Рішення № 137994854, 16.04.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/169/26

Господарський суд Миколаївської області у складі:

судді Л.М. Ільєвої

при секретарі судового засідання І.С. Степановій

за участю представників:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" до Миколаївської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 165077,83 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради про стягнення основного боргу за теплову енергію в сумі 165077,83 грн., посилаючись на наступне.

ПрАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" на підставі п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі - Закон № 2189) є виконавцем послуги з постачання теплової енергії.

Так, позивач з посиланням на ст. 12 Закону № 2189 зазначає, що надання послуги з постачання теплової енергії здійснюється виключно на договірних засадах.

Поряд з цим позивач зазначає, що п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2189 передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного в пункті 4 цього розділу, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до частини сьомої статті 14 цього Закону.

Як вказує позивач, 01.10.2021 на офіційному сайті Позивача (https://ntec.mk.ua) була опублікована інформація щодо затвердження Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022 типового публічного договору приєднання, текст типового індивідуального договору про послуги з постачання теплової енергії та форму заяви до нього. Однак, позивач зазначає, що відповідач протягом 30 днів з дня опублікування тексту вищенаведеного індивідуального договору на офіційному веб-сайті виконавця послуг (позивача) не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав відповідний договір з виконавцем комунальної послуги, отже, відповідачем було прийнято (акцептовано) оферту позивача укласти індивідуальний договір шляхом мовчазної згоди в порядку ч. 5 ст. 13 Закону № 2189.

Так, позивач зазначає, що 01.12.2021 розпорядженням УKM MMP №262-р вилучено комунальне майно кімната школяра по вул. Даля, 28, м. Миколаєва у Управління освіти ММР та передано його на баланс КЖЕП Центрального району шляхом підписання акту приймання-передачі. При цьому позивач зауважує, що фактично передача майна була 15.09.2023 згідно акту приймання-передачі. Так, за ствердженням позивача, комунальні послуги за теплову енергію до листопада 2023 року, згідно заяви-приєднання №2200-002 здійснювало управління освіти ММР.

Як стверджує позивач, КЖЕП Центрального району, починаючи з листопада 2023 року та станом на сьогодні, договір про надання послуг з постачання теплової енергії з позивачем не уклав, заяву-приєднання не надав, що і стало підставою для звернення з даним позовом до ММР як фактичного власника зазначеного приміщення.

Також позивач вказує, що у 2023 році Миколаївська міська рада замовила технічний паспорт на нежитлове приміщення по вул. Даля, 28, в якому змінилася площа цих приміщень: було 235,0 кв.м (згідно акту прийому-передачі) та стало 218,1 кв.м (згідно технічного паспорту). У зв`язку з наведеним, в грудні 2025 року позивач зробив відповідний перерахунок, який зазначено в розрахунку боргу.

Позивач повідомляє, що 27.08.2024 на його адресу надійшов лист УКМ ММР з повідомленням, що укладання договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та оплати за ці послуги може бути здійснено після затвердження проекту «Програми реформи та розвитку житлово-комунального господарства м. Миколаєва 2025-2029 роки», яка передбачає компенсацію витрат на опалення об`єктів нерухомого майна комунальної власності Миколаївської міської територіальної громади, з 21.07.2023 року дане приміщення не здається в оренду.

Враховуючи викладене, позивач вказує, що ним здійснено нарахування відповідачу з опалювального періоду 2023-2024рр.

Наразі позивач зазначає, що з початку опалювального сезону 2023-2024 рр., 2024-2025 рр., 2025-2026 рр. відповідно до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1029 від 25.10.2023 «Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 252 від 14.02.2024 «Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1792 від 23.10.2024 «Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1556 від 22.10.2025 «Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» законодавчо встановлено економічно обгрунтовані двоставкові тарифи на теплову енергію та послугу з постачання теплової енергії за умовно-зміною частиною та умовно-постійною частиною тарифу.

