Рішення № 137994855, 07.05.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року Справа № 915/9/26

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

представника позивача: Глуховецького О.С. (в режимі ВКЗ в дебатах),

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Позика,

до відповідача: Башлика Олександра Ігоровича,

про: стягнення заборгованості у загальному розмірі 216750,0 грн, -

в с т а н о в и в:

06.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес Позика звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 06.01.2026 (вх.№260/26) в електронному вигляді, в якій просить суд стягнути з Башлика Олександра Ігоровича за Договором №508495-КС-001 про надання кредиту (Електронна форма) від 29.08.2024 у розмірі 216750,0 грн, з яких: 75000,0 грн - заборгованість за тілом кредиту; 126750,0 грн - заборгованість за процентами; 15000,0 грн - заборгованість за комісією.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №508495-КС-001 про надання кредиту (Електронна форма) від 29.08.2024 в частині погашення наданого кредиту.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2026, - справу №915/9/26 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Оскільки, відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд на підставі ч.ч.6, 8 ст.176 ГПК України звернувся з відповідним запитом від 12.01.2026 до Єдиного державного демографічного реєстру щодо відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування) та інших персональних даних, що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі щодо Башлика О.І.

Згідно відповіді №2228187 від 12.01.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру Башлик Олександр Ігорович (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; УНЗР: 19950327-00671; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Ухвалою суду від 12.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 23.02.2026. Витребувано у Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк (код за ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д), інформацію, що містить банківську таємницю, а саме:

- чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 Башлику Олександру Ігоровичу (РНОКПП - НОМЕР_1 );

- інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 29.08.2024 по 30.08.2024 включно. Витребувані докази надати суду до 23.02.2026.

09.02.2026 від Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк до суду найшла відповідь на запит суду на виконання вимог ухвали суду від 12.01.2026.

У зв`язку з повітряною тривогою підготовче засідання 23.02.2026 не відбулось, суд ухвалив призначити підготовче засідання на 25.03.2026.

Ухвалою суду від 25.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.04.2026.

Як вбачається з Єдиного державного демографічного реєстру адресою реєстрації відповідача є: Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Новобузька, буд.64.

Ухвали суду від 12.01.2026, 23.02.2026 та 25.03.2026 по даній справі були надіслані судом за адресою реєстрації згідно ЄДДР, проте повернулись до суду з відміткою АТ Укрпошта - адресат відсутній.

Згідно ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

За таких обставин враховуючі приписи п.5) ч.6 ст.242 ГПК України суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Також, 25.03.2026 відповідач додатково був повідомлений про розгляд справи оголошенням про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідач не скористалися наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.

Відповідач у судове засідання 27.04.2026 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності відповідача.

У судовому засіданні 27.04.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та зазначив, що проголошення вступної та резолютивної частини рішення відбудеться 07.05.2026.

Вступна та резолютивна частини рішення підписані судом 07.05.2026.

Щодо тривалості судового провадження, суд, з урахуванням критеріїв розумності, які вироблені Європейським судом з прав людини вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено елементи права на судовий захист, серед яких є розумний строк розгляду справи, який вважається окремим елементом доступності правосуддя.

Європейський суд з прав людини (надалі ЄСПЛ), правовою основою функціонування та діяльності якого є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, опрацював критерії, які дозволяють зробити висновки про розумність розгляду конкретної справи. Зокрема, у п.47 рішення у справі Бараона проти Португалії 1987 року Суд відзначив: Розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів. Критерій комплексності справи означає оцінювання складності справи з урахуванням обставин і фактів, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Вона може бути пов`язана як із питаннями факту, так і з правовими аспектами: характером фактів, які необхідно встановити; кількістю питань, які розглядаються в межах справи; віддаленістю, з точки зору простору та часу, між подіями та фактами, що розглядаються, та процесом судочинства; кількістю свідків та інших проблем, пов`язаних зі збором доказів; міжнародними факторами; приєднанням справи до інших, а також вступом у процес нових осіб. Крім того, складність справи, а відтак й строк її розгляду, залежать, від складності предмету доказування у справі, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права; від обсягу фактів предмета доказування, який може змінюватися у зв`язку зі зміною підстав позову, збільшенням чи зменшенням позовних вимог; від кількості доказів, наданих сторонами.

Також ЄСПЛ зазначає, що тривалість строку розгляду справи може бути пов`язана з перевантаженням судової системи, що, в свою чергу, може бути викликано певними надзвичайними ситуаціями. Приймаючи до уваги, що з початку військової агресії Російської Федерації проти України бойові дії ведуться, у тому числі, на території Миколаївської області, Господарський суд Миколаївської області, через оголошення повітряних тривог, перебої з постачанням електричної енергії тощо, працював з певними обмеженнями у здійсненні правосуддя та не мав об`єктивної можливості для повноцінного розгляду справи №915/9/26 в межах строку, передбаченого ГПК України.

