Рішення № 137994890, 06.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"06" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/957/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г., перевіривши заяву перевіривши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС (02232, м. Київ, вул. Закревського, 16, код ЄДРПОУ 37141112) за вх.№ 2-1244/26 від 23.06.2026 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 916/957/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС (02232, м. Київ, вул. Закревського, 16, код ЄДРПОУ 37141112);

до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства КАЇССА (73000, м. Херсон, вул. Рішельєвська, 9, код ЄДРПОУ 14115089);

про стягнення 91 370,22 грн

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 суд задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства КАЇССА про стягнення 91 370,22 грн, стягнув з Приватного сільськогосподарського підприємства КАЇССА на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС 40 885,20 грн основного боргу, 6 238,58 грн пені, 19 987,12 грн 12% річних, 24 259,32 грн інфляційних втрат, 2 662,40 грн судового збору.

16.06.2026 на виконання рішення був виданий відповідний наказ.

23.06.2026 за вх.№ 2-1244/26 господарський суд одержав від Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства КАЇССА витрат на правничу допомогу у сумі 14 193,51 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 916/957/26, постановлено розгляд заяви здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання та зазначено, що відповідач має право подати суду до 02.07.2026 письмові пояснення та/або заперечення стосовно заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС про стягнення витрат на правничу допомогу.

03.07.2026 за вх№23346/26 господарський суд одержав від Приватного сільськогосподарського підприємства КАЇССА письмові пояснення щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС про стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1-6 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У ч. 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У позові позивач повідомив, що витрати на правничу допомогу становлять 14 625,00 грн та докази їх понесення будуть надані у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

20.05.2026 суд ухвалив рішення у справі № 916/957/26.

23.06.2026 за вх.№2-1244/26 господарський суд одержав заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС про ухвалення додаткового рішення суду.

На підтвердження витрат на професійну (правничу) допомогу позивач надав до суду:

1) копію договору № 16/03/2026-1ПД про надання правової (правничої) допомоги від 16.03.2026.

2) додаткову угоду від 16.03.2026.

3) опис наданих послуг від 16.03.2026.

4) платіжну інструкцію №999 від 16.03.2026 на суму 9 625,00 грн.

З правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21 тощо, випливає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу.

Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Отже, господарський суд, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України. При цьому, таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі №686/5064/20, від 19.01.2022 у справі №910/789/21.

Господарський суд наголошує, що надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат (постанова Верховного Суду від 27.09.2023 у справі №911/1610/22).

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

У своїх поясненнях Приватне сільськогосподарське підприємства КАЇССА посилається на те, що заявником не надано копії договору про надання правової допомоги в якому було б розписано які саме види допомоги адвокат надасть на виконання договору, додаток до договору, який визначає розрахунок гонорару успіху, а також які погодинні роботи адвокат мав виконати. Крім того, не долучено заявником акти виконаних адвокатом робіт, які узгоджені і прийняті ТОВ АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС.

Натомість до позовної заяви доданий договір №16/03/2026-1ПД про надання правової (правничої) допомоги від 16.03.2026, додаткова угода від 16.03.2026 та опис наданих послуг від 16.03.2026.

Згідно опису наданих послуг, загальна вартість послуг адвоката становить 9 625,00 грн.

Пунктом 4 додаткової угоди сторони передбачили, що у разі задоволення позову у справі Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі 5% від суми, присудженої судом на користь Клієнта.

ТОВ АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС просить стягнути з Приватного сільськогосподарське підприємства КАЇССА 14 625,00 грн, які складаються з 9 625,00 грн (згідно опису наданих послуг) та 4 500,00 грн (гонорар згідно п.4 додаткової угоди від 16.03.2026).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19. Ці правові висновки було підтверджено і в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Розглянувши заяву позивача про стягнення з відповідача судових витрат, обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову (91 370,22 грн), суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00грн.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України суд,-

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС (02232, м. Київ, вул. Закревського, 16, код ЄДРПОУ 37141112) за вх.№ 2-1244/26 від 23.06.2026 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 916/957/26 задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства КАЇССА (73000, м. Херсон, вул. Рішельєвська, 9, код ЄДРПОУ 14115089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС (02232, м. Київ, вул. Закревського, 16, код ЄДРПОУ 37141112) витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне додаткове рішення складено 06.07.2026.

Суддя Т.Г. Деркач