Рішення № 137995067, 06.07.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2026 Справа № 917/747/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І. І., розглянувши матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс» (адреса: вул. Златоустівська, 23 А, літ «М», м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 42588390)

до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (адреса: пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600, ЄДРПОУ 04057287)

про стягнення 446 270,52 грн,

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до cт. 247 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс» (позивач) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (відповідач) про стягнення заборгованості по договору про закупівлю електричної енергії № 337 від 04.08.2025 у розмірі 446 270,52 грн, в тому числі: 429 944,41 грн основного боргу, 14 841,92 грн пені та 1484,19 грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань із своєчасної оплати за фактичний обсяг поставленої (використаної) електричної енергії згідно умов договору про закупівлю електричної енергії № 337 від 04.08.2025, зокрема за актом коригування № 1/1305 до акту прийому-передачі електричної енергії № 1305 від 31.12.2025.

В свою чергу відповідач зазначає, що він був обмежений вимогами бюджетного законодавства щодо можливості реєстрації та здійснення додаткових видатків, які виникли внаслідок надання постачальником акту коригування у січні 2026 року, тобто після завершення бюджетного періоду 2025 року.

Процесуальні дії суду.

Ухвалою від 21.04.2026 суд залишив вказану позовну заяву без руху, надавши позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 3 дні з моменту вручення ухвали. Дану ухвалу позивач та його представник отримали через Електронний кабінет 21.04.2026.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви шляхом направлення до суду доповнення до позовної заяви від 21.04.2026 (вх. № 5328).

Ухвалою від 27.04.2026 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та встановив сторонам процесуальні строки на подання заяв по суті справи. Зокрема, відповідачу надано строк на подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

Суд належним чином виконав обов`язок щодо повідомлення сторін про розгляд справи шляхом надіслання ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду в електронній формі до їхніх Електронних кабінетів (а. с. 47-49).

Відповідач отримав ухвалу суду про порушення провадження у справі 27.04.2026, але відзив на позов у встановлений йому строк суду не надав.

Натомість, 11.05.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі з додатками (вх. № 6424), які прийняті судом до розгляду.

У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс» (Постачальник за договором) та Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (Покупець/Споживач за договором) за результатами проведеної процедури закупівлі було укладено договір про закупівлю електричної енергії від 04.08.2025 № 337 (далі - Договір; а. с. 17-21).

Також відповідачем підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.08.2025 з додатком, у якому міститься перелік об`єктів Споживача (Додаток № 1 до Договору; а. с. 21-22).

Предметом Договору є зобов`язання Постачальника постачати Споживачу у 2025 році електричну енергію, код 09310000-5 - Електрична енергія за ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (далі - електрична енергія/ товар/ електроенергія), та зобов`язання Споживача прийняти й оплатити електричну енергію на умовах цього Договору (п. 2.1. Договору).

Згідно п. 2.2. в редакції додаткової угоди № 6 до Договору від 26.12.2025, очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії за цим Договором становлять 237950 кВт*год. Фактичні обсяги закупівлі можуть відрізнятись від очікуваних.

В п. 3.1. Договору сторони погодили термін поставки товару - з дати, зазначеної в Заяві-приєднання, що є Додатком 1 до цього Договору, але не пізніше дати зміни Постачальника, що підтверджується відповідним повідомленням Адміністратора комерційного обліку до 31.12.2025 року включно.

Загальна вартість цього Договору становить 2 249 882,70 грн, крім того ПДВ - 449 976, 54 грн, разом з ПДВ - 2 699 859,24 грн (п. 5.1. Договору в редакції додаткової угоди № 6 від 26.12.2025).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.3. Договору).

Відповідно до п. 5.5. Договору оплата за електричну енергію здійснюється Споживачем виключно в грошовій формі. Оплата по цьому Договору буде здійснюватися за рахунок бюджетних коштів. Розрахунки за спожиту електроенергію проводяться відповідно до вимог статті 49 Бюджетного кодексу України (п. 5.5. Договору).

Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника за умови надання Постачальником у строк до 12-го числа місяця наступного за розрахунковим, акта про прийняття-передання та рахунку (п. 5.6. Договору).