Як вказує позивач, у разі застосування виконавцями двоставкових тарифів на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року). Нарахування за умовно-змінною частиною - нарахування за спожиту будівлею (приміщенням) теплову енергію за даними вузла обліку або розрахункову протягом опалювального періоду за тарифами - вартість споживання 1 Гкал. Нарахування за умовно- постійною частиною - грошовий вираз планових економічно обґрунтованих витрат, що включаються до повної собівартості транспортування та постачання теплової енергії, є постійною величиною і не змінюються прямо пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії. Нарахування умовно-постійної частини здійснюється щомісяця протягом року за тарифами вартості одиниці (1 Гкал/год) теплового приєднаного теплового навантаження об`єктів теплоспоживання.

За ствердженням позивача, до споживачів послуг теплопостачання відносяться фізичні/юридичні особи - власники жилих/нежилих приміщень, відповідне обладнання яких приєднане до внутрішньобудинкових систем. Факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії є фактом приєднання відповідача до умов договору (акцептування договору). Умовно-постійна частина розрахована для оплати щомісяця упродовж 12 місяців незалежно від наряду споживання теплової енергії, показників вузлів обліку теплової енергії, наявності чи відсутності лічильника.

Як стверджує позивач, з метою забезпечення теплом об`єктів на початку опалювального сезону 2023-2024 рр., 2024-2025 рр., 2025-2026 рр. після зниження середньодобової температури зовнішнього повітря до + 8°С і нижче, на виконання рішень виконавчого комітету ММР № 1189 від 08.11.2023, №1870 від 29.10.2024 та №1608 від 06.11.2025 було розпочато опалювальний сезон 2023-2024 рр., 2024-2025 рр., 2025-2026 рр. та підписано наряд про підключення будинку по вул. Даля, 28. В подальшому, відповідно до рішень ММР №513 від 27.03.2024, № 339 від 24.03.2025 опалювальні періоди закінчено.

Відповідно до п. 33 Правил 830 плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Наразі позивач посилається на п. 30 договору, за яким споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил 830, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному позивачем, але не вите граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті Позивача.

Плата за абонентське обслуговування відповідно до вимог ч. 11 ст. 1 Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" нараховується як і в опалювальний сезон, так і в міжсезоння. Щомісячна оплата за абонентське обслуговування, що нараховується протягом року на одного абонента на місяць.

Позивач зазначає, що відповідно до пунктів 32, 34 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач здійснює оплату за договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

В п. 8 договору зазначено, що позивач забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку.

Так, позивач зазначає, що 03.12.2025 на адресу відповідача була направлена претензія за вих. №516-ю, яка залишена без задоволення. Разом з претензією позивачем було направлено відповідачу відомості щодо заборгованості в сумі 147794,62 грн., розрахунок за період 01.11.2023-31.10.2025, акт надання послуг №4940 та рахунок № 4940.

Відтак, позивач зазначає, що в опалювальні періоди 2023-2024, 2024-2025, 2025-2026 рр. позивачем постачалась відповідачу теплова енергія з метою теплозабезпечення житлових та нежитлових приміщень, які знаходяться в м. Миколаєві за адресою вул. Даля, 28, однак відповідач не сплачував рахунки. Як стверджує позивач, основний борг відповідача за теплову енергію, спожиту в період з листопада 2023 по грудень 2025 року включно складає 165077,83 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2026 вказану позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/169/26, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників, при цьому судове засідання призначено на 18 березня 2026 р. о 14:30.

10.03.2026 від представника відповідача - Коган А.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання (вх. №3140/26), в якому заявник просить суд продовжити строк на подання відзиву на позов. Вказане клопотання мотивовано тим, що для оформлення своєї позиції відповідачем було направлено запит до управління комунального майна Миколаївської міської ради, однак, на даний час відповідь не отримана. До клопотання заявником додано лист відповідача №10815/02.06.01.01-04/26-2 від 24.02.2026 на адресу Управління комунального майна Миколаївської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.03.2026 р. у справі № 915/169/26 задоволено клопотання Миколаївської міської ради про продовження процесуального строку на подачу відзиву на позовну заяву (вх. № 3140/26 від 10.03.2026 р.) та продовжено строк на подачу відзиву на позовну заяву, встановлений в п. 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2026 у справі № 915/169/26, - до 16.03.2026 р. включно.

