Рішення № 137994358, 25.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.06.2026Справа № 910/470/26

За позовомКиївської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю «РВА-ІНВЕСТМЕНТ»простягнення 2 831 465,52 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Безугла А.Г. Представники сторін:

від позивача: Буханистий О.В.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/470/26 за позовом Київської міської ради (далі також - позивач, КМР) до Товариства з обмеженою відповідальністю «РВА-ІНВЕСТМЕНТ» (далі також - відповідач, ТОВ «РВА-ІНВЕСТМЕНТ») про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,7341 га з кадастровим номером 8000000000:72:437:0040, місце розташування - вул. Холодноярська, 7 у Солом`янському районі м. Києва за період з 19.10.2023 до 31.12.2025 у розмірі 2 831 465,52 грн.

З огляду на строки розгляду справи та на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 25.06.2026.

Представник позивача безпосередньо в судовому засіданні 25.06.2026 наполягав на задоволенні заявленого позову.

Відповідач явку представника в судове засідання 25.06.2026 не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З наявних у справі доказів вбачається, що всі ухвали суду в даній справі надсилалися засобами поштового зв`язку на юридичну адресу відповідача (адреса, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань). За час розгляду справи жодних заяв про зміну місцезнаходження або місця реєстрації стосовно Товариства відповідача - до суду не надходило.

Крім того, суд зауважує, що ухвали суду у даній справі були офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

Суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд не вбачає підстав для відкладення слухання справи, а неявка представника відповідача в судове засідання 25.06.2026 не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Рішення в даній справі ухвалено з урахуванням ст.ст. 219, 220, 233 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з вимогами статті 83 Земельного кодексу України власником земельної ділянки площею 0,7341 га з кадастровим номером 8000000000:72:437:0040, місце розташування - вул. Холодноярська, 7 у Солом`янському районі м. Києва, вид цільового призначення: 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, (далі також - Земельна ділянка) є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.10.2023 № НВ-7300438272023, державна реєстрація земельної ділянки площею 0,7341 га з кадастровим номером 8000000000:72:437:0040, місце розташування - вул. Холодноярська, 7 у Солом`янському районі м. Києва, вид цільового призначення: 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, проведена 19.10.2023 Відділом № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 24.05.2023.

Отже, Земельна ділянка сформована та є об`єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України з 19.10.2023.

Згідно з інформаційною довідкою від 12.01.2026 № 459869672 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Земельна ділянка забудована об`єктами нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Холодноярська (Кайсарова), 7, а саме:

- адміністративно-побутовим корпусом (групи приміщень №№2, 3, 4, 5, 6, літ. «А») загальною площею 1498,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 811532380000);

- адміністративно-побутовим корпусом (групи приміщень №1 та част. літ. «А») загальною площею 808,1 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 811510780000),

які перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «РВА-ІНВЕСТМЕНТ», номери запису про право власності 18414116, 18413587 від 29.12.2016).

Як стверджує позивач, з моменту формування земельної ділянки як об`єкту цивільних прав (з 19.10.2023) відповідач не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою, на якій розташований зазначений об`єкт нерухомого майна.

Із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна відповідач, як власник такого майна, став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, тому у відповідача виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.

За твердженнями позивача, оскільки Земельна ділянка сформована та є об`єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України - з 19.10.2023, набуття права власності на нерухоме майно відповідачем - 29.12.2016, то доцільно стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності з 19.10.2023 по 31.12.2025.

Відповідач відзив на позов не надав, викладених у позовній заяві обставин не спростував.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

- по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

- по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

- по-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що на Земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, зареєстровані на праві власності за відповідачем у спірний період (з 19.10.2023 по 31.12.2025).

У період з 19.10.2023 по 31.12.2025 право користування ТОВ «РВА-ІНВЕСТМЕНТ» земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:72:437:0040, місце розташування - вул. Холодноярська, 7 у Солом`янському районі м. Києва, не було належним чином оформлено. Проте, відсутність належним чином оформлених орендних правовідносин, не нівелює обов`язку відповідача оплачувати вартість користування земельною ділянкою, якою він безпосередньо користується, як власник нерухомого майна, розміщеного на ділянці.

Верховний Суд у постанові від 05.08.2022 при розгляді справи № 922/2060/20 з подібними правовідносинами, де серед інших встановлювались обставини щодо площі земельної ділянки, яку використовував власник розташованого на ній нерухомого майна, дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем сформованої земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельної ділянки без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19, від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з приписами вказаної статті Земельного кодексу України, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що при розгляді справ про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої орендної плати встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за користування якою міськрада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові (Подібна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18).

Таким чином, ураховуючи те, що земельна ділянка площею 0,7341 га з кадастровим номером 8000000000:72:437:0040, місце розташування - вул. Холодноярська, 7 у Солом`янському районі м. Києва як об`єкт цивільних прав сформована та зареєстрована 19.10.2023 в Державному земельному кадастрі, тоді ТОВ «РВА-ІНВЕСТМЕНТ», як власник нерухомого майна стало фактичним користувачем сформованої земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт.