Вартість спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді визначається як добуток обсягу спожитої електричної енергії на ціну за 1 кВт*год, визначену згідно з Додатком 2 до Договору (п. 5.7. Договору).

Оплата проводиться за умови наявності бюджетного фінансування протягом 7 робочих днів з моменту виставлення рахунку, але не пізніше 25-го дня місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем) (п. 5.10. Договору).

Порядок розрахунку та зміни ціни постачання електричної енергії міститься в Додатку 2 до Договору (а. с. 22-23).

Відповідно до п. 13.10. Договору усі повідомлення за Договором вважаються зробленими належним чином, а документи отримані, якщо вони здійснені/направлені одним із зазначених нижче способів:

- у письмовій формі та надіслані листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами. Датою отримання таких повідомлень (документів) буде вважатися дата їх особистого вручення або третій календарний день з дати його отримання поштовим відділенням зв`язку, на території обслуговування якого розташований Споживач або об`єкт споживача;

- направлені на адресу електронної пошти, яказазначена в Договорі. Електронні документи оформлюються відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронні довірчі послуги» з обов`язковим використанням електронного підпису. Датою отримання таких повідомлень (документів) буде вважатися дата їх направлення іншій Стороні, за умови, що такі повідомлення направлені до 17 год 00 хв. Повідомлення, направлені після зазначеного часу, вважаються такими, що отримані на наступний день після дати відправлення.

Згідно пп. 6.1.1. Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюють Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ).

У пункті 14.1. Договору сторони погодили строк його дії - з дати підписання Сторонами до 31 грудня 2025 року включно, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

За результатами постачання електричної енергії сторонами були підписані такі акти приймання-передачі електричної енергії:

- акт № 2789 від 22.09.2025 за серпень 2025 року на обсяг 27 122 кВт*год на суму 262 603,88 грн;

- акт № 3099 від 07.10.2025 за вересень 2025 року на обсяг 37 476 кВт*год на суму 348 949,98 грн;

- акт № 3496 від 07.11.2025 за жовтень 2025 року на обсяг 61 593 кВт*год на суму 712 009,66 грн;

- акт № 3947 від 10.12.2025 за листопад 2025 року на обсяг 52 759 кВт*год на суму 637 416,30 грн.

Вказані акти приймання-передачі додані відповідачем до додаткових пояснень у справі.

У зв`язку із закінченням бюджетного року та для перерахунку коштів за спожиту електричну енергію Споживач звернувся до Постачальника листом № 01-28/1948 від 17.12.2025 з проханням надати акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2025 року на суму 740 304,06 грн (а. с. 23).

На підставі вищезазначеного листа Постачальником було виставлено акт приймання-передачі товарної продукції № 1305 та рахунок на оплату від 19 грудня 2025 року № 5960 за грудень 2025 року на загальний обсяг 59 000 кВт*год вартістю 738 879,42 грн з ПДВ (а. с. 24, 25).

Вказані акт та рахунок були направлені з електронної пошти Постачальника (info@ezt.org.ua) на електронну пошту Споживача (analiz@kremen.gov.ua) та отримані Споживачем 22.12.2025 року (а. с. 26). Крім того, оригінали зазначених документів було направлено Споживачу засобами зв`язку «Нова пошта», що підтверджується експрес-накладною від 25.12.2025.

Загальна сума поставленої та оплаченої електричної енергії за вищевказаними актами приймання-передачі становила 2 699 859,24 грн. Вказана сума була оплачена відповідачем у повному обсязі, що підтверджується банківською випискою про рух коштів та оборотно-сальдовою відомістю за 2025-2026 роки (а. с. 28, 29).

Можливість виставлення акта приймання-передачі для оплати очікуваного обсягу споживання електроенергії у грудні за зверненням Споживача передбачена в п. 4 Додатку 2 до Договору. Цим же пунктом встановлено, що якщо фактичні дані комерційного обліку за грудень перевищують очікувані дані, надані Споживачем, Споживач повинен протягом 5 робочих днів з дати отримання остаточного рахунка/акта приймання-передачі здійснити платежі на користь Постачальника.