11.03.2026 від представника відповідача - Коган А.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. №3198/26), в якому відповідач проти позовних вимог заперечує та вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки між ПрАТ «Миколаївська теплоцентраль» та ММР відсутні будь-які договірні відносини за період опалювальних сезонів з листопада 2023 по грудень 2025 року, а також на переконання відповідача позивачем не доведено факт отримання відповідачем послуги постачання теплової енергії в нежитловому приміщенні період з листопада 2022 по жовтень 2025 року. Так, відповідач з посиланням на відомості зі службової записки Управління комунального майна Миколаївської міської ради від 10.03.2026 № 13891/10.01-08/26-2 зазначає, що в житловому будинку по вул. Даля, 28 в період з листопада 2023 по грудень 2025 року в орендному або безкоштовному користуванні не перебували; право власності на вищезазначені нежитлові приміщення за Миколаївською міською територіальною громадою не зареєстроване; балансоутримувачем згаданого майна є КЖЕП Центрального району міста Миколаєва; згідно з даними технічного паспорту даний об`єкт приєднаний до системи централізованого теплопостачання.

17.03.2026 від представника позивача - Вірченко І.П. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. №3549/26), в якій позивач зазначає, що нежитлове приміщення за адресою вул. Даля, 28, є комунальним майном, замовником технічного паспорту є саме Миколаївська міська рада. За ствердженням позивача, доказами отримання відповідачем теплової енергії є наряд на підключення будинку до опалення, рішення виконкому Миколаївської міськради про початок опалювального сезону та відомості споживання.

У судовому засіданні господарського суду 18 березня 2026 року по справі № 915/169/26 за участю представника позивача судом було протокольно оголошено перерву до 16.04.2026 року о 13 год. 00 хв. в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України, про що ухвалою суду від 18.03.2026 року в порядку ст. 120 ГПК України повідомлено відповідача.

15.04.2026 від представника позивача - Вірченко І.П. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява, в якій представник повідомляє, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу за відсутності представника.

В судове засідання 16.04.2026 р. представники сторін не з`явились.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та враховуючи наявність заяв від сторін про розгляд справи без їх участі, суд дійшов висновку, що неявка у судове засідання сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на неявку представників сторін в судове засідання 16.04.2026 року, судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України підписано скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення без його проголошення.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до розпорядження Управління комунального майна Миколаївської міської ради №262-р від 01.12.2021 р. у Управління освіти району Миколаївської міської ради було вилучено комунальне майно, зокрема кімнату школяра по вул. Даля, 28, загальною площею 235 кв.м (п. 1 розпорядження), та вказане майно передано КЖЕП Центрального району м. Миколаєва і закріплено за останнім на праві господарського відання (п. 2 розпорядження).

08.12.2021 р. позивачем за вх. №2247 було зареєстровано заяву-приєднання Управління освіти Миколаївської міської ради №2200-002 до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, в якій зазначено, що приміщення споживача знаходяться за адресою м. Миколаїв, вул. Даля, 28, опалювальна площа 235 кв.м.

Нежитлові приміщення за адресою м. Миколаїв, вул. Даля, 28 було передано Управлінням освіти ММР до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Центрального району м. Миколаєва на підставі акту приймання-передачі основних засобів від 15.09.2023 р.

Комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» на замовлення миколаївської міської ради було виготовлено технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (нежитлові приміщення) за адресою вул. Даля, 28, м. Миколаїв, район Заводський, Миколаївська область, станом на 11.12.2023 р., згідно якого загальна площа приміщень становить 218,1 кв.м.

Поряд з цим судом з`ясовано, що ПрАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" на підставі п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі - Закон № 2189) є виконавцем послуги з постачання теплової енергії.