Відповідно, розгляд даної справи відбувся у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, та продовженого відповідними указами Президента України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

29.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес Позика, як Кредитодавцем, та Фізичною особою-підприємцем Башликом Олександром Ігоровичем, як Позичальником, був укладений Договір №508495-КС-001 про надання кредиту (Електронна форма), відповідно до п.2.1, якого Кредитодавець надає Позичальнику Кредит в розмірі 75000,0 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання грошових коштів у кредит фізичним особам - підприємцям Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес Позика (надалі - Кредитний договір).

Строк на який надається Кредит: 24 тижні (п.2.3 Кредитного договору).

Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована (п.2.4 Кредитного договору).

Комісія за видачу Кредиту: 15000,0 грн (п.2.5 Кредитного договору).

Строк дії Договору: до 13.02.2025 року (п.2.7 Кредитного договору).

Мета (цілі) отримання Кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності. Цей Кредит не є споживчим кредитом (п.2.13 Кредитного договору).

Пунктом 4.2 Кредитного договору визначено, що Позичальнику здійснюється нарахування Процентів за Зниженою процентною ставкою, вказаною у п.10.2 Договору, починаючи з першого для користування Кредитом. Позичальник зберігає можливість сплати Процентів за Зниженою процентною ставкою, протягом усього періоду дії Договору за умови сплати Позичальником своєчасно і у повному обсязі Процентів, Комісії та частини суми наданого Кредиту, в порядку та в розмірах, зазначених в графіку платежів, що вказаний в п.4.2.2 та Додатку №1 до Договору.

У разі несплати Позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого Графіком платежів та не погашення заборгованості із внесення платежу, передбаченого Графіком платежів протягом наступних 7 (семи) діб, починаючи з 8 (восьмого) дня прострочення внесення платежу, передбаченого Графіком платежів, подальше нарахування Процентів здійснюється за Стандартною процентною ставкою до закінчення Строку кредитування за цим Договором.

Пунктом 4.2.1 Кредитногго договору, визначено, що у разі, якщо погашення Кредиту здійснюється відповідно до погодженого Сторонами графіку платежів, що наведений в п.4.2.2 та Додатку №1 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого Кредиту, то зобов`язання Позичальника по сплаті Процентів за користування Кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п.2.4 Договору.

Пунктом 4.2.2 Кредитного договору встановлений графік платежів, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка.

Пунктом 4.2.4. Кредитного договору визначено, що у разі не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань Позичальника, зокрема врахувуючи те, що у такому разі умови про нарахування Процентів за Зниженою процентною ставкою починаючи з 8 (восьмого) дня прострочення внесення платежу, передбаченого Графіком платежів, надалі не застосовуються, водночас, Проценти за користування Кредитом нараховуються на фактичний залишок суми Кредиту. Всі нараховані Проценти мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів. Сторони погодили, що Кредитодавець надає Позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника.

Пунктом 4.2.5 Кредитного договору визначено, що скасування умови про нарахування Процентів за Зниженою процентною ставкою та початок нарахування Процентів за Стандартною процентною ставкою на умовах, викладених в цьому Договорі не є зміною істотних умов цього Договору.

Кредитодавець свої зобов`язання відповідно умов Кредитного договору виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 75000,0 грн, що підтверджується Підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю ПрофітГід, що додається до цієї позовної заяви.

Наявність правовідносин між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю ПрофітГід щодо надання послуги з переказу грошових коштів підтверджується Договором про надання послуг № ПГ-5 від 04.11.2020, укладений ТОВ Бізнес Позика та ТОВ ПрофітГід.

Суд зауважує, що вищенаведений Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України Про електронні документи та електронний документообіг, а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст.3, 11, 12 Закону України Про електронну комерцію.

За приписами статті 3 Закону України Про електронну комерцію, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

При цьому, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України Про електронну комерцію, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом ч.1 ст.12 Закону України Про електронну комерцію моментом підписання електронної правової угоди є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; 2) електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі логін-пароль, або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

З матеріалів справи вбачається, що спірний договір був підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора, який був надісланий відповідачем на номер телефону, зазначений позивачем при реєстрації на сайті кредитодавця. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 22.11.2021 у справі №234/7719/20.

Судом взято до уваги приписи ч.4. ст.236 ГПК України, відповідно до яких при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, оцінюючи подані позивачем на підтвердження факту укладення договору докази, господарський суд враховує положення ч.13 ст.11 Закону України Про електронну комерцію, відповідно до якої електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст.64 ЦК України, ст.36 ГПК України та ст.79 КАС України.

