти у погоджений сторонами строк у разі коли вони не є наслідком порушення правил експлуатації або зберігання товару;

- сертифікати відповідності, якщо їх отримання є обов`язковим згідно з чинним законодавством (оригінал або завірені копії);

- документ, який визначає повноваження представника постачальника на здійснення представництва під час приймального контролю товару за якістю (довіреність тощо);

п.5.2 протягом 1 (одного) робочого дня після отримання документів, зазначених у п. 5.1 цього договору (не враховуючи день надання таких документів), замовних перевіряє копії наданих постачальником документів та підтверджує постачальнику готовність отримувача прийняти поставку або надає свої зауваження. Таке підтвердження або зауваження направляються постачальнику засобами електронної пошти у порядку визначеному цим договором. У разі надання замовником зауважень до наданих постачальником документів або відомостей, що вказані в них, постачальник не має права поставляти товар. Зауваження до документів постачальника підлягають усуненню і повторному погодженню з замовником. Прострочення поставки із зазначених у цьому пункті причин вважається простроченням з вини постачальника;

п.6.3 разом з товаром постачальник надає отримувачу наступні документи:

- 3 (три) оригінала акта приймального контролю (якості) товару, що підтверджує одержання товару відповідної якості, що відповідає вимогам договору та який оформлений та підписаний відповідно до порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що затверджений наказом Міністерства оборони України 19 липня 2017 року №375 (зі змінами);

- оформлені оголошення, повідомлення та посвідчення із вказанням фактичної кількості товару, що прийнятий на облік отримувачем, відповідно до додатку №1 до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України (пункт 1 розділу ІІ), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 01 грудня 2017 року за №1461/31329 (зі змінами);

- за вимого замовника, завірену належним чином копію документу (експертного висновку торгово-промислової палати), що місять відомості, необхідні для визначення коду продукції згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД);

- товарно-транспорну накладну (3 екземпляри);

- видаткову накладну (3 екземпляри).

У разі відсутності вказаних документів (одного або декількох) отримувач має право відстрочити прийняття товару до моменту надання постачальником всіх вищевказаних супровідних документів, а у разі ненадання таких документів постачальником у строк, що перевищує 5 (п`яти) робочих днів від дня фактичної поставки товару, відмовитись від прийняття Товару в порядку, визначеному п. 6.8 цього договору;

п. 6.6 присутність уповноваженого представника постачальника під час приймання товару отримувачем є обов`язковою. У разі відсутності належних підтверджуючих документів, які уповноважують представника постачальника на участь в прийманні отримувачем товару, у отримувача не виникає обов`язку щодо приймання товару, а у замовника щодо його оплати;

п. 6.7 після здійснення перевірки товару відповідно до пунктів 6.3, 6.4 договору, у разі відсутності зауважень отримувача до товару, постачальник та отримувач підписують акт приймання товару, що підтверджує перехід права власності на товар від постачальника до отримувача, та постачальник передає замовнику:

- підписаний Акт приймання товару згідно додатку 4 до договору;

- оригінал товарно-транспортної накладної підписаної отримувачем;

- оригінал видаткової накладної підписаної отримувачем;

- повідомлення-підтвердження, яке оформлюється отримувачем відповідно до Порядку розподілу та доведення до військ виділених асигнувань, здійснення централізованої оплати товарів, робіт і послуг у Міністерстві оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 31 грудня 2016 року № 757;

-оголошення, повідомлення та посвідчення відповідно до додатку 1 до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України (пункт 1 розділу ІІ), затвердженого наказом Міністерства оборони України 7 від 19 липня 2017 року № 375, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2017 року за № 1461/31329 (зі змінами);

- оригінал акту приймального контролю за якістю. Після підписання замовник повертає належні екземпляри акту приймання товару постачальнику та отримувачу протягом 14 календарних діб або повідомляє про відтермінування строку передачі документів;

п. 8.1. у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, що виникають з цього договору, сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України. Загальна відповідальність кожної сторони за цим договором буде обмежуватись прямими документально підтвердженими витратами (збитками). Сторони не несуть відповідальність за упущену вигоду, моральну шкоду, шкоду репутації, втрату бізнес можливостей тощо;

п. 8.2. у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) товару, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5 (нуль цілих п`ять десятих) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань. За порушення строку поставки товару понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими);

п. 8.4. у разі застосування пені/штрафу постачальник зобов`язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 30 (тридцяти) банківських днів від дати направлення замовником письмового повідомлення постачальником. Сплата пені/штрафів не звільняє постачальника від виконання умов цього договору. Штраф, пеня за несвоєчасне/неякісне постачання товару нараховується постачальнику за весь період прострочення до моменту належного виконання зобов`язання;

п. 13.1. цей договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами та дії протягом строку, вказаного в специфікації (додаток № 1).