В опалювальних сезонах 2023-2024 (з 14.11.2023 по 28.03.2024), 2024-2025 (з 01.11.2024 по 24.03.2025) та 2025-2026 (з 07.11.2025) років позивач здійснював централізоване постачання теплової енергії до будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Даля, 28, що підтверджується нарядами від 17.11.2023, від 05.11.2024, від 10.11.2025 на підключення системи опалення та відомостями споживання теплової енергії абонентом в період від 30.11.2023 р., від 26.12.2023 р., від 30.01.2024 р., від 27.02.2024 р., від 01.04.2024 р., від 28.11.2024 р., від 26.12.2024 р., від 30.04.2025 р., від 27.022025 р., від 26.03.2025 р., від 24.11.2025 р., від 29.12.2025 р.

При цьому початок і закінчення опалювального періоду 2023-2024, 2024-2025 та 2025-2026 років у житловому фонді та на інших об`єктах м. Миколаєва визначалися рішеннями виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1189 від 08.11.2023, № 513 від 27.03.2024, №1870 від 29.10.2024, №339 від 24.03.2025, № 1608 від 06.11.2025 згідно із якими відповідні опалювальні періоди тривали з 14.11.2023 по 28.03.2024, з 01.11.2024 по 24.03.2025 та з 07.11.2025.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово- комунальні послуги" (далі - Законом N 2189-VIII).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону N 2189-VIII предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами.

За наведеним у пунктах 2, 5 частини першої статті 1 Закону N 2189-VIII визначенням: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону N 2189-VIIІ учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст. 1, п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону).

Отже, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 6 вказаного Закону України "Про житлово-комунальні послуги" Приватне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" є виконавцем послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону N 2189-VIII передбачено, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг. До повноважень Кабінету Міністрів України належать: затвердження правил надання (постачання) комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком; затвердження типових договорів про надання (постачання) комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 N 830 затверджено "Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про послуг з постачання теплової енергії" (далі також - Правила), які набули чинності з 04.09.2019, відповідно до яких, ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати. Надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статті 14 Закону (пункт 13 Правил).

Відповідно до частин першої, другої статті 14 Закону N 2189-VIII за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: 1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); 2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); 3) об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії).

Згідно із Законом N 2189-VIII договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постанов Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 N 1022 та N 1023.

Відповідно до Правил у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 N 1022:

- індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем;

- індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку);

- фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

- у разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни.

- споживачі у багатоквартирному будинку, які отримують послугу за іншою моделлю договірних відносин, у разі прийняття рішення про припинення такого договору можуть приєднатися до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, вчинивши дії, що засвідчують їх бажання укласти такий договір, відповідно до абзацу шостого цього пункту.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону N 2189-VIII (у редакції змін внесених Законом N 1060-IX) договори про надання комунальних послуг, укладені до введення його в дію, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

За приписами ч. 1 та 2 ст. 12 Закону N 2189-VIII надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

04.10.2021 на офіційному сайті Приватного акціонерного товариства Миколаївська теплоелектроцентраль https://ntec.mk.ua була опублікована інформація щодо затвердження Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 N 1022 типового публічного договору приєднання, текст типового індивідуального договору про послуги з постачання теплової енергії та форму заяви до нього.

Як вже зазначалось вище, на підставі заяви-приєднання Управління освіти Миколаївської міської ради №2200-002 до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 08.12.2021 р. вх. №2247 між вказаним Управлінням та позивачем виникли правовідносини за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії.

Між тим, як з`ясовано судом, в подальшому, після передачі спірного приміщення від Управління освіти Миколаївської міської ради до КЖЕП Центрального району м. Миколаєва за актом приймання-передачі основних засобів від 15.09.2023 р., відповідних змін до вищевказаного договору індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії не вносились.

Наразі суд зауважує, що законодавцем була передбачена неактивність споживачів щодо укладання договорів, тому непідписана з боку нового споживача заява-приєднання до договору не свідчить про відсутність укладеного договору, оскільки в даному випадку договір є не тільки договором приєднання, але й договором публічним, що не передбачає підписання заяви-приєднання.