Таким чином, паперові копії: Договору №508495-КС-001 про надання кредиту (Електронна форма) від 29.08.2024; Анкета клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи); Візуальної форми послідовності дій Клієнта* приймаються судом в якості належних доказів укладення між сторонами по Договору №508495-КС-001 про надання кредиту (Електронна форма) від 29.08.2024.

При цьому судом враховується, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, не є порушенням норм процесуального права недослідження оригіналу електронних доказів за наявності в матеріалах справи паперових копії цих доказів за відсутності обґрунтованих сумнів у їх відповідності оригіналу (постанова Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №234/7160/20).

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як кредитодавця, про стягнення з відповідача, як позичальника, заборгованості за наданим кредитом, процентами та комісією.

Відповідно до приписів ч.2 ст.76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір №508495-КС-001 про надання кредиту (Електронна форма) від 29.08.2024;

- Анкета клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи);

- Візуальна форма послідовності дій Клієнта*;

- Правила відкриття кредитної лінії, надання коштів у кредит фізичним особам-підприємцям Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес Позика;

- Договір про надання послуг №ПГ-5 від 04.11.2020.

На виконання задоволеного судом клопотання позивача про витребування доказів, Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК надало суду виписку по рахунку № НОМЕР_3 (картка № НОМЕР_2 ) за період 29.08.2024 по 30.08.2024.

Відповідач, як уже було наведено вище, ні відзиву, ні будь-яких доказів суду не надав.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогам ст.86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі регулюються положеннями чинного законодавства про кредитні зобов`язання.

Так, за приписами ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання укладеного між сторонами Договору №508495-КС-001 про надання кредиту (Електронна форма) від 29.08.2024 позивач, як Кредитодавець, свої зобов`язання відповідно умов Кредитного договору виконав в повному обсязі та надав відповідачу, як Позичальнику, кредитні кошти в розмірі 75000,0 грн, що підтверджується Підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів та Випискою за Договором №б/н за період 29.08.2024 30.08.2024 від 26.01.2026.

Позивачем також надано до матеріалів копію Договору про надання послуг №ПГ-5 від 04.11.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес Позика та Товариством з обмеженою відповідальністю ПрофітГід, згідно з яким установа надає дистанційне обслуговування, фінансові послуги з прийому платежів, що надходять на користь клієнта в якості повернення (сплати) платниками сум кредитів/позик/фінансових кредитів/відсотків (інших платежів) за кредитами/позиками/фінансовими кредитами, а також забезпечує технологічне обслуговування з прийму платежів та/або перерахування грошових коштів.

Установа забезпечує технологічне обслуговування прийому платежів та перерахування грошових коштів на підставі договору про співробітництво з оператором послуг платіжної інфраструктури - Товариством з обмеженою відповідальністю ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН, яке під час надання послуг використовує Систему Platon (п.1.1.1 Договору про надання послуг).

Тобто позивач саме через платіжний сервіс Platon, перерахував відповідачу кредитні кошти, що підтверджується вищенаведеними платіжними документами, довідками.

Крім того, Акціонерним товариством Комерційний банк ПРИВАТБАНК надано суду повідомлення №20.1.0.0.0/7-260123/51583-БТ від 29.01.2026, за змістом якого товариство надає інформацію стосовно особи/громадянина ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме рух коштів за банківським рахунком № НОМЕР_3 (картка № НОМЕР_2 ) за період 29.08.2024 по 30.08.2024, з якої вбачається зарахування на рахунок відповідача 29.08.2024 грошових коштів в сумі 75000,0 грн (одним платежем на суму 75000,0 грн).

Як вбачається з умов вищенаведеного Договору №508495-КС-001 про надання кредиту (Електронна форма) від 29.08.2024, вказаний договір був укладений на умовах строковості, поворотності та платності, відповідно до яких відповідач, зокрема, зобов`язався повернути кредит відповідно до умов Договору та сплатити проценти та комісію за користування кредитом.

З урахуванням наведеного суд констатує, що за даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, позичальник скористався кредитними коштами, проте, не виконав в повному обсязі свого зобов`язання з повернення кредиту, у зв`язку із чим станом на день звернення позивача до господарського суду з даним позовом заборгованість відповідача перед позивачем складає 216750,0 грн, з яких: 75000,0 грн - заборгованість за тілом кредиту; 126750,0 грн - заборгованість за процентами; 15000,0 грн - заборгованість за комісією.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч.2 ст.16 ЦК України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до ч.3 та 4 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту повного та своєчасного виконання зобов`язань за кредитним договором закон покладає на позичальника.

Крім того, суд відмічає, що відповідно до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Умовами договору сторони погодили кінцевий термін повернення кредиту Позичальником - 13.02.2025.

У вказаний строк відповідач не повернув позивачу кредитні кошти. Доказів іншого матеріали справи не містять.