Водночас, як свідчать обставини справи, які не спростовані відповідачем, TOB «РВА-ІНВЕСТМЕНТ» з 19.10.2023 по 31.12.2025 користувалося сформованою земельною ділянкою комунальної форми власності за вищевказаною адресою для розміщення та експлуатації об`єктів нерухомого майна без оформлення правовстановлюючих документів, а відтак, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегло у себе кошти, які мало сплатити за користування нею, Товариство, відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України, повинно повернути ці кошти власнику земельної ділянки - територіальній громаді в особі Київської міської ради.

У той же час, для вирішення спору в даній справі необхідно надати оцінку здійсненому позивачем розрахунку заявлених до стягнення сум.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною першою статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Принцип платного використання землі також передбачено ст. 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Таким чином, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата» за земельні ділянки державної та комунальної власності» залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.

Статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Так, відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 01.12.2025 № НВ-9987951762025, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:437:0040 на 2025 рік становить - 27 422 188,64 грн.

Згідно з пунктом 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Індекс споживчих цін встановлюється Державною службою статистики України, є загальнодоступним, розміщується на їх офіційному сайті, а тому не потребує доказування. Відповідно до інформації з офіційного сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, адже саме цей орган уповноважений реалізовувати державну політику у сфері земельних відносин (https:// land.gov.ua/derzhgeokadastr-povidomlyaye-pro-indeksacziyu-normatyvnoyi-groshovoyi-oczinky-zemel-za-2024-rik/) значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024рік становить 1,12 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь); за 2023 рік становить 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).

Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки в розрізі років визначалась відповідно до вимог законодавства, та за 2024 рік становить 24 484 097,00 грн (27 422 188,64/1,12), де зазначені:

- нормативно-грошова оцінка Земельної ділянки за 2025 рік;

- коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік;

за 2023 рік становить 23 296 000,95 грн (24 484 097,00/1,051), де зазначені:

- нормативно-грошова оцінка Земельної ділянки за 2024 рік;

- коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік.

Відповідно до положень пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок».

Враховуючи те, що Земельна ділянка сформована та є об`єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України 19.10.2023, доцільно стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності з 19.10.2023 до 31.12.2025.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.10.2023 № НВ-7300438272023, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:437:0040 належить до земель з видом цільового призначення: 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаноюз отриманням прибутку.

Ставка орендної плати визначається за період 19.10.2023-31.12.2023 - відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2023 рік» від 08.12.2022 № 5828/5869; 01.01.2024-31.12.2024 - відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2024 рік» від 14.12.2023 № 7531/7572; 01.01.2025 - 31.12.2025 - відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2025 рік» від 05.12.2024 № 426/10234, де визначені розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки). До земель з видом цільового призначення - 03.10 застосовується ставка орендної плати - 5%.

Відповідно до розрахунку Київської міської ради загальна сума відшкодування розраховується таким чином:

1) з 19.10.2023 по 31.12.2023 23 296 000,95*5%/365*74 дні = 236 151,24 грн;

2) з 01.01.2024 по 31.12.2024 24 484 097,00*5%/366*366 днів = 1 224 204,85 грн;

3) з 01.01.2025 по 31.12.2025 27 422 188,64*5%/365*365 днів = 1 371 109,43 грн,

а разом: 236 151,24 + 1 224 204,85 + 1 371 109,43 = 2 831 465,52 грн,

де зазначені: період (рік) розрахунку;

нормативно-грошова оцінка Земельної ділянки за вказаний період;

ставка орендної плати, яка підлягала застосуванню у відповідному періоді (році);

кількість днів у відповідному році;

кількість днів у відповідному періоді та сума сплати за відповідний період.

Крім того, за даними Головного управління ДПС у місті Києві (лист від 05.12.2025 № 34240/5/26-15-04-15-03) ТОВ «РВА- ІНВЕСТМЕНТ», код ЄДРПОУ 40794249, не подавало податкові декларації по платі за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) та не сплачувало плату за землю за спірний період до Центральної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у м. Києві (Солом`янський район).

Отже, з огляду на вищевикладене, сума, яка підлягає стягненню в межах даної позовної заяви складає 2 831 465,52 грн. Доказів на спростування наведених вище обставин та на доведення належного оформлення права користування земельною ділянкою в спірний період відповідач не надав.

Позовні вимоги Київської міської ради обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (Заява № 387/03), зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими, узгодженими.

Судом зроблено оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, з`ясовані мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування в даному спорі, в тому числі застосовано до спірних правовідносин норму права та вказано мотиви такого застосування, що відповідає положенням ст. 238 ГПК України.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Київської міської ради підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Київської міської ради задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РВА-ІНВЕСТМЕНТ» (03680, м. Київ, вул. Кайсарова, 7, літ. А; код ЄДРПОУ 40794249) на користь Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) безпідставно збережені кошти в розмірі 2 831 465,52 грн та судовий збір в розмірі 33 977,59 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.07.2026 року.

Суддя Ю.О.Підченко