Стосовно доводів відповідача про відсутність зареєстрованого права власності на спірні приміщення за відповідачем, що свідчить про відсутність правовідносин між сторонами по справі, суд зазначає наступне.

Зі змісту вищевказаного розпорядження Управління комунального майна Миколаївської міської ради №262-р від 01.12.2021 р. та акту приймання-передачі основних засобів від 15.09.2023 р. між Управлінням освіти ММР та Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством Центрального району м. Миколаєва вбачається, що спірне приміщення за адресою вул. Даля, 28 в м. Миколаєві, перебуває в комунальній власності.

При цьому Комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» саме на замовлення відповідача - Миколаївської міської ради було виготовлено технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (нежитлові приміщення) за адресою вул. Даля, 28, м. Миколаїв, район Заводський, Миколаївська область, станом на 11.12.2023 р., згідно з яким загальна площа приміщень становить 218,1 кв.м.

Відповідно до інформації Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №14331/02.02.01-10/10/14/24 від 25.08.2024 р. укладання договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та оплата за послуги теплопостачання ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» може бути здійснена після затвердження проєкту «Програма реформування та розвитку житлово-комунального господарства м. Миколаєва на 2025-2029 роки», яка передбачає компенсацію витрат на опалення об`єктів нерухомого майна комунальної власності Миколаївської територіальної громади.

Відповідно до інформації Управління комунального майна Миколаївської міської ради №13891/10.01-08/26-2 від 10.03.2026 р. нежитлові приміщення цокольного поверху, розташовані в житловому будинку по вул. Даля, 28, в період з листопада 2023 по грудень 2025 в орендному або безкоштовному користуванні не перебували. Право власності на вищезазначені нежитлові приміщення за Миколаївською міською територіальною громадою не зареєстроване. Балансоутримувачем згаданого майна є КЖЕП Центрального району міста Миколаєва. У листі також зазначено, що згідно з даними технічного паспорту, даний об`єкт приєднаний до системи централізованого теплопостачання.

Отже, виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що спірне нежитлове приміщення за адресою вул. Даля, 28, м. Миколаїв, належить територіальній громаді міста Миколаєва, від імені якої повноваження власника здійснює міська рада.

Наразі відповідачем не спростовано той факт, що спірне нежитлове приміщення є комунальною власністю, як і не надано доказів того, що спірне майно зареєстровано за іншою особою.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, корпоративні права в юридичних особах, у тому числі банках, страхових компаніях чи інших господарських товариствах, майно житлового фонду, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 327 ЦК України визначено, що управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Таким чином, обов`язок з утримання вищевказаного спірного нежитлового приміщення покладається саме на власника - Миколаївську міську раду.

Наразі під час розгляду справи відповідачем не було доведено факт існування у іншої особи, ніж у власника спірного приміщення обов`язку укласти з позивачем договір про надання послуг з постачання теплової енергії, а відтак суд вважає обґрунтованими доводи позивача про виникнення відповідних правовідносин з вказаного договору саме між позивачем та Миколаївською міською радою, яка виступає від імені власника майна - територіальної громади міста Миколаєва.

До того ж відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном (постанова Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, незалежно від того, що спірне приміщення було передано на баланс комунального підприємства - КЖЕП Центрального району м. Миколаєва, не припинив свої повноваження власника спірного приміщення, не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Таким чином, фактом приєднання відповідача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є факт отримання послуги. Окрім цього, факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку, в якому знаходиться спірне приміщення відповідача, підтверджується рішеннями Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про початок та закінчення опалювального сезону та нарядом про підключення системи опалення до вказаного будинку.

В свою чергу саме у відповідача виник обов`язок зі сплати за спожиту теплову енергію у спірний період з листопада 2023 року по грудень 2025 року.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про виникнення між сторонами прав та обов`язків за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.11.2023, який є публічним договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 640, 641, та 642 Цивільного кодексу України, який встановлює порядок та умови надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення на невизначений строк.

Так, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 173 Господарського кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду (ч. 1 ст. 630 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається оскільки вказане призведе до порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин.