Таким чином, за висновками суду в спірних правовідносинах Фізичною особою-підприємцем Башликом Олександром Ігоровичем (який в подальшому 15.10.2024 за власним рішенням припинив підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець), дійсно порушено умови Договору №508495-КС-001 про надання кредиту (Електронна форма) від 29.08.2024 в частині повноти та своєчасності проведення розрахунків за наданим кредитом та нарахованими процентами, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Так, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що станом на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес позика до суду з позовною заявою розмір заборгованості відповідача ( ОСОБА_1 ) за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 75000,0 грн.

Відповідач також не надав суду доказів звернення до позивача, з належним обґрунтуванням підстав, щодо неможливості проведення оплат у відповідний період.

Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по процентам та комісії, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як уже було наведено вище, умовами п.п.2.4, 2.5 Кредитного договору сторони погодили стандартну процентну ставку: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу Кредиту (надалі - Комісія): 15000,0 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту.

На підставі наведеного позивач цілком правомірно нарахував та просить стягнути з відповідача проценти та комісію.

Відповідачем розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум не спростовано та не заперечено, контррозрахунок не надано. Судом за наявними матеріалами справи перевірено наданий позивачем розрахунок і встановлено, що позивачем відповідні нарахування проведено правильно, відповідні нарахування проведено правильно.

Отже, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п.2) ч.5 ст.238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п.2) ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, судовий збір покладається на відповідача.

Щодо розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ст.16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст.59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

У відповідності до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1) ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як встановлено судом за матеріалами господарської справи №915/9/26, позивачем подано до суду такі докази понесення витрат на професійну правничу допомогу:

- копія Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.10.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес Позика, як клієнтом та Адвокатським об`єднанням Правовий Баланс, в особі адвоката Глуховецького Олександра Степановича;

- копія Рахунку-фактури №Р-00000280 від 05.01.2026 на суму 12500,0 грн, виставленого Адвокатським об`єднанням Правовий Баланс для оплати Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес Позика за надання правової допомоги згідно Розділу 2 Договору про надання правової допомоги від 01.10.2024, а саме за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з Башлика О.І.;

- копія Акта № Р-00000280-05-01/26 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.01.2026, складеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес Позика, як Клієнтом та Адвокатським об`єднанням Правовий Баланс, в особі адвоката Глуховецького Олександра Степановича, про надання адвокатським об`єднанням клієнту правової допомоги згідно Розділу 2 Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.10.2024, а саме підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з Башлика О.І. на суму 12500,0 грн;

- копія платіжної інструкції кредитового переказу коштів №5690 від 05.01.2026 на суму 125000,0 грн (платник - ТОВ БІЗПОЗИКА, отримувач - АДВОКАТ.ОБ`ЄДНАННЯ ПРАВОВИЙ БАЛАНС, призначення платежу - Оплата за надання правової допомоги згідно Розділу 2 Договору про надання правової допомоги від 01.10.2024, а саме за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з Башлика О.І. згідно рахунка № Р-00000280 від 05 січня 2026р., без ПДВ.

За такого, суд вважає, що в межах даної справи позивачем доведено належними доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу по даній справі в розмірі 12500,0 грн.

Також суд вважає за необхідне зауважити, що вказана сума витрат позивача узгоджується з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат.

При цьому, суд зазначає, що згідно ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У даній справі відповідач клопотання про зменшення витрат позивача на правничу допомогу не подавав.

За такого, суд вважає за необхідне зауважити, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК України).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №910/9784/18.

Крім того, у додатковій постанові Верховного Суду від 24.06.2019 у справі №904/64/18 зроблено висновок про те, що виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Подібний за змістом висновок зроблено Верховним Судом у додатковій постанові від 05.08.2019 у справі №911/1563/18, в якій зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Вказаної позиції також дотримується Верховний Суд у додатковій постанові від 26.06.2019 у справі № 910/9241/18, в якій судом зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК України).

Разом із тим, будь-яких заперечень, у тому числі контррозрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку позивачем відповідних витрат на правничу допомогу відповідач не надав.

З огляду на викладене, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд вважає, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу по даній справі в розмірі 12500,0 грн відповідають встановленим критеріям, та, у зв`язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Башлика Олександра Ігоровича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Позика (01133, м.Київ, бул-р Лесі Українки, буд.26, оф.411, код ЄДРПОУ 41084239) 75000,0 грн - заборгованість за тілом кредиту по Договору №508495-КС-001 про надання кредиту (Електронна форма) від 29.08.2024, 126750,0 грн - заборгованість за процентами, 15000,0 грн - заборгованість за комісією, 2662,40 грн судового збору та 12500,0 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 06.07.2026.

Суддя М.В.Мавродієва