Ухвала суду № 137995642, 01.07.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа №191/1818/26

Провадження № 1-кс/191/176/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Синельникове

Слідчий суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Вінниця Вінницької області,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041540000646 від 23.12.2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024041540000646 від 23.12.2024 р., яке відповідає вимогам ст. 177, 184 КПК України, надійшло 12.03.2026 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України за наступних обставин.

ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом у військовому званні «солдат» на посаді кулеметника 2 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти (шквал) військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення умисних, корисливих злочинів, в тому числі за вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), останній раз 13.06.2024 Літинським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Звільнений 06.12.2024 р. на підставі ухвали Вінницького міського суду від 28.11.2024 за ст. 81-1 КК України у мовно-достроково та відбув до військової частини НОМЕР_1 , належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та після умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі, повторно вчинив умисний корисливий, тяжкий злочин при наступних обставинах: 22 грудня 2024 року близько 04:00 год., перебував поблизу крамниці «Холодок», яка розташована за адресою: вул. Центральна буд. № 23 в с.Маломихайлівка Маломихайлівської ТГ Синельниківського району Дніпропетровської області. В цей час у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в інше приміщення, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а саме грошових коштів, продуктів харчування та тютюнових виробів, які перебували в приміщенні магазину.

Реалізуючи свій раптово виниклий єдиний злочинний умисел, знаходячись в тому самому місці у вказаний час, ОСОБА_4 , ігноруючи Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102- IX, яким введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було продовжено та який тривав на момент вчинення злочину, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в інше приміщення, вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану, впевнившись у тому, що його дії носять таємний характер, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за допомогою сили рук розбив скло вікна, в результаті чого ОСОБА_4 проник до середини крамниці через вікно, де підійшов до каси, з якої викрав грошові кошти в сумі 8940 грн. (вісім тисяч дев`ятсот сорок гривень), які належать ОСОБА_7 та не менше 10 пачок цигарок Davidoff Reach silver, вартістю 105 грн. за 1 пачку, 10 пачок цигарок LUCKY STRIKE, вартістю 99,9 грн. за 1 пачку, 8 пачок цигарок CAMEL, вартістю 120 грн. за 1 пачку, 10 пачок цигарок KENT, вартістю 120 грн. за 1 пачку, 1 стакан сметани PRESIDENT, вартістю 60,90 грн., 1 стакан сметани Галичина, вартістю 48,89 грн., 2 пакети сметани PRESIDENT, вартістю 71,90 грн. за 1 пакет, 2 пакети кефіру Яготинський, вартістю 25,89грн. за 1 пакет, 1 пакет кефіру Славія, вартістю 21,90 грн., 2 пакети сметани PRESIDENT, вартістю 53,99 грн. за 1 пакет, 3 банки консерви Riga Gold, вартістю 66 грн. за 1 банку, 3 банки консерви Valmis, вартістю 69 грн. за 1 банку, 2 банки консерви Ventspils, вартістю 80,97 грн. за 1 банку, які належать ОСОБА_7 . Після чого ОСОБА_4 покинув приміщення магазину через вхідні двері.

Після чого, доводячи свій прямий злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 , діючи умисно, з викраденим майном залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 14 151 грн. 19 коп. (чотирнадцять тисяч сто п`ятдесят одну гривню дев`ятнадцять копійок).

Також у клопотанні прокурор обґрунтовує існування наступних ризиків: переховуватися від органу досудового розслідування та або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) та вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Крім того, прокурор зазначає про наявність достатніх підстав вважати, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів може призвести до неможливості запобігання ризиків зазначених в даному клопотанні, тому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти клопотання прокурора.

Захисник також не заперечував проти клопотання прокурора.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали в межах вирішення заявленого клопотання, дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно із пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно із ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до частини 1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою не повинен перевищувати шістдесяти днів.

Вирішуючи клопотання прокурора, слідчий суддя враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» визначає, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. Крім того, згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ у справі «Сельчук проти Туреччини» визначено, що підставою виникнення ризику вчинення нових правопорушень може бути попередня судимість.

При вирішенні заявленого клопотання, слідчий суддя приймає до уваги такі обставини, що підозрюваний ОСОБА_4 , хоча і являється військовослужбовцем, але фактично ухиляється від виконання своїх обов`язків, неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів та тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, у зв`язку з чим існують ризики передбачені пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

До обставин (ризиків), які враховуються при вирішенні питання про запобіжний захід, безумовно належить військова агресія проти України, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

З огляду на викладене, застосування у даному випадку більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, визначеним ст.177 КПК України.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Строк тримання під вартою визначається судом з урахуванням вимог ст. 197 КПК України та строків проведення досудового розслідування.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 194, 196-198 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

задовольнити клопотання прокурора.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Вінниця Вінницької області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 29 серпня 2026 року включно в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», без визначення розміру застави.

Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Повний текст ухвали складено 01 липня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1