Позивач у позовній заяві зазначає, що 15 січня 2026 року він отримав від АТ «Полтаваобленерго» реєстр даних фактично розподіленого обсягу електроенергії, згідно з яким за період з 01.12.2025 до 31.12.2025 року загальний обсяг поставленої електроенергії на об`єкти Споживача склав 96 265 кВт*год. Оскільки фактичний обсяг споживання перевищив обсяг, зазначений у первинних розрахункових документах, на 37 265 кВт*год, Постачальник здійснив коригування обсягу та вартості електроенергії і виставив Акт коригування № 1/1305 до Акту прийому-передачі електричної енергії № 1305 від 31.12.2025 року на загальний обсяг 96 265 кВт*год вартістю 1 168 823,83 грн (а. с. 26).

Згідно з Актом коригування № 1/1305 обсяг споживання було збільшено на 37 265 кВт*год (96 265 кВт*год - 59 000 кВт*год) на суму 429 944,41 грн (1 168 823,83 грн - 738 879,42 грн) з урахуванням ПДВ.

На підтвердження фактичного обсягу використаної Споживачем електроенергії у грудні 2025 року позивач надав лист оператора системи розподілу - АТ «Полтаваобленерго» від 13.04.2026 № 04-33/10436, надісланий на запит Постачальника від 06.04.2026 № 718 (а. с. 27, 28).

Акт коригування № 1/1305 був направлений позивачем засобами зв`язку «Нова пошта» та отриманий відповідачем 25.01.2026, що підтверджується експрес-накладною від 22.01.2026 (а. с. 27).

Наведений Акт коригування № 1/1305 підписаний Споживачем та повернутий на адресу Постачальника, що свідчить про згоду Споживача з відомостями щодо ціни та обсягу електричної енергії, зазначеними в ньому.

Проте, різниця вартості спожитої електроенергії за актом коригування № 1/1305 Споживачем не оплачена, що підтверджується наданою позивачем оборотно-сальдовою відомістю по рахунку за 2025-2026 роки (а. с. 29) та не заперечується відповідачем.

Таким чином, Постачальник виконав свої зобов`язання за Договором в повному обсязі, але Споживач не розрахувався за фактичний обсяг поставленої (використаної) електричної енергії на суму 429 944,41 грн.

Вказане стало підставою для нарахування позивачем відповідачу за період прострочення з 25.02.2026 до 07.04.2026 пені у розмірі 14 841,92 грн та 3% річних від простроченої суми у розмірі 1484,19 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 429 944,41 грн основного боргу, 14 841,92 грн пені та 1484,19 грн 3% річних.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 6694,06 грн.

При розгляді спору по суті суд бере до уваги наступні обставини.

Згідно зі ст. ст. 15 і 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що 04.08.2025 між сторонами по справі було укладено договір № 337 про закупівлю електричної енергії.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.

Так статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Разом з цим правове регулювання правовідносин, пов`язаних з постачанням електричної енергії регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених 14.03.2018 постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 (надалі - ПРРЕЕ).

Згідно ч. 1, 2, 7 ст. 56 Закону, постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпеку експлуатації енергетичного та іншого обладнання.

Пункт 1.2.7 ПРРЕЕ визначає, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу. Аналогічні положення містяться і в п. 3.1.1 ПРРЕЕ.

Відповідно до пункту 4.12. розділу IV ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Судом встановлено, що відповідно до Акту приймання-передачі товарної продукції № 1305 від 31.12.2025, який на звернення відповідача був складений раніше закінчення поточного місяця електропостачання до завершення бюджетного року, на підставі п. 4 Додатку 2 до Договору, у грудні 2025 року позивач поставив, а відповідач спожив електроенергію у кількості 59 000 кВт*год на суму 738 879,42 грн без ПДВ.

Пізніше, на підставі даних АТ «Полтаваобленерго» щодо фактично розподіленого обсягу електроенергії, позивач склав акт коригування № 1/1305 за грудень 2025 року, згідно з яким за період з 01.12.2025 до 31.12.2025 року загальний обсяг поставленої електроенергії на об`єкти Споживача склав 96 265 кВт*год. Згідно з Актом коригування № 1/1305 обсяг споживання було збільшено на 37 265 кВт*год (96 265 кВт*год - 59 000 кВт*год) на суму 429 944,41 грн (1 168 823,83 грн - 738 879,42 грн) з урахуванням ПДВ.