Частиною 6 ст. 633 Цивільного кодексу України передбачено, що умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору є нікчемними.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Так, згідно п. 1 договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2 договору даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця https://ntec.mk.ua.

Згідно п. 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви приєднання, сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги.

Пунктом 5 договору встановлено, що виконавець зобов`язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

У п. 8 договору визначено, що виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішнього будинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).

Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. N 315. У разі коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу (п. 11 та п. 12 договору).

Відповідно до п. 30 договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 N 830 (Офіційний вісник України, 2019р, N 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р, N 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця https://ntec.mk.ua.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Згідно з п. 31 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті виконавця https://ntec.mk.ua. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення вдію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до п. 32 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Пунктом 33 договору передбачено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватись у електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 договору).

Відповідно до п. 44 договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до умов цього договору або закону.

Так, укладений між сторонами по справі індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії № 4940 від 01.11.2023 є підставою для виникнення у сторін за цим договором зобов`язань відповідно до ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо підтвердження факту постачання теплової енергії слід зазначити наступне.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1189 від 08.11.2023 опалювальний сезон на всіх об`єктах житлового фонду, інших об`єктах, крім населення, яке користується природним газом або електричною енергією для потреб опалення, згідно з нормами та нормативами споживання розпочато з 14.11.2023. Теплопостачальним підприємствам міста, починаючи з 14.11.2023 протягом 10 діб, доручено здійснити пуск котелень для подачі тепла до споживачів м. Миколаєва всіх форм власності, підключення систем теплопостачання проводити на підставі нарядів, що видаються виконавцями послуг.

Відповідно до наряду б/н від 17.11.2023 підключено систему опалення за адресою вул. Даля, 28.

Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 513 від 27.03.2024 опалювальний сезон закінчено з 28.03.2024 на всіх об`єктах, крім закладів дошкільної освіти, пологових будинків, амбулаторій.

Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1870 від 29.10.2024, яке знаходиться в загальному доступі, опалювальний сезон на всіх об`єктах житлового фонду, інших об`єктах, крім населення, яке користується природним газом або електричною енергією для потреб опалення, згідно з нормами та нормативами споживання з було розпочато 01.11.2024. Теплопостачальним підприємствам міста, починаючи з 01.11.2024 протягом 10 діб, доручено здійснити пуск котелень для подачі тепла до споживачів м. Миколаєва всіх форм власності, підключення систем теплопостачання проводити на підставі нарядів, що видаються виконавцями послуг.

Відповідно до наряду б/н від 05.11.2024 підключено систему опалення за адресою вул. Даля, 28.

Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 339 від 24.03.2024 опалювальний сезон закінчено з 24.03.2025 на всіх об`єктах, крім закладів дошкільної освіти, пологових будинків, амбулаторій.

Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1608 від 06.11.2025, яке знаходиться в загальному доступі, опалювальний сезон на всіх об`єктах житлового фонду, інших об`єктах, крім населення, яке користується природним газом або електричною енергією для потреб опалення, згідно з нормами та нормативами споживання з було розпочато 01.11.2024. Теплопостачальним підприємствам міста, починаючи з 07.11.2024 протягом 10 діб, доручено здійснити пуск котелень для подачі тепла до споживачів м. Миколаєва всіх форм власності, підключення систем теплопостачання проводити на підставі нарядів, що видаються виконавцями послуг.

Відповідно до наряду б/н від 10.11.2025 підключено систему опалення за адресою вул. Даля, 28.

Як визначено в п. 5 договору, обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з:

- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;

- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;

- обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1029 від 25.10.2023 "Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послуги з постачання теплової енергії ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ", рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №252 від 14.02.2024 "Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ", рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1792 від 25.10.2024 "Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії" рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1556 від 22.10.2025 «Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії» ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» встановлено економічно обґрунтовані двоставкові тарифи на теплову енергію та послугу з постачання теплової енергії за умовно-зміною частиною та умовно-постійною частиною тарифу.

Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо, тобто двома ставками.

Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.

Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину).

Пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

Умовно-постійна частини тарифу для приміщень, вбудованих в житлові будинки/нежитлові будівлі розраховується згідно з даними теплового навантаження будівлі, пропорційно опалюваній площі приміщення споживача.

Наказом Приватного акціонерного товариства Миколаївська теплоелектроцентраль №473 від 22.09.2021 встановлено розмір плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії. Щомісячна оплата за абонентське обслуговування, що нараховується протягом року на одного абонента на місяць: за наявності будинкового вузла комерційного обліку т/енергії у розмірі ? 32,57 грн. (з ПДВ); при відсутності будинкового вузла комерційного обліку т/енергії у розмірі ? 15,84 грн. (з ПДВ).

Наказом Приватного акціонерного товариства Миколаївська теплоелектроцентраль №340 від 28.10.2024 встановлено розмір плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії. Щомісячна оплата за абонентське обслуговування, що нараховується протягом року на одного абонента на місяць: за наявності будинкового вузла комерційного обліку т/енергії у розмірі ? 42,85 грн. (з ПДВ); при відсутності будинкового вузла комерційного обліку т/енергії у розмірі ?- 21,70 грн. (з ПДВ).

Наказом Приватного акціонерного товариства Миколаївська теплоелектроцентраль № 299 від 16.10.2025 встановлено розмір плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії. Щомісячна оплата за абонентське обслуговування, що нараховується протягом року на одного абонента на місяць: за наявності будинкового вузла комерційного обліку т/енергії у розмірі ? 42,85 грн. (з ПДВ); при відсутності будинкового вузла комерційного обліку т/енергії у розмірі ?- 26,21 грн. (з ПДВ).

Так, позивачем на підтвердження надання відповідачу послуг за укладеним індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2023, в період з листопада 2023 року по грудень 2025 року надано рахунки № 4940 на загальну суму 165077,83 грн., а саме:

- рахунок № 4940 за послугу з постачання теплової енергії надану у період 01.11.2023 - 31.10.2025 на суму 147794,62 грн., у т.ч. теплова енергія (умовно-змінна частина) - 70730,89 грн., умовно-постійна частина - 51677,09 грн., абонентська плата - 754,20 грн., ПДВ - 24632,44 грн.;

- рахунок № 4940 за послугу з постачання теплової енергії надану у листопаді 2025 року на суму 8862,65 грн., у т.ч. теплова енергія - 4714,60 грн., умовно-постійна частина - 2635,23 грн., абонентська плата - 35,71 грн., ПДВ - 1477,11 грн.

- рахунок № 4940 за послугу з постачання теплової енергії надану у грудні 2025 року на суму 8420,56 грн., у т.ч. теплова енергія (умовно-змінна частина, з урахуванням перерахунку) - 4346,19 грн., умовно-постійна частина - 2635,23 грн., абонентська плата - 35,71 грн., ПДВ - 1403,43 грн.

Зазначені рахунки на оплату наданих послуг містять детальну інформацію здійсненого нарахування: за неопалювальний період здійснено нарахування абонентської плати та послуги з умовно-постійної частини тарифу, а за опалювальний здійснено нарахування послуги з постачання теплової енергії (умовно-змінна частина тарифу).

Також позивачем до позовної заяви долучено акти наданих послуг № 4940 за період з листопада 2023 року по грудень 2025 року. Судом враховано, що зазначені акти підписані лише енергопостачальною організацією.

Так, 05.12.2025 р. позивач направив на адресу відповідача претензію №516-ю від 03.12.2025 р. на суму 147794,62 грн., разом з якою позивачем було направлено на адресу відповідача рахунки за послугу з постачання теплової енергії та акти надання послуг за період з листопада 2023 по жовтень 2025. На підтвердження факту направлення претензії №516-ю позивачем надано до суду опис вкладення у поштове відправлення № 0505515419165, згрупований список поштових відправлень з печаткою відділення поштового зв`язку та фіскальний чек.