14 травня 2024 року Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (замовник) та товариство з обмеженою відповідальністю «АнВа» (постачальник) уклали додаток №1 до договору Специфікацію, у пункті 1 якої погодили обсяг закупівлі товару: штани утеплені спеціальні, вид 2, виробник товариство з обмеженою відповідальністю «АнВа», Україна, рік виготовлення не раніше 2023 року, кількість 4 000 шт., по ціні 2 879 грн. 15 коп. за одиницю, вартістю 114 516 600 грн. 00 коп. без ПДВ (ПДВ 2 303 320 грн. 00 коп.).

Пунктом 1.1 специфікації сторони погодили кількість та ростовку товару.

Також умовами специфікації сторони погодили:

п. 2. відповідно до п. 1.1 договору та для цілей Закону України «Про оборонні закупівлі» товар за цим договором відноситься до ДК 021:2015: 35810000-5: Індивідуальне обмундирування.

п. 3. відповідно до п. 2.1 загальна ціна договору становить 13 819 920 грн. 00 коп. (тринадцять мільйонів вісімсот дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ 20% - 2 303 320 грн. 00 коп.

п.4. відповідно до п. 3.1 договору оплата вартості поставленого товару здійснюється замовником подекадно, а саме протягом 10 (десяти) банківських днів з дня наступного за декадою, протягом якої поставлено товар, на підставі підписаних сторонами та отримувачем відповідних актів приймання товару. У разі проведення оплати за партію товару на умовах часткової попередньої оплати остаточний розрахунок за партію поставленого товару здійснюється замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання відповідного акту приймання товару, за умов відсутності будь-яких зауважень до товару з боку замовника та/або отримувача.

Пунктом 5 специфікації сторони погодили кінцеву датуё до якої здійснюється поставка (включно) до 31 липня 2024 року.

На виконання договору були оформлені та надіслані постачальнику заявки №R000289 та №R000290 від 14 травня 2024 року з кінцевою датою поставки 4 000 шт (одиниць) товару до 31 липня 2024 року.

Відповідно до заявки на поставку №R000290 від 14 травня 2024 року, постачальник взяв на себе зобов`язання поставити Штани утеплені спеціальні у кількості 2 000 шт (одиниць) з кінцевою датою поставки 31 липня 2024 року.

Доставку товару було виконано партіями, а саме: відповідно до акту приймання товару № 753 від 31 липня 2024 року у кількості 2 000 шт на виконання заявки №R000289; відповідно до акту приймання товару № 451 від 16 серпня 2024 року у кількості 2 000 шт на виконання заявки №R000290.

Отже, постачальником було порушено зобов`язання щодо поставки товару на суму 6 909 960 грн. 00 коп. на 15 календарних днів.

20 листопада 2024 року за вих. № 2165/06/1523-2024 Державним підприємством «Державний оператор тилу» було направлено на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «АнВа» претензію про стягнення штрафних санкцій згідно з державним контрактом (договором) № 189/04-24-РМ від 14 травня 2024 року.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Прострочення виконання зобов`язання з поставки товару розпочалося 01 серпня 2024 року.

В зв`язку з чим позивачем було нараховано пеню на підставі п. 8.2 договору, що становить 518 247 грн. 00 коп. у розмірі 0,5 % від ціни товару за 15 днів прострочення поставки товару, починаючи з 01 серпня 2024 року (а.с. 27).

Розрахунок неустойки є вірним.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» до спірних правовідносин щодо відповідальності за порушення строку поставки товару не застосовується, а тому відповідні доводи відповідача суд відхиляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. 76, 77 ГПК України не було спростовано доводи позивача.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення неустойки судом враховано наступне:

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а не обов`язком, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Тобто заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності, передбачені положеннями пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори.

Сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору, а кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідач не вказав у відзиві на позов причин, що призвели до порушення строків виконання замовлення та поставки товару. Не надав суду доказів, що підтверджують неможливість своєчасного виконання зобов`язання.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів існування виняткових обставин, які б свідчили про явну надмірність санкції або істотне порушення балансу інтересів сторін.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідачем не доведено наявності виняткових обставин, які відповідно до вимог законодавства можуть бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 518 247 грн. 00 коп. пені.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АнВа», (ідентифікаційний код 03058052, вул. Б. Хмельницького, 3, м. Чигирин, Черкаська область) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (ідентифікаційний код 44830311, вул. Дегтярівська, 13/24, м. Київ) 518 247 грн. 00 коп. пені та 6 218 грн. 96 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 06 липня 2026 року.

Суддя А.В.Васянович