Відповідач підписав вказаний акт коригування без зауважень.

Згідно наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі, з врахуванням акту коригування за грудень 2025 року, позивач поставив відповідачу електроенергію на загальну суму 3 129 803,68 грн. Вказана сума перевищує погоджену сторонами в додатковій угоді № 6 до Договору від 26.12.2025 загальну вартість Договору, яка становила 2 699 859,24 грн з ПДВ,

Разом з тим стаття 670 Цивільного кодексу України передбачає, якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов`язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором. Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Верховний Суд у постановах від 09.04.2020 по справі № 910/4962/18, від 19.05.2020 по справі № 910/9167/19 зазначає, що закінчення строку дії договору, зобов`язання по якому були виконані лише однією зі сторін шляхом поставки товару, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін за таким договором. Зокрема, закінчення строку дії договору не звільняє іншу сторону, що порушила умови договору, від виконання своїх зобов`язань.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач, який спожив електроенергію в кількості та на суму більші, ніж погоджено в Договорі, має оплатити вартість спожитої електроенергії у повному обсязі за ціною, погодженою в Договорі.

З матеріалів справи вбачається наявність у відповідача заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 429 944,41 грн, яку відповідач не спростовує.

Щодо зауважень відповідача стосовно того, що він був обмежений вимогами бюджетного законодавства щодо можливості реєстрації та здійснення додаткових видатків, які виникли внаслідок надання постачальником акта коригування у січні 2026 року, тобто після завершення бюджетного періоду 2025 року, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Враховуючи зазначене, суд не приймає до уваги зазначені зауваження відповідача.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу на суму 429 944, є обґрунтованими та задовольняються судом.

Крім цього, згідно п. 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 8.1. Договору).

Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Суд звертає увагу, що в позовній заяві позивач взагалі не посилається ні на певний пункт договору, ні на певну норму закону, в обґрунтування своїх вимог про стягнення пені.

Згідно п. 5.11. ПРРЕЕ, якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строк, передбачений комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач має сплатити за вимогою Постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

Судом встановлено, що ні в Договорі, ні в наявних у матеріалах справи додатках чи додаткових угодах до Договору, сторони не визначили пеню як вид штрафних санкцій, передбачених за невиконання чи неналежне виконання сторонами договірних зобов`язань.

Таким чином, враховуючи відсутність в умовах Договору узгодженого сторонами виду відповідальності сторін, у тому числі відповідача (споживача) за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором у вигляді пені, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 14 841,92 грн пені необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 1484,19 грн інфляційних нарахувань за період прострочення з 25.02.2026 до 07.04.2026, судом враховується таке.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено прострочення відповідачем грошового зобов`язання щодо оплати отриманої електроенергії.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наведений у позовній заяві розрахунок 3% річних та встановив правильність нарахування.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Таким чином, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково та стягнення з відповідача 429 944,41 грн основного боргу та 1484,19 грн 3% річних.

В іншій частині позов задоволенню не підлягає з огляду на обставини, встановлені судом.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог частково, судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 5177,14 грн витрат по сплаті судового збору з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у зв`язку з поданням позовної заяви в електронному вигляді через систему «Електронний суд».

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні з позовною заявою до суду, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 6694,06 грн, тобто 1,5% від ціни позову згідно підп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Проте, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, різниця між сплаченим, та належним до сплати судовим збором, за подання даного позову складає 1338,81 грн.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

За таких обставин, питання про повернення надлишково сплаченої суми судового збору (1338,81 грн) буде вирішено судом після звернення позивача з відповідним клопотанням в порядку приписів ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (адреса: пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600; код ЄДРПОУ 04057287) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс» (адреса: вул. Златоустівська, 23 А, літ «М», м. Київ, 01135; код ЄДРПОУ 42588390): 429 944,41 грн основного боргу, 1484,19 грн 3% річних та 5177,14 грн витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.І. Пушко