Крім того, 30.01.2026 р. на адресу відповідача позивачем був направлений супровідний лист №24-ю від 13.01.2026, разом з вказаним листом позивачем було направлено на адресу відповідача рахунки за послугу з постачання теплової енергії та акти надання послуг за період з листопада 2025 по грудень 2025.

Направлення листа №24-ю на адресу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення в поштове відправлення 5402003454311, списком згрупованих відправлень та фіскальним чеком. Однак відповідачем не сплачено рахунки, що стало підставою для пред`явлення даного позову.

Більш того, виходячи зі змісту договору, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку. Так, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 договору).

До того ж за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар/послугу (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №920/1343/21 від 29.04.2020).

Відтак, строк виконання зобов`язань з оплати послуг з постачання теплової енергії є таким, що настав, однак на день розгляду справи відповідачем не надано доказів оплати наданих послуг з постачання теплової енергії.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 згідно ч. 2 ст. 901 цього ж Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі №522/7683/13-ц саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Так, матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов`язань за спірним договором, натомість відповідачем не сплачено за спожиту у період з листопада 2023 по грудень 2025 року теплову енергію за вказаним договором та абонплату, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 165077,83 грн. за послугу з постачання теплової енергії.

При цьому слід зазначити, що факт надання позивачем послуг з постачання теплової енергії та наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт повної оплати відповідачем як споживачем за договором або неможливості виконання цього зобов`язання з поважних причин в матеріалах справи відсутні. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, як встановлено судом, відповідачем на момент звернення позивача до суду із заявленим позовом не були виконані в повному обсязі зобов`язання за договором № 4940 від 01.11.2023 р. щодо здійснення повної оплати вартості наданих позивачем послуг на загальну суму 165077,83 грн.

Несплатою позивачу вказаної суми за надані послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді відповідач порушив прийняті на себе зобов`язання відповідно до умов договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 165077,83 грн.

При цьому судом не приймаються до уваги доводи відповідача про недоведення позивачем факту отримання відповідачем теплової енергії, оскільки обов`язок сплати за отриману теплову енергію покладається на користувача, а за період опалювальних сезонів з листопада 2023 року по грудень 2025 року між сторонами були відсутні будь-які договірні відносини. Адже, як зазначалось вище, саме відповідач здійснює повноваження власника спірного нежитлового приміщення, факт постачання теплової енергії до нежитлових приміщень, розташованих за адресою вул. Даля, 28, не спростовано відповідачем, як і не спростовано ті обставини, що обов`язок з утримання спірного нежитлового приміщення та сплати за спожиту теплову енергію у спірний період з листопада 2023 року по грудень 2025 року покладається саме на власника - Миколаївську міську раду.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3328,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" до Миколаївської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 165077,83 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20, код ЄДРПОУ 26565573) через Виконавчий комітет Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; код ЄДРПОУ 04056612) на користь Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54020, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18; е-mail: kanc_nach@ntec.mk.ua;код ЄДРПОУ 30083966); на р/р НОМЕР_1 в ПАТ "АБ Укргазбанк", МФО 320478, ЄДРПОУ 30083966) основний борг за теплову енергію в сумі 165077/сто шістдесят п`ять тисяч сімдесят сім/грн. 83 коп.

3. СТЯГНУТИ з Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20, код ЄДРПОУ 26565573) через Виконавчий комітет Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; код ЄДРПОУ 04056612) на користь Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54020, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 18, e-mail: kanc_nach@ntec.mk.ua, код ЄДРПОУ 30083966; на р/р НОМЕР_2 в ПАТ "АБ Укргазбанк", МФО 320478, ЄДРПОУ 30083966) витрати по сплаті судового збору в сумі 3328/три тисячі триста двадцять вісім/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 06.07.2026 року, з урахуванням умов воєнного стану та завантаженості судді Ільєвої Л.М., а також у зв`язку з перебуванням судді Ільєвої Л.М. у щорічній відпустці з 04.05.2026 по 08.05.2026 року та у відрядженні 08-09.06.2026 року.

Суддя Л.М. Ільєва